Технічна творчість учнів основної школи

Чернігівський національний педагогічний університет 

імені Т.Г.Шевченка

Технологічний факультет

 

Кафедра професійної  освіти і безпеки життєдіяльності

 

 

 

ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Випускна робота бакалавра

напрям підготовки: 6.010103 технологічна освіта

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 41 групи

заочної форми навчання

Куранда

 

Керівник: доцент, к.п.н.,

Горчинський Сергій Володимирович

 

 

 

 

Чернігів 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП .....................................................................................................................3

РОЗДІЛ I. РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА ПРОБЛЕМА

1.1. Сутність та поняття  технічної творчості учнів ...........................................5

1.2. Особливості технічної  творчості .....................................................................9

1.3. Рішення творчих  задач, як основа технічної  творчої діяльності ............13

РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

2.1. Методи пошуку рішень творчих технічних задач ......................................17

2.2. Розвиток технічної  творчості в процесі трудового  навчання .....................................26

2.3. Технічне моделювання,  його організація та проведення  занять ............31

2.4. Організація занять з технічного  моделювання у 8 -  9-х класах ...............36

ВИСНОВОК ..........................................................................................................42

СЛОВНИК ОСНИВНИХ ТЕРМІНІВ .................................................................44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................45

 

ВСТУП

Ефективність виробництва  в наш час в великій мірі залежить від творчої активності робітників, від того який творчий потенціал закладений в них з шкільних років. Безнадійно чекати великих успіхів у праці від не творчої людини навіть якщо вона володіє достатніми знаннями та уміннями. Особливо творчі якості людини важливі в ринкових відносинах, коли конкурентноздатність продукції стає чи не найголовнішим показником роботи підприємств.

Психолого - педагогічними  дослідженнями, досвідом доведено, що для формування творчих здібностей людини, по-перше, потрібний тривалий час, а по-друге, чим раніше почнеться їх формування тим краще. Тому формування творчих здібностей людини треба починати з дитячих років. Переходячи з одного віку в інший, на основі накоплених знань, умінь та досвіду творча підготовка повинна розширюватись і поглиблюватись. Особливо це стосується технічної діяльності, яка потребує добре розвинутого технічного мислення, просторової уяви, практичних умінь тощо.

Формування  творчих технічних здібностей в  школярів в основному відбувається на уроках праці, в технічних гуртках, в процесі професійного навчання та продуктивної праці, тобто з безпосередньою участю вчителя трудового навчання. Спілкуючись з учнями він не тільки формує знання, а й виховує риси особистості, які необхідні винахіднику, раціоналізатору, новатору виробництва. Досвід показує, що від наявності творчих якостей у вчителя, уміння захопити учнів технічною діяльністю в значній мірі залежить ставлення школярів до техніки. Не творчо працюючий вчитель не тільки не розвиває творчі здібності учнів, а навпаки гальмує їх, бо пов'язує діяльність школярів з виконавською роботою, своїм втручанням, настановами запобігає прояву творчих зусиль Таким чином, очевидний той факт, що майбутній вчитель праці у ВНЗ повинен отримати достатню підготовку з технічної творчості. Кожний навчальний предмет повинен бути спрямований на формування технічних здібностей, а курс «Технічна творчість учнів», крім того, повинен дати студентам спеціальні знання та уміння з керівництва технічною творчістю школярів під час занять та в процесі гурткової роботи [9, С. 1-2].

Об’єкт дослідження  – навчально-виховний процес технічної творчості учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження  – форми та методи організації  курсу “Технічна творчість учнів” на уроках з трудового навчання і  позаурочний час.

Мета дослідження –  охарактеризувати значення технічної творчості учнів під час навчання в основній школі.

Завдання дослідження:

• Охарактеризувати сутність та поняття технічної творчості учнів;
• Визначити особливості технічної творчості;
• Охарактеризувати вирішення творчих задач, як основу технічної творчої діяльності:
• Виявити основні методи пошуку рішень творчих технічних задач;
• Охарактеризувати розвиток технічної творчості в процесі трудового навчання;
• Визначити суть технічного моделювання та його організацію при проведенні занять;
• Охарактеризувати методику проведення занять з технічного моделювання у 8 -  9-х класах.

 

 

РОЗДІЛ I. РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА ПРОБЛЕМА

1.1. Сутність та поняття технічної  творчості учнів.

