Результати дослідження масової комунікації як спілкування великих соціальних груп

 

Так, характерні для підліткового періоду: ЗМК можна використовувати для формування в учнів норм й правил міжстатевого спілкування, культури стосунків статей. На жаль, у дійсності цей потужний механізм впливу не використовується належним чином.

Для того щоб вивчити процес масової комунікації як спілкування великих соціальних груп в підлітковому віці, визначити рівень сформованості якостей, характерних для спілкування, вивчити впливу навчально-виховного процесу на спілкування підлітків, у 2013-2014 навчальному році на базі середніх загальноосвітніх шкіл №  51 г  Кривий Ріг і № 64 м. Дніпропетровськ був проведений констатуючий експеримент, в якому було задіяно в цілому 150 підлітка у віці 14-16-ти років. Аналізуючи різні інструменти вивчення впливу ЗМК в підлітковому віці, ми зупинилися на методиці контект - аналізу та методологічної дилеми "якісне — кількісне".

Методи аналізу текстів також належать до цих двох арсеналів пізнання. Так, якісні методики вивчення біографій, мемуарів, "життєвих історій", аналіз групових дискусій, повсякденних вербальних контактів використовуються тими дослідниками, хто йде за тезами феноменології, етнометодології, почасти символічного інтеракціонізму і хто орієнтується на веберівське "розуміння". За допомогою цих методів реальність конструюється дослідником з унікальних, але таких, що мають спільну природу, вербальних свічень та проявів.

У 2013 - 2014 роки в Криворізькому Жовтневому ліцеї проводиться експеримент «Життєвий досвід людей». Об'єктами дослідження є учнівський, педагогічний, батьківський колективи в рамках виховної системи ліцею. Предметом дослідження є масова комунікація як спілкування великих соціальних груп.

Завданнями дослідження є:

1.Визначити та обґрунтувати  для кожної вікової групи методи  і форми масової комунікації спілкування на основі виховання в умовах ліцею.

2.Створити прийнятну для ліцею  виховну систему, сприяє творчому розвитку потенціалу великих соціальних груп.

3.Виявіть роль класних керівників  і вихователів у реалізації масової комунікації підлітків.

4.Розробити систему способів діагностики ефективності процесу масової комунікації спілкування на основі виховання в умовах ліцею.

5.Показати роль масової комунікації у спілкуванні.

6.Вивчити роль і можливості  колективу у створенні масової комунікації.

7.Спрогнозувати тенденції і характер, фактори, щаблі впливу масової комунікації як спілкування на основі виховання в умовах ліцею.

Гіпотеза дослідження: виховна система ліцею задовольняє творчому розвитку і реалізації потенціалу великих соціальних груп.

Дослідження передбачає комплекс методів вивчення даної проблеми:

а) аналіз досвіду ліцеїв та шкіл України щодо створення цілісної виховної системи, діяльності щодо забезпечення умов для розвитку масової комунікації спілкування на основі виховання в умовах ліцею;

б) анкетування, опитування, діагностування, зрізи, тестування учнів, класних керівників, батьків, активу, рейтинг з метою збору та отримання матеріалу для порівняння, класифікації та узагальнення;

в) твори, бесіди, інтерв'ю учасників з теми дослідження;

г) спостереження за об'єктивними і суб'єктивними сторонами дослідження;

д) вивчення документації ліцею, кафедри загальних питань виховання, класних керівників, керівників творчих об'єднань, органів самоврядування;

е) апробування на контрольних класах.

3.2 Результати дослідження масової комунікації як спілкування великих соціальних груп

 

Проаналізуємо результати експериментів (розглянутих в попередньому пункті), проведених у школах Кривого Рогу й Дніпропетровська з метою вивчення впливу масових комунікацій як спілкування великих соціальних груп.

Аналіз результатів за шкалою підтримки, що вимірює ступінь незалежності поведінки суб'єкта від впливів ззовні, підтвердив наше припущення про те, що початок процесу як спілкування великих соціальних груп стає можливим у віці 14-16-ти років.

Процентний розподіл підлітків за рівнями масової комунікації, дозволяє зробити висновок, що рівень спілкування підлітків 15-16-ти років значно вища, ніж у 14-річних. Так 39,4% підлітків 15-16-ти років перебувають на рівні статистичної та психічної норми, 3,8% підлітків даного віку досягли рівня спілкування, в той час як більшість підлітків 14-ти років (73,6%) не досягли рівня норми, і жоден підліток не досяг рівня масової комунікації.

