Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2014 в 21:20, курсовая работа
Актуальність дослідження. Безперечно, найвищою цінністю на землі є не просто розумна, а в першу чергу вихована людина. Саме тому одним із найголовніших людинотворчих засобів є виховання. Компетентна, самостійна, відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями особистість (вихована людина) сторицею поверне те, що було затрачено на її виховання і навчання. Недаремно японці стверджують, що безпрограшний бізнес – це вкладання коштів у розвиток власних дітей. Тому споконвічно через такі інститути як сім’я, культурні та освітні структури, громадські об’єднання тощо, суспільство прагнуло створити належні умови для морального розвитку підростаючого покоління, його гуманістичної спрямованості [6, с. 4].
- Як вчинив хлопчик (дівчинка)? Чому?
- Як би ти вчинив на його (її) місці?
- Які добрі справи ти робив для тварин, рослин, людей?
Методика 2. «Діагностика рівня відносини дітей до природи».
Автор О.Ф. Горбатенко «Система екологічного виховання в ДНЗ».
Завдання 2.1.
Мета: виявити характер відносини дитини до тварин, рослинам й одноліткам у природних умовах.
Використаються спостереження за відношенням дітей до об'єктів у групі, на ділянці дитячого саду, під час прогулянок й екскурсій.
Завдання 2.2.
Мета: вивчити особливості відносини дошкільників до тварин і рослин у спеціально створених умовах.
Використаються спостереження за відношенням дітей до живих істот у куточку природи. Створені умови можуть полягати в тім, що деякі з живих істот потребують допомоги ( рослини - у поливі, видаленні пилу; тварини - у годівлі, чищенні клітки й ін.), для чого приготовлені необхідні засоби. У кімнаті також розміщаються матеріали для заняття іншими видами діяльності (образотворчої, ігровий і т.п.). Це дозволяє створити для дітей ситуацію вибору діяльності - або із природними об'єктами, або ін.. Для здійснення діагностики в кімнату запрошують двох дітей і пропонують кожному зайнятися в ній тим, чим вони хочуть. Якщо дитина не здогадується про необхідність надання допомоги живому, його увага залучається до стану об'єктів за допомогою навідних запитань:
- Як себе почуває живий об'єкт?
- Як ти це довідався?
- Як йому можна допомогти?
- Хотів би ти допомогти тварині або рослині?
- Чому ти хочеш йому допомогти?
Завдання 2.3.
Мета: з'ясувати особливості відносин дитини до живих об'єктів у ситуації вибору.
Для цього моделюється реальна ситуація вибору між наданням допомоги живій істоті й іншим більше привабливим заняттям. Вихователь пропонує дитині забезпечити догляд за нужденними в допомозі тваринами або рослинами. Після прийняття дошкільником завдання його кличуть грати в гру. За поводженням дошкільника ведеться спостереження й з'ясовується, чому він зробив той або інший вибір.
Рівні екологічної вихованості дітей дошкільного віку.
Перший рівень.
Для дітей характерно нестійке відношення до тварин і рослин без вираженої позитивної спрямованості. Відношення ситуативне. Дошкільники за власною ініціативою не проявляють бажання спілкуватися з живими істотами, відсутній інтерес і прагнення до взаємодії з ними. Подання про природні об'єкти і їхні істотні властивості поверхневі, часто неадекватні. Живими вважають неживі об'єкти, не відносять до живого рослини, мають недиференційовані уявлення про норми відносини до тварин і рослин. Діти в цілому розуміють, що не можна наносити природним об'єктам шкоди, але не усвідомлюють. Не виконують правила гуманної взаємодії із природою. Не вміють доглядати за живими істотами.
Другий рівень.
Діти в цілому проявляють до природи позитивне відношення виборчої спрямованості. Вони піклуються про конкретних живих об'єктів, які мають безпосередні до них відносини, привабливі для них. У дітей склалися деякі істотні уявлення про живе. До живого вони відносять переважно тварин. У конкретних тварин і рослин виділяють окремі ознаки живого (рух, харчування, ріст). Уявлення про норми відносини до тварин і рослин стають більше диференційованими. Зауважують порушення правил поведінки в природі. У дошкільників сформовані деякі вміння догляду за живими істотами.
Третій рівень.
