Виховний, розвиваючий, освітній потенціал уроку іноземної мови

Країнознавчі матеріали про Лондон, історію і географію Британії, традиції і свята англійців також створюють ситуацію співпереживання, естетичного освоєння на уроках іноземної мови. Розвивають творчі здібності учнів конкурси перекладачів, гідів, читців, солістів, любителів карооке.

Велику роль в гуманістичній методології грають стратегії розповіді, драматизації, ролевої гри. В процесі драматизації, наприклад, казки, педагог використовує різні прийоми активізації уваги дітей: наочність, невербальні засоби спілкування, прийоми парадоксу, залучає дітей до діяльності. Іншими словами, учні так уживаються у фабулу і казкові образи, що психологічний бар’єр знімається сам собою. За допомогою драматизації змінюється ситуація ігрового спілкування, в якій вся базова лексика, граматика, основні мовні моделі. Ролева гра забезпечує наслідувальне спілкування, спільну діяльність, розкриття повного потенціалу особи, країнознавчу мотивацію, когнітивне і емоційне вимірювання особи, співпрацю, ситуацію успіху. Цікаві в цьому плані знахідки: “Моя сім’я” (“мильна опера”), “Знайди і знешкоджуй” (упіймання злочинця), “Мій робочий день” (гумористичні вірші про ледаря), “Феї Сезонів” (поетично-музичний поєдинок). Ази кулінарії і етикету освоюються на уроках “В гостях у англійця” (приготування салатів, гарячих бутербродів), “Різдво”, “В кафе”, “В магазині”.

Дуже важливим є використання класичної і популярної музики на початку або в кінці уроку, оскільки музика створює емоційний фон уроку, мотивує, або розслабляє учнів.

Особливо ефективними є театралізовані вистави, літературні вітальні, музичні студії, художні салони – з обов’язковою інтерпретацією світових шедеврів і написанням проектів на виході. Інтелектуальна діяльність такого плану передбачає активізацію і самостійну реалізацію творчих можливостей робіт учнів в різних видах з іноземної мови, де “творчість – колективна, дія – індивідуальна”. Безумовно, ці форми реалізуються в період творчого етапу навчання і характеризуються виходом у вільну мову, що і забезпечується культуровідповідною подачею матеріалу.

Естетичне виховання учнів на уроках іноземних мов можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для цього вивчення іноземної мови.

Сприйняття краси – це перший ступінь у вихованні відчуттів, емоційної чуйності. Тільки на емоційній основі встановлюються міцні зв’язки учнів з навколишнім світом. Лише такий навчальний процес, що приносить учневі емоційне та естетичне задоволення, може бути успішним та забезпечити високий рівень навчальних досягнень.

Весь сучасний спектр навчально-методичних засобів направлений на досягнення цієї мети: барвисті підручники, прекрасна наочна допомога, всілякі кросворди, ігри, аудіокасети з віршами і піснями, відеоматеріали. Проте самі по собі вони ще не забезпечують сприятливого емоційного клімату на уроці, а яскраві ілюстрації книжок не обов’язково стають джерелами естетичної насолоди. Досить часто трапляється, що без належної роботи вчителя всі ці яскраві елементи просто проходять повз свідомості учнів, які не вміють сприймати прекрасне. І тоді особливої радості в очах дітей не видно, швидше настороженість, переляк, роздратування.

Сучасна методика викладання іноземної мови спрямована переважно на навчання “комунікації”, формуванню в учнів комунікативної компетенції. Акцентується роль мови як “засобу спілкування”, велика увага приділяються створенню ситуацій спілкування, наближених до реальних. Проте поряд із цим процес навчання іноземній мові позбавляється радості емоційної наповненості, переживання, вражень від сприйняття художніх творів, власної творчості і тим самим у нього віднімається найголовніше – здатність благотворної дії на духовний світ учнів, їх моральність, естетичні переконання, на формування у них естетичного смаку.

Метою навчання іноземній мові сьогодні є формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. Важко не погодитися з тим, що навіть на рідній мові, де знання лексики і стилістичних особливостей не представляє складності, не завжди вдається переконливо і логічно збудувати мовлення і досягти бажаного результату в спілкуванні. В значній мірі це обумовлено тим, що на уроках іноземної мови , всі усні вислови учнів є мовою лише за формою, а по суті такими не є.

