Система позакласної виховної роботи Гімназії ім. В. Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра загальної педагогіки та психології

 

 

 

 

 

Система позакласної виховної роботи Гімназії ім. В. Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області

 

Курсова робота

 

 

 

 

 

 

 

                                                             Виконала

Студентка 2-Г курсу             

ННІ іноземних мов

Коваль Інна

                                                                     

Науковий керівник:

ст. викладач Яворський А.А.

 

Черкаси-2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

                ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

                ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ……………...5         1.1. Поняття «позакласна виховна робота» в педагогічній літературі...............5

1.2. Основні завдання позакласної виховної роботи…………………..………..7

1.3 Місце позакласної виховної роботи та її роль в формуванні особистості

     школяра………………………………………………………………………..12

Висновки до розділу……………………………………………………………..15

Розділ ІІ. ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

               ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ

               В ГІМНАЗІЇ ІМ.В.Т.СЕНАТОРА

               СМІЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………....16

2.1. Шляхи та форми організації позакласної виховної роботи ……………..16

2.2. Позакласна виховна робота початкової школи ………………....….…….23

2.3. Всеукраїнський експеримент………………………………………………25

Висновки до розділу…………………………………………………………..…27

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………….…………………………………...29

ДОДАТКИ……………………………………………………………….............31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….34

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Цю курсову роботу присвячено аналізу системи позакласної виховної роботи Гімназії ім. В. Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області.

  Темі позакласної виховної роботи завжди приділялася значна увага з боку багатьох вчителів, методистів і вчених. У методичній літературі існує багато визначень позакласної роботи. Більшість авторів вважають, що позакласна виховна робота це - навчальний процес, що реалізовується в позаурочний час понад учбовий план і обов'язкову програму колективом вчителів і учнів або працівників і установ додаткової освіти, що вчаться, на добровільних засадах, обов'язково з урахування інтересів всіх її учасників, будучи невід'ємною складовою частиною виховного процесу. У Російській педагогічній енциклопедії «позакласна робота» визначається як «складова частина учбово-виховного процесу в школі, одна з форм організації вільного часу учнів». Л. М. Панчішникова вважає, що поза сумнівами той факт, що позакласна виховна робота грає величезну роль для сучасної школи. В умовах перебудови соціального і економічного життя суспільства сильно зростає роль позакласної роботи у вихованні нової зовнішності особи.

 Актуальність дослідження. Величезні соціальні перетворення, що відбуваються в нашій країні, бурхливий науково-технічний прогрес пред'являють все більш високі вимоги до навчання і виховання кожної людини. У цих умовах стає особливо актуально формування у всіх людей творчого підходу, активної життєвої позиції в праці, в навчанні, в роботі. Виховне середовище частина соціального середовища, яке спеціально створюється для формування суб'єктів суспільної діяльності на всіх рівнях суспільного життя. Сьогодні слід враховувати зміну масштабів цілісності виховного процесу, оскільки сфери духовної культури, освіти і виховання все більш органічно сполучаються з соціальним простором і його тимчасовими характеристиками. Це конструктивно впливає на стратегію і технологію освітньої виховного процесу, додає всім суб'єктам діяльності більш спрямовану особистісно-гуманістичну орієнтацію в сферах педагогічної діяльності. Але, не дивлячись на всі ці зміни, в будь-якому випадку, індивід, що народився, повинен встигнути за дуже короткий час розвинутися в гармонійну особистість – носія соціальних відносин, члена суспільства, здатного взаємодіяти з людьми.

Метою є оцінка ефективності позакласної виховної роботи на прикладі  Гімназії ім. В. Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати певні завдання:

1.Проаналізувати загальні засади позакласної виховної роботи та її значення в формуванні особистості школяра.

2. Проаналізувати позакласну виховну роботу початкової школи Гімназії ім. В. Т. Сенатора.

3.Визначити місце позакласної виховної роботи в шкільному житті школи.

