Використання країнознавчого матеріалу на уроках іноземної мови

2. 1. Краєзнавчий матеріал як фактор  забезпечення міжкультурної

комунікації

 

 Комунікація  та спілкування являють собою  найважливішу частину людського  життя, а значить, і частиною  культури.

 При визначення  сутності та структури міжкультурної  компетенції необхідно спиратися  на культурологічний підхід. Його  характерною особливістю є орієнтація  на навчання нормам та правилам  спілкування в умовах міжкультурної  комунікації. Наступною відмінною  рисою цього підходу є розуміння  та пізнання іншої культури  тільки на базі знань про  свою рідну культуру [17].

 Традиційно  в сфері освіти іноземна мова  розглядається як засіб прилучання  до культури країни, мова якої  вивчається. Наслідком цього в  учнів виникають труднощі під  час передачі інформації про  фактори та явища, що пов’язані  з рідною (регіональною) культурою,  засобами іноземної мови, в нашому  випадку французької, а, виходячи  з цього, в процесі реальної  комунікації не здатні розкрити  та передати її своєрідність, зробити набуттям світової культури  для взаємного культурного збагачення  в ситуаціях міжкультурного спілкування.  Міжкультурна ж комунікація можлива  лише за умови наявності толерантного  та відкритого відношення до  представників різних мовних  спілок, вміння творчо підходити  до своєї справи, а також загального  вміння мобілізувати свій культурний  та мовний досвід, міжкультурні  знання для вирішення задач  в ситуації міжкультурного спілкування  [15].

 

 Усвідомлення  необхідності міжкультурної комунікації  як основоположного принципу  співіснування в ній можливо  тільки на базі усвідомлення  власної індивідуальності, знань  про національну культуру та  історію рідного краю у невід’ємному  зв’язку із культурою та історією  країни мови, що вивчається.

 Проте,  в теперішній час можна спостерігати  наступну закономірність: у сучасних  навчально – методичних комплексах міститься велика кількість матеріалів країнознавчого характеру, в той час, як відомостей про нашу країну в них достатньо мало. Але цей факт неправильно вважати недоліком підручників: Україна – молода самостійна країна, і не один навчально – методичний комплекс невзмозі розмістити матеріали з краєзнавства її 24 суб’єктів, не кажучи вже сотні маленьких містечок та сел., які визначилися певними історичними пам’ятниками та подіями [14].

 При всьому  цьому краєзнавство може стати  важливим джерелом стимулювання  інтересу до вивчення іноземної  мови. Краєзнавчий матеріал наближує  іншомовну комунікацію до особистісного  досвіду учнів, дозволяє їм  орієнтуватися в учбовій розмові  на ті факти та відомості,  з якими вони зіштовхуються  у повсякденному житті, в умовах  існування в рідній для них  культурі.

 Наприклад,  роблячи знайомство з французькою  культурою, учні постійно порівнюють  її з рідною культурою. Саме  тому, чим ширше та галузь знань  про факти рідної культури, якою  оперують учні, тим продуктивніше  та результативніше праця по  ознайомленню з культурою Франції  [22].

 Концепція  діалогу культур припускає наявність  як мінімум двох різноманітних  культур в процесі навчання. Вивчення  рідної культури являє собою  невід’ємну частину процесу навчання  французької мови та культури, тому що саме краєзнавча інформація  є ключем до розуміння іншомовної культури. Таким чином, вивчення французької культури становиться можливим лиш за тих умов, коли в учнів сформована національно – культурна база рідної мови. Будь – які знання, що набуваються за рахунок вивчення французької мови, будуть сприйматися тільки через призму знань, що сформувалися в процесі оволодіння рідною культурою.

 Нарівні  з цим, краєзнавча інформація  дозволяє значно розширити та  поглибити знання та уявлення  учнів про навколишнє середовище , використовувати методи різноманітних  дисциплін для здійснення краєзнавчих  та інших досліджень.

 Також  треба зауважити, що в теперішній  час досить бурхливо розвивається  самосвідомість народу, йде цілеспрямоване  використання регіонального компоненту  на уроках французької мови, що  стимулює учнів не тільки в  інтелектуальній сфері, але й  в емоційній сфері діяльності.

 При використанні  регіонального компоненту у навчанні  іноземній мові, як правило, виділяють  наступні групи краєзнавчих даних:  географічні, історичні, суспільні,  економічні [19].

