Порівняльна характеристика переважаючих факторів комунікативної соціальної компетентності в досліджуваних групах

1.Фактор А

Висока оцінка +А - відкритий, легкий, товариський.

Низька оцінка -А - нетовариський, замкнутий.

2.Фактор В

Висока оцінка + - З  розвиненим логічним мисленням, кмітливий.

Низька оцінка -В - неуважний  або з слаборозвиненим логічним мисленням.

3.Фактор С

Висока оцінка +З - емоційно стійкий, зрілий, спокійний.

Низька оцінка -З - емоційно нестійкий, мінливий, піддається почуттів.

4.Фактор Д

Висока оцінка +Д - життєрадісний, безтурботний, веселий.

Низька оцінка -Д - тверезий, мовчазний, серйозний.

5.Фактор  К

Висока оцінка +К - чутливий, що тягнеться до інших, з художнім мисленням.

Низька оцінка –К -покладаючий на себе, реалістичний, раціональний.

6.Фактор М

Висока оцінка +М - стороною власні рішення, незалежний, орієнтований на себе.

Низька оцінка -М - залежний від групи, компанійський, слід за громадською  думкою.

7.Фактор Н

Висока оцінка +Н - контролюючий себе, вміє підпорядковувати себе правилами.

Низька оцінка -Н - імпульсивний, неорганізований.

8.Фактор П

Може характеризуватися зневагою до прийнятим нормам, моральних і етичних цінностей, встановленим правилам поведінки та звичаями.

      Приклад бланків реєструючих відповіді методики «Комунікативної соціальної компетентності» котрі були представлені учасникам нашої дослідницької роботи, зазначені у Додатку 1. 

    Наше дослідження включало в себе 2 етапи:

1. Вивчення комунікативної соціальної компетентності , що проводиться на вибірці з 50 осіб. Виділення в наслідку 3-х груп досліджуваних: 1 група - студенти – психологи НУЦЗУ, 2 група - співробітники будівельної приватної фірми.
2. Зіставлення результатів проведеної методики у двох групах. На даному етапі головним дослідницьким завданням є виявлення можливо існуючих відмінностей психологічної особливості комунікативної компетентності.  Заперечення або підтвердження вище сформульованої гіпотези.

 

 

2. . Переважаючі типи в дослідженні  комунікативної компетентності працівників  будівельної організації та студентів НУЦЗУ

 

 

Головне завдання першого етапу нашої дослідницької роботи полягало у вивченні комунікативної компетентності на вибірці з 50 осіб, та виділення в наслідку відповідних груп.

         Для визначення комунікативної компетентності осіб з різним соціальним статусом , нами була використана методика « Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК).

         Компетентність соціально-психологічна  - поняття, що відображає здатність індивіда ефективно взаємодіяти з навколишніми людьми у системі міжособових стосунків. Формується в ході освоєння індивідом систем спілкування і включення в спільну діяльність . До складу її входять: 1. уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях; 2. уміння правильно визначати особові особливості  і емоційні стани інших людей; 3. уміння вибирати адекватні способи поводження з ними і реалізувати їх в процесі взаємодії. Особливу роль грає уміння поставити себе на місце іншого.

  Отримані в ході  досліджень данні на основі  методики « Комунікативної  соціальної  компетентності» представлені в  таблиці 2.1.

                                                                                      

 

 

                                                                                                                            

                                                                                                     Таблиця 2.1.

«Розподіл факторів комунікативної компетентності в групах з різною професійною направленістю по рівням »

                                           

 

Фактори комунікативної компетентності	Студенти -  психологи НУГЗУ		Співробітники будівельних  компаній		Математичний критерій
	Кількість випробуваних	%	Кількість випробуваних	%	φ	Р
1.Товариськість	9	36	14	56	1,42	_
2.Логічне мислення	7	28	16	64	2,61	_
3.Емоційна рівновага	9	36	13	52	1,14	_
4.Безпечність	13	52	19	76	1,78	_
5.Чутливість	16	64	6	24	2,93	_
6.Незалежність	6	24	21	84	4,57	_
7.Самоконтроль	17	68	20	80	0,97	_
8.Схильність до асоціальної  поведінки    ∑	18     25 осіб	72     100	8     25 осіб	32     100	2,90       _	_       _