Власне у тому полягає унікальність предмету “іноземна мова”, що ці уроки є фактично єдиними, що моделюють реальні і багатообразні ситуації спілкування. Жоден інший предмет не має за мету навчати учнів перш за все спілкуванню А спілкування – це не тільки уміння правильно говорити і грамотно побудувати свою мову, але уміння слухати і чути, переживати і співпереживати. Досягти цього, не зачіпаючи емоційної сфери учнів, неможливо, і в цьому сенсі урок іноземної мови, близький предметам естетичного циклу: музиці і образотворчому мистецтву.

Залучаючи учнів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності, треба мати зважаючи на, що в основі всього цього повинне лежати емоційне, активне сприйняття мови. Це поняття у жодному випадку не можна ототожнювати з терміном “аудіювання”. Сприйняття мови не можна зводити до одного з “видів мовної діяльності”, як це зазвичай робиться. Активне емоційне сприйняття мови – основа мовного виховання в цілому і всіх його ланок. Мова може виконувати свою розвиваючу, виховну, естетичну функцію тільки тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути її і осмислювати її. Всі враження, уявлення і знання, які пройшли через душу і серце дитини, стають його власними знаннями, власною точкою зору, його думками і переконаннями, його відношенням до добра і зла, прекрасного і потворного, що і визначає етичну позицію людини. І тут цінність естетичного виховання, в найширшому тлумаченні, важко переоцінити.

Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування не тільки допоможе досягти меті навчання іноземній мові, але сформує повноцінну, естетичну розвинену особистість.

 

4.5. Естетична функція як одна з функцій мови

 

Іноземна мова має естетичну функцію. Мова фіксую в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв. Милозвучність, гармонія змісту, форми і звучання, дотримання норм літературної мови у процесі спілкування стають для мовців джерелом естетичної насолоди, сприяють розвиткові високого естетичного смаку.

У своїй художній довершеній формі літературна мова сприймається естетично вихованими мовцями як естетичне явище, наприклад, високохудожні літературні твори. Мова є першоелементом культури, вона лежить в основі розвитку всіх інших видів мистецтва. І ті естетичні цінності, які ними породжуються, зумовлені значною мірою естетичними можливостями мови.

Мову можна розглядати як об’єкт естетичного сприйняття, а виховання культури мовлення та навичок сприйняття усних чи писемних художніх творів – як компонент естетичного виховання. Тому уроки іноземної мови відкривають чимало можливостей щодо реалізації естетично-виховного компоненту.

 

4.6. Шляхи реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови

 

У широкому розумінні естетичний вплив має вся діяльність вчителя, його спілкування з учнями. Проте особливе місце у вихованні естетично особистості займає вплив мистецтва, яке втілює в собі естетичну категорію прекрасного. Тому естетичне виховання під час вивчення іноземної мови розглядається найчастіше як використання творів мистецтва та залучення учнів до творчості під час роботи над мовним та лінгво-культурним матеріалом.

Використання творів мистецтва з метою естетичного впливу на свідомість учнів, може бути здійснено в рамках традиційних уроків. Для цього вчителю потрібно:

використовувати для роботи над мовним матеріалом тексти, що мають естетичну вагу, наприклад, уривки з творів художньої літератури або інформацію про мистецтво та культуру країни, мова якої вивчається;

реалізовувати країнознавчу спрямованість уроків іноземної мови шляхом ознайомлення учнів із досягненнями мистецтва та культури країн, мова яких вивчається;

створювати ситуації, в яких учні мають висловити своє сприйняття, оцінку тих чи інших творів мистецтва (картини, літературні твори, кінофільми та ін,);

важливе значення для розвитку естетичних уподобань учнів має також оформлення кабінету іноземної мови, адже естетика побуту, повсякденного життя є важливою складовою естетичного смаку особистості, що формується.

Велику роль у формуванні естетичної особистості учня мають позакласні заходи і так звані нестандартні уроки, що дають можливість вияву творчості, емоційному переживанню подій учнем.

Серед моделей таких уроків і заходів слід зазначити різноманітні інсценізації, творчі вечори, рольові ігри. Нестандартність уроку може полягати і в активному використанні вчителем творів мистецтва – музичного, образотворчого, кінематографічного – як засобів емоційного та естетичного впливу, мотивації та розвитку загальної культури учня.

Естетичне виховання є обов’язковою та важливою складовою виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Перед вчителями загальноосвітньої школи постає важливе завдання формування адекватного уявлення про категорію прекрасного, на основі якої формується естетичний ідеал школяра. Естетичне виховання реалізується перш за все на уроках мистецького циклу, проте викладання іноземної мови також надає вчителеві широкі можливості щодо виховання естетичної свідомості.

