- Використання кейс-технологій - це
загальна назва технологій навчання, що
представляють собою методи аналізу. Суть
технології полягає у використанні конкретних
випадків (ситуацій, історій, тексти яких
називаються "кейсом") для спільного
аналізу, обговорення або вироблення рішень
учнями з певного розділу навчання дисципліни.
З методичної точки зору кейс — це спеціально
підготовлений навчальний матеріал, що
"містить структурований опис ситуацій,
що запозичені з реальної практики".
Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко
визначений характер і мету. Як правило,
вони пов’язані з проблемою чи ситуацією,
яка існувала чи й зараз існує. При цьому
проблема чи ситуація або вже мали якесь
попереднє рішення, або їх вирішення є
необхідним, а тому потребують аналізу.
Кейс — це завжди моделювання життєвої
ситуації і те рішення, що знайде учасник
кейса, може служити як відбиттям рівня
компетентності й професіоналізму учасника,
так і реальним рішенням проблеми. Як правило,
кейси не мають єдиного рішення. Учасник
завжди може придумати свій неповторний
варіант рішення.
Цінність кейс-технології полягає в тому,
що вона одночасно відображає не тільки
практичну проблему, а й актуалізує певний
комплекс знань, який необхідно засвоїти
при вирішенні цієї проблеми, а також вдало
суміщає навчальну, аналітичну і виховну
діяльність, що безумовно є діяльним і
ефективним в реалізації сучасних завдань
системи освіти.
До кейс-технологій відносяться:
- метод ситуаційного аналізу
(ситуаційні завдання й вправи, аналіз
конкретних ситуацій (кейс-стаді));
- метод інциденту;
- метод розбору ділової кореспонденції;
- ігрове проектування;
- метод ситуаційно-рольових
ігор;
- метод дискусії.
Проведення відеоконференцій - це спосіб
обміну відеозображеннями, звуком і даними
між двома чи більше об'єктами, обладнаними
відповідними апаратно-програмними комплексами.
Учасники відеоконференції можуть бачити
і чути один одного в реальному часі, а
також обмінюватися даними і спільно їх
обробляти. Користувачеві навіть не потрібно
тримати в руках слухавку — просто на
екрані комп'ютера можна побачити співрозмовника
і поговорити з ним. Відеоконференція
вміщає передачу голосу, відео-зображення
і даних. Співрозмовники бачать, чують
один одного і користуються тими самими
комп'ютерними програмами.
- Круглий стіл - один із способів
організації обговорення деякого питання.
Характерним для нього є:
- визначення мети обговорення
(наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо
обговорюваної проблеми);
- виступи всіх учасників круглого
столу мають характер опанування (кожний
повинен висловлювати думку з приводу
обговорюваного питання, а не з приводу
думок інших учасників);
- всі учасники обговорення
рівноправні і ніхто не має права диктувати
свою волю і рішення;
- Мозковий штурм - оперативний
метод розв'язання проблеми з урахуванням
стимулювання творчу активність, у якому
учасникам обговорення пропонують висловлювати
якомога більшу кількість варіантів розв'язання,
зокрема самихфантастичних. Потім від
кількості висловлених ідей відбирають
найвдаліші, які можна використані практично.
Є методом експертного оцінювання.
- Фокус-група – це якісний метод
дослідження, групове інтерв’ю, організоване
у вигляді розмови кількох респондентів,
зазвичай 6–12 осіб, на задану інтерв’юером
модератором тему; метод дозволяє розкрити
мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення
до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати,
що фокус-група – це якісний метод, на
його основі не можна робити кількісних
висновків
- Ділові та рольові ігри – метод
пошуку рішень в умовній проблемній ситуації.
Елементи ділової гри: розподіл за ролями,
змагання, особливі правила тощо. Ділова
гра застосовується як метод активного
навчання її учасників з метою вироблення
у них навичок прийняття рішень в нестандартних
ситуаціях, а також як засіб тестування
здібностей.