  Об'єктом дослідження є позакласна виховна робота у Гімназії ім. В. Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області.

  Предметом дослідження є механізми дії позакласної виховної роботи на особистість школяра, формування особистості, вплив зацікавленості учнів і вчителів на ефективність позакласної виховної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ

 

Майбутнє України – за поколінням, що сьогодні в шкільних класах опановує життя, якість якого залежить від рівня розвитку життєвої компетентності. Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

 

        1.1. Поняття «позакласна виховна робота» в педагогічній літературі

  Позакласна виховна робота — різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Суть позакласної виховної роботи визначається виховною діяльністю школярів в позаурочний час при організуючій і напрямній ролі вчителя. Але ця організація проводиться таким чином, що творчість і ініціатива учнів повинні завжди виходити на перший план[2,223].

В сучасних умовах розвитку освітньої системи зростає роль позакласної роботи у вихованні нової зовнішності особи. Ця робота вносить в такі якості особистості, як ініціативність, активність, творчість, здібність до саморозвитку, самовиховання, самоосвіти. Позакласна виховна робота – це, з одного боку, педагогічна система, що володіє цілісними властивостями і закономірностями функціонування, а з іншого – невід'ємна частина вітчизняної системи освіти. З цієї причини однією з центральних проблем методики позакласної виховної роботи завжди була проблема взаємозв'язку урочних і позаурочних занять як окремий випадок фундаментальної педагогічної проблеми цілісності учбово-виховного процесу.

  У літературі зустрічається безліч формулювань цілей і завдань позакласної виховної роботи, які давали наступні автори: А. І. Никішов, І. Я. Ланіна, А. В. Усова , С. Н. Савіна.

  Можна відзначити, що позакласна виховна робота ставить перед собою дуже важлив мету – це формування і розвиток творчої особистості учня. Цілі позакласної виховної роботи вимагають рішення завдань, до яких автори відносять наступні: формування пізнавального інтересу до предмету; скріплення шкільного предмету з життям; поглиблення і розширення змісту предмету, що вивчається; розвиток здібностей учнів; здійснення індивідуального підходу; професійна організація позакласної виховної роботи; вдосконалення умінь і навичок використання джерел інформації. Проте Н. М. Верзілін відзначає, що кінцева мета і завдання позакласної виховної роботи можуть бути конкретизовані і змінені вчителем відповідно до специфіки і можливостей[4,302]. При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної виховної роботи, які характерні для всіх видів позакласної діяльності – добровільності (принцип, що враховує бажання школярів взяти участь в позакласній виховній роботі), обліку індивідуальних особливостей учнів (принцип, обліку відмінності спрямованості інтересів і рис вдачі учнів). Існують принципи позакласної виховної роботи, характерні тільки для певної сфери діяльності - комунікативної активності (принцип, стимулювання і залучення нових, невідомих їм матеріалів, що вчаться у використанні, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра).

  Розглянемо важливі принципи позакласної виховної роботи. Одним з найголовніших завдань позакласної виховної роботи є формування в учнів пізнавального інтересу до предмету. Такий інтерес не може виникнути, якщо робота виконана без бажання, з примусу. Тому А. В. Усова вважає, що принцип добровільності є одним з найважливіших принципів позакласної виховної роботи. Учень повинен висловлювати щире бажання взяти участь в цій роботі, без якого-небудь на те примусу. Відомо, що по рівнях загального розвитку, спрямованості інтересів і рисах вдачі учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці відмінності, неможливо досягти успіхів в позаурочній роботі. І. Я. Ланіна стверджує, що принцип обліку індивідуальних особливостей учнів є важливим при організації позакласної виховної роботи. Він дозволяє враховувати рівні розвитку кожного учня і виходячи з цього, коректувати виховну роботу, що проводяться з кожним учнем[4,317].

