Місце психології в системі наук. Її структура

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2013 в 14:47, контрольная работа

Описание работы

Історичний розвиток психології — тривалий процес боротьби різних поглядів і концепцій, пошуку свого місця серед інших наук. Тому знайомство з найважливішими психологічними теоріями дає змогу краще зрозуміти предмет психології і її методи дослідження психіки.
Питання про місце психології в системі наук завжди було і залишається предметом гострих дискусій. Від відповіді на нього залежать можливості використання психологічних даних в інших науках, розуміння того, наскільки правомірно використовувати їх здобутки в психології. Місце, яке відводилося психології в системі наук у різні історичні періоди, свідчило і про рівень розвитку психологічних знань, і про загально-філософську спрямованість самої класифікаційної схеми.

Файлы: 1 файл

психология.doc

— 320.00 Кб (Скачать файл)

87. Для підготовки до іспитів  я витрачаю часу менше, ніж  інші.

88. У моєї промови багато тривалих пауз.

89. Мене засмучує, що я фізично  менш розвинений (а), ніж хотілося  б. 

90. Я сильно хвилююся перед  відповідальним розмовою.

91. Я втомлююся, коли доводиться  довго говорити.

92. Я відчуваю в собі надлишок  фізичних сил. 

93. Рухи моїх рук швидкі і стрімкі.

94. Я вільно відчуваю себе  у великій компанії.

95. Мені подобаються завдання, що  вимагають постійного перемикання  уваги. 

96. Я віддаю перевагу завдання, не пов'язані з великою розумової  навантаженням. 

97. Я віддаю перевагу вирішити завдання до кінця, перш ніж взятися за іншу.

98. Навіть перебуваючи в тісному  колі друзів, я залишаюся мовчазним. 

99. У роботі по господарству  я легко перемикаюся з однієї  справи на інше.

100. Я вважаю себе майстром  на всі руки.

101. Я легко висловлюю свої думки в присутності незнайомих людей.

102. Я досить швидко виконую  фізичну роботу.

103. Мене засмучують незначні  помилки, допущені при вирішенні  будь-якої завдання.

104. Я швидко читаю вголос.

105. Я переживаю через те, що  у мене немає достатньо виражених здібностей для оволодіння цікавлять мене ремеслом.

106. Я грунтовно планую майбутню  розумову роботу, щоб уникнути  можливих помилок. 

107. Я не відрізняюся оригінальністю  у вирішенні завдань. 

108. Мене засмучує, що я недостатньо  добре володію ремеслом (рукоділлям).

109. Я сильно хвилююся, коли мені  доводиться з'ясовувати відносини  з друзями. 

110. Я потребую в людях, які  мене підбадьорюють і втішають.

111. Я намагаюся уникати важкої  фізичної роботи.

112. У вільний час мене тягне поспілкуватися з людьми.

113. Я віддаю перевагу подумати, зважити і лише потім висловитися. 

114. На вечірках і в компаніях  я тримаюся відокремлено.

115. Я без особливих зусиль  зміг (ла) би накреслити складну  геометричну фігуру.

116. У компанії я зазвичай починаю розмову першим.

117. Я легко сприймаю швидку  мова.

118. У мене повільні рухи, коли  я що-небудь майстра. 

119. Я швидко вирішую головоломки. 

120. Тривала підготовка до іспитів  стомлює мене.

121. Я іноді пліткують. 

122. Я віддаю перевагу виконувати фізичну роботу в швидкому темпі.

123. Мені подобається швидко  говорити.

124. Коли я виконую роботу, що  вимагає тонкої координації рухів,  я відчуваю деякий хвилювання.

125. Я люблю бувати у великих  компаніях. 

126. Я не намагаюся уникати конфліктів.

127. Я здатний (а) виконувати  тривалу фізичну роботу без  втоми. 

128. Мені приємні швидкі рухи.

129. Я люблю самоту.

130. Мені легко налаштуватися  на виконання нового завдання.

131. Мені насилу вдалося б  зробити потрібну річ своїми руками.

132. Я вважаю себе фізично  сильною людиною. 

133. Я віддаю перевагу роботі, яка потребує віддачі інтелектуальних  сил. 

134. Мені важко утриматися від  висловлення несподівано виникла  ідеї.

135. Я з легкістю можу звернутися  з проханням до іншої людини.

136. Мені подобається робота, яка  потребує швидких рухів. 

137. Я віддаю перевагу повільний,  спокійний розмову. 

138. Я відчуваю почуття образи  від того, що оточуючі мене  люди, як мені здається, поводять  себе зі мною гірше, ніж варто  було б.

139. Розумова робота для мене  більш приваблива, ніж фізична. 

140. Зазвичай я дочитую книгу  до кінця, перш ніж взятися  за нову.

141. У ручній праці мене дратують  найменші неполадки. 

142. Я зазвичай повільно виконую  інтелектуальні завдання.

143. Я люблю багато читати.

144. Коли я щось майструю, я  звертаю увагу навіть на незначні  похибки. 

145. Багато хто вважає, що я  - досить кмітливий чоловік. 

146. У розмові я легко ображаюся  по дрібницях. 

