Напрямки оптимізації групової діяльності у малій соціальній групі

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО  РОЗДІЛУ

Виховання лідера і його самовиховання припускають тренування уміння вести за собою людей, установлювати стосунки з ними і на цій основі організовувати політичне керування. Лідера відрізняють не честолюбство, чи бажання уміння виділитися і реальна перевага, а справжнє природне право сильної, вольовий і одночасне інтелектуальної особистості вести за собою людей.

Лідер повинний відповідати вимогам  часу, і не тільки він, але і його оточення, що здатне його зрозуміти  і підтримати [27]. Чимало лідерів-реформаторів не змогли виявити себе, не зустрівши підтримки. Лідер повинний бути главою своєї групи, провідником ідеї, що може заволодіти розумами суспільства чи його значної, ведучої частини. Але і суспільство повинне готувати собі лідерів. Це і передача знань, досвіду аналізувати ситуації, і розвиток управлінських навичок і якостей, і виховання відповідальності, і навчання різним стилям керування, спілкування з людьми, умінню змінювати стиль і прийоми керівництва, Лідер (чи майбутній лідер) повинний навчитися приймати рішення, уникати крайніх, безвихідних ситуацій або, навпроти, створювати неминучу, але вигідну сукупність обставин. Він повинний уміти, як говорив У. Черчілль, витягати користь із самих невигідних положень. Особливе мистецтво лідера - перетворювати в союзників схованих і навіть явних супротивників.

Лідер не може і не повинний боятися  ризикувати, чекати гарантованого чи успіху, навпроти, покладатися на випадкову  перемогу [23;26].  
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНІВ КЕРІВНИЦТВА ТА ЛІДЕРСТВА МАЛИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП

2.1 Організація та методика проведення досліджень

 

Психологічні дослідження на виявлення  міжособистісних відносин в учнівській групі проводились нами в Обіточненській ЗОШ. В 10 класі даного закладу було проведено соціометрію. Учні записали своє прізвище на окремому листочку паперу, а нижче поставили число I записали відповідь на питання: ”Кого б ви зі свого класу запросили до себе на день народження?”. Після того, як учні записали прізвище учня зі свого класу я запропонував їм записати ще одне прізвище учня зі свого класу. Після виконання цих завдань я пропоную учням записати цифру II і відповісти на питання: „Якби вашого куратора звільнили з роботи кого б ви зі свого класу направили до директора як адвоката на захист куратора?”. Переконавшись, що учні записали прізвище учня – „адвоката” ми пропонуємо їм записати ще одне прізвище другого учня – пропонуємо записати третє і останнє прізвище учня із класу. Після виконання цих завдань учні записують цифру III і аналогічно відповідають на питання: „З ким вам у вашому класі найпростіше, най легше спілкуватися?”. Зміст даних питань спрямовані на виявлення емоційного, ділового і комутативного лідера класу. Листочки з відповідями учні здають і вони становлять матеріал для подальшої обробки.

 

2.2 Аналіз результатів дослідження

 

Складається таблиця 1. У першій колонці – прізвища всіх учнів класу. Кількість наступних колонок дорівнює кількості учнів в класі. В цих колонках позначено прізвища учнів числами, які відповідають порядку прізвища в списку з першої колонки.

Результати кожного опитуваного учня фіксуємо у таблиці таким чином: наприклад, Прохацький О. Назвав послідовно прізвища Холошенка, Чарановського, Долиняка (відповідь на перше питання); обраний першим (Холошенко) отримує три бали, другим (Чарановський) – два бали, третім (Долиняк) – один бал. Відповідно в таблиці результати відповідей учнів фіксуються: на перше запитання – синім кольором, друге – червоним, третє чорним кольором. Таким чином вносяться в таблицю дані всіх опитуваних. Під кожним вертикальним рядком, позначеним числами, записую суму балів. Аналіз результатів соціометрії.

Офіційний староста класу (Бушовська  О.) у плані ділових якостей  відноситься до пасиву класу. Неофіційним  діловим лідером у класі є  Шендеров А., до активу можна віднести Баб’як О., Богуцького Ч., Прохацького О. та Холошенка В.. до пасиву класу належать Богданова Т., Бушовська О., Долиняк О., Печений О., Суровий В.. Ділових якостей на думку класу не мають Чарановський А. та Повозніков М..

Емоційним лідером є Прохацький О., до активу (популярності) належить Бушовська О., Долиняк О., Печений О., Суровий В., Холошенко В.; до непопулярних – Баб’як О., Богданова Т., Повозніков М., а також „діловий” – Шендеров А.. Серед учнів класу є один ізольований – Богуцький Ч.. З аналізу матеріалів соціометрії можна помітити, що ділові лідери не користуються симпатіями своїх однокласників.

