Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Індивідуально - психологічні особливості особи підлітка

Дослідження, проведене під керівництвом В.І.Журавльова в школах Московської області, дозволило виявити деякі особливості конфліктів і пов'язаних з ними явищ у взаєминах учнів.

Конфлікти «учень-учень» виникають, на його думку, в таких ситуаціях:  - через образи, плітки, заздрощі, доноси – 11%;

- через відсутність взаєморозуміння – 7%;

- у зв'язку з боротьбою за лідерство – 7%;

- через зіставлення особи учня колективу – 7%;

- у зв'язку з суспільною роботою – 6%;

- у дівчаток через хлопця – 5%.

Вважають, що конфліктів у учнів не було – 11%, переживали почуття ненависті до однокласників - 61% школярів.

Ці дані свідчать про те, що у взаєминах однокласників в школі не все благополучно.

Основні причини ненависті до однолітків:

- підлість і зрада – 30%;

- підлабузництво, існування «липових відмінників і улюбленців вчителів – 27%;

- особиста образа – 15%;

- брехня і зарозумілість – 12%;

- суперництво між однокласниками – 9%.

На конфліктність учнів помітний вплив надає також агресивність. Наявність в класі агресивних учнів підвищує вірогідність конфліктів не лише з їх участю, але і без них – між іншими членами класного колективу. Думки школярів про причини агресії і виникнення конфліктів такі:

причина агресії: бажання виділитися серед однолітків – 12%;

джерело агресії: безсердечність і жорстокість дорослих – 11%;

все залежить від взаємин в класі – 9,5%;

у агресивності учня винна сім'я – 8%;

агресивні школярі, діти з психічними відхиленнями – 4%;

агресивність - явище вікове, зв'язане з надміром енергії – 1%;

агресивність - погана риса вдачі – 1%;

у класі завжди були агресивні учні – 12%;

у класі немає агресивних учнів – 34, 5 %.

Конфлікти між учнями в школі виникають, у тому числі через провини, порушення загальноприйнятих норм в поведінці школярів. Норми поведінки що вчаться в школі вироблені на користь всіх школярів і вчителів. При їх дотриманні мається на увазі зниження до мінімуму протиріч в шкільних колективах. Порушення цих норм, як правило, наводить до утиску чиїхсь інтересів. Зіткнення ж інтересів є основою для конфлікту. Школярі на їх власну думку, найчастіше допускають наступні порушення норм поведінки в школі:

куріння – 50%;

вживання спиртних напоїв – 44%;

грубість, хамство в спілкуванні – 31%;

вживання в мові нецензурних виразів – 26,5%;

брехня – 15%;

неповага учнів один до одного – 13%;

розбещеність в статевому житті – 10%;

дрібні крадіжки – 10%;

бійки – 10%;

хуліганство – 10%;

наркоманія – 6%;

знущання з молодших, слабкіших – 6%;

азартні ігри (на гроші) – 3%.

Таким чином, особливості конфліктів між учнями школи визначаються, перш за все, специфікою вікової психології дітей, підлітків. На виникнення, розвиток і завершення конфліктів помітний вплив надає характер учбово-виховного процесу, його організація в конкретній загальноосвітній установі. Третім чинником, що впливає на конфлікти у взаєминах учнів, є життєвий устрій і існуюча соціально-економічна ситуація.

 

 

1.4 Можливі психопрофілактичні  заходи попередження і усунення міжособових конфліктів в класі

 

 

Профілактика конфліктів – це їх попередження.

Мета профілактики конфліктів – створення таких умов діяльності і взаємодії, які наводять до деструктивного розвитку виникаючих протиріч.

Попередити конфлікт набагато легше, ніж конструктивно вирішити його. Профілактика конфліктів, поза сумнівом, важлива, вона вимагає менших витрат сил, засобів і часу і попереджає навіть ті мінімальні деструктивні наслідки, які має будь-який конструктивно дозволений конфлікт.

