Результати дослідження результатів по методиці «Малюнок сім’ї»

На арт-терапевтичних заняттях, дитина малювала пальцем, а іноді і пальцями, занурюючи їх в фарбу.

На першому занятті, Данило, намалював природу (Додаток Б). Треба відмітити, що після того, як хлопчик дізнався, що треба малювати пальцями, дуже зніяковів та напружився, це було видно по його скованим рухам, і не бажанні занурювати палець в фарбу.  Але вже при першому контакті з фарбою, скутість зникла.

Хлопчик малював 20 хвилин, майже весь цей час мовчав, на питання відповідав дуже скупо. Кольорова палітра представлена трьома кольорами: жовтим, синім і у великій кількості зеленим. Що характеризує підвищену тривожність.

 Після того, як Данило  закінчив малювати, ми запитали  його, що означає його малюнок  і чому він намалював саме  його, але хлопчик, замкнувся і  відмовився розповідати.

  На другому арт-терапевтичному занятті, дитина вже почувала себе трохи розкутійшою, не боялася занурювати в фарбу пальці, і дуже уважно не відволікаючись малювала дитячий майданчик (Додаток В). На малюнку дитина зобразили свій вільний час. Малюнок був не дуже охайним, можливо це пов’язано, з тим, що під час малювання, хлопчик згадував про те, як проводить час на цьому ігровому майданчику, і  на підсвідомому рівні малював динамічніше. На цей раз, Данило розповів про те, що намалював. Кольорова палітра стала більш різноманітніша, з шести кольорів, він задіяв п’ять, але зелений все ж переважав. Задля більшого ефекту, нами було запропоновано, щоб хлопчик, при бажанні малював  і вдома.

Через тиждень було проведене ще одне заняття. Данило, вів себе більш впевнено, зразу повідомим, що хоче намалювами свого друга та подругу, під час малювання іноді посміхався, та коментував, те що малює.(Додаток Г). З ентузіазмом занурював пальці до фарб та в воду. Після закінчення малюнку, хлопчик розповів, що роблять його друзі. На малюнку трохи зменшилося використання зеленого кольору, що є гарним знаком. Данило, розповів, що йому дуже подобається малювати пальцями, і він вдома інколи теж малює всілякі картинки. Хлопчик, став більш розкутіший у спілкуванні.

  Тож за невеликий проміжок часу у хлопчика, стала простежуватися позитивна динаміка. Що ще раз доводе чарівну дію арт-терапії і те, що якщо і надалі займатися малюванням пальцем, то можливо досягти ще більших результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Після проведененого теоретичного аналізу літератури та практичного дослідження, можемо зробити висновок,  що арт-терапія здатна простими й екологічними засобами актуалізувати  внутрішній потенціал кожної людини, сприяти зціленню і за невеликий проміжок часу почати налагоджувати психоемоційний стан людини. Вона дозволяє висловити свої емоції, почуття, страхи, біль, тривогу за допомогою малювання, ліплення, конструювання з природних матеріалів та ін. Переживаючи образи, людина знаходить свою цілісність, неповторність та індивідуальність. 

Суть арт-терапіє полягає, в тому, щоб дати «висловитися» без слів, прожити всі свої внутрішні суперечки. Саме на це і орієнтовані методи арт-терапії. У процесі терапевтичної роботи відбувається м'яке опрацювання та корекція подій, які тривожать людину. Згодом, вона стане помічати, що з непридатних матеріалів, а саме шматків паперу, гілочок, лисття, шишок, глини та ін., можливо створити красиві вироби, тим самим розвинувши свій талант, підняти свою самооцінку, а також вирішити складну психологічну проблему. Арт-терапія дозволяє зробити цей процес радісним, цікавим, успішним для кожного.     