Комунікативним лідером класу  є Долиняк О., – людина вихована і розумна. До активу відносяться  Бушовська О., Печений О., Прохацький О., Суровий В., Чарановський А. і Холошенко  В., всі інші належать до пасиву класу.

Фактично учнівська група 10 класу  поділяється на дві мікрогрупи: хлопці (9 осіб) і дівчата (3 особи), які співпадають  за статевими ознаками.

 

№ Кого вибирають	Хто обирає	1	2		3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1.	Баб’як О.Л.	233	212		1	333				12
2.	Богданова Т.В.					323				111
3.	Богуцький Ч.С.						22	23		31				13
4.	Бушовська О.Ю.	233	322		11					1
5.	Долиняк О.О.							2		1	33	12	3	21
6.	Печений О.М.				12				3	2			13	32
7.	Повозніков М.С.						21	2			132	33		1
8.	Прохацький О.Й.	1			2		11					22	3	33
9.	Суровий В.О.	1					32		1	2		1	33	2
10.	Чарановський А.В.			12			313	2		3		21
11.	Шендеров А.А.	2			3			13	21	1	32
12.	Холошенко В.В.				3		212	1		323				1

 

Причиною такого поділу є неоднаковий статевий розвиток, не співпадання інтересів, а також не однакове матеріальне становище. Серед дівчат діловим лідером є Баб’як О., яка користується авторитетом серед всіх учнів класу, а емоційним і комунікативним лідером – Бушовська О.

Також було проведено анкетування, метою якого було виявлення відношення групи до лідера. Анкета включала в себе слідуючи питання:

1. Які риси повинен мати ідеальний  староста?

2. Якими рисами володіє ваш  староста?

3. Кого б зі своїх друзів  ви запросили до себе на  день народження?

Чому ви вибрали саме цю людину, якими якостями вона володіє?

4. Якими якостями повинен володіти  ідеальний друг?

5. Чи відповідають цим якостям  якості вашого найкращого друга?

 

Аналіз результатів.

З результатів анкетування видно, що учні класу в старості вбачають, по-перше, організатора групи, по-друге, просто розумну людину. Але більшість учнів сприймає офіційного лідера свого класу, Бушовську О., негативно (80%), решта – чітко не визначили своєї позиції. Отже, про старосту 10 класу немає жодного позитивного відгуку. Провівши додаткове спостереження у даному класі мені стало зрозумілим, що Бушовська О. займає посаду старости не завдяки особистим якостям (таким старостою класу може бути кожен), а була призначена зверху завдяки становища її батька серед громадськості міста Кам’янець-Подільського.

З результатів анкетування можна  помітити залежність авторитету старости від інтелектуального рівня розвитку (прямо пропорційна залежність). Староста класу сприймається учнями як аморальна особа і їй приписуються такі якості, як „не чесна”, „шестачка”, „доносчиця” і „не розумна”. Звідси видно, що лідери зазнають критики з боку оточуючих, спостерігається боротьба між офіційним і неофіційним лідерами за „вплив” на групу. Таке негативне сприймання лідера може пояснюватись ще й тим, що діловий лідер орієнтований на досягнення групою певної мети і організацію їхньої роботи, а задля цього він йде на конфлікт з групою, а не налагодження міжособистісних відносин.

Серед якостей емоційного лідера на перший план виступають доброта, сміливість, чесність, надійність. У групі дівчат цінуються комунікативність, вміння вислухати. Емоційний лідер повинен мати моральні якості і не обов’язково ділові. Далеко не останнє місце серед якостей емоційного лідера займає і почуття гумору, що теж свідчить про наявність інтелекту старости було б бажаним призначити особу, яка б максимально втілювала в собі якості як ділові та і емоційні, направленні на врегулювання міжособистісних відносин, що сприятиме демократичному стилю керівництва групою.

 

2.3 Напрямки оптимізації групової діяльності у малій соціальній групі

Перша гра, яку ми провели у класі називається мозковий штурм «Що таке лідерство?»

Мета: надати учасникам сформувати поняття «лідерство», показати багатоаспектність  поняття «лідерство».

Хід проведення: вчитель розділяє учасників на чотири мікрогрупи за допомогою кольорової методики. Кожна мікрогрупа має дати своє визначення поняття «лідерство». Визначення має бути коротким і глибоким. Після обговорення представник від кожної мікрогрупи знайомить з визначенням всіх учасників. Після того, як групи презентували свої формулювання, вчитель вивішує плакат з визначенням поняття «лідерство», під зготовлений раніше. Учні мають змогу порівняти, ознайомитися з іншими визначеннями і висловити своє ставлення до них.

