Особливостей ігрової діяльності в процесі розвитку дитини

 

Висновки

У курсовій роботі здійснено аналіз теоретичних підходів  до дослідження психологічних особливостей дитячих ігор та висвітлено результати емпіричного дослідження, в якому ми розглянули 3 види психологічних ігор: інтерактивні, комунікативні та психологічні.

Узагальнивши психолого-педагогічну літературу з проблеми ігрової діяльності, ми прийшли до висновку, що ігрова діяльність є дуже актуальною темою, вона розглядається в роботах численних авторів, які надавали проблемі гри великого значення. Найбільш яскраво ця тема розкривається в роботах Н. Лазарєва, Р. Міронова, М.Задгиня, Л. Долинської та інших.

Вимоги об’єктивності задовольнялися через стандартизованість і  надійність ігор. Стандартизація процедури нашого дослідження забезпечувалась за рахунок доступності інструкції, умов і порядку проведення ігор. Стандартизація обробки результатів забезпечувалась дотримуванням правил.

Робимо висновок, що в основу провідних концепцій психодіагностики і

надання психологічної допомоги дітям покладено вивчення особливостей розвитку особистості дитини.

Особливої значущості набуває діагностування особистісних проблем дитини, що виникають у процесі її спілкування з іншими. Із психологічних ігор психологами з цією метою найчастіше використовуються комунікативні.

Зазначимо, що на практиці при цьому виникають певні труднощі: чим молодша дитина, тим обмеженішим буде судження щодо її особистості; інколи діти відмовляються гратися, пояснюючи це тим, що не вміють або не хочуть. Але при роботі психолога з дитиною, дану проблему легко виправити.

Популярність і статус психологічних ігор практично не змінюються. У першу чергу це пояснюється тим, що вони сприяють корекції дитячої поведінки  і тому більше придатні для діагностики особистості. Ця перевага ігор пов'язана з тим, що їх ціль звичайно замаскована, тому дитина не прибігає до маскування, перекручування захисним реакціям при обстеженні.

Крім того, психологічні  ігри ефективні для встановлення контакту у роботі з дітьми.

Також у роботі ми проаналізували основні теорії ігор в зарубіжній та вітчизняній психології, розглянули класифікацію дитячих ігор з різних точок зору, та систематизували ці класифікації.

В практичній частині ми подали ігри для дітей молодшого шкільного віку,  які спрямовані на розвиток психічних особливостей дітей, а саме: вміння співпрацювати, спілкуватися з іншими, допомагати один одному, вміти знаходити вихід у різноманітних конфліктних ситуаціях, співпереживати, переборювати власну сором’язливість, боязкість, розвивати активність під час уроків та в позаурочний час. Також подали найефективніші ігри для розвитку уваги, пам’яті та самоконтролю дитини. Адже пізнавальні психічні процеси є провідними у роботі молодших школярів і чим краще вони будуть розвинені у дитини, тим кращою та ефективнішою буде робота з дітьми під час занять. Діти стануть активнішими, зацікавленішими в роботі, здатними до співпраці та зможуть на вищому рівні розкрити свої кращі сторони та скорегувати деякі недоліки при роботі за допомогою наполегливої праці над собою.

Підвівши підсумки нашої роботи, ми прийшли до висновку що робота на тему: «Особливості ігрової діяльності в процесі розвитку дитини» є дуже актуальною, адже дитина в ігровій формі краще проявляє себе і якщо педагог хоче виявити переваги та недоліки в характері та навчанні дитини найдоцільніше це зробити у грі. Це зумовлено тим що дитина вільно себе почуває під час гри, їй нічого приховувати і вона стає розкутішою, отже в ході такої діяльності дитини розкривається перед педагогом як відкрита книга, їй нічого приховувати і нічого соромитися. Після таких ігор вчителеві буде легше працювати з дітьми. Адже він буде знати усі особливості дитини, як у характері так і в спілкуванні з оточуючими.

Проаналізувавши роботу  в цілому,  можна підтвердити припущення, що розвиток пізнавальних процесів особистості дитини буде ефективним при використанні відповідних психологічних ігор.

Завершуючи дослідження про вплив гри на розвиток дитини, відзначимо, що незважаючи на критику в їх адресу й ряд методичних проблем, пов'язаних з ними, дослідження можливостей психологічних ігор тривають, іде пошук більше тонких способів аналізу.