 У навчанні  французькій мові на середньому  етапі в основному використовується  матеріал географічного характеру  (природа, культурні пам’ятки, зовнішній  вигляд населеного пункту). Матеріали, що пов’язані з історичними, соціальними фактами, знаходять пристосування набагато рідкіше та, в основному, на старшому ступені навчання. Проте значущість краєзнавчих матеріалів такою спрямованості набагато вище при їх використанні у середній ланці навчання, коли здійснюється активне становлення особистості учнів, формується їх світогляд, стверджується соціальна позиція.

 При виборі  краєзнавчого матеріалу враховується:

 реальність  матеріалів для учнів, тобто  учні повинні точно мати уявлення, про що йдеться мова;

 зацікавити  учнів в даному матеріалі;

 наявність  повноти інформації про даний матеріал;

 узгодженість краєзнавчої інформації із програмною темою;

 соціалізуючи цінність даного матеріалу.

 Таким  чином, на погляд багатьох дослідників,  у зміст освіти необхідно включати  елементи краєзнавства на кожному  етапі розвитку, враховуючи вікову  специфіку та інтелектуальну  зрілість учнів.

 Краєзнавство  як дидактичний засіб в процесі  навчання французької мови та  культури виступає в ролі зв’язуючого елементу, що сприяє проникненню в культуру, що вивчається. Включення краєзнавчого компоненту у зміст навчання французької мови та культури підвищує не тільки якість освіти, а й благотворно впливає на мотивацію навчання учнів [20].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 2. Використання краєзнавчого матеріалу  на уроках французької

мови  з метою підтримки мотивації  учбової діяльності учнів

 

 Питання  про мотивацію навчальної діяльності  на уроках іноземної мови, окремо, французької мови залишається  завжди актуальним, не зважаючи  на велику кількість теоретичних  досліджень та практичних робіт  психологів, педагогів та методистів  в даній області. Відомі й  загальновизнані класифікації мотивів,  що є передуючими факторами  впливу на продуктивність дидактичного  процесу [18]. Тим не менш, викладачі  іноземних мов продовжують відмічати  стійке зниження зацікавленості учнів до вивчення мови. Пояснюється це тим, що мотиви найвищих рівнів, а саме, комунікаційні, пізнавальні та утилітарно – практичні, що використовуються в області мови, не знаходять практичної підтримки в рамках учбового процесу. Дійсно, у вирішенні комунікаційних та пізнавальних задач на уроці французької мови власне французька мова є скоріш перешкодою, ніж інструментом. Утилітарно – практичні ж мотиви взагалі зникають, тому що вони спрямовані на віддалену перспективу, що використання краєзнавчого матеріалу як мотиваційного засобу у навчанні французької мови

 мало  пов’язана з навчальним процесом. Навчальні посібники, що використовуються  викладачами на уроці, перестають  бути джерелом зацікавленості в учнів за цілком об’єктивними причинами: по – перше, підручник, який, як правило, знаходиться в учнів на руках протягом навчального року, втрачає елемент новизни; по – друге, добрий підручник, що був випробуваний, та зарекомендував себе, не може містити нових матеріалів, які б могли бути актуальними сьогодні в очах учнів [21].

 

 

 Тому, ми  вважаємо, що як додатковий елемент  підтримки мотивації навчальної  діяльності на уроках французької  мови учнів середньої ланки  можна використовувати краєзнавчий  матеріал.

 Бажання  дітей розповісти та узнати  про те, що їм близько та  знайомо, підвищує ефективність  навчальної мовленнєвої діяльності  на уроці французької мови. Деякі  методисти та викладачі роблять  таке спостереження, що мотивація  до вивчення іноземної мови  стає практично насичуванню, якщо оволодіння іншомовним спілкуванням супроводжується вивченням власної країни, регіону, міста, району, в якому живуть учні. Тому, ми робимо висновок, що зміст і теми навчально – методичного комплексу з французької мови потребують від вчителя постійного звернення до краєзнавчого матеріалу, який допомагає формувати почуття любові до рідного краю, до своєї малої Батьківщини, усвідомлене відношення до навколишнього світу.

 На уроках  треба систематично звертатися  до тем, що пов’язані з Україною, нашим рідним містом Херсоном, Суворовським районом, охороною  природи. Нарівні з освітніми  задачами, вирішується задача екологічного виховання школярів. Для реалізації цих задач треба підбирати та використовувати різноманітний наглядний та індивідуальний матеріал: касети з записами, діапозитиви про Херсон та Україну, карти України, Херсонської області, листівки із зображеннями культурних пам’яток та вулиць Херсону, експозиції книг про Україну.

