Виховний, розвиваючий, освітній потенціал уроку іноземної мови

4.1. Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів

Естетичне виховання учнів на уроках іноземної мови можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для цього вивчення іноземної мови. Сприйняття краси – це перший ступінь у вихованні відчуттів, емоційної чуйності. Тільки на емоційній основі встановлюються міцні зв’язки учнів з навколишнім світом. Лише такий навчальний процес, що приносить учневі емоційне та естетичне задоволення, може бути успішним та забезпечити високий рівень навчальних досягнень.

Весь сучасний спектр навчально-методичних засобів спямований на досягнення цієї мети: барвисті підручники, прекрасна наочна допомога, всілякі кросворди, ігри, аудіо-диски з віршами та піснями, відеоматеріали. Проте, самі по собі вони ще не забезпечують сприятливого емоційного клімату на уроці, а яскраві ілюстрації книжок не обов’язково стають джерелами естетичної насолоди. Досить часто трапляється, що без належної роботи вчителя всі ці яскраві елементи просто проходять повз свідомості учнів, які не вміють сприймати прекрасне.

Залучаючи школярів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності, треба мати зважаючи на що в основі всього цього повинне лежати емоційне, активне сприйняття мови. Це поняття у жодному випадку не можна ототожнювати з терміном “аудіювання”. Сприйняття мови не можна зводити до одного з “видів мовної діяльності”, як це зазвичай робиться. Активне емоційне сприйняття мови – основа мовного виховання в цілому і всіх його ланок. Мова може виконувати свою ровиваючу, виховну, естетичну функції тільки тоді, коли учні навчаться по-справжньому чути її і осмислювати її. Всі враження, уявлення і знання, які пройшли через душу і серце учня, стають його власними знаннями, власною точкою зору, його думками і переконаннями, його відношенням до добра і зла, прекрасного і потворного, що і визначає етичну позицію людини. І тут цінність естетичного виховання, в найширшому тлумаченні, важко переоцінити.

Окрім естетичного потенціалу самої мови широкі можливості для реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови дає культурологічний та країнознавчий компоненти навчання. Адже вивчення іноземної мови передбачає вивчення культури країн, мова яких вивчається. Це дає змогу вчителеві ознайомити учнів із фольклором, літературою, живописом, архітектурою та іншими галузями мистецтва цих країн, розширюючи культурологічні знання учнів, формуючи їх естетичні уподобання.

Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування не тільки допоможе досягти меті навчання іноземній мові, але сформує повноцінну, естетичну розвинену особистість.

4.2. Шляхи реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови

У сучасних концепціях вивчення іноземної мови – це процес оволодіння іншомовної культури і як засвоєння світових духовних цінностей. Соціальне замовлення передбачає не тільки формування у учнів, що вивчають іноземну мову, необхідних іншомовних навичок та вмінь, але й ознайомлення через мову з культурою країни, її традиціями, історією та сучасністю. Цей матеріал має великий естетично-виховний потенціал, оскільки вивчення культури країни, передбачає ознайомлення з найкращими досягненнями мистецтва та людської думки.

Завдання вивчення культури цієї країни в рамках загальноосвітнього курсу іноземної мови ставить перед собою лінгвокраїнознавство, що досліджує питання відбору та прийомів подачі учням відомостей про країну, мова якої вивчається з метою забезпечення їх практичного володіння даною мовою.

Лінгвокраїнознавство – це аспект методики викладання іноземних мов, який відбиває національно-культурний компонент мовного матеріалу. Практично лінгвокраїнознавство спрямоване на реалізацію кінцевих цілей навчання іноземній мові, на навчання спілкуванню. Адже без прищеплювання учням норм адекватної мовної поведінки у відриві від знань неможливо підготувати їх до іншомовного спілкування та сформувати комунікативну здатність.

Важливим напрямом мовної підготовці на уроках іноземної мови є формування учня як учасника ситуацій міжкультурного спілкування, як суб’єкта діалогу культур. Одним із шляхів виховання учня як суб’єкту культур є використання у навчальній діяльності прецедентних художніх текстів. Багаторівневий характер художніх текстів зумовлює можливість використання художніх текстів в усіх компонентах навчального процесу, що сприяє реалізації розвиваючого аспекту, виховних цілей, естетичного виховання учнів та їх розвитку. Засобами художнього тексту, що впливають на процес навчання в аспекті міжкультурного спілкування, є його естетичний потенціал. Включення естетичних знань у процес соціально спрямованої комунікативної діяльності, якою виступає читання, є важливим чинником засвоєння іноземної мови, з одного боку, і процесом гуманістичного становлення особистості – з іншого.  Читання прецедентних художніх текстів розглядається як специфічна форма міжкультурного спілкування, в процесі якого у учнів формуються зразки і моделі поведінки, розвиваються мислення, здатність до аналізу й оцінки, складається образ світу.

