Сенсорное воспитание как начальный этап ум. воспитания

 

Ті, хто працює з дошкільниками, знають, які труднощі випробовують ці діти, коли їм доводиться виконувати дії, що вимагають точності, вивіреності  й синхронності русі: щось брати, вставляти, зав'язувати, складати, ліпити, вирізати, наклеювати, малювати і т.д.

Погано розвинені рухові функції рук і відсутність  оформленої техніки рухів, скоординованих дій ока й руки викликають у  дитини величезні труднощі, які змушують його відступати перед будь-яким завданням, пов'язаної з виконанням вищезгаданих дій.

Основне завдання – розвиток рухових і пізнавальних здатностей.

Вона реалізується через  розвиток:

1. Рухової області кори  головного мозку:

- формування й удосконалювання  дрібної моторики пальців рук,  рухових умінь і навичок у  маніпуляціях різними предметами (твердими й м'якими, пружними, гладкими й шорсткуватими);

- уміння правильне тримати  олівець, ручку, фломастер; вчитися  володіти ними, використовуючи самомасаж,  ігри й вправи (обводячи, зафарбовуючи  предмети, малюючи);

- формування зорово-моторних  координації.

2. Мовної області кори  головного мозку:

- формування активної  мови дитину, поповнення словникового  запасу новими поняттями.

3. Мислення, пам'яті, уваги,  зосередженості, зорового й слухового  сприйняття.

4. Координації великих  рухів і вміння володіти своїм  тілом, удосконалювання рухових  умінь і навичок.

5. Просторових орієнтацій  на аркуші паперу й у навколишньому  просторі.

6. Формування навичок навчальної  діяльності:

- уміння слухати, розуміти  й виконувати словесні установки  педагога;

- уміння діяти правильно,  повторюючи показаний зразок.

Реалізація цих завдань  із урахуванням вікових особливостей дітей сприяє їхньому інтелектуальному розвитку.

 
2.3. Основні напрямки формування  дрібної моторики в дітей з  порушенням зору 

 

1. Корекція дотику. Формування  навичок дотику й дрібної моторики  відбувається в різних видах  предметно-практичної діяльності.

Під час ліплення із глини, пластиліну особливо добре розвивається дрібна моторика, зміцнюється мускулатура  пальців, виробляються тонкі рухи руки й пальців, закріплюються навички  дотикального обстеження, особливо в  процесі ліплення з натури. Діти, які приходять у нашу дошкільну  установу у віці (звичайно) трьох  років, не можуть скачати ковбаску, здавити її долоньками з потрібною  силою, щоб одержати плоску форму. Тому доводиться вчити їхньому самому формотворному руху, і його якостям: силі, спрямованості. Спочатку беру їхньої руки у свої, і ми разом катаємо  ковбаски, кульки, здавлюємо їх, перетворюючи в плоскі форми. Потім учу ліпити прості предмети (городини, фрукти, гриби). На третьому ж і четвертому році навчання діти під керівництвом вихователів  ліплять фігурки тварин, людей.

Мозаїки й конструктори також  розбудовують дрібну моторику й дотик. Використовуються мозаїки, конструктори різного розміру, враховуючи зорове навантаження й рівень розвитку дрібної  моторики. Діти першого року навчання вчаться формувати фішки мозаїки  по кольору, розмірі й формі, викладати  горизонтальні й вертикальні  доріжки, прості візерунки. Діти другого  – третього року навчання викладають малюнки із дрібної мозаїки за зразком, уважаючи фішки в різних напрямках. Для дітей зі збіжною  косоокістю використовується геометрична  мозаїка на фланелеграфі, а також магнітна мозаїка [10].

У процесі роботи зі штампами розвиваються сила руки, переключаємість (напруга – розслаблення – напруга).

На заняттях, у вільній  діяльності використовується також  нанизування намиста різного  розміру, плетиво килимків, шнурівки, застібки, робота із природним матеріалом, з папером. Це сприяє розвитку ручної вмілості, а головне підвищує гостроту зору в дітей з амбліопією.

2. Корекція зорово-рухової  й моторної координації.

У дітей, що страждають косоокістю, частіше, чим в однолітків, що нормально  бачать, як уже було сказано, можна  спостерігати відсутність самоконтролю й саморегуляції рухів. А це позначається на погодженості дій рук і око.

Система корекційно-педагогічної роботи спрямована на формування в дітей автоматизованих навичок синхронності дій руки й ока в різних видах діяльності.

М'язові можливості руки вимагають  тренування й корекції. Оволодіння рухами рук і пальців має велике значення для розвитку дитини в цілому, у тому числі мови, а для дітей  з порушенням зору є ефективним засобом  формування бісенсорного сприйняття навколишнього світу.