Подальший аналіз даних, отриманих за допомогою методики "якісне — кількісне", підтвердив основні особливості підліткового віку, відзначаються психологами, їх стилю спілкування у групах. Найяскравіше у підлітків даної вікової категорії виявляються такі показники масової комунікації: забезпечувати надійність та відтворюваність даних, обґрунтованість їх за незалежними критеріями, зіставлення з даними інших досліджень.

Слід зазначити, що якщо за шкалою підтримки підлітки 15-16-ти років отримали значно вищі результати, ніж підлітки 14-ти років, то при аналізі результатів за шкалами контент-аналізу.

Так, за шкалою ціннісних орієнтацій на рівні норми знаходиться 57,8% підлітків 14-ти років, у підлітків 15-16-ти років цей відсоток становить 49%. Рівня масової комунікації досягли 21,1% 14 - річних підлітків і 30,7% підлітків 15-16 років.

Аналіз контент-аналізу підлітків показав, що результати за даними шкалами трохи нижче, ніж за шкалою кількісне - якісне. Так, за шкалою контент-аналізу на рівні норми перебувають 71% і 73% підлітків 14 і 15-16 років відповідно, на рівні спілкування - 7,9% підлітків 14 років і 8,6% підлітків 15-16 років. Ймовірно, це можна пояснити тим, що ціннісні орієнтації підлітків перебувають у стадії інтенсивного формування, а потреби у спілкуванні не задовольняються повною мірою.

За сумою балів, отриманих при обробці шкали контент-аналізу, ми можемо судити про те, наскільки людина товариська, здатний встановлювати глибокі й тісні контакти з оточуючими. Оскільки прагнення до спілкування є однією з основних характеристик підліткового віку, отримані результати досить високі. Так, рівня масових комунікацій по спілкуванню досягли 15,9% чотирнадцятирічних підлітків і 26,9% підлітків 15-16 років.

Таким чином, контент-аналізу, кількісне - якісне (за шкалами яких були отримані найбільш високі результати) є найбільш значущими для підлітків, що можна розглядати в якості особливостей їх спілкування у групах

За допомогою методики контент-аналізу вдалося з'ясувати, що 54,3% підлітків вважають, що вплив на процес спілкування надає в основному позашкільна діяльність, 39,4% упевнені, що навчальна, позаурочна та позашкільна діяльність надають рівні можливості для спілкування, і лише 6,3 % підлітків пов'язують процес спілкування виключно зі школою.

Процес масових комунікацій схильний до впливу ряду чинників, які умовно можна розділити на внутрішні і зовнішні. У ході констатуючого експерименту були виявлені відмінності спілкування. Так, для підлітків 15-16 років рівня спілкування в великих групах досягли лише 5,7% хлопчиків і 9,2% дівчаток, на рівні статистичної та психічної норми перебувають 25,8% хлопчиків і 57,7% дівчаток, а значно нижче норми - 56, 3% хлопчиків і 32% дівчаток. Таким чином, дівчатка-підлітки в більшій мірі прагнуть до виявлення і спілкування, ніж їх однолітки-хлопчики.

Для того, щоб визначити вплив навчально-виховного процесу на процес масової комунікації підлітків, ми зіставили результати тесту контент-аналізу учнів наприкінці 2013 року та на початку 2014. Зіставлення показало, що:

- У 17,2% підлітків результати істотно  зросли;

- У 65,5% - залишилися колишніми;

- У 13,7% підлітків за підсумками  року спостерігався значний регрес.

Крім того, збільшилася кількість підлітків, які не досягли рівня норми з основних шкалами. Це вказує на те, що в умовах навчально-виховного процесу не відбувається значного підвищення рівня спілкування, а за окремими параметрами відбувається його зниження, незважаючи на дорослішання.

Результати констатуючого експерименту дали підстави для наступних висновків:

1. В умовах традиційної системи  навчання та виховання не відбувається  значного підвищення рівня спілкування підлітків 14-16 років, незважаючи на те, що цей віковий період є найбільш сенситивним для спілкування.

2. Більшість підлітків знаходяться  на низькому і середньому рівні спілкування, однак, є група підлітків, яка має високий рівень спілкування в великих групах в силу своїх особистісних особливостей.

