Розвиток інтересів та здібностей молодшого школяра

Найлегші завдання (перші 4) можуть вирішити більшість  дітей наприкінці першого року навчання. Найважчі (останні 4) вирішують в  основному діти 3-4 класу.

Строки та термін проведення: дослідження мислення можна  планувати та проводити у будь-який період навчального року, наприклад, II півріччя (січень-лютий). Необхідно пам'ятати, що тести такого рівня складності рекомендується застосовувати з другого по четвертий уроки. На вирішення задач відводиться за умовами тесту 20 хвилин. Процедура дослідження з інструктажем та організаційними моментами триває близько 30-35 хвилин.

Матеріали та обладнання. Процедура проведення групових перевірок  рівня розвитку мислення у дітей  початкових класів полягає в наступному. Дітям роздають по два аркуша. На одному — надруковані завдання, а інший аркуш чистий, для відповідей. Завдання необхідно варіювати, щоб забезпечити дітям самостійність у вирішенні [Додаток 2].

Інструктаж. Зважаючи на те, що завдання структуровані в  блоки з різними особливостями і стратегією вирішення задач, психологу краще проводити поетапний інструктаж через певні проміжки часу. У бланку також передбачені інструкції для кожної групи завдань. Потрібно орієнтувати дітей, щоб вони дуже довго не замислювались над рішенням однієї задачі: нехай дитина вирішує наступні, потім повернеться за умови наявності часу.

«Вам дані аркуші з умовами 22 завдань. Увага! На них  ніхто нічого не пише! Чистий аркуш  паперу підпишіть: ваше прізвище та ім'я, скільки років та місяців вам  виповнилося, сьогоднішнє число, місяць, рік та клас, у якому ви навчаєтесь.

Процедура тестування: «Подивиться на завдання. Перші чотири задачки прості: для їхнього рішенця  досить прочитати умову, подумати й  написати у відповіді ім'я тільки однієї людини, того, хто, на вашу думку, буде самим веселим, найдужчим або найшвидшим з тих, про кого говориться в завданні. Почали, не будемо гаяти часу, на всі завдання у вас є 20 хвилині».

 

2.2 Аналіз  результатів експериментальної  роботи

Мета обробки  результатів за методикою на дослідження розумових здібностей молодших школярів — визначення інтегрального показника загальних розумових здібностей (Іп). Його підраховують за кількістю правильно вирішених завдань. Правильні відповіді подано в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1.

№ завдання	Ключ	№ завдання	Ключ	№ завдання	Ключ	№ завдання	Ключ
1	3	14	3	27	1	40	1/8
2	3	15	0,31	28	1	41	3
3	2	16	Так	29	2-13	42	14
4	Так	17	4	30	3	43	1
5	4	18	4	31	1600	44	800
6	2	19	3	32	1, 2, 4	45	1/10
7	4	20	Ні	33	18	46	280
8	1	21	3,5	34	3	47	4,5
9	5	22	31	35	1	48	1
10	40	23	2	36	1	49	3
11	3	24	1	37	4,8	50	17
12	2,7 (270)	25	1500 (15)	38	1
13	4	26	1	39	20

 

       Аналіз результатів доцільно розпочати з визначення рівня загальних розумових здібностей. Для цього кількість правильно розв'язаних завдань (1п) потрібно зіставити зі шкалою рівнів.

Таблиця 2.2.

Величина показника (Іп)	Рівень загальних розумових  здібностей
13 і менше	Низький
14-18	Нижчий середнього
19-24	Середній
25-29	Вищий середнього
30 і більше	Високий

 

Результати  дослідження доречно оформити в  вигляді таблиці, в які подаються  кількість правильно розв'язаних завдань та рівень загальних розумових здібностей.

Таблиця 2.3.

№	Прізвище учня	Кількість правильних відповідей	Рівень загальних розумових  здібностей
1	Александрович М.	25	Вищий середнього
2	Богач О.	29	Вищий середнього
3	Гарбарук О.	41	Високий
4	Голіотто С.	19	Середній
5	Горбач А.	33	Високий
6	Душистова К.	24	Середній
7	Ємець І.	18	Нижчий середнього
8	Католиченко О.	29	Вищий середнього
9	Кечин В.	34	Високий
10	Корницький Д.	31	Високий
11	Кравченко Т.	22	Середній
12	Курбатова Д.	20	Середній
13	Ліпанчиков С.	26	Вищий середнього
14	Маковецька М.	21	Середній
15	Мовчан І.	26	Вищий середнього
16	Мойсеєва О.	30	Високий
17	Мурамцев К.	19	Середній
18	Нікітюк Т.	18	Нижчий середнього
19	Овсійчук П.	32	Високий
20	Олещук Д.	38	Високий
21	Пивовар О.	24	Середній
22	Спирткова Т.	22	Середній
23	Терегов Р.	31	Високий
24	Харинюк І.	30	Високий
25	Царіковський Г.	38	Високий
26	Шипков Є.	26	Вищий середнього
27	Шуковська Я.	25	Вищий середнього

 

Отже, за результатами дослідження: високий рівень розумових  здібностей мають 30% учнів, вищий середнього – 29%, середній – 32%, нижчий середнього – 9%, учнів з показниками рівня розумового розвитку низький під час проведення дослідження не виявлено.