Зміст праці  в сучасних умовах визначається не тільки мірою її інтенсивності, але й рівнем прояву творчості. Причому спостерігається об'єктивна тенденція – з розвитком суспільства інтенсивність та кількість фізичної праці зменшується, а інтелектуальної, творчої зростає. Змінюється оцінка праці й працівника. Все більшу суспільну значимість набуває творча праця, а значить і творчо працююча людина.

У сучасних умовах проблеми творчості і творчої  особистості приділяють увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи. Психологи переконано довели, що задатки творчих здібностей властиві кожній людині, кожній нормальній дитині. Різниця полягає лише в масштабах досягнень і їх суспільній значимості.

Не менш важливим, ніж попередній, є висновок психолого-педагогічної науки про те, що творчі здібності необхідно розвивати з раннього віку. В педагогіці вважається доведеним, що якщо до творчої діяльності не залучати з достатньо раннього віку, то дитині буде нанесена шкода, яка важко компенсується в наступні роки. Тому творчості необхідно вчити з самого раннього віку, і цьому можна навчити [10, с.45-46].

Педагогікою також визначені шляхи розвитку творчих здібностей. Загальним для них є залучення дітей до творчої діяльності.

Як відомо головна праця дітей – навчання. Тому цілком очевидно, що для виховання творчих рис особистості в учнів її необхідно зробити творчою. На жаль, в нашій школі переважає репродуктивне навчання. Процес навчання часто являє собою передачу інформації від вчителя до учнів. Вчитель при цьому виступає як передавач готової інформації, знань, а учні – як пасивні «запам'ятовуючі пристрої». Чим точніше на наступних уроках відтворює одержані в готовому вигляді знання, тим він краще встигає.

Репродуктивно одержані знання та вміння не знаходять  використання на практиці. Знання та вміння даються учням ніби про запас, на майбутнє, хоча добре відомо, що дитина не усвідомлює цього, вона живе теперішнім. З часом в учня виробляється не тільки стереотип такої діяльності, але й характер мислення.

Сказане вище цілком відноситься і до трудового  навчання. У трудовому навчанні ще в більшій мірі, ніж по іншим учбовим предметам, використовуються репродуктивні методи навчання. Вчителі рідко звертаються до вирішення технічних завдань, використання проблемності, технічного експерименту та ін.

Для задоволення  суспільства в творчих кадрах, потрібно докорінно перебудувати навчання в школі передусім у творчому плані. Для цього треба ширше використовувати досягнення науки, впроваджувати в школу творчі методи навчання та виховання, знаходити засоби, які підвищують пізнавальну активність школярів.

Таким чином, з урахуванням педагогічної та психологічної  точок зору дитяча технічна творчість  – це ефективний засіб виховання, цілеспрямований процес навчання і  розвитку творчих здібностей учнів  в результаті створення матеріальних об’єктів з ознаками корисності та новизни [9, с.4-5].

Ці ознаки повинні  бути притаманні кожному технічному задуму. Технічні образи, як правило, складні  за структурою, мають складну просторову залежність і співвідношення. Крім того вони знаходяться у безпосередній взаємодії, у динаміці. Ось чому при вирішенні виробничо-технічних задач дуже складно, а у ряді випадків і неможливо уявити кінцевий результат. Будь-яке технічне рішення повинно зазнати практичної перевірки. Нова машина або виріб, технічний процес не впроваджують у масове виробництво без попередньої перевірки на дослідних зразках.

Як і в  звичайному мисленні, технічні образи, являючись важливішим компонентом технічного мислення, не виключають абстрактного мислення.

Розглянуті  вище особливості технічного мислення дозволяють заключити, що формування його основних компонентів повинно здійснюватись не тільки в процесі навчання, але й у всіх видах позакласної роботи з технічної творчості.

Особлива  увага в процесі технічної  творчості учнів повинно приділятись формуванню технічних понять, просторових уявлень, вмінь складати і читати креслення та схеми. У процесі технічної творчості учні неминуче вдосконалюють свою майстерність у володінні верстатним обладнанням та інструментами [4, С. 12-15].

Важливе значення технічна творчість має для розширення політехнічного кругозору школярів. В процесі творчої технічної діяльності учні зіштовхуються з потребою у додаткових знаннях про техніку: у вивченні спеціальної літератури, ознайомленні з новинками техніки, консультаціях спеціалістів.