Особливу роль у розвитку дрібної моторики відіграють пальчикові гри - своєрідні вправи для розвитку дрібної мускулатури пальців. Вони дозволяють корегувати рухи кожного  пальця окремо й відносно один одного, тренують точність рухових реакцій.

Пальчикові ігри організують  у вступній частині занять або  після напруженої зорової роботи як активного відпочинку. Вони розбудовують координацію рухів, допомагають  концентрувати увагу [14].

3. Корекція образотворчих  навичок.

Щоб сформувати більш точні  й координовані зорово-моторні реакції, подолати непевність і скутість рухів  руки під час роботи в зошитах  або альбомах, використовуються різні  види корекції образотворчих навичок.

а) Корекція точності напрямку руки.

Ціль: Формувати вміння проводити  довгі й короткі вертикальні  й похилі лінії зверху вниз, знизу  нагору, горизонтальні лінії ліворуч  праворуч, точно з'єднуючи між  собою малюнки, крапки.

Завдання: Зобрази, як крапельки  падають із хмари в калюжу, бджілка  летить із квітки на квітку, машина їде  в гараж і т.п.

б) Корекція розмаху рухів  руки при малюванні.

Завдання: Намалюй, як кораблик пливе по хвилях.

г) Корекція формотворних рухів.

Завдання: «Намотай клубочки» (від краю й від центру за годинниковою стрілкою), намагаючись не відривати  олівець від паперу; намалюй усередині  великої фігури такі ж, але поступово  зменшувані фігури; навколо маленької  фігури намалюй фігури, що поступово  збільшуються.

д) Корекція зображення дрібних  предметів.

Якщо дитина малює занадто  дрібні предмети, це свідчить про тверду фіксацію кисті, що необхідно долати.

Завдання: Обведи, а потім  намалюй великі фігури (приблизно  в третину аркуша) без відриву  руки. З'єднай крапки, відриваючи руку.

Зі старшими дошкільниками  використовуються зошити у велику клітку.

(Дітям з низькою гостротою  зору додатково розлініюємо клітки, щоб збільшити їхню яскравість). Ця робота проводиться два  рази в тиждень по п'ять-сім  хвилин як частина комплексного  заняття по математиці, навчанні  грамоті, розвитку мови. При цьому  необхідно із самого почала  стежити за правильною посадкою, правильним розташуванням пальців  на пишучому предметі, правильнім  положенні кисті й ліктя, тому  що виправляти неправильні навички  листа значно сутужніше.

Система роботи в зошитах  у клітку складається з наступних  етапів:

1. Знайомство із зошитом  і робочим рядком.

2. Завдання «Продовж візерунок»; вертикальні й горизонтальні  прямі палички й комбінації  з них: дуги, хвилясті лінії,  кола, овали.

3. Друкування букв по  клітинках.

4. Друкування цифр.

5. Графічні диктанти.

6. Малювання фігур складної  форми шляхом підрахунку клітинок  на зразку (намалюй поруч таку  ж фігуру й розфарбуйся її).

У процесі роботи в зошиті в дитини зміцнюється дрібна мускулатура  пальців, удосконалюється зорово-моторна  координація й орієнтування в  мікропросторі, розвиваються довільна увага, зорова пам'ять. Уся ця робота супроводжується забавними віршами – щоб зацікавити дітей і пожвавити одноманітну роботу, яку деякі з них не люблять виконувати. Роблячи той або інший малюнок, дитина не тільки виконує рухи рукою, але й включає в роботу мовної й слухової аналізатори, вірші поступово заучуються, і дитина вже мимоволі, замальовуючи щось у зошиті, починає виголошувати рядка з них.

Таким чином, для закріплення  придбаних графічних навичок  завдання даються додому. Крім цього, повторюється відповідний мовний матеріал (словник по темі, віршовані тексти і т.д.). Так здійснюється підготовка до листа майбутніх школярів, спрацьовується звуковимовлення, а паралельно йде робота над лексико-граматичним ладом мови. 

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сліпі діти страждають повною відсутністю зору або мають залишковий зір. Для них основними засобами пізнання стають дотик і слух. У  зв'язку із цим почуттєві образи мають інше, чому у видючих, якість, іншу структуру. Ті діти, у яких зберігся залишковий зір, мають можливість сприймати  навколишній світ у вигляді зорових  образів, хоча досить збіднених і  неточних. Втрата зору обумовлює деякі  специфічні особливості розвитку: виникають  утруднення в оцінці просторових  ознак, процес формування рухів затриманий, іноді відзначаються зміни в  емоційно-вольовій сфері.

Корекційно-педагогічний вплив спрямований на формування в сліпих дітей почуттєвого досвіду. Розвиток процесів компенсації сліпоти за рахунок посилення функцій аналізаторів необхідно починати з раннього віку.

