Розвиток інтересів та здібностей молодшого школяра

4. Зміна психологічних  операцій, тобто перехід від наочних форм мислення до словесно-логічного узагальнення, проявляється у ранньому формуванні розрізнення і більш пізньому формуванні узагальнення, що обумовлює наявність ряду труднощів при порівнянні понять, явищ чи об’єктів впродовж всього періоду молодшого шкільного віку.

5. Для молодшого  шкільного віку є характерними  деякі типові труднощі, пов’язані з інтелектуальною обробкою інформації, через які учні не можуть оволодіти більш високим рівнем розвитку розумових операцій в силу вікових обмежень:

• помилкове узагальнення за несуттєвою ознакою;
• узагальнення за ситуативним критерієм;
• труднощі у поясненні правильної відповіді;
• слабкість розвитку операцій аналізу, синтезу;
• використання конкретних асоціацій;
• пояснення вибору аналогічного зв’язку описом конкретної ситуації;
• зведення порівняння до операції узагальнення, яка приймає форму виділення загальних ознак;
• виконання порівняння через введення предметів у загальну наочну ситуацію.

Урахування  вище зазначених особливостей розвитку розумових здібностей молодших школярів буде корисним не лише у створенні  психолого-педагогічних програм індивідуального розвитку обдарованих учнів молодшого шкільного віку, але й надасть можливість педагогам більш ефективно використовувати інтелектуальні можливості кожної дитини.

 

 

Висновки

Аналізуючи  зміст пізнавальних інтересів та їх роль у навчально-виховному процесі, можна зробити такі висновки:

1. Ефективність  навчання учнів значною мірою  залежить від його мотивів.  У системі мотивів учіння важливе  місце посідають навчальні, зокрема  пізнавальні, інтереси дітей.  Від їх наявності залежить  дієвість й інших мотивів учіння, які називають «соціальними мотивами» (почуття обов'язку, усвідомлення необхідності та життєвої важливості освіти тощо) Проте не завжди навчання спонукається інтересом учнів до нього як до діяльності, що негативно відбивається на якості засвоєння дітьми знань, умінь і навичок. Щоб запобігти цьому, треба спеціально вивчати навчальні пізнавальні інтереси учнів, фактори, що обумовлюють їх, та шляхи формування інтересу в процесі навчання.

2. Дослідження  показали, що зміни у структурі  та функції пізнавальних інтересів спричиняють перебудову всієї структури навчальних інтересів. Пізнавальні інтереси, на які насамперед впливає навчання, проходять складний шлях розвитку. Так, у 1-2 класах інтерес учнів до навчальних занять має переважно безпосередній характер. Він виявляється в зацікавленості учнів змістом навчальної діяльності, новизною об'єктів пізнання, можливістю спілкування з ровесниками. Навчальна діяльність приваблює дитину передусім як процес, що дає їй можливість виявити свою активність. У процесі виконання різних навчальних завдань інтерес до практичних занять на уроці поступово переходить у складні форми інтересу до розумової роботи, необхідної для їх виконання, і до самого змісту пізнавальної діяльності. В яскравій формі цей інтерес починає виявлятися в учнів 3-4 класів.

3. Дослідження  показали, що формування пізнавального  інтересу є і результатом, і  необхідною умовою шкільного  навчання. Не випадково інтерес  образно порівнюють з каталізатором,  який полегшує і прискорює  розумові реакції, з ферментом,  що дає змогу учням асимілювати основи наук. Інтереси змінюють психічний світ дитини. Інтерес до справи і пов'язаний з ним бадьорий і хороший настрій учня підвищує продуктивність його пізнавальної діяльності, рівень логічного мислення, полегшує розв'язання більш складних, ніж звичайно, навчальних завдань. І навпаки, відсутність інтересу, безперспективність знижує успішність роботи.

