Професіографічний аналіз професійної діяльності економіста

Діяльність фахівців економічної сфери тісно пов'язана з управлінською діяльністю, яка є специфічним видом професійної діяльності. Якщо використовувати її оцінку з антропологічних позицій, то поясненням тому є багато обставин:

- для її виконання необхідні  організаторські здібності, неабиякий  інтелект, позитивне ставлення до людей і природи;

- фахівець повинен мати грунтовний  культурологічний тезаурс;

- йому необхідно володіти різносторонніми спеціальними знаннями: екологічними, економічними, фінансовими, правовими, управлінськими, психологічними, соціологічними тощо;

- всі вищеназвані знання треба  вміти технологічно правильно  й ефективно використовувати в практичній діяльності.

Сучасний етап реформування в Україні, оновлення законодавства зумовлює необхідність особливої уваги до проблем правової підготовки майбутніх економістів, висуває якісно нові вимоги щодо її організації, змісту й правового супроводу, передусім у контексті вирішення питань забезпечення професіоналізму управлінської діяльності. Посилюється вагомість професійних підходів щодо формування нового правового мислення майбутнього фахівця, яке грунтується на професійній компетентності, правовій культурі як інтегративного утворення, представленого єдністю свідомості й поведінки, сукупністю правових цінностей, специфічним способом правової діяльності, виявом правової творчості, переконаності в абсолютній цінності права, його універсальному характері, необхідності керуватися правовими нормами, мати активну громадянську позицію [с.107, 27].

Економіст – професія нової епохи. Ця людина живе не сьогоднішнім днем, а думкою про майбутнє (річ іде про справжніх економістів), дбає про добробут, досягає цілей завдяки величезному обсягу знань, здобутому на основі того ґрунту, про який я вже говорив, та завдяки таланту до економічної справи.[4].

Економіст досліджує такі засоби, як земля, робоча сила, сировина і гроші з метою їх економнішого використовування. В обов'язки економіста входить аналіз доходів, що отримуються від використання товарів і послуг в порівнянні з витратами, який називається аналізом окупності. Для цього необхідно проводити дослідження, збирати і аналізувати дані, стежити за трендами або напрямами економіки і робити це на підставі прогнозів на майбутнє. Сферами досліджень економіста є такі, як інфляція, витрати на енергію, безробіття, ціни, імпорт тощо. Більшість економістів зосереджуються в своїй роботі на практичному вживанні їх досліджень в певних сферах. Розуміння економічних зв'язків дозволяє їм консультувати банки, підприємства нерухомості, страхові підприємства, дилерів, урядові установи і інших зацікавлених осіб. Зазвичай на кожному такому виробництві є свій економіст, інколи і декілька. Економісти-теоретики займаються створенням теорій для опису процесів, що відбуваються в економіці, або поясненням впливу політичних рішень на економіку. Для цього вони використовують складні математичні моделі і статичну обробку даних. В обов'язки більшості економістів входить складання звітів, в яких результати складних досліджень передаються звичною мовою, демонструючи дані на графіках і таблицях. Важливо роз'яснити, які довготривалі наслідки можуть мати вирішення політиків – як для самих політиків до ухвалення рішень, так і для громадськості і підприємств, на яких впливають ці рішення. Адже економіст може лише передати свою думку, яка ґрунтується на ґрунтовному аналізі, але прогнозів, які точно виконуються, не може дати і він.[4].

Аналіз професійної діяльності, професіограми та освітньо-кваліфікаційної характеристикидають підстави визначити професійно важливі види діяльності економіста які відображають вимоги до рівня їх професійної підготовки:

·інформаційно-аналітична (передпроектний аналіз і моделювання

економічних об‘єктів і задач, інформаційно-аналітична підтримка бізнес

-процесів, аналіз діяльності інформаційного обслуговування підприємства

(підрозділу)),

·нормо проектна (розроблення проектів інформаційних систем або їх

фрагментів, прогнозних моделей розвитку економічних процесів та

систем, планування діяльності інформаційного підприємства (підрозділу)),

·організаційна (запровадження проекту інформаційної системи або

програмного комплексу на конкретному об’єкті, їх супровід протягом

життєвого циклу, організація роботи фірми (підрозділу, персоналу) у

галузі інформаційної діяльності, організація розроблення проектів

інформаційних систем

Висновок

 Діяльність фахівців економічної  сфери тісно пов'язана з управлінською  діяльністю, яка є специфічним  видом професійної діяльності.