У графічному вигляді  результати цього тесту виглядають наступним чином.

 

 

Учні з високим  рівнем розвитку розумових здібностей мають високу гнучкість мислення, що можна визначити за виконанням завдань на прислів'я, швидко і точно сприймають, розподіляють і концентрують увагу, що визначають завдання № 8 і 13. Вони визначають здатність у стислі строки працювати з різноманітним матеріалом, виділяти основне в змісті, зіставляти цифри, знаки тощо. Завдання № 8 передбачає елементарні знання іноземної мови (в межах алфавіту), вирішення якого говорить про грамотність. Дана категорія учнів виконують усі завдання підряд. Визначення легкості розв'язання дуже індивідуальне. До того ж у цьому виявляються нахили досліджуваних. Деякі з них продивляються надруковані на аркуші тесту завдання і обирають спочатку завдання математичні і ті, що мають числовий зміст, а інші віддають перевагу вербальним завданням.

Інертність  мислення і переключення — це важливі характеристики загальних здібностей до навчання. Для визначення їх передбачено спеціальне розміщення завдань у тесті. Учням з середнім рівнем розвитку розумових здібностей чергування різноманітних типів завдань ускладнювало їх розв'язання. Таким людям важко змінювати обраний спосіб роботи, вони не здатні змінювати хід своїх міркувань, переключатися з одного виду діяльності на інший, їхні інтелектуальні процеси малорухливі, темп роботи уповільнений. Вони виконують тільки ті завдання, які для них виявляються легкими і швидко розв'язуються.

Даний тест дозволяє обміркувати рекомендації для розвитку тих аспектів інтелекту, через які неправильно виконано відповідні завдання. Наприклад, тим з досліджуваних, хто не виконав завдань №№ 8, 13, треба рекомендувати вправи на розвиток концентрації і розподіл уваги.

Тим, хто погано розв'язував завдання типу №№ 2, 5, б, допоможе читання тлумачних словників, словників крилатих висловів, прислів'їв та приказок, словників іншомовних слів, двомовних словників, а також виконання лінгвістичних завдань.

Якщо досліджуваний  погано виконав числові завдання, то для розвитку відповідних властивостей корисні збірки головоломок. Коли ж в учнів виникали труднощі з розв'язанням завдань, які вимагають просторового уявлення, важливо тренувати увагу на різноманітних об'єктах з послідовним перетворенням їхніх образів в уявленні.

Результати  дослідження інтелектуального рівня  дитини за методикою А. Зака «Логічні завдання» дозволяють встановити ступінь розвитку теоретичного способу вирішення завдань у цілому. Можна зробити висновок про особливості формування у дитини такого інтелектуального вміння, як міркування, тобто як дитина може робити висновки на основі тих умов, які пропонуються їй в якості вихідних, без залучення інших міркувань, пов'язаних із ситуативною, а не змістовною стороною умов.

При обробці  отриманих відповідей кожне завдання, залежно від того, вірно або  невірно воно вирішено, відзначається знаками «+» або «—». Якщо дитина не встигла вирішити завдання, то воно відзначається знаком «0». Потім дані по кожному учню заносяться до таблиці.

Таблиця 2.4.

Вірні відповіді варіант 1		Вірні відповіді варіант 2
1.Толя	12. Муха	1.Маша	12. Кіт
2. Ліза	13. Семеном	2. Даша	13. Іваненко
3. Вова	14. Гусєв	3. Алекс	14. Качинський
4. Катя	15. Ніна	4. Оля	15. Вероніка
5. Катя	16. Віра	5. Маша	16. Наталка
6. Коля	17. Коля й Вона	6. Вадик	17. Юра і Паша
7. Лдвк	18. Дмитрик і Мишко	7. Птнк	18. Денис і Степан
8. Сптв	19. Катя, Маша	8. Вшпс	19. Настя, Ліда
9. Мпрн	20. Ніна, Ліза	9. Гсвт	20. Коля, Руслан
10. Вшфп	21. Юля, Ася, Соня	10. Пкчд	21.Люда,Марина,Аня
11. Слон	22.Вова,Толя, Мишко	11. Бегемот	22. Рома, Андрій, Гліб

 

Користуючись  даними протоколу, можна легко підрахувати кількість дітей (у відсотках), які вирішили певне число завдань правильно.