Практика показує, що багато старшокласників мають різнобічні знання за вибраним профілем. Ці знання важливі не стільки тим, що їх має школяр, скільки тим, що вони одержані шляхом самоосвіти. У процесі самоосвіти виробляються якості, які зумовлюють подальший розвиток творчих рис особистості. Перед усім в процесі самостійної роботи по придбанню знань розвиваються загальне і технічне мислення. В свою чергу, розвиток інтелекту сприяє більш глибокому розумінню причинно-наслідкових зв’язків у явищах природи.

Технічна  творчість сприяє також придбанню  досвіду технічної творчої діяльності, який має величезне значення для формування особистості. По-перше, він дозволяє на основі одержаних знань та вмінь набути нові. По-друге, досвід у визначеній мірі зменшує вірогідність вибору помилкового шляху при вирішенні технічних задач. По-третє, досвід сприяє виробленню вмінь переносу знань та вмінь в нові умови використання. У практиці творчої діяльності відомо багато випадків, коли складні технічні задачі вирішувались якраз завдяки переносу досвіду вирішення аналогічних задач. Творча діяльність сприяє формуванню у школярів перетворюючого відношення до оточуючої дійсності. У людини, яка не займається творчою діяльністю, виробляється прихильність до загальноприйнятих поглядів та думок. На її сприйняття впливають звичні установки, оцінки та ін. Це приводить до того, що у своїй діяльності, роботі та мисленні вона не може вийти за межі відомого. З часом стереотип такої діяльності закріплюється і народжує застарілість  мислення, від якої людині важко позбавитись. Якщо ж з раннього віку дітей включати у творчу діяльність, то у них розвивається допитливість розуму, гнучкість мислення, пам'ять, здатність до оцінки, бачення проблем, здатність передбачення та інші якості, характерні для людини з розвинутим інтелектом. З віком ці якості укріплюються, вдосконалюються і стають невід'ємними рисами особистості людини [10, с. 51-53].

Ефективність  формування та розвитку творчих рис  особистості багато в чому залежить від вміння педагогів організувати творчу діяльність учнів. Однією з головних педагогічних вимог до учнівської творчої діяльності є врахування особливостей школярів. Без врахування особливостей розвитку психіки дітей неможливо правильно співвіднести між собою мету, мотиви та засоби досягнення мети. Особливої уваги вимагають до себе мотиви діяльності. Бо власне вони визначають інтерес до роботи, виникнення проблемної ситуації та прагнення до досягнення мети.

Важливе значення в організації творчої діяльності школярів має доступність технічних задач та завдань, які пропонуються. Складність їх повинна бути суворо узгоджена з «кроком» творчого розвитку школярів. Психологією встановлено, що кожна люди на має свій, притаманний тільки їй «крок» творчого розвитку. Сповільнення розвитку, а тим більше прискорення завжди приводить до небажаних наслідків. Дана вимога народжує нове вміле сполучення індивідуальної та колективної творчої діяльності школярів. Гурткова, позаурочна творча діяльність дітей тим і корисна, що дозволяє оптимально поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

Велике значення в  творчій діяльності має неперервність  творчого процесу. Практика показує, що епізодична творча діяльність малоефективна. Вона може викликати інтерес до конкретної роботи, яка виконується, активізувати пізнавальну діяльність під час її виконання, може навіть сприяти виникненню проблемної ситуації. Але епізодична творча діяльність ніколи не приведе до розвитку творчого відношення до праці, прагнення до винахідництва і раціоналізації, експериментаторської та дослідницької роботи, до розвитку творчих якостей особистості. Неперервна, систематична творча діяльність протягом всіх років навчання у школі [9, с. 4-6].

1.2. Особливості технічної творчості.

Аналіз творчої діяльності дозволяє виділити ряд етапів технічної творчості. Виділення цих етапів – умовне, так як процес творчості неперервний. Виділення етапів переслідує методичну мету. На їх основі можна визначити зміст роботи учнів у процесі технічної творчості, визначити форми, методи і засоби розвитку творчих здібностей на кожному з відносно самостійних етапів, намітити послідовність розвитку тих чи інших якостей творчої особистості школярів.

У психолого-педагогічній літературі виділяється різна кількість етапів. Аналіз всіх підходів до виділення дозволяє вважати, що практику технічної творчості учнів найбільш задовольняє умовне розділення творчої діяльності на сім етапів.