 

 

1.3. Професійно важливі  якості в діяльності економіста.

До професійно важливих якостей належать здібності, емоційність, темперамент, характер та інше.  

 Під здібностями розуміють  анатомо-фізіологічні та психічні  якості людей, що дають змогу  їм засвоювати певного роду  знання та набувати навичок  для виконання корисної діяльності.   

  Навички – це   способи   автоматичного   чи   напівавтоматичного  

виконання компонентів процесу трудової діяльності. Очевидно, що в умовах ринкової економіки ми повернемося до системи прийому працівників з випробувальним строком або ж практикуватимемо такий прийом з контрактним наймом на роботу. Ці форми найму дають можливість здебільшого за певний період проконтролявати формування навичок до праці у претендента і вирішити питання про подальше продовження чи припинення трудових відносин.  

  Наступною важливою якістю особистості людини є емоційність,яка виявляється в силі, характері та спрямованості її емоцій. Під емоціями розуміють чуттєву реакцію людини на зовнішній вплив. Економіст повинен будувати свої взаємовідносини з підлеглими таким чином, щоб у них переважали позитивні емоції мінімальними були негативні. Економісту слід бути дуже уважним у доборі слів та виразів при звертанні до підлегло, тому що якщо використовувати погане ставлення до підлеглих і це може викликати негативний емоційний стан і вплинути на ефективність його праці. Не можна також переносити на підлеглих свої негативні емоції, які могли бути вдома чи при контактах з вищими керівниками або іншими підлеглими. Щоб не було конфліктів з працівниками, треба вивчати їх відповідь на ваші емоції.   

 До важливих психічних якостей  працівника, які слід враховувати економісту при побудові стратегії і тактики управління належить темперамент.  

 Темперамент-це індивідуально-психологічна  характеристика людини, яка виявляється  в силі, напруженості швидкості  та урівноваженості перебігу  її психічних процесів.  

 Наука розрізняє чотири типи  темпераменту, зумовлені особливостями  нервової діяльності людини: сангвінічний, флегматичний, холеричний і меланхолічний. Звичайно, ця класифікація,як і  багато інших, має дещо умовний  характер. "Чистого' темпераменту не буває. У психіці конкретної людини є риси всіх чотирьох типів темпераменту. Однак, як правило, один з них переважає, що дає змогу віднести конкретну людину до певного типу темпераменту.  

 Знання темпераменту підлеглого  необхідне економісту для індивідуально-психологічногопідходу до людини, розуміння її можливостей, правильної розстановки людей на ділянках роботи, вибору форми розпоряджень та вказівок[2].

На економіста вчать в університетах, де окрім отримання загальної економічної освіти можна спеціалізуватися також в якій-небудь вузькій сфері, наприклад, в банківській справі, маркетингу або бухгалтерії. Однією з умов роботи економіста є математична кмітливість, яку доповнюють знання у вищій математиці і вміння застосовувати математичні моделі для пояснення реального життя. Для цього потрібні хороші аналітичні здібності, а також неупередженість – вміння оцінювати різні ситуації незалежно від їх результатів. Навики роботи на комп'ютері при проведенні різних аналізів також є однією з професійних вимог. Оскільки часто доводиться спілкуватися з клієнтами з метою їх консультацій, а також складати звіти і доповіді, то необхідні хороші навики спілкування і самовираження. В ситуаціях, коли накопичується багато роботи, а терміни підтискають, необхідне вміння протистояти стресам[25].

Успішність виконання зазначених видів діяльності забезпечують наступні

здібності:

• високий розвиток концентрації і перемикання уваги;
• високий рівень розвитку пам'яті;
• високий рівень математичних (рахункових) здібностей;
• здатність працювати в умовах дефіциту часу й інформації;
• здатність тривалий час займатися одноманітним видом діяльності (схильність до роботи з документами, текстами і цифрами);
• аналітичне мислення і такі особистісні характеристики: посидючість, обов'язковість, чесність і порядність, відповідальність, акуратність; ретельність; ерудованість; заповзятливість, ділова хватка; емоційно - психічна стійкість; комунікабельність; впевненість у собі[28,c.428].

 

Висновок

 Важливими психічними якостями  економіста є здібності, емоційність, темперамент та характер.

 

Отже, високий рівень правової культури неможливий без опори на формування певних особистісних якостей майбутнього фахівця економічної сфери діяльності. Аналіз показує, що поняття про особистісні якості економіста не є наразі остаточно визначеним. У психології та педагогіці досліджувалися окремі якості, що важливі для успіху в конкретній професійній галузі.