   Як і в навчанні будь-якому шкільному предмету, в позакласній виховній роботі визначним є її зміст, який відбирається довільно. Тематика позакласної виховної роботи дуже різноманітна. У позакласній виховній роботі більше, ніж в будь-якій іншій, виявляється вплив особистості вчителя, його кругозору, інтересів, теоретичного і етичного багажу.

Позакласна виховна робота виконує безліч завдань, про що йтиметься в наступному розділі.

 

1.2. Основні завдання позакласної виховної роботи

Можна виділити такі основні завдання позакласної виховної роботи:

• формування в учнів певних особистісних якостей;
• розвиток і удосконалення знань, вмінь та навичок;
• розвиток творчої активності, ініціативи і самодіяльності учнів;підготовка учнів до практичної діяльності;
• організація відпочинку учнів в поєднанні з їх естетичним і етичним вихованням.

     Навчання і виховання складає єдиний педагогічний процес, що забезпечує формування і різносторонній розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні завдання успішно розв'язуються лише при органічному поєднанні учбової  та виховної роботи в ході уроку з цілеспрямованою дією на учня в позаурочний час, тому позаурочна робота справедливо розглядається як важлива складова частина роботи школи.

   Як відомо, позакласною виховною роботою називають таку діяльність вчителя, яка спрямована на виховання особистості дитини. Керівництво з боку вчителя може бути як безпосереднім, так і за допомогою запрошених для цієї мети фахівців з інших установ, студентів, учнів старших класів.

    Новими учбовими планами загальноосвітньої школи передбачені факультативні заняття з різних предметів. Так само як і позаурочні заняття, вони не обов'язкові для всіх учнів. Від позаурочних факультативні заняття відрізняються тим, що вони проводяться за визначеними і стабільними програмами. Формою вони близькі до звичайного уроку. Зміст цих занять не може повністю відповідати різним запитам окремих учнів [3,103].

    Істотний виховний елемент позаурочних занять - виконання суспільно корисних завдань, в ході якого у учнів виробляється відчуття відповідальності, дбайливе відношення до матеріальних цінностей, пошана до праці.

  Слід підкреслити ще одну дуже важливу сторону позаурочної роботи. В.А. Сухомлинський писав: «Логіка учбового процесу таїть в собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному кроці підкреслюється: досягай успіху власними зусиллями, не сподівайся на інших, бо результати розумової праці оцінюються індивідуально[19,63]. Щоб шкільне життя було пройняте духом колективізму, воно не повинне вичерпуватися уроками. Позаурочна робота об'єднує учнів в дружні колективи, зв'язані загальними інтересами і захопленнями. Вона допомагає долати такі негативні риси особистості, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах, секціях – виховує учнів у дусі товариськості, цілеспрямованості, глибокого і активного інтересу до науки.

Позакласні заняття більшою мірою, ніж урок і факультатив, пристосовані для виховання в учнів молодших класів певних якостей особистості. Позаурочні заняття мають відмінні від уроку форми організації, методи і зміст. Для такої роботи вчитель повинен бути озброєний відповідними знаннями. Слід зазначити, що питанням організації, методики і змісту окремих форм позаурочної роботи останніми роками приділялася значна увага. Були проведені конференції і наради, видані посібники з позакласної виховної роботи[1,148].

На сьогодні вже не можна задовольнитися проведенням епізодичних позаурочних заходів. Необхідно прагнути до організації добре продуманої, пов'язаної з програмою і календарним планом, школи, що враховує можливості, схильність учнів молодших класів до певного предмету. Позаурочна виховна робота повинна бути частиною загальношкільної системи позаурочних заходів, гармонійно поєднуватись з аналогічною навчальною роботою. Позаурочна виховна робота спирається на допомогу з боку керівництва і громадських організацій школи. Слід враховувати і великі можливості в організації позаурочної роботи в школі, що виникають у зв'язку з різними заходами, що виходять за рамки шкільної роботи, як такої: участь у виховних заходах, конкурсах, виставках творчості.