Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2014 в 22:18, курсовая работа
Те, що люди часто здійснюють небезпечні агресивні дії, навряд чи підлягає обговоренню. Проте питання про те, чому вони роблять подібні дії, довго було предметом серйозної дискусії. Висловлювалися різко відмінні один від одного погляди відносно причин виникнення агресії, її природи і чинників, що впливають на її вияви. При всій різноманітності суперечливих теоретичних обґрунтувань, що висувалися, більшість з них підпадає під одну з чотирьох наступних категорій. Агресія відноситься насамперед до: 1) природженим спонукам або завдаткам; 2) потребам, що активізуються зовнішніми стимулами; 3) пізнавальним і емоційним процесам; 4) актуальним соціальним умовам в поєднанні з попереднім навчанням.
Вступ 3
Розділ 1. Агресивність старшокласників та її діагностика як психологічна проблема 4
1.1 Поняття агресії 4
1.2. Природа і структура агресії у вітчизняній і зарубіжній літературі 6
1.3. Агресивна поведінка сучасної молоді в контексті соціальної ситуації 13
1.4. Діагностика агресивної поведінки 18
Розділ 2. Методики дослідження агресивності старшокласників 25
2.1. Опис методики дослідження 25
2.2. Аналіз отриманих результатів 28
Висновки 35
Література 38
У дівчат навіть у разі діагностики соціально несхвалюваних властивостей (таких, як агресивні) самооцінки можуть використовуватися як надійний засіб діагностики. Самооцінки хлопців не можуть служити джерелом достовірної інформації [31].
Прямого зв'язку когнітивної складності з агресивністю дівчат виявлено не було. Проте факторний аналіз показав, що когнітивна складність дівчат грає вирішальну роль у зниженні рівня страхів, що є значущим показником особової зрілості. У хлопців зі зростанням когнітивної складності знижується фізична агресія, підвищується інтерес до свого "Я", відповідальність перед собою і соціумом.
Агресивність володіє якісною і кількісною характеристикою. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний степінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірний розвиток її починає визначати всю зовнішність особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У житейській свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте сама по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, ради досягнення і володіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основні типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки.
А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості і визначив останню як: "...реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свого опитувальника, диференціюючого прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Даркі виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія –
2. Непряма – агресія, обхідним шляхом направлена на іншу особу або ні на кого не направлена.
3. Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість).
4. Негативізм – опозиційна
5. Образа – заздрість і
6. Підозрілість – у діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.
7. Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).
8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що чинить погано, а також розкаяння совісті, що відчуваються ним.
Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" чи ні".
При складанні опитувальника використовувалися принципи:
1. Питання може відноситися
2. Питання формулюються так, щоб
найбільшою мірою ослабити
Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким чином:
I. Фізична агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,
"ні" =1, "так" = 0: 9, 7.
2. Непряма агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,
"ні" = 1, "так" = 0: 26, 49.
3. Роздратування: "так" = 1, "ні" = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,
"ні" = 1, "так" = 0: 11, 35, 69.
4. Негативізм:
"так" = 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28,
"ні" = 1, "так" = 0: 36.
5. Образа:
"так" = 1, "ні" = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.
6. Підозрілість:
"так" = 1, "ні" = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,
"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.
7. Вербальна агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,
"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.
8. Відчуття провини:
"так" = 1, "ні" = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.
Індекс ворожості включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає шкали 1, 3, 7.
Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.
Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність як властивість особистості, і агресія як акт поведінки можуть розумітися в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребнісної сфери особистості. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілберг), проектними методиками (Люшер) і т.д.
Опитувальник не вільний від мотиваційних спотворень (наприклад, у зв'язку з соціальною бажаністю). Вимагає додаткової перевірки на надійність одержаних результатів (або за допомогою ретесту, або за допомогою інших методик). Застосування даного опитувальника в роботі з учнями школи (з шостого класу і вище) і при роботі з учителями (предметниками і тими, що проходять підготовку за фахом "практичний психолог") було досить діагностичним і конструктивним для подальшої коректувальної роботи.
Дослідження проводилось на базі 9-х класів з поглибленим вивченням предметів. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 – хлопчики і 16 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня агресії та самооцінки.
