Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2014 в 22:18, курсовая работа
Те, що люди часто здійснюють небезпечні агресивні дії, навряд чи підлягає обговоренню. Проте питання про те, чому вони роблять подібні дії, довго було предметом серйозної дискусії. Висловлювалися різко відмінні один від одного погляди відносно причин виникнення агресії, її природи і чинників, що впливають на її вияви. При всій різноманітності суперечливих теоретичних обґрунтувань, що висувалися, більшість з них підпадає під одну з чотирьох наступних категорій. Агресія відноситься насамперед до: 1) природженим спонукам або завдаткам; 2) потребам, що активізуються зовнішніми стимулами; 3) пізнавальним і емоційним процесам; 4) актуальним соціальним умовам в поєднанні з попереднім навчанням.
Вступ 3
Розділ 1. Агресивність старшокласників та її діагностика як психологічна проблема 4
1.1 Поняття агресії 4
1.2. Природа і структура агресії у вітчизняній і зарубіжній літературі 6
1.3. Агресивна поведінка сучасної молоді в контексті соціальної ситуації 13
1.4. Діагностика агресивної поведінки 18
Розділ 2. Методики дослідження агресивності старшокласників 25
2.1. Опис методики дослідження 25
2.2. Аналіз отриманих результатів 28
Висновки 35
Література 38
За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 9-А класі можна сказати наступне:
Таблиця 2.3
Результати дослідження самооцінки згідно запропонованих методик
№ п/п. |
Ім'я |
Стать |
Діагностика самооцінки Спілберга і Ханіна |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Андрій Н |
чол. |
50 |
2 |
Антон Х. |
чол. |
50 |
3 |
Богдан В |
чол. |
46 |
4 |
Борислав Ф. |
чол. |
49 |
5 |
Валерій Л . |
чол. |
30 |
6 |
Віктор М |
чол. |
27 |
7 |
Володимир Б. |
чол. |
50 |
8 |
Дмитро С. |
чол. |
42 |
9 |
Євгеній Т. |
чол. |
37 |
10 |
Ігор Н. |
чол. |
24 |
11 |
Костянтин Д. |
чол. |
46 |
12 |
Максим У. |
чол. |
42 |
13 |
Олег Г. |
чол. |
31 |
14 |
Ростислав Ш. |
чол. |
41 |
15 |
Анастасія Ш. |
жін. |
35 |
16 |
Анжела З. |
жін. |
40 |
17 |
Віра Р. |
жін. |
28 |
18 |
Валерія П. |
жін. |
24 |
19 |
Інна Б. |
жін. |
23 |
20 |
Катерина Т. |
жін. |
27 |
21 |
Леся К. |
жін. |
20 |
22 |
Людмила П. |
жін. |
44 |
23 |
Марина О. |
жін. |
53 |
24 |
Надія В. |
жін. |
29 |
Продовження таблиці 2.3
1 |
2 |
3 |
4 |
25 |
Ніна Г. |
жін. |
48 |
26 |
Оксана Д. |
жін. |
50 |
27 |
Поліна К. |
жін. |
35 |
28 |
Раїса Х. |
жін. |
20 |
29 |
Софія В. |
жін. |
35 |
30 |
Христина М. |
жін. |
24 |
Проаналізувавши результати дослідження самооцінки, можна зробити наступні висновки.
Методика діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Таким чином, можна зробити висновок про те, що самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному у них нижчий.
Графічно результати дослідження матимуть такий вигляд.
Рис. 2.1. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Рис. 2.2. Розподіл результатів згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Оскільки використовувались різнопланові методики дослідження рівня агресії, необхідно встановити зв'язок між самооцінкою і рівнем агресії досліджуваних.
Це найкраще зробити за допомогою обчислення коефіцієнта кореляції.
Коефіцієнт кореляції – це статистичний показник взаємозв'язку. Взаємозв'язок між параметрами значить, що низьким показникам одного параметру відповідають низькі показники і з іншого параметру, середнім показникам з одного параметру відповідають середні іншого, а високим – високі (рис. 2.3, а). Це, коли взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) – позитивний, тобто має знак "+". При негативному взаємозв'язку низьким показникам одного параметру відповідають високі показники іншого, високим першого – низькі іншого, а середнім – середні. (рис. 2.3, б). Негативний взаємозв'язок ще називають оберненим, зворотним.
а) Позитивний взаємозв'язок |
б) Негативний взаємозв'язок |
Рис. 2.3. Графічне зображення взаємозв'язку параметрів х і у
Коефіцієнт кореляції не може бути меншим за –1 чи більшим за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції здебільшого за шкалою, наведеною в таблиці 2.4. Більш точна оцінка коефіцієнта кореляції здійснюється за статистичними таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження.
Таблиця 2.4
Шкала оцінки коефіцієнта кореляції
0 – 0,2 |
зв'язок відсутній |
0,6 – 0,8 |
високий, тісний |
0,2 – 0,4 |
зв'язок слабкий |
0,8 – 0,9 |
дуже високий, дуже тісний |
0,4 – 0,6 |
середній |
0,9 – 1 |
підозріло високий |
Коефіцієнт кореляції вираховують для знаходження взаємозв'язку між двома параметрами, хоча може вираховуватись і так званий множинний коефіцієнт кореляції – між трьома та більше параметрів.
