Вправи для розуміння іншомовних аудиотекстів на уроках англійської мови на середньому ступені навчання»

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

Ремешевська Ольга Андріївна

 

(група 2330-2А)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

«Вправи для розуміння  іншомовних аудиотекстів на уроках англійської мови на середньому ступені навчання»

 

 

 

 

 

Напрям підготовки: 6.020303 – Філологія

Професійне спрямування:

Мова та література (англійська)

 

                

             Науковий керівник –

ст.викладач Курохтіна  А.М.

 

 

 

 

 

 

Нормоконтролер ___________________________________________________________

     (посада)                  (підпис і дата)                                     (П.І.П.)

 

 

 

 

Запоріжжя – 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП  

 

РОЗДІЛ 1 Особливості використання іншомовних аудиотекстів на уроках англійської мови на середньому ступені навчання                                                                         

 

1.1 Психологічні особливості учнів на середньому ступені навчання                 

1.2 Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності

1.3 Комплекс вправ для розвитку  навичок аудіювання          8

 

 

РОЗДІЛ 2  Розвиток навичок аудіювання  на уроках англійської мови у 7 класі на базі підручника “ English” O. V. Afanasyeva, I.V. Mikheeva

 

2.1 Аналіз робочої програми з англійської мови для 7 класу з питань розвитку аудіювання

2.2 Аналіз вправ з аудіювання у підручнику “ English” O. V. Afanasyeva, I.V. Mikheeva для 7 класу

2.3 Комплекс вправ на розуміння іншомовних аудіотекстів на базі підручника “ English” O. V. Afanasyeva, I.V. Mikheeva для 7 класу

 

 

Висновки                                                                                                                               

 

Список використаних джерел

 

Додатки                                                                                         

 

 

 

 

                                                                 

ВСТУП

 

 

Одним з найважливіших  завдань навчання в сучасній школі  є розумовий розвиток учнів. Дане дослідження присвячене розгляду розвиваючої  ролі аудіювання в процесі його вивчення на матеріалі розуміння іншомовного тексту.

Актуальність теми дослідження  визначається все зростаючою роллю  процесу розвитку особистості, учня загальноосвітньої школи, зокрема. Даній проблемі приділялася і  приділяється в наш час велика увага в роботах таких провідних вчених, як: П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, І.Я. Лернер, М.Н. Скаткін, Н.Ф. Тализіна та ін.  [11 , с. 15]

Недооцінка аудіювання може вкрай негативно позначитися  на мовній підготовці школярів. Вивчення даного виду мовленнєвої діяльності в методиці недостатньо глибоке, та й термін "аудіювання" використовується в методичній літературі порівняно недавно. Поняття аудіювання включає процес сприйняття і розуміння усної мови. Також відомо, що аудіювання - дуже важкий вид мовленнєвої діяльності. Аудіювання як дія, що входить до складу усної комунікативної діяльності, використовується в будь-якому усному спілкуванні, підпорядкованому виробничим, суспільним чи особистим потребам. Без оволодіння цим видом діяльності неможливо вивчити мову і користуватися іншомовної промовою на тому рівні, який необхідний на сучасному етапі розвитку суспільства. [18 , с. 23]

Аудіювання може являти собою окремий вид комунікативної діяльності зі своїм мотивом, що відображає потреби людини чи характер його діяльності. Наприклад, при перегляді фільму, телепередачі, користування Інтернетом, прослуховуванні радіопередачі і т.п. Достатнє оволодіння аудіюванням як видом мовленнєвої діяльності не тільки дозволяє, але й стимулює самостійний перегляд фільмів і телепередач на іноземній мові, враховуючи той факт, що в даний час у багатьох є можливість слухати і дивитися такі телеканали як: "Cartoon network", CNN, BBC , NBC, SKY TV і багато інших. [10 , с. 13]

Звідси очевидна важливість і актуальність проблеми навчання аудіювання. На думку Ляховицького М.В основним засобом навчання іноземної мови є мовне середовище. [11 , с. 45]

Предметом дослідження  є сам процес розвиваючого навчання і способи навчання аудіювання.