147. Приступаючи до вирішення  навіть нескладної задачі, я переживаю почуття невпевненості.

148. При спілкуванні з людьми  я часто відчуваю себе невпевнено.

149. Я легко переглядаю свої  рішення і приймаю нові.

150. Серед моїх знайомих є  люди, які мені явно не подобаються. 

Ергічних психомоторна (ЕРМ)

 Вузька сфера психомоторної  діяльності, низький м'язовий тонус,  небажання фізичної напруги, низька  залученість в процес діяльності, уникнення роботи, рухова пасивність.   Нормальний м'язовий тонус, звичайна рухова активність, cереднє прагнення до фізичної напруги, середня м'язова працездатність.

 Висока потреба в русі, «широка»  сфера психомоторної активності, спрага психомоторної діяльності, постійне прагнення до фізичної  праці, надлишок фізичних сил,  висока м'язова працездатність.

 Пластичність психомоторна (ПМ)

 Підвищена схильність до  монотонної фізичної роботі, боязнь, уникнення різноманітних форм  ручної праці, прагнення до  шаблонним способам фізичної діяльності, в'язкість рухів Типова для людини гнучкість при перемиканні з одного фізичної роботи на іншу, середнясхильність до різноманітних форм рухової активності і різним видам ручної праці. Висока гнучкість при перемиканні з одних форм рухової активності на інші, високе прагнення до різноманітних способів фізичної діяльності, плавність рухів.

 Швидкість психомоторна (СМ)

 Загальмованість психомоторики,  низька швидкість рухових операцій  при виконанні ручної праці.  

Середня швидкість моторно-рухових  операцій.  

Високий темп психомоторного поведінки, висока швидкість в різних видах  рухової активності.

 Емоційність психомоторна (ЕМ)

 Низька чутливість (байдужість) до розбіжності між задуманою моторною дією і реальним результатом цієї дії; відчуття спокою, впевненості в собі при виконанні фізичної роботи, відсутність занепокоєння у разі невиконання або поганого виконання фізичної роботи.  Середнєвиражена чутливість до невдач в ручній праці, можливого неспівпадання задуманої і реальної моторної дії; звичайна інтенсивність емоційного переживання в разі невдач у фізичній роботі. 

Висока чутливість (сильне емоційне переживання) з приводу розбіжності між очікуваним і реальним результатом ручної праці, постійне відчуття неповноцінності продукту фізичної роботи.

 Інтелектуална сфера

 Ергічних (Ері) 

 Низький рівень інтелектуальних  можливостей, небажання розумової напруги, низька залученість в процесі, пов'язана з розумовою діяльністю, вузьке коло інтелектуальних інтересів.

 Середній рівень інтелектуальних можливостей, середнєвиражене прагнення до діяльності, пов'язаної з розумовою напругою.

 Високий рівень інтелектуальних можливостей, високий рівень здатності до навчання, постійне прагнення до діяльності, пов'язаної з розумовою напругою, легкість розумового спонукання.

 Пластичність (ПІ)

 В'язкість мислення, стереотипний  підхід до вирішення проблем,  ригідність у вирішенні абстрактних завдань.

Нормальна гнучкість мислення, середня  вираженість прагнення до різноманітних  форм інтелектуальної діяльності.

Висока гнучкість мислення, легкий перехід з одних форм мислення на інші, постійне прагнення до різноманітності форм інтелектуальної діяльності, творчий підхід до вирішення проблем.

 Швидкість (СІ)

 Низька швидкість розумових  процесів, сповільненість виконання  операцій при здійсненні інтелектуальної  діяльності.

Середня швидкість розумових процесів при здійсненні інтелектуальної діяльності.   Висока швидкість розумових процесів при здійсненні інтелектуальної діяльності

Комунікативна сфера

 Ергічних (ЕРК) 

 Низька потреба в спілкуванні,  соціальна пасивність, «вузький»  коло контактів, відхід від  соціальних заходів, замкнутість.  

Нормальна потреба в спілкуванні, «середній» коло контактів, середнєвиражене прагнення до встановлення нових знайомств, середня ступінь товариськості.  

Висока потреба в спілкуванні, широке коло контактів, тяга до людей, легкість у встановленні соціальних зв'язків, прагнення до лідерства.

 Пластичність (ПК)

 Низький рівень готовності  до вступу в нові соціальні  контакти, ретельне продумування  своїх вчинків у процесі соціальної  взаємодії, прагнення до підтримуванню  одноманітних контактів, обмежений  набір комунікативних програм.  

Нормальна готовність до спілкування, типове для середньої людини прагнення до нових соціальних контактів.  

Легкість вступу в нові соціальні  контакти, легкість перемикання в  процесі спілкування, імпульсивність у спілкуванні, широкий набір  комунікативних програм.

 Швидкість (СК)

 Низька мовна активність, повільна  вербалізація, мовна загальмованість.  

Звичайна швидкість мовної активності і вербалізації.  

Легка плавна мова, швидка вербалізація, висока швидкість мовної активності.

 Емоційність (ЕК)

 Низька чутливість до невдач у спілкуванні, відчуття радості і впевненості в собі у процесі взаємодії з іншими людьми.  