Для дітей характерна виражена позитивна спрямованість відносини до природи. У їхньому поводженні практично не спостерігається негативних проявів. Дошкільники віддають перевагу діяльності із природними об'єктами. Зазнають насолоди від допомоги живому. У них вже сформоване широке коло уявлення про природу. Діти самостійно виділяють ряд істотних ознак живого в окремі об'єкти і групи. Досить упевнено орієнтуються в правилах поведінки в природі, намагаються їх дотримуватися, мотивують свої вчинки.
В експерименті брали участь дві старші групи ДНЗ «Ромашка». В кожній групі по 12 дітей у віці 5-6 років. В контрольній групі 7 хлопців та 5 дівчат, в експериментальній групі 6 хлопців та 6 дівчат.
При проведенні дослідження були відтворені всі методичні рекомендації до діагностики.
В результаті дослідження було отримано наступні дані.
Таблиця 2.1 – Результати констатуючого експерименту
Група |
Рівні | ||
І рівень |
ІІ рівень |
ІІІ рівень | |
Експериментальна група |
4 дитини |
7 дітей |
1 дитина |
Контрольна група |
2 дитини |
8 дітей |
2 дитини |
Таким чином, в експериментальній групі лише 1 дитина показала позитивну спрямованість відносини до природи, а більшість дітей як контрольної, так і експериментальної групи проявляють до природи позитивне відношення виборчої спрямованості. Лякає висока кількість дітей з нестійким відношенням до тварин і рослин без вираженої позитивної спрямованості.
Тобто, можна зробити висновок, що робота в даному напрямку ведеться недостатньо ефективно. Тому пропонуємо методику виховання гуманного ставлення до навколишнього середовища, яку і застосуємо в експериментальній групі.
У формуючому експерименті ми використовували спадщину видатного педагога В. Сухомлинського. Робота проводилась за наступним планом.
Таблиця 2.2 – План проведення занять з ознайомлення з природою з використанням оповідань В.Сухомлинського
Тема заняття |
Програмовий зміст |
Структура проведення |
Осінні дерева. Читання казки В.Сухомлинського «Дід Осіннік» |
Закріпити знання дітей про хвойні та листяні дерева, вміння розпінавати їх за словесним описом. Розвивати мислення, пам'ять, увагу. Учити милуватись рідною природою і відтворювати свої враження у виробах з природного матеріалу. Виховувати естетичні почуття, бажання самостійно творити. |
|
Моя Батьківщина. Читання оповднь В.Сухолинського «Як Ріка розгнівалась на Дощика», «А що там за лісом» |
Вчити розуміти зміст оповідання, вести полілогвідстоювати свою думку, бачити і відчувати красу природи, порівнювати образні, словесні описи природи в творі з навколишнім оточенням рідного краю. Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи рідного краю, почуття національної приналежності, любов до Батьківщини. |
1.Бесіда про природу рідного краю. 2.Читання оповідання В.Сухомлинського «А що там за лісом». 3.Бесіда за змістом твору. 4.Д/гра «Збери листівку» 5.Інсценування казки
В.Сухомлинського «Як Ріка 6. Моральне правило:»Нема без кореня рослини, а людини – без Батьківщини» |
Закріплення знань про утворення вітру. Читання казки В.Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний Вітрюга». |
Вчити встановлювати причинно-насідкові звязки.Закріпити зання про повітря та вітер (дослідницька діяльність). Активізувати вживання якісних прикметників. Розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення. Виховувати доброту, бажання допомагати іншим. |
5. 5.Гра-емпатія «Сонячний промінчик» |
Осінь-чарівниця. Підсумкове заняття. Оповідання В.Сухомлинського «Осінь принесла золоті стрічки»,»Хомячкові турботи». |
Вчити складати розповіді за схемою. Активізувати лексику з теми. Вчити дітей бачити красу навколо себе, словами та емоціями передавати свій настрій. Продовжувати знайомити дітей з творчістю В.Сухомлинського. закріпити назви осінніх місяців . Розвивати уяву, фантазію під час проведення гри-емпатії «Я – листочок». Виховувати дбайливе ставлення до природи. |
1. Привітання. 2. Д/вправа «Назви дерево за описом» 3.Вправа «Поясни»
4.Складання розповідей за 5. Гра-емпатія «Я – листочок» 6.Бесіда за творами В.Сухомлинського. 7. Малювання осіннього килима. 8.Оцінно-контрольна діяльність. |
Заняття-милування за казкою В.Сухомлинського «Як хлопчик хотів приголубити сніжинку» Попередні читання оповідань В.Сухомлинського «Подорож краплинки», «Краплина роси». |
Уточнити та закріпити знання дітей про агрегатний стан води (дощ, сніг, лід), кругообіг води у природі. Учити милуватися красою довкілля, передавати свої враження словами, які відповідають емоційному стану душі. Закріпити вміння дітей вирізати краплинку по контуру. Розвивати творче мислення, уяву під час виконання гри-емпатії «Я – Сніжинка». Виховувати любов до природи, розуміння її взаємозв’язку. |
1.Розглядання сніжинок, добирання епітетів. 2.Слухання казки. 3Бесіда за змістом. 4.Гра-емпатія «Я – сніжинка» 5.5.Робота з таблицею «Кругообіг води в природі» 6.Вирізання дітьми 7.Оцінно-контрольна діяльність. |
В гості до зими. Складання розповідей за схемою. Читання оповідання В.Сухомлинського «Тихо в лісі взимку» |
Розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення. Продовжувати вчити дітей складати розповідь за схемою, добирати прикметники до іменників. Виховувати інтерес до навчання, спосережливість, взаємоповагу. |
5.Аплікація з геометричних ф фігур. 6.Оцінно-контрольна діяльність. |
Якою буває вода. Читання оповідання В.Сухомлинського «Краплина роси». Досліди з водою. |
Розширити знання дітей про воду та її значення. Закріпити знання дітей про властивості води, снігу, водяної пари. Розвивати логічне мислення, уяву, фантазію. Виховувати береєне ставлення до водних ресурсів, бажання піклуватися про чистоту води. |
1.Бесіда про властивості води.
2.Читання оповідання В. 3.Проблемні запитання. 4.Гра-емпатія «Я-хмарка» 5.Бесіда-роздум «Чому забруднюється вода?»
|
Сонце-джерело життя на землі. Читання оповідання В.Сухомлинського «Я ще раз побачив тебе, Сонячний Променю». |
Пояснити, що Сонце – небесне світило, яке має найбільше значення для життя на Землі. Учити спостерігати різні явища і зміни у природі. Відшукувати причини цих явищ і змін. Поповнити словник дітей образними висловами про сонце. Виховувати спостережливість, допитливість. |
|
Подорож у світ тварин Читання оповідання В.Сухомлинського «Дівчинка і Синичка» |
Розширити знання дітей про тварин та птахів, що живуть поруч з людьми, яку користь має від них людина. Учити складати творчу розповідь ланцюжком на тему: «Як зайчик шубку міняв». Виховувати любов до тварин, птахів як до своїх менших братів. |
3.Читання твору
В.Сухомлинського «Лелеки 4.Д/граКазкова» 5. Складання розповіді ланцюжком « Як Зайчик Шубку змінів»
|
Райдуга в бурульці. Читання оповідання В.Сухомлинського «Подорож краплинки» |
Уточнити та закріпити знання дітей про кругообіг води у природі. Учити милуватися красою довкілля. Розвивати творче мислення під час виконання вправи «Я-Краплинка». Виховувати любов до природи». |
|
Пролісок Читання оповідання В.Сухомлинського «Конвалія в саду» |
Вчити спостерігати весняну природу, розглядати й описувати пролісок. Збагатити мовлення дітей образними висловлами, вчити складати казки. Виховувати спостереждивість, любов до живої істоти. |
|
В роботі також використовувались ігри морально-етичного спрямування.
Чудові слова.
Мета: заохочувати дітей віднаходити в тексті казок найвагоміше. Це можуть бути «чарівні» слова, примовки, слова зі смисловим навантаженням.( наприклад діти розмірковують від імені героя про його дії та вчинки, за якими він сам не лише може оцінити те, що відбувалося, а й свою роль у ньому. (Тобто йдеться про початки самовизначення й позитивного само утворення.) У казці це, зазвичай, каяття псевдогероя, відмова від хибних ідей, а віддати прагнення самовдосконалення).
Хто у світі найлихіший?
(після знайомства з казками,
прослухування дисків вдома
Мета: виявлення лихих та підступних казкових персонажів, опис їхньої зовнішності, характеру, способу життя звичок, помешкання.
Доцільно спонукати дітей до аналізу: чи може існувати казка без таких персонажів?