Із приведеної таблиці  видно, що між двома групами,є певні відмінності, в групі співробітників будівельної фірми переважає більший відсоток комунікативної компетентності. В цій групі набрали найбільші показники по факторам: незалежність – 84%,  самоконтроль – 80%, безпечність – 76%, логічне мислення – 64%, товариськість – 56%. У групі студентів – психологів,  високі показники по наступним факторам: схильність до асоціальної поведінки – 72%,  самоконтроль – 68%, чутливість – 64%, що стосовно наступних показників , то вони знаходяться на середньому рівні, вони притаманні обом групам  по середнім показникам.

Підрахувавши наші данні  по математичним методам, завдяки критерію Фішера, по двом групам ми бачимо наступні данні, які свідчать про те, що незалежність, схильність до асоціативної поведінки, чутливість та логічне мислення виступають домінантами.

   Для наочності  отримані данні за методикою  комунікативної соціальної компетентності , в досліджуваних групах відображені  на рисунку 2.1.

 

« Рис.2.1. Фактори  високого рівня комунікативної компетентності осіб з різним соціальним статусом»

   Таким чином,  отримані результати свідчать  про те, що в групі-керівництва  будівельної фірми домінує високий  рівень комунікативної компетентності,переважно: самоконтроль, незалежність, безпечність,логічне мислення. В групі студентів, схильність до асоціативної поведінки перевищує групу керівників будівельної фірми, у студентів високий рівень самоконтролю, чутливості.

 

2. Порівняльна характеристика переважаючих факторів комунікативної соціальної компетентності в досліджуваних групах.

 

Провівши дослідження  на виявлення комунікативної соціальної компетентності у осіб з різною професійною  спрямованістю, ми можемо сказати, що спостерігалась наступна тенденція. Вона полягає у  високих показниках комунікативної особливості. Найвищі показники у групи – керівників будівельної фірми. На базі отриманих результатів ми можемо сказати , що ця досліджувана група характеризується відкритим, легким спілкуванням, в групі студентів цей показник займає нижчі показники, що говорить нам про замкнутість в спілкуванні але з тенденцією на легкість в спілкуванні.  По фактору В- у групі студентів-психологів відмічається кмітливість , неуважність, але логічне мислення знаходиться  більш ніж на середньому рівні, в групі керівників – високий рівень розвинення логічного мислення, притаманність.По фактору В- у групі студентів  помітно те, що вони більш піддаються почуттям на відміну від керівників, яким притаманна емоційна стійкість ,спокійність, зрілість.Що стосується  фактору Д- студенти життєрадісні, безпечні та веселі, у керівників помітно, що вони «тверезо» дивляться на життєві ситуації, вони серйозні але не дивлячись на це життєрадісні. Стосовно фактору К – студенти більш чуттєві , тягнеться до інших, з художнім мисленням.У керівників реалістичні погляди на життя, вони раціональні та покладаються лише на себе.По фактору М – студенти залежать від групи в якій знаходяться, компанійські, слідують за громадською думкою.А група керівників схильні до свідомих самостійних рішень . По фактору Н – студенти-імпульсивні , неорганізовані, не вміють підкоряти себе певним правилам і нормам. В групі керівників – спостерігається контроль над своєю особистістю, вміння підкоряти себе правилам. Студенти більш схильні до асоціальної поведінки, це може характеризуватися, як нехтування до прийнятим нормам, моральним та етичним цінностям.

  Все вище перелічене  може бути наслідком того, що  комунікативна соціальна компетентність  більш виражена в групі керівників  будівельної фірми, це може свідчити про те, що люди  адаптувались в соціумі , вони більш ретельно відносяться до всього , вони більш уважні, обережні,реалістичні, а студенти , не адаптовані до навколишнього середовища, вони ще не можуть повною мірою оцінювати ситуації, та сприймати навколишній світ, їм притаманна чутливість,безпечність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВИСНОВКИ