Сучасні підходи щодо оптимізації навчання

     —  визначити своє ставлення до ролі правил у житті.

     Надання необхідної інформації

     Мета  етапу — дати учням достатньо  інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але  за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якшо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10—15 % часу. Розглянемо проведення її на прикладах.

     Технічні  засоби навчання на цьому етапі уроку особливо ефективні під час вивчення навчального курсу у всіх чотирьох класах. 

     Технологія  «Дискусія”

     При вивченні теми уроку „Весняні зміни у природі” у пригоді стане така інтерактивна вправа, як „Дискусія”.

     Приклад проведення дискусії на тему „Весна –  найкраща пора року” і „Весна – не найкраща пора року”,

     Учні утворюють дві команди: перша – „стверджуюча”, друга – „заперечна”. Учитель націлює їх націлюють на те, що у своїх міркуваннях, твердженнях вони повинні використовувати такі фрази: „Я вважаю ...”, „На мою думку ...”, „Я з вами частково згоден, але...”, „Я поважаю вашу думку, але...”, „Я з вами не згоден ...”, „Це не має значення”.

     Завдяки участі у роботі дискусії учні мають змогу продемонструвати свою мовленнєву компетенцію, а також тренувати такі вміння та навички: орієнтуватися в умовах спілкування, усвідомлювати тему обговорення, здобувати інформаційний матеріал, відбирати необхідне для розкриття задуму, групувати його, аргументувати свої висловлювання тощо.

     „Стверджувальна”  команда повинна довести, що весна – найкраща пора року, а „заперечна” – навпаки.

     Так, група учнів першої команди може висловити думку про те, що весна є найкращою порою року, оскільки у цей час все пробуджується від зимового сну, все оживає, починає рости, розвиватися, квітувати. Учні „заперечної” команди заперечують таким чином: „Ми погоджуємося з думкою першої команди, проте, на наш погляд, таке пробудження часто призводить  до швидкого танення снігу і появи повені, змиванню поживних речовин із верхнього шару грунту”.

     Учні „стверджувальної” команди доводять, що весна є радісною порою року, оскільки з приходом її пов’язаний цілий цикл Пасхальних свят. Учні другої групи заперечували це використанням піротехніки дітьми, у тому числі, й дітьми молодшого шкільного віку, що часто призводило до трагічних випадків.

     Цікава  може стати думка про те, що Пасхальним святам передує великий піст і кожен християнин має можливість очистити свою душу, прийнявши Святе Причастя. Учні „заперечної” групи можуть доводити думку про те, що не кожен християнин вміє до кінця розкаятися у скоєних гріхах, в тому числі і в повсякденних.

     Учні першої групи стверджують, що у весняну пору року є можливість привітати усіх жінок, матерів з чудовими святами. Друга група учнів скеровує відповідь на тому, що частими подарунками стають оберемки квітів, в тому числі й тих, що занесені у Червону книгу України (підсніжники, проліски).

     Група учнів першої команди акцентує увагу, що весна є найкращою порою року, бо у цю пору земля, зігріта сонячними променями, сприятлива для різних видів сільськогосподарської праці. Інша група стоїть на позиції, що багато людей, особливо сільської місцевості, перетруджуються на полях, а надмірна фізична праця шкідлива для здоров’я.

     Також дотепною може бути думка щодо прильоту пернатих друзів навесні, які на своїх крилах несуть радість і втіху малечі. Заперечною може виявитися  твердження учнів другої команди, яке полягає у тому, що із поверненням птахів навесні можливе інколи зараження пташиним грипом.

     Учні „стверджувальної” групи доводять міркування, що навесні дні стають довшими, а ночі коротшими. Дотепною відповіддю може бути заперечення другої групи, суть якої полягає в тому, що це добре лише для людей-жайворонків, а для людей-совів – не дуже „солодко”.

     Групою  учнів першої команди може бути названо той факт, що навесні стає тепліше, бо сонце піднімається вище. Учні другої групи можуть мати рацію, доводячи, що часто з таким потеплінням поширюються інфекційні віруси [15]. 
 

     Технологія  «Ситуативне моделювання”. Гра-експромт «Пожежа».

     Урок  української мови, 5-й клас.

     Тема. Розвиток мовлення.

     Клас  ділиться на групи з умовними ролями в кожній:

     —  «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

     —  «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

     —  «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

     Діти  з «Новин телебачення» отримують  інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі.

     Потім збираються в свої групи й вирішують  проблему.

     Після обговорення ситуації виходять з  ролей:

     — Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

     —  Що подобалося під час гри, що ні?

     —  Чи бували ви самі в подібній ситуації?

     —  Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

     — Яку іншу лінію поведінки можна  було б виробити?

     — Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

     Технологія  «Два — чотири — всі разом».

     Урок  української мови, 5-й клас.

     Тема. Частини мови. Підсумковий урок.

     Пари  отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Частини мови», і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди.

     Пари  об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

     Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці.

     Працює  весь клас, діти вилучають «слабкі  ланки», залишаючи основні.

     Технологія  «Акваріум».