 Наприклад,  при опрацюванні тем «Notre pays»,  «Ma ville natale» в сьомому класі  декілька уроків треба присвячувати  нашій країні. На уроках повинна  йтися мова про міста визначні  міста України, про красу та  різноманітність рідної природи.  Але, треба враховувати, що  словниковий склад учнів сьомого  класу ще не досить великий  та знання про Україну недостатні, тому в деяких випадках треба,  базуючись на загальній інформації, складати текст самостійно. Наприклад  [27]:

 

L'Ukraine est un pays d'Europe de l'Est. Elle partage ses frontiиres terrestres avec sept pays : а l'ouest la Pologne, la Slovaquie et la Hongrie ; au sud-ouest la Roumanie et la Moldavie ; а l'est et au nord-est la Russie ; au nord la Biйlorussie. Le pays mesure 1 316 kilomиtres d'est en ouest et 893 kilomиtres du nord au sud, pour une superficie totale de 603 550 kmІ. C'est un pays relativement plat, avec des terres fertiles dans son centre, ce qui lui permet d'avoir une agriculture productive. Les montagnes de l'Ukraine sont en fait les parties terminales des reliefs d'Europe centrale et de la Mйditerranйe.

Les Carpates, avec le Hoverla qui est le plus haut sommet de la division carpatienne. La Crimйe possиde un massif impressionnant.

L’Ukraine bйnйficie йgalement d'un rйseau fluvial йtendu, composй principalement par le Dniepr (Dnipro), le Dniester (Dnister), le Boug occidental, Boug mйridional, et le Donets а l'est. Le Danube (Dounay) marque la frontiиre entre l'Ukraine et la Roumanie, а l'extrкme sud-ouest.

Le climat de la majeure partie de l'Ukraine est continental avec des hivers froids et des йtйs chauds (mйditerranйen seulement sur la cфte sud de la Crimйe). Les tempйratures moyennes а Kharkov en Ukraine orientale sont d'environ 7°C en janvier et 20°C en juillet. Les prйcipitations vont d'environ 750 mm par an dans le nord а environ 250 mm dans le sud.

 Текст  повинен відповідати певним вимогам.  Він повинен бути інформативним  та цікавим, щоб учні мали  змогу задовольнити свої пізнавальні потреби, збагатити своє світосприйняття, отримати задоволення від читання та обговорювання тексту. Але, нам потрібно пам’ятати, текст та інформація, що подається в тексті, буде цікава тільки за тих умов, якщо текст буде посильним, учні його легко зрозуміють та, в деяких випадках, захочуть доповнити своєю інформацією. Роботу над текстом треба завжди починати з пояснення нових слів та виразів, спираючись на вже наявні знання учнів. Треба обов’язково використовувати ілюстрації до тексту, карту України, або, краще, запропонувати учням самостійно підготувати картки, листівки, намалювати географічну карту України, зробити свої підписи на ній, чи принести фото, які вони мають по темі в домашній галереї. Спираючись на це, діти швидше та краще засвоюють матеріал. На цьому етапі дуже важливо «заінтригувати» учнів, викликати в них зацікавленість до того, що їм потрібно прочитати та дізнатися.

 Після  того, як відпрацьована лексика  тексту та проведена фонетична  робота над текстом на уроці,  учням пропонується домашнє завдання  для самостійної роботи над  текстом. Наступним етапом роботи  є робота з контурною картою  та атласом України. Кожному  учню видається контурна карта  та географічний атлас України.  Учні отримують завдання відмітити  межі країни, зробити підпис назв  гір та річок тощо. Учні також,  можуть отримати завдання відмітити  на контурній карті адміністративний  поділ України на регіони, відмітити  міста та районні центри, що  може стати у нагоді при  розгляданні граматичного матеріалу  з теми використання предлогів  та роду міст та країн [25].

 Учні  повинні не тільки заповнити  правильно контурну карту, але  й дати відповіді на питання.  Картки з питаннями про Україну  надаються кожному учню разом  із контурною картою. Учні обирають  самостійно форму відповіді, усну  чи письмову. Контроль виконання  домашнього завдання (усний) проводиться  біля карти. Іноді контроль  проводять добре підготовлені  сильні учні. Така робота проходить  в парах. Наведемо декілька  прикладів варіантів питань, що  отримують учні:

Oщ se situe l’Ukraine?

Oщ se situe Kherson ?

Qu’est – ce qui est le plus haut sommet de la division carpatienne?