Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства

 Також було відмічено,  що самотні матері частіше  випробовують депресивні стани.

 Материнська поведінка  жінок з післяродовою депресією.

 Депресивний стан змінює  не лише саму жінку, але і  її стосунки зі світом. Найбільш  негативним чином це позначається  на її взаєминах з власним  дитям, оскільки саме з ним  вона проводить більш всього  часу і так як найчастіше  свій депресивний стан жінка  пов'язує з ним [10].

 Післяродова депресія  змінює сприйняття власної дитини, установки матері по відношенню  до нього, її поведінка з  ним. Такі жінки протягом трьох-чотирьох (а інколи і більш) місяців  після пологів випробовують пригніченість,  тугу і апатію. Їм буває украй  важко доглядати немовляти. Вони  розгублені, оскільки не можуть  зрозуміти, що з ними відбувається, чому вони сприймають власну  дитину як щось чуже, «не можуть  його полюбити», і нерідко бувають  знервовані тим, що йому необхідно  приділяти стільки часу, увагу  і сили. Будь-які дії дитяти  можуть викликати негативну реакцію  і навіть ворожість. Такі матері  менш емоційні у контакті з  дитям, вони рідше підходять  до маляти, рідко беруть його  на руки, посміхаються і розмовляють  з ним, недостатньо живо реагують  на його дискомфорт. Одночасно  з цим жінка часто випробовує  невпевненість в тому, що вона  правильно доглядає свого дитяти, відчуває себе неспроможною в  ролі матері, що нерідко приводить  до формування відчуття провини.  Часто це поєднується з постійною  і безпідставною тривогою за  здоров'я маляти.

 В цілому таку поведінку  можна охарактеризувати як "нечутливу"  по відношенню до дитини. Більш  того, матері з ПД можуть продовжувати  поводитися таким негативним  чином після закінчення депресії.

 Важливо відзначити, що  украй виражені форми ПД можуть  привести до повної нездатності  до догляду за новонародженим.

 М'які і помірні  ПД роблять менший вплив, але  також порушують взаємодію між  матір'ю і дитям. Більшою мірою  це стосується не фізіологічного  догляду, а емоційного відношення.

 В стані депресії  жінці важко піклуватися за  малюком, розуміти його потреби.  Матері не підходять до немовлят, коли вони плачуть, рідше беруть  їх на руки, відмовляються годувати  грудьми.

 Істотний вплив на  формування ПД надає і готовність  до материнства: неготовність  до материнства, небажання прийняти  роль матері або несформованість  уявлень про материнство і  нову роль служать причиною  формування тривожності і депресії  в післяродовому періоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства

     

Для проведення емпіричного  дослідження сприйняття жінками свого материнства було обрано дві методики. Це:

- малюнковий тест “Я і моя дитина”

- анкета психологічної готовності до материнства

Нами досліджувались дві вагітні жінки. Усі вагітні були одружені.

Це:  жінка Т. 28 років – 9 місяців (друга вагітність);

       жінка  Н. 23 роки – 6місяців.

 

Особливістю цієї групи досліджуваних є те, що жінки не перебувають у пологовому будинку (у випадку нормальних пологів). На нашу думку, у виборі методики діагностики вагітних були простота та достатньо короткий час, необхідний для виконання поставленого завдання. На нашу думку, найбільш прийнятним у цьому випадку є використання проективних методик. Для діагностики сприйняття вагітних свого материнства, нами був обраний малюнковий тест “Я і моя дитина” Г. Г. Філіппової. Загалом вагітні  достатньо легко йшли на контакт і погоджувалися пройти тестування. У разі категоричної відмови жінки вона не проходила тестування.

 

      Малюнковий тест “Я і моя дитина”, запропонований російським автором Г. Г. Філіповою, дає змогу оцінити особливості самосприйнятя вагітності й стану материнства жінки. Завданням методики є виявлення особливостей переживання вагітності та ситуації материнства, сприйняття себе і дитини, цінності дитини. Жінку просять намалювати себе у взаємодії з майбутньою дитиною під час діагностики вагітних. У малюнковому тесті “Я і моя дитина” враховується наявність на малюнку фігур матері й дитини; заміна образів матері та дитини на тварину, рослину, символ; зміст образу дитини і її вік; співвідношення розмірів фігур матері й дитини; відображення спільної діяльності матері і дитини; дистанція та особливості розміщення персонажів; ізоляція фігури дитини; характеристика загального стану (благополуччя, невпевненість у собі, тривожність, ознаки конфліктності й ворожості, що належать до теми малюнка) за формальними ознаками малюнка та поведінковими виявами під час малювання (якість ліній, положення на листку, деталі малюнка, виявлені емоції, висловлювання, паузи й ін.). Інтерпретація проводиться за критеріями, прийнятими у психодіагностиці для малюнкових тестів.