Використання того чи іншого коефіцієнта кореляції залежить від типу вимірювальної шкали. Ця залежність зображена у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Залежність коефіцієнта кореляції від типу вимірювальної шкали
Типи шкал | |||
Дихотомічна |
Рангова |
Інтервальна | |
Дихотомічна |
r, rtet |
rpb |
rpb |
Рангова |
rpb |
rsτ |
rxy |
Інтервальна |
rpb |
rxy |
rxy |
Коефіцієнт кореляції Пірсона rxy застосовується, коли шкали є інтервальними чи ранговими. Вираховується за формулою:
де n – обсяг множини;
Σxi – сума показників за першим параметром (х), тобто сума чисел у колонці х;
Σyi – сума показників за другим параметром (у), тобто сума чисел у колонці y;
Σxi Σyi – добуток сум обох параметрів;
Σxiyi – сума добутків обох параметрів, тобто спочатку вираховуються добутки параметрів х і у, а відтак уже знаходиться сума цих добутків.
Таблиця 2.6
Коефіцієнт кореляції між методиками дослідження рівня агресії Басса-Даркі та діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Показник |
Дослідження рівня агресії Басса-Даркі | |||||||
Фізична агресія (1) |
Вербальна агресія (2) |
Непряма агресія (3) |
Негативізм (4) |
Роздратування (5) |
Підозрілість (6) |
Образа (7) |
Почуття провини (8) | |
Діагностика самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна |
-0,376 |
-0,286 |
0,0207 |
0,049 |
0,092 |
-0,250 |
-0,149 |
-0,074 |
Таким чином, спостерігається обернений корелятивний зв'язок між параметрами самооцінки і "Фізична агресія", "Вербальна агресія" та "Підозрілість".
Таким чином, агресія, в якій би формі вона не виявлялася, являє собою поведінку, направлену на спричинення шкоди або збитку іншій живій істоті, що має всі основи уникати подібного до себе ставлення. Дане комплексне визначення включає в себе наступні приватні положення: 1) агресія обов'язково має на увазі навмисне, цілеспрямоване спричинення шкоди жертві; 2) як агресія може розглядатися тільки така поведінка, яка має на увазі спричинення шкоди або збитку живим організмам; 3) жертви повинні володіти мотивацією уникнення подібного до себе ставлення.
Аверсивний досвід включає в себе не тільки фрустрацію, але також дискомфорт, біль, фізичні і вербальні образи. Практично всяке збудження, навіть викликане фізичними вправами або сексуальною стимуляцією, може бути направлено навколишнім середовищем в русло агресії.
Найбільш сильні групові вияви агресії. Обставини, що провокують окремих індивідуумів, можуть також провокувати і групи. "Розсіюючи" відповідальність і поляризуючи дії індивідів, групові ситуації посилюють агресивні реакції.
Якщо агресивна поведінка набувається в процесі навчання, є надія, що його можна контролювати. Розглянемо чинники, сприяючі виникненню агресії, і подумаємо, яким чином ним можна протидіяти.
До ворожої агресії привертають різні типи аверсивного досвіду, такі як фрустрація і образа особистості. Так що розсудливіше всього хоч би не забивати людям голови нездійсненними мріями і марними очікуваннями. Інструментальну агресію зумовлюють винагорода, що передчувається і передбачувані витрати. Значить, ми повинні заохочувати в дітях кооперативність і неагресивну поведінку. У експериментах, що проводилися, діти ставали менш агресивними, коли їх агресивна поведінка ігнорувалася, а неагресивне підкріплялося (Hamblin & others, 1969). Карати агресора практично завжди – пуста трата часу: покарання втримує від агресії тільки в ідеальних умовах, тобто якщо карають міцно, відразу і за справу, якщо покарання поєднується із заохоченням бажаної поведінки і якщо той, кого карають, не злиться (R.A. Baron, 1977). При дотриманні цих умов агресія може прориватися назовні. Це яскраво виявилося в 1969 році, коли поліція Монреаля влаштувала 16-часовий страйк, а також в 1992 році, коли в Лос-Анджелесі бригада телебачення з борта вертольота показувала райони, охоплені масовим безладдям, куди відмовилася увійти поліція. В обох випадках мав місце розгул крадіжок і вандалізму, що припинявся тільки після введення загонів поліції.
Якщо ми хочемо миру, нам необхідно формувати й заохочувати чуйність і кооперативність з раннього віку; можливо, шляхом навчання батьків тому, як домагатися дисципліни від дітей без застосування насильства. Доведені до білого каління батьки часто використовують ляпаси. Навчальні програми показують батькам, що треба підкріплювати бажану поведінку і використовувати позитивні формулювання ("Коли закінчиш прибирання своєї кімнати, підеш грати") замість негативних ("Якщо не прибереш свою кімнату, я не знаю, що з тобою зроблю"). Здійснення однієї такої "програми заміщення агресії" знизило кількість повторних затримань юних правопорушників і членів підліткових банд; підлітків і їх батьків навчали навичкам спілкування, вчили здійснювати емоційний самоконтроль, прагнули підвищити рівень їх моральної рефлексії (Goldstein & Glick, 1994).
За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 9-А класі можна сказати наступне:
Самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному він у них нижчий.
Гіпотеза дослідження знайшла підтвердження.
Информация о работе Діагностика агресивності старшокласників