Серед професійних якостей економіста затребувані законопокірність, правопорядок, совість, відповідальність за якість ухвалюваних рішень, прогнозування на цій основі ефективності економічних рішень.

Кожна з перелічених у цьому розділі якостей та характеристик є невідємною частиною характера економіста і сприяє покращенню його трудової діяльності, оскільки основною метою кожної організації, що бере у свій робочий штат працівника економіста – це підвищення продуктивності праці усього підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ΙΙ Професіограма професійної діяльності економіста.

 

2.1.Професіограма

1.Зміст праці:

Економіст здійснює економічний аналіз господарську діяльність організації, розробляє заходи щодо забезпечення режиму економії, підвищення ефективності робіт, виявлення резервів, попередження втрат перезимувало і непродуктивних витрат, раціональнішому використанню всіх видів ресурсів.Виполняет розрахунки з матеріальним, трудовим і витрат, необхідним проведення робіт (послуг), досліджень, і розробок на освоєнні нової техніки і технології.

Економісти працюють за кількох напрямах. Наприклад, економіст за працею розраховує розмір зарплати представникам кожної професії - від бухгалтера - до шахтаря. З іншого боку, він знає, як оцінити результати праці співробітників.

Економіст планового відділу визначає найефективніші шляхи отримання прибутку. І тому він розраховує, які доходи можна отримати майбутньому й скільки цього знадобиться. Потім вважає прибуток і обмірковує, як його використовувати. Отже, він планує господарську діяльність підприємства. Потім економіст оцінюватиме, наскільки реалізувався його план, тобто проводити аналіз виконання намічених планів і досягнутих підприємством результатів. Він зробить висновки та розпочне розробці планів для наступної перспективу.

Завдання економіста із питань фінансової роботі - сформувати і розподілити доходи і доходи накопичення, забезпечити фінансових ресурсів виробництво. Цей фахівець стежить те, щоб підприємство виконувало свої фінансові зобов'язання перед державою і банками, правильно сплачувало податки, вчасно розраховувалося з постачальниками.

Є й інші економічні спеціальності: економісти по договірної іпретензионной роботі, матеріально-технічного постачання, збуту тощо[4].

Знання, вміння, навички

· вміння працювати з документами; 
· відстеження змін законодавчих актів; 
· гарне знання комп'ютерних програм; 
· знання англійської мови 
· Організаторські здібності 
· Вміння планувати свою діяльність 
· Навички пошуку інформації та роботи з нею 
· Уміння домовлятися з людьми 
· Здатності до освоєння нової техніки 
· Презентаційні здібності 
· Прагнення до саморозвитку 
· Готовність самостійно приймати рішення 
· Здатність навчатися, схоплювати нове

 

3.Умови праці

В приміщенні; соціальні контакти обмежені; робоча поза - сидяча робота; робота на комп'ютері; найчастіше робота одну зміну, але можлива понаднормова робота; робота жорстко регламентована інструкціями і носить індивідуальний характер.

В сучасних умовах високорозвиненого виробництва, оснащеного складною технікою, необхідний науковий підхід до організації праці на робочих місцях. Раціонально організоване робоче місце забезпечує умови праці, правильну побудову трудового процесу, позбавляє від зайвих і незручних рухів, дозволяє скоротити витрати часу, поліпшити використання устаткування, підвищити якість виконуваної роботи, забезпечити збереження обладнання.

Робоче місце є первинною ланкою виробничо-технологічної структури підприємства, в якій здійснюється процес виробництва, його обслуговування та управління.

Від того, як організовані робочі місця, багато в чому залежить ефективність використання самої праці, знарядь і засобів виробництва і, відповідно, продуктивність праці, собівартість продукції, її якість і багато інші економічні показники функціонування підприємства.

Кожне робоче місце має свої специфічні особливості, пов'язані з особливостями організації виробничого процесу, різноманіттям форм конкретної праці. Стан робочих місць, їх організація безпосередньо визначають рівень організації праці на підприємстві. Крім цього організація робочого місця безпосередньо формує обстановку, в якій постійно знаходиться працівник на виробництві, що впливає на його самопочуття, настрій, працездатність і, в кінцевому підсумку, на продуктивність праці. 
Робоче місце економіста - це робоче місце, обладнане персональною ЕОМ, яка на основі використання програмного, методичного та інформаційного забезпечення дозволяє автоматизувати аналітичні розрахунки.