Отже, в результаті проведеного дослідження ми узагальнили психолого-педагогічну літературу з проблеми ігрової діяльності, проаналізували основні теоретичні підходи до дослідження особливостей ігрової діяльності у дитячому віці, шляхом емпіричного дослідження з’ясували вплив психологічних ігор на розвиток дітей молодшого шкільного віку, проаналізували соціально-психологічні чинники розвитку особистості дитини в процесі ігрової діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Абрамов Г.С. Возрастная психология: учеб. пособ. для студ. вузов Рос.Фед. – М.: Екатеринбург: Акад. Проект, 2000. – 620 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
3. Аристов В. Розвиток інтелектуальних здібностей. Психологія інтелектуальних ігор // Психолог. – 2006. – №46. – С. 23 – 28.
4. Артемова Л.В. Окружающий мир в дидактических играх дощкольников. – М., 1992. – 134 с.
5. Батькам про психологію дошкільника // Психологія. – 2002. – №5. –     С. 8 – 10.
6. Богданова Г.П. Игры и развлечения в группах продленного  дня. –     М.: Просвещение, 1985. – 53 с.
7. Борщаговська Т. Ігри-драматизації як засіб розвитку творчих здібностей дошкільнят // Палітра педагога. – 2003. – №1. – С. 21 – 27.
8. Бурова А. Керівництво сюжетно-рольовими іграми // Дошкільне виховання. – 2001. – № 7. – С. 20 – 22.
9. Виготський Л.С. Собрание сочинений. – М., 1978. – Т. 4. – 247 с.
10. Вишневська М. Ігри з розвитку творчого мислення // Шкільний світ. – 2003. – №16. – С. 1 – 7.
11. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. для студентів ВНЗ /  О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська та ін. – К.: Каравела, 2006. – 344 с.
12. Войта В.Г., Лобода Н.А. Ставаймо в коло. Збірник дитячих ігор. – К.: «Молодь», 1978. – 120 с.
13. Воспитание детей в игре / Сост. А.К. Бондаренко, А.И. Матусик. – М., 1983. – 230 с.
14. Глазунова Л., Панинко А. Пізнавальні ігри // Шкільний світ. – 2004. – №5. – С. 17 – 22.
15. Джуринська С. Динаміка гармонійності фізичного і психічного розвитку дітей дошкільного віку // Довкілля та здоров’я . – 2008. – №1. – С. 50 – 52.
16. Дошкільна педагогічна психологія / За ред.. Д.Ф. Ніколенка. – К., 1987. – 357 с.
17. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В.И. Логиновой,                   П.Г. Саморуковой. – Ч. 2. – М., 1988. – 435 с.
18. Дубасова Т.О. Комунікативні ігри // Психолог. – 2005. – №33. –           С. 14 – 20.
19. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение. – М, 1975. – 156 с.
20. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – 240 с.
21. Заброцький М.М. Вікова психологія: навч. посіб. – К.: МАУМ, 1998. – 192 с.
22. Задгинь М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. – К.: «Рад. школа», 1973. – 152 с.
23. Игра дошкольника / Под ред. С.Л.Новоселовой. – М., 1989. – 209 с.
24. Ігри і забави для світлої голови. Уривки з книги О. Матохіної // Початкова освіта. – 2003. –  №4. – С. 32 – 35.
25. Игровое моделирование: Методология и практика / Отв. ред.             И.С. Маденко. – Новосибирск: Наука, 1987. – 231 с.
26. Каникулы: игра, воспитание: О пед.руководстве игровой деятельностью школьников: Кн. для учителя / Под ред. О.С. Газмана. – М.: Просвещение, 1988. – 333 с.
27. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. – М., 2002. –     329 с.
28. Кузнєцов А.М. Ігрова діяльність у дитячому оздоровчому таборі: психолого-педагогічний практикум / А.М. Кузнєцов. – Кіровоград: Поліум, 2009. – 131 с.
29. Кузьменко В. Діагностика винахідливості дошкільника: основні методи та результативні вивчення / В.Кузьменко, В.Гальченко // Обдарована дитина. – 2011. – №2. – С. 60 – 65.
30. Лазарева Н.О. Ігрова діяльність дошкільника як передумова їх подальшого психологічного розвитку / Н.О. Лазарева //  Обдарована дитина. – 2011, – С. 48 – 55.
31. Минскин Е.М. Игры и развлечения в группах продленного дня. – М.: Посвещение, 1983. – 192 с.
32. Минскин Е.М.От игры к знаниям: Развивающие познавательные игры младших школьников. – М.: Просвещение, 1987. – 384 с.
33. Миронова Р.М. Игра в развитии активности детей: Кн. для учителя. – Мн.: Нар. асвета, 1989. – 234 с.
34. Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри. – К.: Рад. школа, 1991. – 123 с.
35. Носенко Л., Скопич Н. Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів // Початкова школа. – 2005. – №7. – С. 34 – 39.
36. Окерешко О. Гра у житті малюка // Психолог довкілля. – 2011. – №5, травень. – С. 11 – 17.
37. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник для студентів ВНЗ / Р.В. Павелків. – К.: Кондор, 2011. – 169 с.
38. Подорож у країну Гри // Позакласний час. – 2010. – №5. – С. 30 – 32.
39. Самоукина Н.В. Игры в школе и дома: Психотехнические упражнения и корекционные программы. – М.: Новая школа, 1993. – 130 с.
40. Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення // Рідна школа. – 2001. – №94. – С. 32 – 37.
41. Селевко Г.К. Совместные образовательные технологи. – М., 1997. –

128 с.

42. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей / Под ред А.В.Запорожца/ –   М.: Просвещение, 1976. – 96 с.
43. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. – М.: Изд. Центр "Академия", 1997. – 425 с.
44. Шевчук Л.А. Психокорекційні ігри для молодшого шкільного віку // Психолог. – 2005. – №34. С. 15 – 20.
45. Щебро А.Б., Джола А.М. Дидактичний театр // Театр у школі. – К., 1990. – С. 12 – 18.