Середньоінтенсивне емоційне переживання у разі невдач у спілкуванні, типова для людини чутливість до відтінків міжособистісних відносин; середнєвиражена радість і впевненість у собі в процесі соціальної взаємодії.  

Висока чутливість (вразливість) у  разі невдач у спілкуванні, відчуття постійного неспокою в процесі соціальної взаємодії; невпевненість, дратівливість  у ситуації спілкування.

Контрольна шкала (КШ). Контрольна шкала варіює від 6 до 24 балів. При значеннях від 6 до 17 балів випробовувані характеризуються більш-менш адекватним сприйняттям своєї поведінки. Випробувані з високими значеннями за даною шкалою (18-24 балів) з обробки виключаються, оскільки у них спостерігається явно неадекватна оцінка поведінки. У своїх відповідях вони прагнуть виглядати краще, ніж є насправді.

Індекси та типи. Для вирішення  ряду наукових і науково-практичних завдань необхідно враховувати  не тільки значення того чи іншого окремого формально-динамічного властивості, але й індекси і темпераментальні типи, що відображають різну ступінь інтеграції формально-динамічних властивостей індивідуальності. Виходячи зі змісту кореляційних і факторних зв'язків між шкалами ОФДСІ, В.М. Русалов пропонує виділяти 6 найбільш важливих індексів формально-динамічних властивостей людини.

  • Індекс психомоторної активності (ІП) дорівнює сумі балів актівностних шкал в психомоторної сфері.

 ІПА - ЕРМ + ІТ + СМ.

 ІПА варіює 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 ± 12, тобто від 78 до 102.

  • Індекс інтелектуальної активності (ІІА) дорівнює сумі балів активностних шкал в інтелектуальній сфері.

 ІІА = Ері + ПІ + СІ.

 ІІА варіює від 36 до 144. Середнє  значення (норма) дорівнює 90 ± 12, тобто від 78 до 102.

  • Індекс комунікативної активності (ІКА) дорівнює сумі балів активностних шкал в комунікативній сфері.

 ІКА = ЕРК + ПК + СК.

 ІКА варіює від 36 до 144. Середнє  значення (норма) дорівнює 90 ± 12, тобто  від 78 до 102.

  • Індекс загальної активності (ІОА) дорівнює сумі балів усіх активностних шкал у всіх трьох сферах.

 ІОА = ІПА + ІІА + Іка. 

 ІОА варіює від 108 до 432. Середнє  значення (норма) дорівнює 180 ± 36, тобто від 234 до 306.

  • Індекс загальної емоційності (ІОЕ) дорівнює сумі всіх емоційних шкал в трьох сферах.

 ІОА - ЕТ + ЕІ + ЕК.

 Середнє значення (норма) дорівнює 90 + 12, тобто від 78 до 102.

  • Індекс загальної адаптивності (ІОАД) дорівнює різниці балів між індексом загальної активності та індексом загальної емоційності.

 ІОАД - ІОА - ІОЕ.

 Індекс варіює в межах  від -36 до 432. Середнє значення (норма)  дорівнює 180 ± 48 т. е. від 132 до 228.

 На підставі вищенаведених  індексів, в принципі можна виділити  досить велику кількість варіантів  темпераменту. Класифікація цих  типів - справа майбутніх досліджень, вважає автор методики. Проте вже зараз можна говорити про можливі 9 найбільш типових варіантах (типах) формально-динамічних властивостей.

Диференціальні типи. Для обчислення диференціального типу темпераменту в  певній сфері поведінки потрібно на осі ординат відкласти значення індексу активності в даній сфері, а на осі абсцис значення відповідної емоційної шкали.

 Тип 1. Якщо значення по  обох шкалах вище норми, тобто  активність вище 102, а емоційність  вище 34, даний випробуваний відноситься до категорії «холерик» у відповідній сфері.

 Тип 2. Якщо значення по  обох шкалах менше норми, тобто  активність менше 70, а емоційність  - менше 26, то даний випробуваний - «флегматик». 

 Тип 3. Якщо у цього випробуваного  активність вище норми (тобто вище 102), а емоційність - нижче норми (тобто нижче 26), то цей випробуваний - «сангвінік».

 Тип 4. Якщо активність менше  норми (тобто менше 78), а емоційність  більше норми (тобто більше 34), то випробовуваний - «меланхолік»  у відповідній сфері. 

 Тип 5. Якщо випробуваний має «нормальний» значення за шкалою активності, а за шкалою емоційності його значення нижче норми (тобто менше 26), даний випробуваний належить до «змішаного нізкоемоціональному типу».

 Тип 6. Якщо випробуваний має  «нормальний» значення за шкалою активності, а за шкалою емоційності його значення вище норми (тобто більше 34), даний випробуваний належить до «змішаного високоемоціональному типу».

 Тип 7. Якщо випробуваний за  шкалою активності має значення  вище норми (тобто вище 102), а за шкалою емоційності його значення перебувають у межах норми, то даний випробуваний належить до «змішаного високоактивної типу».

Информация о работе Місце психології в системі наук. Її структура