 Також   я досліджувала одну з актуальних тем сучасної педагогічної науки і практики – розвиток творчих здібностей за методикою А. Зака «Логічні завдання» в молодшому шкільному віці. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

Дитинство - єдиний період життя, коли творчість може стати  універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креативні можливості дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Творчі здібності вчені аналізують як психологічні особливості дитини, які сприяють оволодінню цією діяльністю. Важливо визначитися, які вміння потрібно сформувати в дітей, щоб вони відчували свободу своїх дій у творчості, мали можливість проявити творчість, успішно здійснювати цю діяльність.

Вчені визначають здібності як психічні властивості індивіда, що регулюють досягнення людини і слугують умовою життєдіяльності; як властивості функціональних систем, що реалізують окремі психічні функції та мають індивідуальну міру прояву і виявляються в успішності та якісній своєрідності засвоєння і реалізації діяльності.

            Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової роботи, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і т. ін. Вона передбачає і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам'яті та використання різних її видів — логічної, моторної, зорової; вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах.

Формуванню інтелектуальних умінь  сприяють певні типи завдань:

— дослідницькі (спостереження, дослід, підготовка експерименту, пошуки відповіді  в науковій літературі, екскурсії та експедиції і т. ін.);

— порівняльні, що свідчать про подібність або відмінність понять, складних явищ;

— спрямовані на впорядкування мислительних дій, а також користування алгоритмами  або самостійне їх складання;

— аналіз і узагальнення ознак для виділення явища в певний клас чи вид.

За результатами дослідження рівня розумових  здібностей: високий рівень розумових  здібностей мають 30% учнів, вищий середнього – 29%, середній – 32%, нижчий середнього – 9%, учнів з показниками рівня  розумового розвитку низький під час проведення дослідження не виявлено.

Учні з високим  рівнем розвитку розумових здібностей мають високу гнучкість мислення, визначають здатність у стислі строки працювати з різноманітним матеріалом, виділяти основне в змісті, зіставляти цифри, знаки тощо, виконують усі завдання підряд. Учням з середнім рівнем розвитку розумових здібностей чергування різноманітних типів завдань ускладнювало їх розв'язання. Таким людям важко змінювати обраний спосіб роботи, вони не здатні змінювати хід своїх міркувань, переключатися з одного виду діяльності на інший, їхні інтелектуальні процеси малорухливі, темп роботи уповільнений. Вони виконують тільки ті завдання, які для них виявляються легкими і швидко розв'язуються.

 

 

Список використаної літератури

1. Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах// Обдарована дитина. – 2000. – №5. – С. 8-13.

2. Бакушинский А.В. Художественное творчество и воспитание. Опыт исследования на материале пространственных искусств. – М., 2005.– 240 с.

3. Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі// Психологія. – 2002. – №2. – С. 2-4.

4. Баранов А.А. Развитие творческих способностей у младших школьников в изобразительной и игровой деятельности. – К., 2003. – С. 115-123.

5. Барко В. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навально-виховному процесі. – К., 2000. – 85 с.

6. Барко В. Як визначити творчі здібності дитини? – К., 2001. – С.79.

7. Борисова О.О. Формування творчих здібностей молодших школярів. – К., 2004. – 120 с.

8. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання// Педагогіка і психологія. – 1999. – №2. – С. 61-67.

9. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. – Харків, 2005. – 110 с.

10. Григоренко Г.И. Игра как средство развития детского творчества. – К., 2000. – С. 72-75.

11. Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі. – Харків, 2004. – 25 с.

12. Кабши І.Ю. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку// Психологія. – 2001. – №3. – С. 18-22.

13. Корчаловская Н. Комплексные занятия по развитию творческих способностей школьников. – К.: Феникс, 2003. – 288с.

14. Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі// Рідна школа. – 2003. – № 8. – С. 10-11.

15. Литвиненко С.А. Малювання як засіб розвитку творчості молодших школярів. – Запоріжжя, 2005. – С. 79-83.

16. Ростовцев Н.Н. Методика викладання зображувального мистецтва в школі. – М.: Просвещение, 2000. – 214 с.