Також, позитивним моментом є і те, що згодом, діти і дорослі, що проходять курс арт-терапії, можуть придбати хобі, навчитися нового виду прикладного мистецтва. Нове захоплення дозволить приділити більше уваги до себе. Це в свою чергу, зробить стосунки  батьків і дитини більш гармонійними. Але на сьогодні, на жаль, існує, таке сумне явище, як неблагополучна сім'я. А як відомо, сім'я – це найважливіший для людини простір організації особистого досвіду, середовище розвитку кожної особистості, процес взаємодії з іншими членами сім'ї, побудови стосунків, соціальних зв'язків із навколишнім світом. Зазвичай до неблагополучних, відносяться сім’ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи інші причини. Така сім'я включає цілий комплекс проблем.У результаті цього у таких сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання дітей. Наслідком цього явища є «важкі» діти, оскільки, значні порушення в емоційних контактах з близькими людьми є серйозною травмою, що призводить до порушення фізичного, психічного та емоційного розвитку та  появи таких явищ як:              - дитяча бездоглядність і безпритульність;

- втеча з дому;

- статева розбещеність;

- правопорушення і злочинна  діяльність;

- алкоголізм;

- наркоманія та токсикоманія.

Соціальний педагог повинен сприяти нормалізації відносин у сім'ї, захищати права дитини і створювати умови для сприятливого розвитку особистості. Тож при виявленні психоемоційних проблем, арт-терапія є найбільш м'яким методом  у роботі  з дітьми, які потребують допомоги. Адже, дитина може не говорити, або може і не визнати свої проблеми своїми, але при цьому ліпити, рухатися і виражати себе через рухи тілом. Через психічі та деякі фізичні відхилення дитина стає пасивною, коло її інтересів стає вузьким, а потреба в активному взаємодії зі світом знижується. В результаті знижується і здатність до адаптації. Вона занурюється у себе  та починає вважає, що не зможе знайти вихід із ситуації, що склалася, але арт-терапія дозволяє розірвати це коло. Адже, коли дитина займається творчістю, вона починає  винаходи нові і нові способи вираження своїх емоцій. І несвідомо нові способи спілкування зі світом. Тобто поступово відновлюються втрачені здібності.    В сучасній психотерапевтичній практиці немедичного характеру використовується багато методів, що призвані полегшити психологічний стан людини, розв’язати її внутрішні протиріччя та сприяти самоосягненню. Найбільша кількість таких методів розроблена в результаті практичної діяльності світил психологічної думки – Зігмунда Фрейда, Карла Густава Юнга, Карла Роджерса, Віктора Франкла, Станіслава Грофа та ін. Але к вибору форм, методів і засобів педагогічного впливу, треба підходи зі всією відповідальністю, оскільки, невірний підхід, може призвести до виникнення у дітей хворих уявлень, звичок і потреб, які ставлять їх у ненормальні відносини з суспільством.  

Проведене нами дослідження довело, що за невеликий проміжок часу за допомогою арт-терапії, можливо, покращити емоційний стан дитини, яка виховується у неблагополучній сімї, та має певні проблеми у спілкувані та підвищену тривожність. Арт-терапевтична проективна методика «Малювання пальцем» дала нам змогу  простежити за позитивною динамікою у поведінці дитини та поступовому налагодженню її психоемоційного стану, про, що свідчать малюнки (Додатки В, Г).

Отже, можна припустити, що якщо дитина і надалі буде малювати пальцями, то через деякий час вона зможе повністю відновити свою душевну рівновагу та позбутися того, що її найбільш хвилює.

 

 

 