Навчання діям, способам їх виконання досягається тільки в  умовах спілкування, при якім руху сліпої дитини коригуються словом. У сліпих дотикальне сприйняття матеріалу, закріплення  образів у пам'яті й оперування ними вимагає не тільки збільшення часу для практичних розв'язків, але й більш ранньої спеціальної підготовки - навчання дітей навичкам навчальної роботи.

Основними новими засобами пізнання стають слух і дотик. Діти повинні  навчатися процесам самообслуговування, орієнтування в просторі, новим способам оволодіння знаннями. Для попередження появи можливих відхилень у розвитку велике значення має правильно й  вчасно організована система корекційно-педагогічних впливів. Для дошкільників є спеціальні дитячі садки; дітей, що осліпли в шкільному віці, направляють для навчання в школи сліпих дітей. Погано зрячі діти - діти, що страждають значним зниженням гостроти зору або розладами периферичного зору. Навчання й виховання погано зрячих дітей здійснюється в спеціальних дошкільних установах і школах для дітей з порушеннями зору.

Педагогічний процес будується  з урахуванням можливостей цих  дітей і їх своєрідності. При цьому  необхідно дотримання спеціальних  педагогічних і гігієнічних вимог: раціональний розподіл навчальних занять, забезпечення відповідного рівня освітленості, застосування, організація спеціальних  занять по корекції відхилень у психологічному розвитку.

Формування дотику й дрібної  моторики в дітей з порушенням зору є важливим завданням батьків  і педагога дитячого садка. Адаптація  дитини до навколишнього світу повинна  відбуватися на ранньому етапі розвитку, чому раніше дитина зможе сформувати навички дотику, тем легше йому буде навчатися подальшим навичкам.

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вопросы обучения и воспитания слепых и слабовидящих: Сб. науч. трудов / Под ред. А.Г. Литвака. - Л., 1981. - 122 с.

Воспитание слепых детей дошкольного возраста в семье / Научный редактор доц. В. А. Феоктистова. - М.: Логос, 1993. - 78 с.

Григорьева Г.В. Развитие ведущей формы общения у детей с нарушениями зрения дошкольного возраста // Дефектология. - 2001.

Дети с глубокими нарушениями зрения / Под ред. М.И. Земцовой, А.И. Каплан, М.С. Певзнер.- М.: Педагогика, 1976.

Диагностика, развитие и коррекция сенсорной сферы лиц с нарушениями зрения: Материалы Междун. научно-пед. конф. тифлопедагогов и незрячих учителей, посвященной 200-летию РГПУ им. А.И. Герцена. 28-30 октября 1996 г., С.-Петербург. / Ред. Е.М. Папина. - М.: Логос, 1997. - 115 с.

Ермаков В.П., Якунин Г.А. Основы тифлопедагогики: Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 240 с.

Ермаков В.П., Якунин Г.А. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. - М.: Просвещение, 1990. - 222 с.

Земцова М.И. Обучение и воспитание дошкольников с нарушениями зрения. - М.: Просвещение, 1978. - 160 с.

Земцова М.И. Учителю о детях с нарушениями зрения. - М.: Просвещение, 1973. - 159 с.

Литвак А.Г. Тифлопсихология. - М.: Просвещение, 1985. - 207 с.

Маллаев Д.М. Игры для слепых и слабовидящих. - М., 1992.

Маллаев Д.М. Педагогические основы формирования игры слепых и слабовидящих детей как средство коррекции их нравственного и физического развития: Автореф. докт. дис. - М., 1993.

Обучение и коррекция развития дошкольников с нарушениями зрения / Под ред. В.А. Феоктистовой. - СПб., 1995.

Особенности учебной и трудовой деятельности при глубоких нарушениях зрения / Под ред. А.Г. Литвака. - Л.: Изд-во ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1983. - 112 с.

Плаксина Л.И. Теоретические основы коррекционной работы в детском саду для детей с нарушениями зрения. - М.: Город, 1998. - 262 с.

Подколзина Е.Н. Некоторые особенности коррекционного обучения дошкольников с нарушением зрения // Дефектология. - 2001.- № 2.- С.84-88.

Психолого-педагогические вопросы обучения детей с нарушением зрения / Под ред. Л.И. Солнцевой. - М., 1995.

Рудакова Л.А. Обучение и коррекция развития дошкольников с нарушенным зрением. - М., 1995.

Солнцева Л.И. Развитие компенсаторных процессов у слепых детей дошкольного возраста. - М.: Педагогика, 1980. - 180 с.

Специальная психология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. И. Лубовский, Т. В. Розанова, Л. И.Солнцева и др.; Под ред. В.И. Лубовского. — 2-е изд., испр. — М.: Академия, 2005. — 464 с.