Діяльність по попередженню конфліктів можуть здійснювати самі учні і вчителі, керівники шкіл і органи управління ними, шкільні психологи. Робота може проводитися по чотирьох основних напрямах:

створення об'єктивних умов, що перешкоджають виникненню і деструктивному розвитку передконфліктних ситуацій (доброзичливе, тепле, дбайливе, уважне відношення до своїх підопічних з боку вчителів, шефська підтримка старшокласників, особистий приклад педагогів і батьків). Дана модель працюватиме, якщо робота буде збудована як з педагогами, так і з батьками, наприклад – тренінг «Толерантності» - його можна проводити і з вчителями і з батьками і з учнями.

- Оптимізація організаційно-управлінських умов роботи школи. Справедливий і явний розподіл матеріальних і духовних благ серед вчителів і учнів. Не скупитися на похвали, схвалення, винагороди, заохочення у вигляді грамот і премій. Створення «ситуації успіху».

- Усунення соціальне – психологічних причин виникнення конфліктів. На даному етапі можна розробити правила, процедури вирішення яких-небудь спірних питань, створити орган, що діє, при школі, куди за підтримкою і порадою можуть звертатися діти, їх батьки і вчителі.

- Блокування особових причин виникнення конфліктів. Зразкова тематика тренінгів, циклів класних годин, методичних об'єднань вчителів: «Тренінг спілкування», «Всі кольори, окрім чорного», «Я очима інших», «Я і ми», «Чужий серед своїх» і так далі

Профілактика більшості видів конфліктів в загальноосвітній школі повинна вестися одночасно по всіх напрямах.

Декілька правил, які можна використовувати в роботі як з дітьми, так і з дорослими:

Приділяйте увагу немовним свідоцтвам того, що слова часто розходяться з думками і відчуттями. Виносьте це протиріччя на відкрите обговорення.

Стежте за тим, аби у вас або у іншої людини не було прихованих помилкових припущень або установок. Обговорюйте їх відкрито, так, щоб помилки можна було виправити.

Прагніть робити спілкування відкритим. Дипломатично говоріть про те, що думаєте або відчуваєте.

Запитайте самого себе, відповідає сказане вашим дійсним бажанням, потребам або відчуттям? Якщо не відповідає, то ваші інтереси можуть залишитися незадоволеними.

Не залишайте неясностей. Втлумачуйте те, що ви маєте на увазі. Якщо ви не упевнені, що ваше повідомлення зрозуміле, попросіть конфліктуючу сторону повторити те, що ви сказали, аби переконатися в точності сприйняття. Якщо ж ви не можете щось зрозуміти з першого разу, не заперечуйте цього. Визнаючи, що ви чогось не зрозуміли, ви зберігаєте гідність і доводите самому собі свою чесність і бажання все робити правильно із самого початку

Навчіться слухати іншого. Для цього дотримуйтеся наступного: слухати із співчуттям; зосередитися на предметі розмови; відноситися до того, хто говорить шанобливо; слухати уважно, не роблячи оцінок; висловлювати думку про почуте. Аби показати людині, що його дійсно слухають; відзначте те, що ви не зрозуміли або в чому не упевнені; використовуйте для підтримки розмови немовні засоби (посміхайтеся, кивайте головою, дивіться в очі).

Таким чином, попередження конфліктів є одним з найважливіших завдань педагогічного колективу школи, попередити конфлікт набагато легше, ніж конструктивно вирішити його.

Підводячи підсумки теоретичного дослідження по обгрунтуванню необхідності роботи по профілактиці конфліктів в школі, можна зробити наступні висновки:

- специфіка конфліктів  між школярами визначається віковою  психологією, тому необхідно проводити  діагностичні обстеження підлітків для виявлення тих або інших особових особливостей і будувати психопрофілактичну роботу, спираючись на результати діагностики.

- міжособові  і міжгрупові конфлікти негативно  позначаються на всіх процесах  життєдіяльності школи – труднощі  в навчанні, замкнутість, втрата мотивації, фрустрація і так далі

- профілактика  більшості видів конфліктів в  загальноосвітній школі повинна  вестися одночасно по всіх  напрямах.