Яку роль відіграють вони у розвитку сюжету твору?
Для кого ці герої є злими і чому саме?
А хто сприймає їхні риси протилежно? ( Хто вважає бабу Ягу доброю, лагідною? Напевно для Змія вона добра).
Хто у світі найдобріший?
Гра проводиться аналогічно попередній.
Мета: виявити позитивні риси характерів казкових героїв, оцінити їх вчинки. Діти визначають, які герої їм найбільше сподобалася, на кого хотілося б бути схожим і чому саме?
Хороший – поганий.
У грі передбачається виявити позитивні та негативні риси характерів героїв, оцінити вчинки. За що можна було б похвалити Бабу Ягу?
Навпаки.
Відомим героям надаються протилежні риси характеру.
( Заєць – сміливий. Вовк – маленький…).
Вгадай твір.
Добираються картки за мотивами творів, віршів.
Мета: вправляти дітей у складанні розрізних карток за змістом творів автора, розвивати дрібну моторику.
Матеріал: картки за мотивами творів, розрізні картки.
Хід ігри: 1.Вихователь читає знайомий твір і просить вибрати належну картку з малюнком. Діти вгадують жанр, автора. 2. Вихователь читає два твори, пропонує два вида розрізних карток , діти збирають розрізні картинки, називають до якого твору належить перша та друга картинка.3. Дітям пропонується скласти розрізні картки, вказати, до якого твору можуть вони належати, назва жанру, автора.
Добре – погано.
Мета: закріпити зміст творів В. Сухомлинського, вчити оцінювати поведінку героїв, розвивати зв’язне мовлення.
Матеріал: оповідання В. Сухомлинського, фішки.
Хід гри: вихователь читає уривок твору, діти пригадують зміст і оцінюють вчинок фішками певного кольору, пояснюють свій вибір, називають автора.
Розумна хвилинка.
Мета: вчити дітей швидко зосереджуватись, знаходити відповіді на питання, пригадати знайомі твори В. Сухомлинського.
Хід гри: вихователь запитує, а діти швидко відповідають. Головне правило - довго не думати, відповідати швидко. Гру можна проводити у вигляді змагань між двома дітьми або командами.
Можливі запитання:
1. Кого зустріла Ніна на
2. У кого просив Зайчик допомоги?
3. Що дав дідусь хлопцям в подарунок для мами?
4. Чому Андрій сидів на
5. Від чого дітям було радісно взимку?
6.Куди щоранку ходила Олеся?
7.Як допоміг Андрій Ніні?
8.Кого зустрів Сергійко біля ставка?
9.Як Микола став сміливим?
Вгадай оповідання за словами.
Вихователь називає декілька слів, а діти відгадують оповідання. Ця гра рекомендована для старшого дошкільного віку. Відгадку можна назвати словами, а можна знайти серед ілюстрацій до творів.
Гусак, стежина, дівчина, сміливість.
Вітер, заєць, зима, холодно.
Сміливість, хлопчик, кошеня.
Мама, дівчата, турбота, любов.
Мед, дерева, хлопці, подарунки.
Шишка, зима, голод, допомога, співчуття.
Ігрова вправа «Що таке дружба?»
Дорослий називає ситуації, діти плещуть у долоні лише тоді, коли мова йде про справжню дружбу.
Допомогти виконати складне завдання.
Підказати відповідь, якщо друг її не знає.
Поділитися чимось смачненьким.
Заступитися, коли друга ображають.
Промовчати, коли товариш говорить неправду.
Зателефонувати другові, коли той хворий.
Ігрова вправа «Привітання»
Гасло гри: « Як добре, що вас любить хтось, і добре любити когось».
Діти сідають на килимок у коло. Ведучий тримає в руках торбиночку з горішками. Передаючи за годинниковою стрілкою торбиночку, учасники «дарують» приємні слова, компліменти один одному.
По закінченню формуючого етапу експерименту ми знову провели дослідження рівня ставлення дітей до навколишнього середовища за наведеною методикою. В результаті з’ясовано, що в експериментальній групі показники дещо покращилися. Зменшилась кількість дітей, які проявляють нестійке відношення до тварин і рослин без вираженої позитивної спрямованості, а ось кількість дітей, які мають позитивно спрямовані відносини до природи навпаки збільшилась. Показники в контрольній групі залишилися без змін.