Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти

2. Прозорість навчального  процесу, повна інформованість  студентів про зміст навчальних  планів та навчальних програм;  розширення вибіркової складової  робочих навчальних планів; прозорість  критеріїв оцінювання знань, що  є характерним для комплексних  систем оцінювання.

3. Застосування різноманітних  шкал оцінювання, які мають велику  кількість діапазонів.

4. Провідною складовою  навчального процесу все частіше  визначається самостійна робота  студента, яку контролюють, перевіряють  і оцінюють. Оскільки весь програмний  матеріал розділяється на дві  складові: перша – матеріал, що  викладається студентові у вигляді  лекцій, друга – матеріал для  самостійного вивчення., тому важливого  значення набуває поточна робота  і поточне оцінювання.

5. Підвищення частки поточного  оцінювання у загальному, підсумковому  оцінюванні.

6. Зменшення кількості  дисциплін при одночасному збільшенні  по них трудомісткості навчання.

7. Відсутність заліків  і проведення іспитів переважно  у письмовій формі. При цьому  застосовуються жорстокі санкції  проти тих, хто порушує проведення  іспитів (користування „шпаргалками”  тощо).

8. Перезарахування предметів  у разі переходу студентом  з одного закладу до іншого, незважаючи на специфіку викладання  окремих дисциплін, відмінності  у програмах, системи оцінювання.

У Болонському процесі  система оцінювання ECTS розроблена для  того, щоб допомогти навчальним закладам перевести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову  інформацію щодо роботи студентів, а  не замінює загальні оцінки.

Ця концепція оцінок означає:

- представлення додаткової  інформації до оцінки навчального  закладу;

- шкала оцінювання буде  зрозуміла іншим закладам, які  виставляють відповідну оцінку;

- визначається не тільки  сама оцінка, але і досягнення  кожного студента.

Уніфікована шкала оцінювання знань студентів системи ECTS представлена у таблиці 1.

Таблиця 1 - Оцінка ECTS.

Оцінка ECTS	Значення оцінки
A	Відмінно – блискуча робота з незначними помилками
B	Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками
C	Добре – загалом добра  робота, але з помітними помилками
D	Задовільно - пристойно, але  із значними помилками
E	Достатньо – задовольняє  мінімальним вимогам
FX	Не прийнято – необхідно  допрацювати

 

Критерії для оцінки результатів  роботи студентів повинні бути вираженні  так, щоб оцінка роботи студента могла  бути зіставлена і документально  віддзеркалена. Ці критерії треба чітко  встановити, щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об’єктивність  оцінки для зведення до мінімуму суб’єктивного  підходу.

Організація оцінки результатів  повинна брати до уваги різні  методи оцінки, що надають різні  докази рівня знань студентів:

- письмові, усні і комп’ютерні  опитування (тестування),

- перевірка навичок (тренажери),

- курсові проекти,

- безпосереднє спостереження  за діяльністю.

Як підсумок варто зазначити, що у ході підготовки до приєднання до Болонського процесу необхідно  вирішити триєдине завдання стосовно оцінювання:

1) опрацьовувати найдоцільніші  підходи до діагностики знань  студентів з урахуванням накопиченого  досвіду у вищій школі України.

2) опанувати систему оцінювання  знань за шкалою ECTS.

3) відпрацювати технологію  взаємо переведення оцінок, що  прийняті у вітчизняній практиці, до оцінок ECTS.

 
 

 

 

Література

1. http://www.ntu-kpi.kiev.ua/

2. http://www.ntu-kpi.edu.ua/

3. Модернізація вищої  освіти України і Болонський  процес: Матеріали до першої лекції / Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш,  К.М. Левківський, Ю.В.Сухарніков; відп. ред. М.Ф. Степко. – К.: Изд. , 2004. – 24 с.

4. Болонський процес: цикли,  ступені, кредити. Л.Л. Товажнянський,  Є.І. Сокол, Б.В.Клименко— 2004.

5. Вища освіта України  і Болонський процес. Навчальний  посібник. За редакцією В.Г. Кременя.  Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я Болюбаш, К.Д. Шинкарук, В.В., Грубінко В.В., Бабин І.І., МОН. Рецензенти: Г.В. Терещук, чл.-кор. АПН України,  доктор педагогічних наук, професор, М.М. Фіцула. доктор педагогічних  наук, професор.

6. Кредитно-модульна технологія  навчання Навчальний посібникАвтор:  Сікорськиїі П.І. За редакцією  Тимошенко О., Журавського В,С.  та ін. - К., 2004 .