- створення таких  умов діяльності і взаємодії, які наводять до деструктивного  розвитку виникаючих протиріч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 МЕТОДИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБОВИХ КОНФЛІКТІВ

 

 

2.1 Практичний підхід до вивчення взаємин класного колективу

 

Для збору емпіричних даних було використано такі методики:

"Атмосфера  в групі" - Ф. Фідлер "Психодіагностика акцентуації" - К. Леонгард, Х. Шмішек , "Стиль поведінки в умовах конфлікту" - К.У. Томас

Опрацювавши результати дослідження в якому приймали участь 12 осіб, за допомогою методик "Атмосфера в групі" - Ф. Фідлера, "Психодіагностика акцентуації" - К. Леонгарда, Х. Шмішека, та "Стиль поведінки в умовах конфлікту" - К.У. Томаса ми отримали наступні результати у числових значеннях:

Опис методики Ф. Фідлера - "Атмосфера в групі":

Нижче приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу в групі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви розташуєте знак "X", тим більше вираженою буде ознака у вашій групі. 

Приязність	1	2	3	4	5	6	7	Ворожість
Погодженість	1	2	3	4	5	6	7	Непогодженість
Задоволеність	1	2	3	4	5	6	7	Незадоволеність
Захопленість	1	2	3	4	5	6	7	Байдужість
Продуктивність	1	2	3	4	5	6	7	Непродуктивність
Теплота	1	2	3	4	5	6	7	Холодність
Співробітництво	1	2	3	4	5	6	7	Не співробітництво
Взаємна підтримка	1	2	3	4	5	6	7	Недоброзичливість
Цікавість	1	2	3	4	5	6	7	Нудьга
Успішність	1	2	3	4	5	6	7	Неуспішність

Таблиця 2.1

У методиці приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу в групі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі досліджуваний розташовує знак "X", тим більше на його думку вираженою є ознака у педколективі.

Приязнь-ворожість - співробітництво, уникнення: в залежності від переважання приязного, чи ворожого ставлення членів колективу одне до одного обираються оптимальні стратегії поведінки задля підтримання позитивного психологічного клімату; Погодженість-непогодженість - задоволеність-незадоволеність: вирішення спільних рішень колективу, яке проявляється ознаками задоволення, або незадоволення координується узгодженістю; Захопленість-байдужість - дистимічний тип акцентуації: для деяких осіб даного колективу є характерним фіксація на негативних ситуаціях, які виникали внаслідок розбіжності поглядів,щодо певних питань; Теплота-холодність - компроміс: якщо у колективі приймається компромісне укладення угоди завдяки обопільному й вимушеному усвідомленню не лише своїх інтересів, а й інтересів іншого, то переважно воно проявляється у вигляді теплого чи холодного ставлення до тих членів колективу, через яких і було прийнято цю компромісну угоду;

Опис методики "Сітка Томаса":

У своєму опитувальнику К. Томас пропонує щоразу по два варіанти реагування на кожне запитання. В різноманітних комбінаціях вони зблоковані в 30 пар, у кожній з яких респонденту пропонується обрати те судження, яке є найбільш типовим для характеристики його поведінки.

Кількість балів, отриманих індивідом по кожній шкалі, дають уяву про виразність у нього тенденції до проявлення відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях.

К. Томас вважає, що при униканні конфлікту ні одна із сторін не досягає успіху; при таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування та компроміс, або один з учасників опиняється у виграші, а інший програє, або двоє програють, оскільки йдуть на компромісні поступки. І лише в ситуації співробітництва обидві сторони здобувають виграш.

К - Компроміс - укладення угоди завдяки обопільному й вимушеному усвідомленню не лише своїх інтересів, а й інтересів іншого;

У - Уникнення - як відсутність готовності до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей;

З - Змагання (суперництво) - досягання власних цілей, бажань незважаючи на інтереси інших.

П - Пристосування (підпорядкування) - антипод змагальності, принесення в жертву власних інтересів заради іншого;

С - співробітництво - співпраця конфліктуючих сторін, заради досягнення поставленої цілі та подолання проблемної ситуації.