 

Висновки до третього розділу

 

Отримані результати свідчать про необхідність цілеспрямованої роботи з спілкування підлітків у групах. Ця робота повинна бути диференційованою, тобто враховувати і поточної рівень спілкування того чи іншого підлітка.

1. Дослідно-експериментальним шляхом доведено припущення сучасної соціальної психології - процес спілкування стає можливим в 15-16 років, коли розвивається готовність спілкування у великих групах в дорослому світі.

2. На емпіричному рівні дослідження  використовуються наступні інструменти - психолого-педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування, вивчення продуктів діяльності; дослідно-експериментальна робота; математичні методи обробки результатів діагностики.

3. За результатами даного експерименту  найяскравіше у підлітків даної вікової категорії виявляються такі показники спілкування: незалежність висловлювання думки, комунікабельність, спілкування в мережі – Інтернет.

4. 54,3% підлітків вважають, що вплив на процес масових комунікацій надає в основному позашкільна діяльність ( спілкування у великих групах), 39,4% упевнені, що навчальна, позаурочна та позашкільна діяльність надають рівні можливості для спілкування, і лише 6,3% підлітків пов'язують процес спілкування зі школою, в мережі Інтернет, на вулиці та т. інше.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

 

Отже, в цілому громадська думка формується під впливом усіх засобів масової інформації (радіо, преса, телебачення тощо). Маючи на меті привернути увагу громадськості до актуальних проблем, ЗМІ намагаються повніше відтворити у своїх матеріалах такі елементи змісту, як значущість розв’язання поставленої проблеми безпосередньо для індивіда, його сім’ї, колег тощо. Такого роду інформація є важливим каталізатором процесу формування громадської думки.

Оскільки масово-інформаційні джерела формують громадську думку через свої безпосередні аудиторії, то варто зауважити, що абсолютна більшість з них входить одночасно до складу аудиторії кількох засобів чи джерел масової інформації. Тобто якоїсь ізольованої аудиторії, яка б була причетна лише до одного засобу, не існує.

Отже, комунікація як одна з базових умов існування людської спільноти властива будь-якій формі спільного існування людей.

Масова комунікація — систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей.

Комунікація за своєю природою є “агресивним” процесом, процесом упливу на людину або суспільство, оскільки процес встановлення контактів (чим є комунікація), хоч сам собою і безболісний, але не такий уже й наївний щодо методів і способів контактування; він може бути нав’язливим, грубим, підступним і т. ін. І лише з кон’юнктурної точки зору або через наукове невігластво можна сказати, що комунікація — це дистильований процес передачі інформації, не пов’язаний з впливом на людей. Про цей уплив ви повинні пам’ятати постійно і повинні добре усвідомлювати, щó виробите словом і нести за це відповідальність, якщо не перед своєю совістю, то перед законом. Ведучи мову про своє право на слово, ви повинні подумати і про права того чи тих, хто вас слухає.

Не можна бути егоїстом і прагнути сказати за будь-яку ціну своє слово, треба поважати тих, хто вас слухає, і думати про те, чи потрібне їм ваше слово. Треба думати не тільки про свої права, а й про права тих, з ким ви спілкуєтеся.

Таким чином, під масовою комунікацією (масовим спілкуванням, mass communication) розуміємо організоване спілкування, що є видом суспільно-культурної діяльності, яка відбувається у вигляді взаємопов’язаних інтелектуально-мислительних та емоційно-вольових дій, спрямованих на духовне, професійне чи інше єднання маси людей.

Основним у цьому визначенні є розуміння комунікації як організованого спілкування, або діяльності, тобто такої активності людей, яка має свої мотиви, свою структуру, яка складається з дій — актів, підпорядкованих меті. До речі, будь-яка діяльність не існує сама собою, вона завжди представлена конкретними діями і в них реалізується. Найприроднішими діями, в яких відбувається спілкування як діяльність, є мовні дії, або мовлення.

Те, що масова комунікація є організованим спілкуванням, має принципове значення для розуміння формування й розвитку масово інформаційних процесів у суспільстві. Ідея організованого спілкування може виникнути лише у ситуації відповідальності мовця (комуніканта) за свою “словесну роботу ”. Ця відповідальність рідко виникає під час спілкування двох людей, бо таке спілкування має рівень переважно побутової міжособистісної комунікації.