Проблеми спілкування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до Розділу ІІ

В цьому розділі ми емпіричним шляхом розглянули особливості  формування барєрів у спілкуванні  підлітків, та виявили, наскільки комунікативні вміння впливають на успішність подолання барєрів у спілкуванні.

Під час дослідження  ми використали два тести-опитувальники: тест комунікативних умінь Михельсона та тест рівня комунікабельності  Ряховського. Тестування проходили 15 підлітків віком 12-14 років.

Аналіз результатів  тестування виявив досить цікаві дані. Виявилося, що підлітки, яких тест Михельсона як «компетентних» у спілкуванні, мають середній рівень комунікабельності.

А ось підлітки, що мають  певні відхилення «залежні» та «агресивні» можуть мати як високий так і низький рівень комунікабельності.

Найгірше підлітки діють  в ситуаціях бесіди та виявлення  позитивних емоцій, а отже найчастіше спрацьовують зовнішні бар'єри, бар'єри  індивідуально-типологічних особливостей та бар'єр авторитету.

Психологу, що працює з  підлітками ми б порадили приділити  особливу увагу роботі по поліпшення спілкування та подоланню різного  роду бар'єрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Курсова робота була присвячена питанню психологічних барєрів спілкування в підлітків.

При розгляді основних питань було визначено наступне:

1. Спілкування має складну структуру. Відомі різні підходи до проблеми структури спілкування: через виокремлення рівнів аналізу цього явища, через аналіз структурних елементів спілкування в ситуаціях безпосередньої взаємодії або через перелік його основних функцій.

у соціальній психології явище спілкування є одним  з найважливіших, позаяк породжує такі феномени, як обмін інформацією, сприймання людьми один одного, керівництво й  лідерство, згуртованість і конфліктність, симпатія і антипатія тощо.

Виділяють цілі спілкування: контактна, інформаційна, спонукальна, координаційна, розуміння, амотивна (потреба в емоційних переживаннях), встановлення стосунків, здійснення впливу. Позбавлення спілкування для людської психіки є значною травмою.

Компонентами спілкування  є зміст, мета, засоби, учасники, тип  встановлених між учасниками зв’язків, форма і результат.

2. Питання про ефективність людського спілкування - універсальне. Бар'єри спілкування можуть бути зв'язані з характерами людей, їх прагненнями, поглядами, мовними особливостями, з манерами спілкування.

І причини багатьох конфліктів, взаємних розбіжностей і невдоволення людей як в особистій, так і  в професійній сферах не в останню  чергу криються саме в нерозумінні прийомів ефективного спілкування, у невмінні ними користатися.

Виділяють такі барєри спілкування  як барєри уникнення, авторитету, зовнішні та внутрішні барєри, барєри індивідуально-типологічних якостей тощо. Барєри можуть виявлятися в комплексі. Подолання барєрів є успішним, якщо співбесідники ставляться до спілкування небайдуже, приділяють йому увагу.

3.  Ми дослділили  взаємозв’язок між комунікативними  вміннями підлітків та рівнем  їх комунікабельності. Також в  процесі дослідження нами було виявлено, які саме барєри найчастіше зустрічаються і найменш успішно долаються підлітками.

Дослідження виявило  досить цікаві результати. Виявилося, що учні, які мають певні проблеми з комунікативними вміннями (відносяться  до групи «агресивні» або «залежні») можуть мати як низький рівень комунікабельності, так і досить значний комунікативний потенціал. Виникає питання, чому тоді вони не використовують його. Можливо причиною є те, що вони стають заручниками власних комунікативних здібностей, своєї потреби в спілкуванні з великою кількістю людей.

Тим часом учні, яких ми визначили як «компетентних» не виявили  ні різкого підвищення комунікабельності, ні надто низьких комунікативних вмінь. Отже, середній рівень на даному етапі можна вважати за норму.

Отже, дослідження ще раз продемонструвало, наскільки тонким є процес спілкування, наскільки багато часу треба приділяти людині, щоб навчитися успішно взаємодіяти з іншими людьми в процесі спілкування. Для підлітків це питання є особливо важливим, адже вони вступатимуть в доросле життя з тими вміннями, які вони набувають зараз. І завданням педагогів та батьків є допомогти їм набути ці знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Андреева Г. М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 376 с.
2. Белинская Е.П. Исследования личности: традиции и перспективы./Социальная психология в изменяющемся мире/ Под ред. Г.М.Андреевой, А.И. Донцова. М., 2002
3. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве.Норма и отклонения.-М.: Педагогика; 1990.
4. Гольдштейн Арнольд, Хомик Володимир. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам/ К.: Либідь, 2003. – 520 с.
5. Горянина В.А. Психология общения: Учеб.пособие для студ.высш.учебн.заведений. – 2-е изд., стереотип. М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 410 с.
6. Захаров А. Как предупредить отклонения в поведение ребенка. – М.: Педагогика, 1989. – 245с.
7. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - М., 1983.
8. Леонтьев А.А. Психология общения. - М., 1997.
9. Майерс Д. Социальная психология. 6-е изд., перераб.и доп. – СПб.: ПИТЕР, 20002. – 732 с.
10. Морозов А.В. Социальная психология: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. – 2-е изд. – М.: Академический процесс, Трикста, 2005. – 336 с.
11. Орбан-Лембрик Л.Е., кощинець О.Ю. Соціально-психологічна діагностика: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2005. – 86 с.
12. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с.
13. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб. Издательство «Питер». 2000. – 528 с.
14. Психологические исследования общения. - М., Наука, 1985.

Морозов С. М. Тестові  методи в соціально-психологічних  дослідженнях: Навч. Посібник для студентів факультету соціології та психології. – К.: РВЦ «Київський університет», 1997. – 74.

15. Савчин М.В. Соціальна психологія. – Дрогобич, Відродження, 2000. – 247 с.
16. Соснин В.А., Лунев П.А. Как стать хозяином положения. - М., 1992.
17. Социальная психология личности / Отв. ред. М.И. Бобнева, Е.В. Шорохова. - М., 1979.
18. Семиченко В.А. Психологія спілкування – К.: «Магістр-с», 1998. – 152 с.
19. Смирнова Е.Е. Психология общения: курс для старших классов средней школы. – СПб.: КАРО, 2005. – 336 с.
20. Социальная психология: Учеб.пособие для студ.высш. учеб. заведений/ А.П.Сухов, А.А.Бодалев, В.Н.Казанцев и др. – 2-е узд., испр.- М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 600 с.
21. Соціально-психологічне дослідження особистості: Теоретико-методологічний аспект: Наукове видання/ За ред.. проф..А.В.Фурмана. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 87 с.
22. Постовий В.Г. Невмержицький О.А. Сім’я і школа: проблеми виховання дітей. Посібник. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 288 с
23. Шапарь В. Б. Методы социальной психологии: Учебное пособие, Серия «Учебники». Ростов н/Д: Феникс, 2003.– 356 с.
24. Хозиев, В.Б. Практикум по общей психологии: учебное пособие для студ. вузов, обуч. по напралению и спец. психологии / В.Б. Хозиев. – 2-е изд., стереотип. – М.: Академия, 2005. – 272 с. – (Высш. проф. образование).