      За цими показниками виділяється тип малюнка, що відповідає таким особливостям переживання вагітності та ситуації материнства: сприятлива ситуація; незначні симптоми тривоги, невпевненості, конфліктності; тривога й невпевненість у собі; конфлікт з вагітністю чи ситуацією материнства. Опис симптомокомплексів, що характеризують виділені типи малюнків, складається з двох груп ознак: формальних та змістовних.

Сприятлива ситуація сприйняття материнства за формальними ознаками характеризується: хорошою якістю ліній; розміщенням малюнка в центральній частині листка розміри малюнка відповідають прийнятим у психодіагностиці (відображають нормальний стан без ознак тривоги та невпевненості в собі); за наявності розгорнутого сюжету (з додатковими, окрім фігур матері та дитини, деталями: обстановка кімнати, дім, дерева...); малюнок займає значну частину листка; відсутні стирання, закреслення, перемальовки, малюнки на звороті листка; відсутність тривалого обговорення (що і як малювати) чи відмовок (я не вмію і таке ін.), а також пауз у процесі малювання більше ніж 15 секунд; позитивні емоції різного рівня вираженості у процесі малювання. Змістовними ознаками, що характеризують цю групу малюнків, є наявність на малюнку себе та дитини; відсутність заміни образів себе й дитини на рослини, тварини, на живі об’єкти, символи; співмірність фігур матері й дитини; відсутність інших людей; додаткові предмети та деталі одягу не складають основної частини малюнка, їх кількість, рівень промалювання, розміри не домінують над фігурами матері й дитини; наявність тілесного контакту (мати тримає дитину на руках чи за руку); дитина не захована (у ліжечку, візочку, пелюшках чи животі матері) та не ізольована (дитина, загорнута в пелюшки, із промальованим лицем, яку мама тримає на руках – ознака норми); промальовка обличчя дитини; усі фігури намальовані обличчям до глядача; вік дитини наближається до немовлячого прогресивно, з першого до третього триместру, після пологів – дитина у реальному віці.

Для групи незначних симптомів тривоги, невпевненості, конфліктності формальними ознаками є наявність незначних симптомів тривоги, невпевненості в собі за якістю лінії; недостатньо великий малюнок; розміщення у нижній частині листка чи ближче до одного з кутів; наявність лінії основи; незначна кількість штриховки. За змістовними ознаками ця група малюнків характеризується наявністю на малюнку себе й дитини без заміни образів; фігура дитини надто велика чи маленька; наявністю чоловіка, інших дітей; великою кількістю додаткових предметів, більших за розміром порівняно з образами матері та дитини; дитина у візочку чи іншому рухомому об’єкті (на санках, у кріслі-качалчі, на іграшці-качалці й таке ін.), при цьому мама тримає дитину за руку чи за деталь об’єкта, у якому розміщена дитина; фігура та лице дитини промальовані; усі фігури − лицем чи у профіль до глядача; спільна діяльність може бути відсутня; вік дитини під час вагітності у межах раннього, до кінця вагітності наближається до малюкового, після пологів – у теперішньому віці.

Тривога та невпевненість  у собі об’єднує за формальними ознаками малюнки з поганою якістю ліній, дуже дрібні, розміщені внизу листка чи в кутку, наявність лінії основи, штриховки у великій кількості.

Змістовні ознаки: наявність  на малюнку себе й дитини без заміни образу; фігура дитини надто велика або надто маленька; велика кількість додаткових об’єктів, детальне промалювання деталей одягу; недостатнє промалювання фігур та облич себе і дитини, схематизація; відсутність сумісної діяльності; контакт із дитиною може бути незначним, чи поруч із дитиною без контакту (при цьому дитина не ізольована), можливо − простягнуті один до одного руки без прямого контакту; наявність на малюнку декількох членів сім’ї, своєї матері; велика кількість додаткових предметів, їх розміри більші порівняно з фігурами матері та дитини, вони покривають практично весь листок; вік дитини під час вагітності в межах дошкільного до кінця вагітності наближається до раннього чи немовлячого, після пологів – у реальному віці.

Группа конфлікту з вагітністю / ситуацією материнства за формальними ознаками характеризується: відмовою від малювання; обертанням, складанням листка; наявністю стирань, перемальовок, закреслень; великими плямами чорного кольору; неадекватним використання розмірів листка (надто дрібно, або важливі частини не поміщаються, передусім фігури матері та дитини).

Змістовні ознаки характеризуються відсутністю на малюнку себе і/чи дитини; заміною образу дитини і/чи себе на рослину, тварину, символ; відсутністю сумісної діяльності й контакту з дитиною; дитина захована (у пелюшках, візочку, ліжечку чи животі матері); дитина ізольована за допомогою предметів, що відділяють її від матері, чи повністю ізольована без контакту з мамою (у ліжечку, візочку на килимку, на гойдалці...); великою просторовою дистанцією між фігурами матері та дитини; фігури намальовані спиною; відсутністю у фігур лиця, рідше − тіла; великою кількістю додаткових предметів, у розмірах більших, порівняно з фігурами матері та дитини, вони покривають практично весь листок; вік дитини дошкільний, рідше − ранній, до кінця вагітності не зменшується, чи навіть збільшується, після пологів − дитина більш старшого, рідко – більш молодшого віку, ніж на даний час.

 

 

 

 

 

Анкета психологічної  готовності до материнства

  Вагітним була надана анкета з 15 запитаннями.

 1. Що ви відчули, коли дізналися що вагітні?

 2. Чи коливалися ви в ухваленні рішення народити дитину або зробити аборт, коли дізналися про свою вагітність?

3.  Які переживання ви частіше випробовували в період вагітності? Позитивні і негативні?

   4. Чи випробовуєте ви почуття спільності зі своєю дитиною?

5.  Чи вступали ви в спілкування зі своєю дитиною під час вагітності?

6. Коли ви придумали ім'я своїй дитині? Чи думали ви про це під час вагітності?

7.  Чи представляли ви собі свого малюка?

8.  Чи боїтеся ви розпестити свою дитину?

9.  Який стиль виховання вам прийнятніший, строгіший або м'якший?

10. Наскільки ви прив'язані до своєї матері?

11. Який стиль виховання ваші батьки використовували по відношенню до вас?

 12. Чи грали ви в дитинстві в ляльки? У "дочки-матері"?

 13. Чи вивчали ви літературу про дітей і про виховання до пологів?

 14. Скільки ви хотіли б мати дітей? Чому?

15.  Відмовилися б ви від своєї майбутньої дитини, за умови, що усе навкруги проти, у тому числі ваша сім'я?

Психологічна інтерпретація  кореляцій дозволила зробити  висновок про те, що позитивне сприймання та адаптація вагітної жінки до материнства (як ознака конструктивності процесу  становлення материнської ідентичності) є однією з важливих передумов  позитивного налаштування її до пологів.

 

 

 

 

Отже, отримавши малюнки  від вагітних можна зробити наступні висновки. Малюнок, який намальований жінкою Т., можна віднести до сприятливої  ситуації сприйняття вагітності. Так  як, малюнок розміщений в центральній  частині листка, характеризується хорошою  чіткістю ліній, на малюнку зображені  додаткові предмети(квіти, повітряні  кульки), відсутні закреслення, перемальовки, малюнки на звороті; вагітна не відмовлялась від виконання цієї методики, при її виконанні проявлялись позитивні емоції. Отже, можна сказати, що вагітна Т. позитивно відноситься до своєї вагітності.

Якщо характеризувати  малюнок вагітної Н., то вже тут  прослідковується поява незначних  симптомів тривоги, невпевненості. Це обгрунтовується тим, що основний малюнок знаходиться в нижньому куті листа, лінії не чіткі, розміщено допоміжні елементи та інша особа, дитина захована у візку, при цьому мати тримається за деталь візка. Але образи матері і дитини йдуть без заміни на інші об’єкти. Вагітна довго вагалась, що малювати, нервувала. Отже, можна сказати, що ця вагітна також позитивно відноситься до своєї вагітності, але є незначні симптоми тривоги, невпевненості.

Провівши тест психологічної готовності до материнства можна зробити висновок, що обидві вагітні позитивно відносяться до своєї вагітності. Хоча в однієї це лише перша вагітність, а в іншої друга. Їм притаманний адекватний стиль сприймання та налаштування до материнства.

Отже, якщо порівнювати дані за двома методиками то вагітна Т. позитивно налаштована на материнство. Вагітна Н. за однією методикою відчуває деяку невпевненість, а за іншою  позитивно приймає дійсність.