Питання для обговорення:

Що відрізняє кожне визначення?

Яке визначення є найбільш пивним?

Чи можна дати одне визначення поняття  «лідерство»?

Чи є тема лідерства актуальною для вас; якщо так, то чому?

В процесі обговорення слід звернути увагу учнів на те, що поняття «лідерство» краще усвідомити, якщо розглядати його як набір функцій, а не характерних якостей особистості; лідерство складається з навичок, яких можна навчитися і з допомогою яких координуються зусилля окремих осіб для досягнення спільної мети.

Наступна гра має назву «Пантоміми лідерства»

Мета: сприяти поглибленню змісту поняття «лідерство».

Хід вправи: вчитель ділить учнів  на три групки за допомогою розрізаних малюнків (пазлів). Кожна група отримує  два сюжетних малюнки з теми лідерства. Група має показати сюжетні малюнки у вигляді пантоміми таким чином, щоб інші учасники зрозуміли, про які функції йде мова.

Питання для обговорення:

Яка пантоміма не викликала труднощів  під час розглядування?

З якими труднощами зіткнулись учасники в процесі створення пантоміми?

Третя вправа «Емблема лідерства»

Мета: сприяти поглибленню змісту поняття «лідерство», розвитку фантазії.

Хід вправи: вчитель розповідає, що на попередньому етапі учасники виробили власні визначення лідерства. Ця вправа дозволить розглянути поняття лідерство з іншого боку – учасникам потрібно створити емблему лідерства. Кожен самостійно малює теку емблему, яка могла б друкуватися н програмах, прапорах дитячо-громадських організацій, ділових паперах лідерів. По завершенні роботи діти розглядають малюнки одне одного. Після ознайомлення з результатами творчості інших учасники розділяються на підгрупи на основі спільних ідей малюнків. Кожна група має пояснити, що є спільного в їхніх малюнках і сформувати девіз, який би відповідав суті їхньої емблеми. Потім проводиться презентація емблеми кожної групи.

Далі йде гра «оплески»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками себе , як лідерів.

Хід гри: учасники сідають у коло. Учитель пропонує встати тих, хто  володіє певними лідерськими  вміннями або якостями (наприклад: встаньте ті, хто вміє організовувати творчі справи для однолітків). Решта учасників аплодують тим, хто встав.

Питання для обговорення:

Які почуття викликали в учнів  під час гри?

Чи легко було визначити лідерські  уміння або якості?

Наступна гра називається «Словесний портрет лідера»

Мета: сприяти поглибленню самопізнання, розвитку невербальної комунікації.

Хід гри: учасники розподіляються на дві групи. обом групам дається завдання написати словесний портрет кожного  члена групи. портрет має відображати організаторські здібності лідерів. Портрет створюється після обговорення в групі і досягнення спільної думки. Далі портрети першої групи розкладаються на столі і кожний член другої групи, який був описаний, має знайти свій портрет. Потім члени першої групи намагаються впізнати себе у портретах, описаних членами іншої групи.

Питання для обговорення:

Які почуття викликали у вас  під час написання словесного портрета?

Чи вдалося описати задумане?

Цікавим виявилось те, що не кожен  учень міг знайти свій портрет. Особливо ті діти, які вважали себе лідерами не знайшли своїх словесних характеристик. Вони тепер замисляться, бо їх авторитет трішки впав в очах інших. Тому ці діти зроблять самоаналіз і замисляться над своїми мінусами і плюсами.

Наступна гра: «Пишаюсь…»

Мета: позитивно оцінити свої набуті вміння.

Хід вправи: учні сідають в коло. Учитель просить по черзі кожного  учасника по черзі вийти на середину і сказати про себе: «Пишаюсь собою, коли…» (наприклад «Я пишаюсь собою, коли я допомагаю іншим» тощо).

Питання для обговорення:

Чи складно було виконувати цю справу?

Якщо так, то в чому були складнощі?

За яких ситуацій корисно послуговуватися  цією вправою?

Тут діти показали все своє мистецтво  і казати правду, і складати казки. Дехто себе вихваляв, а інші соромились аудиторії.

Далі буде гра «Вартівський ланцюжок»

Мета: розширити уяву про лідера і виявити лідера.

Хід гри: кожний учень класу на аркуші паперу записує свої асоціації, які  викликає в нього слово «лідер», і пише ім’я дитини, яку вважає лідером  у їхньому класному колективі.