- Кейс-стаді (аналіз конкретних,
практичних ситуацій) - - це метод аналізу
конкретних ситуацій, який дозволяє проводити
ефективне навчання в умовах швидких змін.
Цей метод зосереджений на реальних питаннях,
що повстають перед учнями в сучасних
умовах навчання. Він сконцентрований
на розвитку бачення ситуації, отриманні
слухачами аналітичних та оціночних навичок,
вміння вирішувати проблеми. Навчання
за методикою аналізу конкретних ситуацій
сфокусовано на дослідженні ситуації
та використанні відомих фактів і аналітичних
навичок для прийняття ефективного рішення.
- Навчальні групові дискусії
- це спільне обговорення будь-якого суперечливого
питання, яке дозволяє змінити думку, позиції
й установки учасників групи в процесі
безпосереднього спілкування. Метою дискусії
є вияв істинної думки, пошук правильного
рішення. Дискусія є часто необхідним
елементом ділової наради, тому менеджер,
що їх проводить, повинен володіти технікою
організації і проведення цієї форми спілкування.
- Тренінги – це комплекс
дій і вправ, направлених на набуття нових
навиків і вдосконалення й закріплення
вже набутих. тренінг – особливий метод
отримання знань, який відрізняється від
своїх аналогів тим, що всі його учасники
вчаться на власному досвіді справжнього
моменту. Це спеціально створене сприятливе
середовище, де кожен може з легкістю та
задоволенням побачити й усвідомити свої
плюси та мінуси, досягнення й поразки.
Допомога та увага тих, що оточують, допомагають
швидше зрозуміти, які особові здібності
необхідні та які професійні навики потрібно
розвинути. Завдяки тому, що ситуація тренінгу
навчальна, жоден з учасників не ризикує
відносинами, що вже склалися, і поглядами,
а набуває й використовує новий досвід.
У реальній ситуації експерименти можуть
призвести до небажаних наслідків. На
стадії уроку будь-який навик або якість
моделюються на конкретних кроках і негайно
аналізуються й перевіряються в навчальній
ситуації, максимально наближеній до дійсності.
Так, на тренінгу можна навчитися гнучкості,
спілкуванню, ухваленню позиції іншого,
що дуже корисно в житті та творчій роботі”[28,с.94-99]
Передбачувані результати використання
інтерактивних занять в позакласній роботі
:
- Підвищення ефективності
занять, інтересу учнів до навчання
і виховання у навчальному
закладі;
- Формування і розвиток
в учнів комунікативних навичок
і умінь , емоційних контактів
між однокласниками та іншими
учнями ( уміння жити в діалогової
середовищі , розуміння значення
діалогу);
- Формування та розвиток
аналітичних здібностей , відповідального
ставлення до власних вчинків
(здатність критично мислити ; вміння
робити обгрунтовані висновки;
- вміння вирішувати
проблеми і вирішувати конфлікти
; вміння приймати рішення і
нести відповідальність за них
);
- Формування і розвиток
навичок планування (здатність прогнозувати
і проектувати своє майбутнє).
Принципи роботи на інтерактивному
занятті:
Сумарний досвід групи більше
досвіду вчителя.
Всі учасники рівні незалежно
від віку, соціального статусу, досвіду,
класу навчання.
Кожен учасник має право на
власну думку з будь-якого питання.
Немає місця прямий критиці
особистості ( піддатися критиці може
тільки ідея ).
Все сказане на занятті - не
керівництво до дії, а інформація до роздумів
Алгоритм проведення інтерактивного
позакласного заняття:
1. Підготовка заняття.
2. Вступ:
2.1 .Повідомлення теми
і мети заняття.
3. Основна частина:
3.1. Пасивне позиціонування
(з'ясування позицій учасників) з
фіксаціями. (Тут є одна сторона
вистави - тільки позиція аудиторії).
3.2. Сегментація аудиторії
і організація комунікації між
сегментами.