 

Протокол  дослідження рівня розвитку мислення в учнів 4-А класу ЗОШ №5 за допомогою  методики «Логічні завдання» А.3. Зака

№ з/п	Прізвища дітей	Розв’язання задач (по блоках)				Загальна кількість розв’язаних  завдань
		1-4 завдання	5-10 завдання	11-17 завдання	18-22 завдання
1	Александрович М.	4	4	5	5	18
2	Богач О.	4	5	5	5	19
3	Гарбарук О.	4	6	7	5	22
4	Голіотто С.	2	5	4	5	16
5	Горбач А.	4	6	7	5	22
6	Душистова К.	4	5	5	3	17
7	Ємець І.	3	4	4	4	15
8	Католиченко О.	3	5	5	5	18
9	Кечин В.	4	6	7	5	22
10	Корницький Д.	4	6	7	5	22
11	Кравченко Т.	3	5	5	3	16
12	Курбатова Д.	3	5	4	3	15
13	Ліпанчиков С.	4	5	6	4	19
14	Маковецька М.	3	4	5	4	16
15	Мовчан І.	4	5	5	4	18
16	Мойсеєва О.	4	5	6	5	20
17	Мурамцев К.	4	5	5	3	17
18	Нікітюк Т.	3	3	5	4	15
19	Овсійчук П.	4	4	6	5	19
20	Олещук Д.	4	6	7	5	22
21	Пивовар О.	3	5	6	4	18
22	Спирткова Т.	3	6	4	3	16
23	Терегов Р.	4	6	7	4	21
24	Харинюк І.	3	5	5	5	18
25	Царіковський Г.	4	5	6	5	20
26	Шипков Є.	3	5	6	5	19
27	Шуковська Я.	4	4	7	4	19

 

В результаті дослідження  встановлено:

1. Рівень розвитку  вміння зрозуміти навчальне завдання. Правильно вирішено 11 завдань і  більше — високий рівень: з  цим справилися всі діти. Успішне рішення учнями усіх завдань дозволяє говорити про відносно високий рівень сформованості в них теоретичного підходу до проблемних ситуацій та їх вирішення.

2. Рівень розвитку  вміння планувати свої дії.  Правильно вирішені всі 22 завдання  — високий рівень. Упоралося із завданням 5 учнів (19%). Такі діти, як: Д. Олещук, Д. Корницький, В. Кечин, О. Гарбарук, А. Горбач.

Не зовсім вирішені останні 4 (тобто 18-22) — середній рівень. 8 учнів - 30% усього колективу. Відмова  від рішення завдань 18-22 або неправильне їхнє рішення свідчить про відносно невисокий розвиток вміння планування дій, оскільки саме при рішенні цих завдань необхідно планувати хід та етапи свого міркування.

Успішне рішення  тільки 1-4 завдань свідчить про недостатньо  гарний розвиток здатності діяти з розумом, тому що дитина може замінити подані відносини на зворотні на самому початку рішення однотипних завдань. Можна вважати, що дія аналізу в цих дітей розвинена, але в мінімальному ступені (41%).

Вирішені тільки 3 й 2 завдання — дитина вміє діяти з розумом у мінімальному ступені (Голіотто С.).

Неправильне рішення  завдань із безглуздими словами  є прояв недостатньо високого аналізу умов, невміння виділяти структурну спільність цих завдань із попередніми.

3. Рівень розвитку вміння аналізувати умови завдання. Правильно вирішені 16 завдань і більше, у тому числі завдання з 5 по 6 — високий рівень розвитку: 24 учня (89%) обстежених. Це говорить про високий розвиток аналізу і пов'язано з тим, що діти вміють виділити структурну спільність завдання, його логічні зв'язки.

Підводячи підсумки вивчення динаміки розвитку розумових  операцій в період молодшого шкільного  віку можна сказати, що:

1. Успішність  виконання учнями молодшого шкільного  віку завдань пов’язаних з  диференціацією суттєвих ознак предметів або явищ від несуттєвих (другорядних) значно підвищується при наявності предметної опори, за допомогою якої дитина може наочно перевірити свої припущення.

2. В період  молодшого шкільного віку найбільшою  сформованістю характеризується  функція встановлення логічних і категоріальних зв’язків (у порівнянні з іншими функціями).

3. Первинне формування  логічного типу мислення (перехід  від конкретно-ситуаційного до  абстрактно-логічного мислення) розвинене  у молодших школярів добре,  що підтверджується значним підвищенням успішності виконання завдань, спрямованих на встановлення логічних і категоріальних зв’язків між поняттями.