Реальні можливості для формування особистості учня як суб’єкта діалогу культур закладені як у самому процесі читання прецедентних художніх текстів, так і в природі іншомовного художнього тексту, що зумовлюється його естетичним та соціокультурним потенціалами.

Однією з головних проблем використання прецедентних художніх текстів у школі є відбір текстового матеріалу і організація роботи з ним. Завдяки ефективному відбору художніх текстів учні мають змогу ознайомитись з різноманітними аспектами літературного спадку країни, мова якої вивчається, удосконалити себе як партнера по комунікації.

4.3. Специфіка естетичного виховання на уроках іноземних мов

Навчання учнів на уроках іноземних мов ставить перед вчителем нові важливі завдання. Це відповідальний період формування смаків та уподобань особистості. Проте саме у цьому періоду у програмі середньої школи відчутним є брак предметів естетично-гуманітарного циклу:

скорочуються порівняно з попередніми роками години на вивчення рідної мови;

предмети, що передбачають ознайомлення з витворами мистецтва та світовою культурою, відсутні або викладаються факультативно.

Тому на вчителя іноземної мови покладається додаткове завдання компенсувати ці недоліки системою заходів з естетичного виховання на уроках іноземної мови.

Викладання іноземної мови на уроках дає більші можливості щодо реалізації естетичного виховання. Це зумовлено кількома причинами: учні володіють іноземною мовою на досить високому рівні, що дає можливість сприймати та створювати досить складні тексти.

Це у свою чергу: дає вчителеві можливість ознайомлювати учнів із високохудожніми літературними творами країни, мова якої вивчається, чи пропонувати учням створити власний художній текст; учні мають певні сформовані навички естетичного сприйняття творів мистецтва та явищ культури, що дозволяє їм більше ефективно сприймати та аналізувати запропоновані вчителем об’єкти мистецтва та культури, вести дискусії; учні здатні сприймати мову як джерело естетичної насолоди, вони орієнтуються в стилях мовлення, у жанрах художніх літературних творів, розрізняють виражальні засоби літературної творчості; учні мають більш менш цілісне уявлення про культуру країни, мова якої вивчається, що дозволяє активний “діалог культур”, у процесі якого йде порівняння, аналіз двох культур – рідної та іноземної.

Зрозуміло, що всі ці якості у учнів є сформованими за умови відповідної підготовки впродож певного часу. Проте досить часто можна стикнутися з тим фактом, що учні не вміють сприймати мистецтво. Причина їхньої байдужості до класичної музики, літератури та живопису, культури як своєї, так і інших народів – непідготовленість до художнього сприймання твору, недорозвиненість естетичної культури. Сприймання художнього твору – це проблема розвитку естетичних смаків і поглядів. Спостереження свідчать, що інтереси та переваги більшості учнів обмежені низьким рівнем. У учнів переважають прагматичні орієнтації, які слаборозвинені, з рефлективними оцінками, відсутні вміння вступати до процесу художнього спілкування, не прослідковується зв’язок між морально-естетичною свідомістю та морально-естетичною поведінкою. Між тим, вони доброзичливо ставляться до мистецтва, відчувають недостачу його впливу і бажають отримати відповідну освіту. Слід відзначити, що їх інтереси до кіно, телебачення, естрадної музики започатковані доступністю та широкою популярністю цих мистецтв. Однак, учні, котрі навчаються в художніх та музичних школах, інших центрах художнього виховання відзначаються більшим інтересом до навчання і, зокрема до різноманітних видів мистецтва. Слід відзначити, за межею інтересів майже всіх учнів залишені види мистецтв, які мають значний виховний вплив на особистість, тобто ті види художньої творчості, які не входять до навчальних програм загальноосвітніх шкіл. А тому, у процесі відбору художнього матеріалу, що репрезентує культуру країни, мова якої вивчається, необхідною умовою має бути врахування цього недоліку та прагнення залучити учнів до різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх морально-естетичну вартість.

Визначені деякі методичні поради до викладання іноземних мов, які передбачають:

урахування вікових особливостей учнів;

звернення до морально-естетичної природи мистецтва у процесі передачі знань;

увага до авторської позиції, яка виражена у творі мистецтва, протилежних точок зору, визначення власної позиції;

оволодіння семантичною структурою різних видів мистецтва та засобами їх виразності;

визначення художньо-педагогічного спілкування основним методом діяльності вчителя.

Формування естетичних якостей учнів слід здійснювати шляхом емоційно-естетичного впливу на них творів мистецтва, даний процес передбачає роботу уяви, творчої активності сприйняття, в тому числі, осмислення власного життєвого і творчого досвіду.