Об'єктом дослідження  є процес розуміння іншомовних аудиотекстів на уроках англійської мови на середньому ступені навчання.

Мета дослідження: вивчити, науково обґрунтувати та спланувати  комплекс вправ, що готують учнів  до сприйняття і розуміння іншомовного  аудиотексту.

Завдання досліджуваної  роботи:

1) дослідити теоретичні  основи навчання аудіювання;

2) обґрунтувати  застосування  елементів розвивального навчання  при навчанні аудіювання в  середніх класах;

3) розглянути нові  інтенсивні підходи до навчання аудіювання;

4) розробити комплекс  вправ з навчання аудіювання.

Теоретична значимість дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні системи вправ  для навчання аудіювання, побудованої  з урахуванням взаємодії всіх мовних механізмів аудіювання, специфіки  структурної організації цього  виду мовленнєвої діяльності.

Практична цінність дослідження  полягає у розробці системи вправ  для навчання аудіювання та у можливості використання теоретичних положень дослідження.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ АУДИОТЕКСТІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ СТУПЕНІ НАВЧАННЯ

 

        1.1 Психологічні особливості учнів на середньому ступені навчання.

 

Середній ступінь є  завершальним етапом щодо створення  бази для активного володіння  навчальним іншомовним матеріалом. На цьому ступені продовжується розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, серед яких домінує усне мовлення. Мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу. Також на цьому ступені навчання розвиваються і удосконалюються сформовані раніше (у V-VI класах) навички та вміння аудіювання. Учні повинні розуміти на слух іншомовну мову нормального темпу в пред'явленні вчителя і в звукозапису, побудовану на матеріалі V-VI класів та допускає включення до 1 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися по контексту. Загальна тривалість звучання тексту - 3 хвилини. [22 , с. 75] Психічні особливості школярів середнього ступеня навчання, а також ускладнення мовного матеріалу на даному етапі навчання дозволяють зробити висновок, що навчання аудіювання в повному обсязі можливе лише з VII класу середньої школи.

Поряд з говорінням та аудіюванням значна увага приділяється читанню.

Читання як вид мовленнєвої діяльності набуває все більш комунікативного характеру, зростає кількість та обсяг текстів, які учні повинні вміти читати мовчки. На цьому ступені має місце цілеспрямоване формування вмінь ознайомлювального (з метою одержання основної інформації) та вивчаючого (з метою одержання повної інформації) читання.

На середньому ступені  учні оволодівають практично всім граматичним матеріалом, необхідним для усного мовлення. Ведеться робота з формування рецептивних навичок. На цьому ж ступені починається формування потенціального словника учнів, яке продовжується і на старшому ступені.

Знання вікових особливостей учнів середнього ступеня дає вчителю можливість визначити саме ті прийоми, форми та засоби навчання, які приведуть до успішного вирішення вказаних вище завдань.

Визначальною особливістю учнів  середнього ступеня є виховання  самостійності, самоствердження. Вони негативно ставляться до жорстких вимог, примушування, домагаються статусу "рівності" з дорослими. Все більше формується у них вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу. В учнів цього віку розвивається критичний підхід до змісту, прийомів, форм навчання, розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов'язані з формуванням життєвої перспективи та ідеалів. Проте одночасно спостерігається й інша крайність - відсутність широких пізнавальних інтересів, зацікавленості в розширенні своїх знань. Хоч навчальні мотиви (отримувати високі оцінки, займати краще становище у класі) можуть бути досить сильними, вони часто ведуть до формального виконання навчальної діяльності.

Отже "старші" підлітки - це вік гострих суперечностей у структурі особистості, що формується, і він потребує від учителя особливої педагогічної і методичної майстерності. На середньому ступені вчителю доводиться прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів до предмета, збереження набутих на початковому ступені знань, навичок та вмінь.