(Це означає - формування
цільових груп по спільності
позицій кожної з груп. Ми виробляємо
об'єднання подібних думок різних
учасників навколо деякої позиції
і створюємо з аудиторії набір
груп з різними позиціями. Потім
- організація комунікації між
сегментами. Цей крок є особливо
ефективним, якщо ми маємо справу
з величезною аудиторією: у цьому
випадку сегментування являє
собою інструмент підвищення
інтенсивності та ефективності
комунікації).
3.3. Інтерактивне позиціонування.
(Тут є три сторони - набір позицій
аудиторії, смислообразованіе і
створення нового набору позицій.
Чотири етапи інтерактивного
позиціонування:
- З'ясування набору позицій
аудиторії,
- Осмислення спільного для
цих позицій змісту,
- Переосмислення цього змісту
і наповнення його новим змістом,
- Формування нового набору
позицій на підставі нового сенсу).
- Висновки (рефлексія).
Методи та форми роботи – це
певні засоби досягнення мети навчально-виховного
процесу.
Інтерактивність - здатність взаємодіяти
або знаходитися в режимі діалогу з ким-небудь
(людиною) або з чим-небудь (наприклад,
комп'ютером)
Переваги інтерактивних форм
роботи:
- мають високу результативність
у засвоєнні знань та формуванні практичних
вмінь і навичок;
- дозволяють за той самий проміжок
навчального часу збільшити обсяг виконаної
роботи;
- сприяють формуванню вміння
співпрацювати в команді;
- розвивають гуманні, толерантні
стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
- активізують власний досвід,
знання та вміння учасників навчально-виховного
процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.
Критерієм ефективності та
якості педагогічного процесу є вихованість
школярів - наявність у них високих моральних
якостей. Ці якості особистості школяра
є результатом інтеріоризації (перетворення
зовнішніх, реальних дій з предметами
на внутрішні, ідеальні) зовнішніх впливів
на внутрішні, вираження єдності зовнішніх
і внутрішніх чинників виховання та розвитку.
Завдяки інтеріоризації зовнішні
факти людської поведінки переходять
в усталені внутрішні якості особистості.
Результати виховного процесу значною
мірою залежать від індивідуальних особливостей
вихованців, їх ставлення до навколишньої
дійсності, насамперед до спрямованих
на них виховних впливів, їх взаємин з
однолітками, дорослими, ставлення до
педагогів і батьків. Оскільки школярі
різняться індивідуальними особливостями,
то й результати їх виховання різні.
Для практичної діяльності
педагога учнів класу залежно від рівня
їх вихованості поділяють на такі групи:
а) група дуже низького рівня
вихованості. Зараховані до цієї групи
учні характеризуються негативним досвідом
поведінки, що важко піддається педагогічному
впливу, саморегуляція і самоорганізація
у них не розвинуті;
б) група низького рівня вихованості.
Характеризується слабким виявом позитивного,
ще не стійкого досвіду поведінки, зривами.
Поведінка учнів регулюється переважно
вимогами старших та іншими зовнішніми
стимулами, саморегуляція та самоорганізація
у них - інтуїтивні;
в) групи середнього рівня вихованості.
їм властиві стійка позитивна поведінка,
наявність регуляції та саморегуляції,
організації та самоорганізації, однак
активна позиція щодо діяльності і вчинків
однокласників ще не виявляється;
г) групи високого рівня вихованості.
Для учнів, які належать до них, визначальними
є стійкий і позитивний досвід поведінки,
саморегуляції, прагнення до організації
та регуляції діяльності поведінки інших
людей, вияви активної позиції.
Основними показниками рівня
вихованості школяра є зовнішній вигляд,
культура поведінки у школі та за її межами,
громадська активність, самостійність
у всіх видах діяльності, сформованість
наукового світогляду, національної самосвідомості,
ставлення до навчання, інтерес до знань
і усвідомлення їх ролі в своєму розвитку,
прилучення до національної та світової
культури, фізичне здоров'я, захоплення
фізичною культурою і спортом, працелюбність,
орієнтованість на майбутню професію.