Вивчення іноземної мови значною мірою сприяє формуванню світогляду особистості. Особливого значення при цьому набувають тексти, які пропонуються вчителем для читання, перекладу, переказу, ознайомлення. Вони повинні не лише відповідати вимогам методики викладання іноземної мови, тобто містити необхідний мовний та мовленнєвий матеріал, формувати мовну та культурологічну компетенцію, але і являти собою зразки високохудожніх творів, здатних викликати естетичне переживання в учнів. Це є важливим, оскільки у нашому суспільстві останнім часом серед широкого загалу розповсюджуються твори, що пропагують насильство та жорстокість, причому більшість з них не мають естетичної цінності і морально роззброюють людину, особливо молодь. Цьому потоку псевдохудожньої літератури треба протиставляти кращі зразки світової класики та сучасної серйозної, морально і естетично виваженої літератури, яка своїми високими художніми та ідейними якостями здатна показати нікчемність усілякої бульварщини. Цілеспрямовано використовуючи тексти з іноземної мови, можна зробити важливий внесок у формування гармонійно розвиненої особистості завдяки впливу естетичних смаків.

Важливим чинником формування естетичних смаків при вивченні іноземної мови є виявлення та усвідомлення естетичних якостей самої мови, її ритміки, гармонійності, мелодійності. Все це справляє непомітний, але дієвий вплив на естетичні почуття людини, її смакову культуру. Сама мова, її фонетична структура, внутрішня логіка її будови, як і інші сутнісні риси, є водночас носієм естетично значимих якостей. Тому освоєння іноземної мови, оволодіння нею не може не принести естетичного задоволення, причому йдеться не тільки про інтелектуальне почуття, що охоплює людину, яка оволоділа новим важливим предметом, новим засобом спілкування та отримання інформацію, а й про відчуття краси самої мови, її ритміки, специфічної гармонійності та низки інших фонетичних і синтаксичних особливостей. Для виявлення таких якостей мови, потрібен достатньо високий рівень оволодіння нею. З розвитком здатності відчувати внутрішню красу мови в учня формується відповідний естетичний смак. Отже, смак і є ні що інше, як здатність адекватно відчувати і судити про красу певного предмета, у даному випадку – мови.

Формування такого різновиду естетичного смаку, який ґрунтується на естетичних якостях мови, є необхідною умовою оволодіння нею та адекватного її використання.

4.4. Шляхи реалізації естетичного виховання на уроках іноземних мов

У сучасній педагогіці розроблені різні шляхи та засоби реалізації естетичного компоненту виховання на уроці та в позаурочній діяльності. У широкому розумінні естетичний вплив має вся діяльність вчителя, його спілкування з учнями. Проте особливе місце у вихованні естетично особистості займає вплив мистецтва, що втілює в собі естетичну категорію прекрасного. Тому естетичне виховання під час вивчення іноземної мови розглядається найчастіше як використання творів мистецтва та залучення учнів до творчості під час роботи над мовним та лінгвокультурним матеріалом.

Використання творів мистецтва з метою естетичного впливу на свідомість учнів може бути здійснено в рамках традиційних уроків. Для цього вчителю потрібно:

використовувати для роботи над мовним матеріалом тексти, що мають естетичну вагу, наприклад, уривки з творів художньої літератури або інформацію про мистецтво та культуру країни, мова якої вивчається;

реалізовувати країнознавчу спрямованість уроків іноземної мови шляхом ознайомлення учнів із досягненнями мистецтва та культури країн, мова яких вивчається; створювати ситуації, в яких учні мають висловити своє сприйняття, оцінку тих чи інших творів мистецтва.

Важливе значення для розвитку естетичних уподобань учнів має також оформлення кабінету іноземної мови, адже естетика побуту, повсякденого життя є важливою складовою естетичного смаку особистості, що формується. Велику роль у формуванні естетичної особистості учня мають позакласні заходи і так звані нестандартні уроки, що дають можливість вияву творчості, емоційному переживанню подій учнем. Серед моделей таких уроків і заходів слід зазначити різноманітні інсценізації, творчі вечори, рольові ігри. Нестандартність уроку може полягати і в активному використанні вчителем творів мистецтва – музичного, образотворчого, кінематографічного – як засобів емоційного та естетичного впливу, мотивації та розвитку загальної культури учня. Моделюючи ситуації мовного спілкування мистецтвознавчої спрямованості, корисно заздалегідь відвідати театр, музей, філармонію, подивитися фільм або прочитати оригінальний текст. І що важливо – потім інтерпретувати матеріал іноземною мовою. Відвідавши виставку картин, побувавши екскурсоводом, кожен учень стає знавцем живопису, вчиться аналізувати художнє полотно. Школярів цікавить аналіз поетичних текстів, художніх фільмів, мультфільмів, музичних форм. Міжпредметні зв’язки з історією, психологією, філософією, географією, безумовно, збагачують особу, мотивують і оптимізують вивчення мови. Проблемна ситуація на уроці створюється за допомогою афоризмів. Думки великих класиків служать дороговказною зіркою у вирішенні етичних проблем уроку, допомагають учням зробити загальнолюдські висновки про добро і зло.