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Алан Д.  «Ландшафт дитячої душі»; СПб, 1997.
2. Арт-терапевтична проективна методика «Малювання пальцем» Р. Ф.Шоу.
3. Архіпова С.П.Майборода Г.Я. Соціальна педагогика: Навчальний посібник – Черкаси-Ужгород: Мистецька лінія, 2002.- 286с.
4. Бурно М. Терапия творческим самовыражением. М: Медицина, 1989.
5. Беседин А.А. Неблагоприятные семейные стереотипы как фактор формирования девиантного поведения подростка /А.А. Беседин // Вестник международного славянского университета.Серия «Социология».-т.4- 2001.-№4.С.21-28.
6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки дет. психиатра: кн.для учителей и родителей/ М.И.Буянов.-М.:Просвещение,1988.-207 с.
7. Василькова Ю.В. Методика й досвід роботи соціального педагога: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - М., 2001.
8. Вознесенський О. Арт-терапія сім’ї // Психолог – 2005.- №1-.- С.9-14.
9. Вознесенський О.Особливості арт-терапії як методу // Психолог. -2005.-№10.-C.5-8.
10. Волинець Л.С.Соціальне становище дітей в Україні. – К., 2000.
11. Дівіцина Н.Ф. Соціальна робота з неблагополучними дітьми й підлітками. Конспект лекцій. - Ростов на Дону, 2005.
12. Древіцька О. Арт-терапевтичні підходи в психотерапевтичній і психопрофілактичній роботі з дітьми // Простір арт-терапії: можливості і перспективи: Збірник наукових статей / За ред. А.П.Чуприкова. – К.: КИТ, 2005. – С. 45.
13. Дяченко Я.С. Творчість як істотний феномен дитячої обдарованості // Наукові записки Інституту психології Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26. – Т. 2. – С. 29.
14. Ежова Н.Н. Научись общаться!: коммуникативный тренинг. – Ростов-на- Дону: Феникс, 2005. – С. 39.
15. Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: Теорія і практика. Монографія. – К., 1998.- 333с.
16. Звєрєва І.Д.  Діяльність соціального педагога в середовищі: зміни, форми, методи //Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи.-Ужгород, 1999.- Ч.1.-С.268-271.
17. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2002.- 228 с.
18. Капська А.Й. Соціальна робота:Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури, 2005. -328 с.
19. Коваль Л.Г. Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навчальний посібник.- К.:ІЗМН, 1997.-392 с.
20. Кононенко О.Л. Соціально – емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві):  Навчальний посібник для вузів.–  К. Освіта,  1998. –225 с.
21. Копытин А.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Гиппократ, 1999.- 360 с.
22. Мудрик А.В. Социальная педагогіка.-М.:Академия, 2000.- 192 с.
23. Мудрик А.В. Социальная педагогіка./под. ред. В.А. Сластенина.-М.:Академия, 1999.
24. Мустаева Ф.А. Соціальна педагогигіка.-М.:Академічний проект,2001.- 415с.
25. Настільна книга соціального педагога/Авт.-уклад.: О.Є.Марінушкіна, І.М.Вишнева, В.В. Носенко. –Х.: Вид.- «Ранок», 2011- С.204-205.
26. Настільна книга соціального педагога/Авт.-уклад.: О.Є.Марінушкіна, -Х.: Вид. «Ранок»,2011.
27. Роль и функції соціально-психологічної служби в роботі з сім’єю / Козубовська, В.Ю.Керециан, Г.В. Товканець.-Ужгород,1998.-73 с.
28. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб.: Минск, 1998.- 456 с.
29. Осипова А.А.«Загальна психокорекція»; М, 2000.
30. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. За ред.Капської А.Й.,    №3(8) 2004.
31. Столін В.В. Психологічні основи сімейної терапії / / Питання психології. 1982 № 4.
32. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5- ти т., Т.1. Проблеми виховання всебічного розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу. – К.: Рад.школа, 1976 – 446 с.
33. Психологічна діагностика і корекція важковиховуваності дітей і підлітків:Навч.посіб./О.Г. Антонова – Турченко, Е.І. Драніщева, Л.І. Дробот. – К.: ІЗМН,1997. – 312 с.
34. Психотерапия. Под ред. Б.Д. Карвасарского; СПб, 2000. – 294 с.
35. Практикум по арт-терапии//Под ред. А.И.Копытина. - СПб: Питер, 2000. - 448 с.
36. Психокорекційна та розвиваюча робота з дітьми.- М.:Академія. 2001- 224с.
37. Тест «Малюнок сім'ї» за Л.Корманом,1964.
38. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг.ред. проф. А.Й. Капської. – К., 2000.
39. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з сімєю в Україні:теорія та методика:Монографія/І.М.Трубавіна.-Х.:ХНПУ, 2007.-338 с.
40. Хайкин Р. Художественное творчество глазами врача. СПб.: Наука, 1992.
41. Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. – К.: ВД  «Професіонал», 2004. – С. 215.