17. Серапулова Є. Виховання обдарованої дитини// Початкова школа. –2000. – №2. – С. 3-5.

18.Сисоєва С.О. Творчий розвиток особистості: сутність, специфіка. – К., 2001. – С. 26-34.

19. Сластенин В.А. Формування творчої особистості: проблеми і суперечності. – М., 2001. – 295 с.

20.Терещенко І.І. Творчість та педагогіка завжди разом// Педагогічна робота. – 1999. – №1. – С. 6-8.

21. Шульга Л.М. Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять. – К.: ІСДО, 2005. – 236 с.

 

Додатки

Додаток 1

1. Одинадцятий місяць року – це: 1 – жовтень? 2 – травень? 3 – листопад? 4 – лютий?
2. Суворий є протилежне за значенням слову: 1 — різкий? 2 — лютий? 3 — м'який? 4 — жорстокий? 5 — неподатливий?
3. Яке з даних слів відрізняється від інших: 1 — визначений? 2 — сумнівний? 3 — впевнений? 4 — довірливий? 5 — правильний?
4. Дайте відповідь "Так" чи "Ні". Скорочення н. є. означає нашої ери (нової ери)?
5. Яке із слів відрізняється від інших: 1 — співати? 2 — дзвонити? 3 — базікати? 4 — слухати? 5 — говорити?
6. Слово бездоганний протилежне за значенням слову: 1 — незаплямований? 2 — непристойний? З — непідкупний? 4 — невинний? 5 — класичний?
7. Які з поданих слів пов'язані зі словом жувати так, як слова нюхати та ніс: 1 — солодкий? 2 — язик? 3 — запах? 4 — зуби? 5 — чистий?
8. Скільки з поданих пар слів повністю ідентичні?

Sharp M.C. Sharp M.C.

Filder E.H. Filder E.N.

Connor M.G. Conner M.G.

Woesner O.W. Woerner O.W.

Soderquist P.E. Soderquist B.E.

9. Слово ясний протилежне за змістом слову: 1 — очевидний? 2 — явний? З — недвозначний? 4 — виразний? 5 — тьмяний?
10. Підприємець придбав кілька уживаних автомобілів за 3500 доларів, продав їх за 5500 доларів, заробивши при цьому 50 доларів за автомобіль. Скільки автомобілів він продав?
11. Слова стук та стік мають: 1 — подібне значення? 2 — протилежне? 3 — ні подібне, ні протилежне значення?
12. Три лимони коштують 45 копійок. Скільки коштує їх 1,5 дюжини?
13. Скільки з цих 6 пар чисел однакових?

52965296

6698669686

834426834426

73542567354256

6119717261197172

8323832483238234

14.Близький є  протилежним слову: 1 — дружній? 2 — приятельський? 3 — чужий? 4 —  рідний? 5 — інший?

15. Яке число  найменше 6; 0,7; 9; 36; 0,31; 5?

16.Розставте  подані слова таким чином, щоб  утворилося правильне речення.  Як відповідь запишіть дві  останні літери останнього слова.

є сіль любов  життя

17.Який з поданих  п'яти малюнків найбільше відрізняється  від інших?

 

 

18. Два рибалки спіймали 36 риб. Перший рибалка спіймав у 8 разів більше, ніж другий. Скільки спіймав другий?
19. Сходити та відходити мають: 1 — подібне значення? 2 — протилежне? 3 - ні подібно, ні протилежне значення?
20. Розставте подані слова таким чином, щоб вийшло твердження. Якщо воно правильне, то відповідь буде — П, якщо ні — Н.

Мохом обертів  камінь набирає порослий.

21. Дві з поданих далі фраз мають однаковий зміст, відшукайте їх:
1. Тримати ніс по вітру.
2. Порожній мішок не стоїть.
3. Троє лікарів не краще від одного.
4. Не все те золото, що блищить.
5. У семи няньок дитя без догляду.
22. Яке число має стояти замість знака "?":