Суттєвою особливістю  учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших психічних процесів. Осмислення у зв'язку із засвоєнням абстрактного матеріалу, теорій, закономірностей при вивченні інших дисциплін. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення як більша критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання свідомості, контроль за власною діяльністю. [22 , с. 78]

Комунікативний розвиток учнів цього періоду характеризується формуванням і удосконаленням  механізму відбору мовних засобів, способів формування та формулювання думки. Розвивається індивідуальний стиль мовлення. В цілому у віці відбуваються якісні зміни в комунікативній діяльності учнів, що позитивно впливає на формування іншомовних навичок та вмінь. [14 , с. 116]

Середній ступінь навчання характеризується використанням прийомів навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів, їх активність у виконанні завдань. Учнів найбільше приваблюють завдання, що вимагають самостійності, вміння комбінувати матеріал в залежності від потреб мовленнєвої ситуації. Вправи на імітацію та механічне запам'ятовування відступають на другий план. Середній етап є вирішальним у створенні комунікативної основи володіння ІМ. Велика увага приділяється тут розвитку непідготовленого мовлення. На середньому ступені значно збільшується питома вага домашньої самостійної роботи.

Серед засобів навчання, які використовуються на цьому ступені, можна назвати слайди, ситуативні і тематичні малюнки та картини, кодограми, схеми, таблиці, роздатковий матеріал для парної та індивідуальної роботи, фонограми, діа-, кіно- та відеофільми.

Отже можна відмітити  такі тенденції в організації  навчання на середньому ступені: ширше  використання вправ, зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора  на вербальну наочність та підказки, збільшення питомої ваги парних та групових форм роботи.     [4 , с. 33 ]

           

2. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності

 

Термін "аудіювання" був введений у літературу американським  психологом Брауном. Аудіювання - це розуміння  сприйманої на слух мови. Воно являє собою перцептивну розумову мнемічну діяльність.

Аудіювання повинно  займати важливе місце вже  на початковому етапі. Оволодіння аудіюванням  дає можливість реалізувати виховні, освітні і розвиваючі цілі. Воно дозволяє вчити учнів уважно вслуховуватися в звукову мову, формувати уміння передбачати значеннєвий зміст висловлення і таким чином, виховувати культуру слухання не тільки іноземною, але і рідною мовою. Воно позитивно позначається на розвитку пам'яті дитини, і, перш за все слухової пам'яті. [ 13 , 175 с.]

Аудіювання відіграє велику роль в  досягненні освітньої мети, забезпечуючи дітям можливість розуміти висловлення, якими б елементарними вони не були мовою іншого народу, в даному випадку на англійській мові, одному з найпоширеніших мов світу. [23 , 154 c.]

В методичному плані навчання аудіювання – це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати  окремих дій, які є її складовими компонентами. Ці дії є об’єктом цілеспрямованого формування і розглядаються як проміжні цілі навчання аудіювання. Досягнення цих цілей проходить поетапно. На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів:

         1) словоформи, вільного словосполучення, фрази;

         2) понад фразової єдності;

         3) цілого тексу.

Навчання аудіювання як діяльності передбачає формування аудитивних навичок та вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, які обслуговують цей вид діяльності.  Вирішення завдань, пов’язаних розвитком навичок, сприяє формуванню автоматизованих компонентів акту аудіювання, що скорочує процес впізнавання та індетифікації мовленнєвих сигналів з доведенням його до рівня одномоментного симультанного впізнавання. [6 , с. 21]

Через аудіювання йде засвоєння  лексичного складу мови і його граматичної  структури. Так, наприклад, в 5 классі учні через аудіювання опановують словами big, small, short, long, round, square і так далі в структурі This is a big (small ...) box. Перевірка розуміння відбувається тоді, коли дитина показує відповідний предмет чи тоді, коли дає коротку відповідь. Таким чином, здійснюється і навчання розумінню структур різного типу: стверджувальних, питальних, заперечних. У той же самий час аудіювання полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом, що є однією з головних причин використання аудіювання як допоміжний, а іноді і основного засобу навчання даним видам мовленнєвої діяльності. [14 , с. 118]

У методиці просліджується два шляхи навчання аудіювання. Перший шлях пропонує навчання аудіюванню в процесі виконання спеціальних вправ, тобто аудіювання виступає як мета навчання, отже цим шляхом аудіювання  варто навчати як вид мовленнєвої діяльності.