     Урок  української мови, 4-й клас.

     Інколи  існує кілька шляхів розв'язання завдань уроку, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант відповіді, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант відповіді. Обирається найбільш раціональний варіант.

     Підбиття  підсумків (рефлексія)

     Методика  проведення рефлексії на уроці має наступні етапи.

     1.  Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).

     2.  Відновлення послідовності виконаних  дій (навіть незначних).

     3.  Вивчення відтвореної послідовності  дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим  завданням.

     4.  Виявлення і формулюванні результатів рефлексії:

     —  предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);

     —  способи, які використовувалися чи створилися в ході діяльності;

     —  гіпотези щодо майбутньої діяльності.

     Технологія проведення підсумкового етапу:

     І стадія:

     — використовуйте відкриті запитання як? чому? що?;

     — виражайте почуття;

     — наполягайте на описовому характері коментарів;

• говоріть про реально зроблене.

     ІІ стадія:

     — запитуйте про причини: чому?, як?, хто?;

     —  заглибтеся у відповіді: чому його немає?, що було б, якби?;

     —  шукайте альтернативні теорії;

     — доберіть інші приклади;

• наведіть думи незалежних експертів.

     ПІ  стадія:

     —  домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій.

     Цей етап займає 20 % часу уроку.

     Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, в якому учень виступає як cуб’єкт, а не об’єкт навчання [6]. 

 

      ВИСНОВКИ

     При виборі структури процесу навчання дбають про підпорядкованість її меті навчання, цілісне охоплення  всіх основних його компонентів, використання принципів дидактики, можливостей  змісту і форм навчання. Знаючи особливості кожного з методів навчання, ми повинні раціонально їх поєднувати.

     Інтерактивне  навчання є навчанням в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Інтерактивні методи навчання передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами.

     Інтерактивні  форми та методи роботи мають свої переваги. Інтерактивна робота має  також і свої принципи, які полягають в одночасній взаємодії (всі учні працюють в один час); однаковій участі (кожному учневі надається однаковий час); позитивній взаємодії (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня); індивідуальній відповідальності (кожен учень має своє завдання).

     Важливе місце серед різних форм інтерактивного начиння учнів займає групово-навчальна діяльність, яка сприяє активізації і результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, сприяє культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці., оволодінні учнями формами взаємодопомоги.

     Вчитель під час впровадження групової навчальної діяльності повинен виховувати у дітей такі риси, які будуть необхідні майбутньому демократичному українському суспільству, а саме: вміння самостійно і критично мислити, бути творчими, вміти окреслювати проблеми і вирішувати їх. Такий підхід зорієнтований від позиції чому навчати, на позицію як навчити. 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗИН, 1998. – 204 с.
2. Василенко В. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання учнів // – 20005. - №7. – С.20 – 23.
3. Глобчак В. Особистісно орієнтоване навчання і виховання школярів // Проблема особистісного навчання в умовах модернізації загальноосвітньої школи. – Дрогобич. – 2004. – С. 69 – 72.
4. Державна національна програма „Освіта” (Україна, ХХІ ст.) // К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
5. Карнаух Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках. – 2005. – 3 11.- С. 5 – 8.
6. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку. – 2005. - № 7 (295) – С. 2 – 5.
7. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально-виховному процесі // – 2004. – № 33-34. – С. 42-45 .
8. Коротун І. Робота в парах // – 2005. – № 11. – С. 29-30.
9. Мушак І.В. Варіативність організаційних форм навчання школярів в контексті особистісно орієнтованої системи // . – 2000. - № 19(20). – С.2 – 4; 9 – 24.
10. Набой С. Особистісно орієнтоване навчання // . – 2005. - № 11. – С. 1 – 5.
11. Нетрадиційні форми навчання // Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред.. проф.. О.Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001. – С. 63 – 65.
12. Освітні технології: Навч.-метод.посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004. – С. 91 – 107.
13. Покась Л. Організація групової навчальної діяльності школярів // Рідна школа. – 2004. – №5. - С. 35-37.
14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. – К.:, 2006. – С.276 – 303.
15. Стахів Л.Г. Педагогічні технології у школі: Методичні рекомендації до проведення семінарських занять. – Дрогобич: ДДПУ, 2009. – 52 с.
16. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (Общедидактический аспект). М., «Педагогика», 1977. – 16-32, 26-39, 55-58.
17. Досяк, І. М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій : / І. М. Досяк. – Х. : Основа, 2007. – 160 с.
18. Савченко, О. Якість освіти: сутність і чинники впливу / Олександра Савченко // – 2009. – № 8. – С. 1–6. – Бібліогр.: 15 назв.
19. Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання в сільській школі : монографія / за заг. ред. Н. С. Побірченко. – К. : Наук. світ, 2002. – 229 с. – Бібліогр.: с. 221–229.
20. Пометун, О. І. Підготовка вчителів: інтерактивні технології у ВНЗ : навч. посіб. / Пометун О. І., Комар О. А. – Умань : РВЦ Софія, 2007. – 65 с.