Естетичне виховання може бути реалізовано на уроках іноземної мови за рахунок використання естетично вагомих текстів, залучення матеріалів з культури та мистецтва країни, мова якої вивчається, що є реалізацію культурологічної лінії програми з вивчення іноземної мови у середній школі. Важливу роль відіграють нестандартні уроки та позакласні заходи культурно-мистецького спрямування, які не лише ознайомлюють учнів з проявами іноземної культури, а й залучають до активної творчості.

Свою специфіку має естетичне виховання, коли достатній рівень володіння іноземною мовою та певна сформованість естетичного сприйняття учнів дозволяють їм осягнути естетичний потенціал самої мови як геніального витвору людства.

Вивчення іноземної мови дає широкі можливості щодо естетичного виховання учнів і важливою задачею вчителя є використання цих можливостей та свідома й цілеспрямована робота з формування естетичної особистості учня.

 

ЗАГАЛЬНИ ВИСНОКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Методика викладання іноземних мов. / Ніколаєва С.Ю., підручник.
2. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентннісного підходу / Ніколаєва С.Ю., стаття.
3. Англійська мова - школярам і студентам. / За ред. 3. Брема і І.Мейнке. - М.: Дрохва, 1999. - 299с.
4. Англійська мова: викладання в школі. / За ред. акад. В.Н. Сукачєва. - М.: Наука, 1994. - 298с.
5. Англійська мова в середній школі. / За ред. проф. Н.П. Наумова. - М.: Освіта, 1993. - 305с.
6. Ауербах Ш. Методичні рекомендації по вивченню іноземних мов в загальноосвітній середній школі. - М.: Атоміздат, 1998. - 365с.
7. Вивчення англійської мови в загальноосвітній середній школі. / За ред. А.О.Рувінського. - М.: Освіта, 1993. - 345с.
8. Вивчення англійської мови в середній школі. / За ред. Н.В.Чебишева в 3 томах. - М.: 000 «Видавництво Нова Хвиля», 2002. - 300с.
9. Воронцов Н.Н., Сухорукова Л.Н. Англійська мова в середній школі. Факультативний курс. - М.: Наука, 1996. - 360с.
10. Грін Н., Тейлор Д. Английский мова: викладання в школі. - М.: Світ, 1990. - 302с.
11. Захаров В.Б., Мамонтов С.Г., Сивоглазов В.И. Методичні рекомендації по вивченню іноземних мов в загальноосвітній середній школі. - М.: Школа-Прес, 1996. - 265с.
12. Мамонотов С.Г. Методичні рекомендації по викладанню англійської мови в загальноосвітній середній школі. 5-е вид.., стереотип. - М.: Дрохва, 2002. - 295с.
13. Маховко В.В. Англійська мова - школярам і студентам. Практикум. - M.: Школа, 1998. - 278с.
14. Мєдніков Б.М. Англійська мова в середній школі. - М.: Освіта, 1994. - 390с.
15. Мєдніков Б.М. Англійська мова: викладання в школі. - М.: Росія, 1995. - 305с.
16. Методичні рекомендації по викладанню англійської мови в загальноосвітній середній школі. / За ред. В.Н. Яригіна. - 3-е вид. - М.: Вища школа, 1998. - 405с.
17. Нестурх М.Ф. Методичні рекомендації по вивченню іноземних мов в загальноосвітній середній школі. - М.: Вид-во АН СРСР, 1958. - 422с.
18. Огнев С.І. Методичні рекомендації по викладанню англійської мови в загальноосвітній середній школі. - М.: Наука, 1995. - 365с.
19. Орлов В.Н. Англійська мова - школярам і студентам. - М.: Наука, 1994. - 278с.
20. Павловський Є.Н. Методичні рекомендації по вивченню іноземних мов в загальноосвітній середній школі. - Л.: Школа, 1951. - 422с.
21. Парин В.В., Космолинський В.В., Душков В.В. Методичні рекомендації по викладанню англійської мови в загальноосвітній середній школі. - М.: Освіта, 1990. - 365с.
22. Пикерінг В.Р. Вивчення англійської мови в середній школі. - М.: АСТ-Пресс, 1999. - 295с.
23. Резанов А.Г. Англійська мова - школярам і студентам. - М.: Школа 2000, 2002. - 307с.
24. Рейвн П., Еверт Р., Айкхорн С. Английский мова в середній школі. - М.: Світ, 1990. - 405с.
25. Родман Л.С. Англійська мова: викладання в школі. - М.: Колос, 2001. - 340с.