Таблиця 2.1
Результати дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі
№ п/п. |
Ім'я |
Стать |
Діагностика рівня агресії за методикою Басса-Даркі |
Індекс агресивності (ІА) |
Індекс ворожості (ІВ) | |||||||
Фізична агресія (1) |
Вербальна агресія (2) |
Непряма агресія (3) |
Негативізм (4) |
Роздратування (5) |
Підозрілість (6) |
Образа (7) |
Почуття провини (8) | |||||
1 |
Андрій Н. |
чол. |
22 |
40 |
78 |
40 |
81 |
88 |
91 |
66 |
26 |
7 |
2 |
Антон Х. |
чол. |
77 |
48 |
26 |
60 |
27 |
22 |
52 |
33 |
21 |
4 |
3 |
Богдан В. |
чол. |
22 |
32 |
91 |
60 |
18 |
88 |
13 |
33 |
17 |
2 |
4 |
Борислав Ф. |
чол. |
33 |
16 |
52 |
60 |
90 |
55 |
26 |
22 |
15 |
2 |
5 |
Валерій Л. |
чол. |
44 |
32 |
52 |
80 |
54 |
77 |
39 |
77 |
18 |
5 |
6 |
Віктор М. |
чол. |
110 |
24 |
26 |
100 |
63 |
110 |
65 |
55 |
27 |
5 |
7 |
Володимир Р. |
чол. |
44 |
72 |
39 |
60 |
99 |
77 |
26 |
22 |
22 |
2 |
8 |
Дмитро С. |
чол. |
22 |
32 |
13 |
20 |
18 |
55 |
39 |
88 |
21 |
6 |
9 |
Євгеній Т. |
чол. |
22 |
104 |
91 |
60 |
54 |
110 |
13 |
66 |
17 |
4 |
10 |
Ігор Н. |
чол. |
77 |
64 |
65 |
40 |
9 |
110 |
91 |
88 |
31 |
8 |
11 |
Костянтин Д. |
чол. |
66 |
88 |
78 |
60 |
90 |
99 |
65 |
44 |
28 |
5 |
12 |
Максим У. |
чол. |
44 |
64 |
91 |
40 |
45 |
44 |
39 |
66 |
23 |
5 |
13 |
Олег Г. |
чол. |
66 |
56 |
13 |
20 |
90 |
99 |
65 |
22 |
19 |
4 |
14 |
Ростислав Ш. |
чол. |
88 |
16 |
78 |
20 |
90 |
99 |
104 |
77 |
36 |
8 |
15 |
Анастасія Ш. |
жін. |
110 |
104 |
117 |
80 |
36 |
77 |
39 |
77 |
36 |
5 |
16 |
Анжела З. |
жін. |
44 |
16 |
117 |
100 |
18 |
55 |
13 |
44 |
23 |
3 |
17 |
Віра Р. |
жін. |
110 |
64 |
117 |
80 |
63 |
66 |
26 |
55 |
34 |
4 |
18 |
Валерія П. |
жін. |
66 |
104 |
65 |
40 |
27 |
55 |
78 |
33 |
28 |
5 |
19 |
Інна Б. |
жін. |
66 |
96 |
78 |
20 |
27 |
99 |
13 |
66 |
21 |
4 |
20 |
Катерина Т. |
жін. |
88 |
104 |
39 |
40 |
99 |
77 |
52 |
88 |
24 |
6 |
21 |
Леся К. |
жін. |
44 |
56 |
91 |
20 |
63 |
88 |
91 |
55 |
30 |
6 |
22 |
Людмила П. |
жін. |
110 |
16 |
117 |
80 |
27 |
44 |
26 |
55 |
34 |
4 |
23 |
Марина О. |
жін. |
11 |
56 |
52 |
20 |
36 |
55 |
65 |
99 |
17 |
7 |
24 |
Надія В. |
жін. |
22 |
96 |
104 |
100 |
72 |
33 |
26 |
55 |
20 |
4 |
25 |
Ніна Г. |
жін. |
33 |
64 |
78 |
40 |
45 |
110 |
26 |
66 |
18 |
4 |
26 |
Оксана Д. |
жін. |
22 |
96 |
117 |
80 |
90 |
22 |
26 |
44 |
22 |
3 |
27 |
Поліна К. |
жін. |
77 |
32 |
39 |
60 |
45 |
22 |
39 |
33 |
21 |
3 |
28 |
Раїса Х. |
жін. |
44 |
64 |
39 |
40 |
72 |
44 |
13 |
22 |
23 |
2 |
29 |
Софія В. |
жін. |
77 |
88 |
39 |
40 |
54 |
99 |
13 |
11 |
17 |
1 |
30 |
Христина М. |
жін. |
66 |
72 |
104 |
60 |
45 |
110 |
78 |
77 |
33 |
7 |
Таблиця 2.2
Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі
Параметр |
Фізична агресія (1) |
Вербальна агресія (2) |
Непряма агресія (3) |
Негативізм (4) |
Роздратування (5) | |||||
<50 |
>50 |
<50 |
>50 |
<50 |
>50 |
<50 |
>50 |
<10 |
>10 | |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Всього |
15 |
15 |
11 |
19 |
9 |
21 |
14 |
16 |
14 |
16 |
% |
50 |
50 |
36,7 |
63,3 |
30 |
70 |
46,7 |
53,3 |
46,7 |
53,3 |
Юнаки |
8 |
6 |
8 |
6 |
5 |
9 |
6 |
8 |
5 |
9 |
% |
57,2 |
42,8 |
57,2 |
42,8 |
35,7 |
64,3 |
42,8 |
57,2 |
35,7 |
64,3 |
Дівчата |
7 |
9 |
3 |
13 |
4 |
12 |
8 |
8 |
9 |
7 |
% |
43,8 |
56,3 |
18,75 |
81,25 |
25 |
75 |
50 |
50 |
56,3 |
43,8 |
Параметр |
Підозрілість (6) |
Образа (7) |
Почуття провини (8) |
Індекс агресивності (ІА) |
Індекс ворожості (ІВ) | |||||
<50 |
>50 |
<50 |
>50 |
<50 |
>50 |
<25 |
>25 |
<10 |
>10 | |
А |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
Всього |
7 |
23 |
18 |
12 |
11 |
19 |
19 |
11 |
30 |
0 |
% |
23,3 |
76,7 |
60 |
40 |
36,7 |
63,3 |
63,3 |
36,7 |
100 |
0 |
Юнаки |
2 |
12 |
7 |
7 |
6 |
8 |
9 |
5 |
14 |
0 |
% |
14,3 |
85,7 |
50,0 |
50,0 |
42,8 |
57,2 |
64,3 |
35,7 |
100 |
0 |
Дівчата |
5 |
11 |
11 |
5 |
6 |
10 |
6 |
10 |
16 |
0 |
% |
31,25 |
68,75 |
68,75 |
31,25 |
37,5 |
62,5 |
37,5 |
62,5 |
100 |
0 |
Информация о работе Діагностика агресивності старшокласників