Нестандартні уроки в початковій школі

МІНІСТЕРСТО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва

 

Кафедра соціальної педагогіки, дошкільної та початкової освіти

 

 

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:

«Нестандартні уроки в початковій школі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            Підготувала:

                                                                                             студентка 1-ДО курсу

                                                                                                    Котляренко Ольга

                                                                                                               Перевірила:

                                                                                                                   доцент

                                                                                                           Зобенько Н. А.

 

Черкаси – 2013

                                            Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Поняття «урок»…………………..……………………………………………..4

2. Різноманітність уроків ………………………………………………………...6

3. Характеристика нестандартних уроків …………………………..………….10

4. Значення нестандартних уроків ……………………………………………..16

5. Сценарії проведення нестандартних уроків ………………………………...24

Висновок……………………………………………………………………….....35

Список використаної  літератури………………………………………………36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Вступ

 

На небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка появилась  у нашій школі ще в середині 70-х років, масова практика відреагувала нестандартними уроками.

Мета: Головною метою є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці. Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру.

Завдання: Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки - змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-«суди», уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.

 Актуальнысть: нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Розділ 1. Поняття «урок»

 

Урок – це цілісний, логічно  завершений, обмежений у часі, регламентований  обсягом навчального матеріалу  основний елемент педагогічного  процесу, який забезпечує активну й  планомірну навчально-пізнавальну  діяльність групи учнів певного  віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно  орієнтованого навчання суттєво  змінюється його функція, форма організації. У цьому випадку урок підпорядкований не повідомленню та перевірці рівня знань (хоча й такі уроки потрібні), а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, який викладається.

  Для цього викладач, працюючи з групою у полілоговому режимі, виділяє різні індивідуальні семантичні «коди» та, спираючись на них, відбирає ті, які найбільше відповідають науковому змісту знань, що підлягають засвоєнню.

   Відомо, що логічні суттєві ознаки, зафіксовані у понятті, не завжди особистісно значущі для учня. Часто учень і викладач по-різному сприймають один і той самий зміст. Виникає необхідність погодження цих сприймань, перекладу того змісту, яким володіє учень, на науковий зміст, тобто відбувається своєрідне «окультурювання» суб’єктного досвіду учня. Саме таке завдання має вирішувати викладач за допомогою всієї групи на уроці.

Виділення загальних завдань та засобів організації особистісно  зорієнтованого уроку має бути конкретизоване викладачем у залежності від призначення  уроку, його тематичного змісту.

Робота на уроці з суб’єктним досвідом учня вимагає від викладача  спеціальної підготовки: не просто вміння викладати свій предмет, а вміння аналізувати зміст того, чим уже володіє учень із запропонованої теми.

Використання на уроках різних інноваційних технологій (як то тести чи розвиток критичного мислення) забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з предмета, дає відчуття потреби в самоосвіті, формує стійкий інтерес до матеріалу, що вивчається, сприяє розвитку творчої особистості.

  Але ж всі інноваційні процеси стосуються, насамперед, уроку, особливо його структури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Розділ 2. Різноманітність уроків

Навчання повинне бути цікавим, яскравим, емоційно – образним.

Стародавня мудрість говорить: «Учень - це не посудина, яку треба заповнити, учень - це смолоскип, який треба запалити.»

Швидкий розвиток науки, зростання  обсягу нової інформації потребують від сучасної школи підготовки активних, самостійних людей, які мали б високі творчі

здібності та володіли б певними  якостями, уміли б самостійно критично та творчо

мислити, знаходити шляхи вирішення  проблеми, грамотно опрацьовувати інформацію; удосконалювали розвиток особистості, інтелекту, культурного рівня.

Як же зробити так, щоб дитина засвоювала нові поняття з різних навчальних

дисциплін, опановувала нову інформацію, спробувала застосовувати її під  час вироблення нових умінь та навичок і разом з тим почувала себе впевненою, бажала вчитися. Основне завдання сучасного вчителя - залучити учнів до активної та самостійної діяльності.

Зацікавленість, викликана педагогом  на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань. Тільки в разі такого підходу формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, яке є одним зі стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, стане можливим.

У зв'язку з цим все більше ми відчуваємо гостру потребу в удосконаленні  традиційних форм навчання.

Не слід забувати, що вчитель є  головною рушійною силою в забезпеченні процесу формування учня, як особистості. Він повинен знаходитися в постійному пошуку таких форм і методів навчання, які б забезпечували не тільки інтенсивне оволодіння базових знань, умінь і навичок, що вимагає чинна програма, але й викликає в учнів інтерес до знань, прагнення до навчання.

В останні роки зроблено чимало спроб  удосконалити побудову уроку як форми організації навчальної діяльності учнів, що диктує необхідність застосування так званих «нетрадиційних» форм навчання.

Впровадження нестандартних уроків:

• сприяє раціональному використанню навчального часу, підвищує продуктивність роботи учнів на уроці, а також розширює функції вчителя.;
• вони урізноманітнюють форми роботи з учнями;
• сприяють вихованню творчої особистості школярів;
• дозволяють повніше враховувати особливості навчального матеріалу;
• вимагають розробки технології застосування нових освітніх форм.

Для ефективної організації навчально - пізнавальної діяльності учнів необхідно враховувати способи взаємодії суб'єктів навчального процесу, що дозволяє виділити такі моделі «нетрадиційних» форм навчання:

Інтегрований урок, урок - лекція, урок - мандрівка, урок - екскурсія, урок - новела, урок — семінар, урок — залік, урок — суд, які застосовуються тоді, коли необхідно подати інформацію, якої немає в навчальних посібниках, для її наступної поглибленої переробки.

Урок - лото, урок - композиція, урок - огляд  знань, урок - аукціон, урок – казка, урок - диспут, урок - діалог, урок - круглий стіл, урок – турнір, урок - КВК, урок - Брейн - ринг, урок - Що?, Де?, Коли?, урок - форум, урок - телеміст – забезпечують взаємодію в процесі спілкування суб'єктів навчання в умовах парної роботи, роботи малих груп, між групової роботи між учителем і школярем виникає співтворчість.

Таким чином, можна зробити висновки, а саме:

1.На сучасному етапі роботи  школи в основу педагогічної  практики кожного вчителя слід  покласти, насамперед, творчий підхід.                                                                                                                                                                                                                                                                                      

2. Слід пам'ятати, що новації - це не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання і виховання.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

3.На уроці слід досягти органічного  поєднання ігрової і навчальної  форм діяльності.

4. Нетрадиційні заняття дозволяють  урізноманітнювати форми і методи  роботи на уроці, позбавлятися  шаблонів, виховувати творчу особистість  учня, розширюють функції вчителя,  дають можливість враховувати  специфіку певного матеріалу  та індивідуальність кожного  учня.

5. Використання нетрадиційних форм  навчання сприяє формуванню пізнавальних  інтересів учнів, діти безпосередньо  беруть участь у педагогічному  процесі, результатом якого є  оволодіння знаннями, вміннями та  навичками.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

6. Уміле поєднання традиційних  і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких  занять у певній системі та  досконале володіння методикою  їх проведення забезпечують високу  ефективність сучасних уроків. Керуючись  закликом відомого педагога Шалва  Амонашвілі «Учителю, будь сонцем, яке випромінює людське тепло,  будь грунтом, збагаченим ферментами  людських почуттів і сій знання не тільки в пам'яті та свідомості своїх учнів, а й у душах і серцях»_, у своїй педагогічній діяльності, слід використовувати такі форми і методи навчання: