Шпаргалка з психології професійної кар'єри

 

 

 

 

 

34. Особливості роботи практичного психолога з адміністрацією навчального закладу. (конспект)

Головна мета роботи з директором і заступником полягає у допомозі створення сприятливого психологічного мікроклімати в колективі. Грамотне прийняття колективом управлінських рішень. Управлінське рішення приймається на педагогічній раді, готує один з заступників (4 рази на рік, 2 рази на місяць) і готує проект рішення ради. Важливо щоб директор зрозумів, що проект рішень має бути готовим за 2 тижні до початку ради і поданий на обговорення у кожне методичне об’єднання. Необхідно створити умови для пропозицій які можуть надаватися вчителями, щодо проекту рішень, це можуть бути скриньки – пропозиції.

На виробничі наради запрошувати  не всіх працівників закладу. Необхідно  враховувати стаж працівника і співвідносити  його досвід (стаж) з тими питаннями  які розглядаються на певній нараді.

Організовувати певні  методичні семінари, практикуми. Важливо  передбачати «Я» включеність  працівника, його професійний досвід, професійний інтерес, тобто не семінари для галочки , заганяючи туди всіх працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35. Кар’єрні можливості  викладачів ВНЗ.

Успіх у професійній кар’єрі  викладача ВНЗ пов'язаний лише з  його науковою доробкою. У професій кар’єрі викладача не має таких понять як кваліфікаційна категорія. Замість курсів підвищення кваліфікації є стажування, яке проходять 1 раз на рік, і воно проходить провадження власної наукової проблеми у навчальний процес з того ВНЗ де він працює з тим ВНЗ де він стажується. В процесі стажування відбувається вивчення особливостей навчальних проблем, курсів для ОКР(бакалавр), ОКР(спеціаліст), ОКР(магістр). Основна мета стажування – підвищення професійних умінь.

 Основною метою викладача  ВНЗ у кар’єрному плані є  робота над дисертаційним дослідженням  і отримання наукового ступеня,  з початку кандидат наук і потім наукового звання – доцент, далі отримання наукового ступеня доктор наук і наукового звання – професор.

Подальша професійне зростання  у науковій кар’єрі означає обрання  академіком на загальних зборах Академії професійних наук (пед., мед., тех.).

Відповідна схема професійної  кар’єри у науково дослідних  інститутах, проте замість звання доцент у науково дослідному інституті  є звання старший науковий співробітник, потім можна досягнути звання головний науковий співробітник.

Звання доцента у ВНЗ  можна отримати і без наукового  ступеня кандидат наук, звання професор можна отримати маючи лише науковий ступень кандидат наук, за вагомі наукові  і методичні доробки. Наприклад: власні підручники, навчальні посібники)

Отримання посади у ВНЗ  чи науково дослідному інституті  можливо лише за наявності у людини наукового ступеня і (чи) наукового  звання. Чим вища посада тим вищий  має бути науковий ступень, з цим  пов'язаний імідж закладу.

Людина яка не має наукового  ступеня може досягнути найвищої посади «старший викладач».

Маючи на науковий ступень можна працювати на посаді доцент, професор, щоб закріпити за собою цю посаду на довгий час необхідно обов’язково отримати звання доцент чи професор. Звання надається людині за кількістю наукових праці. У людини яка має науковий ступінь більш комфортні умови праці ніж у тої яка не має наукового ступеня, тобто менше навчальних години дається на посадовий оклад. Чим вища посада тим менше навчальних годин планується на ставку, тобто на посадовий оклад.

 

 

 

 

 

 

36. Складові рейтингу викладача  ВНЗ.

1. Наявність професійно  значущих якостей(динаміки особистості,  професійна спрямованість, емпатія,  емоційна стійкість, суб’єктивність)

2. Наявність професійних  умінь, впливами серед них є:дослідницькі  уміння і організаційні уміння, уміння поєднувати професійну  теорію з практикою, тобто особливостями  впровадження теорії в практику.

3. Володіння ІКТ.

Рейтинг і імідж викладача залежить від наявності наукових праць і від наявності наукової школи (кількість аспірантів, докторантів, кількість захищених під керівництвом цього викладача).

Серед наукових праць які  складають імідж викладача ВНЗ  на першій позиції є наявність монографій – це опис власного завершеного наукового дослідження. Потім, на другій позиції, наявність підручників, навчальних посібників. На третій позиції є наявність статей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37. Показники іміджу викладача.

Імідж – це неповторний образ викладача.

Рейтинг і імідж викладача залежить від наявності наукових праць і від наявності наукової школи (кількість аспірантів, докторантів, кількість захищених під керівництвом цього викладача).

Серед наукових праць які  складають імідж викладача ВНЗ  на першій позиції є наявність монографій – це опис власного завершеного наукового дослідження. Потім, на другій позиції, наявність підручників, навчальних посібників. На третій позиції є наявність статей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38. Напрямки кар*єри в  системі державного управління

У системі державного управління є стійка практика сприймання кар*єрного зростання персоналу.

Людина-профсіонал, яка має  творчі здібності, високий рівень освіти дуже рідко коли займає високі посади. Це пов*язано з тим, що його бояться  ставити на вис. посаду, тому що він  може виявитися розумнішим ніж вищий  посадовець.

Для того щоб зробити карєру в сист. дурж. упр. має бути висока мотивація карєри – карєрна причастність. Тобто, щоб виконати наказ керівника (особл. в нероб. час). Тоді можна швидко зробити карєру, в разу, коли керівник займе посаду вище, сісти на його місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39. Ротація кар’єри. Її  позитивні та негативні наслідки.

Характерна ознака кар’єрного просування в системі державного управління є ротація кадрів. Будь-яка  ротація має наслідки. Позитивні:

1. підвищується рівень, якість роботи підрозділу тому, що новий керівник краще бачить проблеми свіжим оком того відділу, де починає працювати, знаходить нові підходи до вирішення проблем.
2. Для того щоб керівники підрозділів відчули, що у їх колі обсяг робити не менша і відповідальність не менша а може і більша, теж відбувається ротація кадрова.
3. Ротація кадрів може виступати методом підвищення кваліфікації, тобто на новому місті роботи керівник повинен не тільки застосовувати ті знання які у нього є ай вчитися і вивчати специфіку нового підрозділу.

Негативні: знижується ефективність роботи підрозділу в адаптаційний період роботи працівника.

Ротація кадрів може виступати  методом підвищення кваліфікації. На новому місці роботи керівник часто  повинен не тільки застосовувати  ті вміння, методи, які в нього  є,  а ще й потрібно вчитися. Треба  вивчити специфіку нового підрозділу, яким він починає керувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40. Стратегії досягнення  професійного успіху у системі  державного управління.

1. Ефективна професійна  діяльність.

2. Ефективне міжособистісне  спілкування і взаємодія. Використанні  у просуванні по службі неофіційних  взаємин. Такі люди, за другою  стратегією, частіше досягають успіху  у кар’єрі державного службовця.  Вони наділенні здатність легко  встановлювати контакт, входити  у довіру, тонко відчувати настрої  і емоційні реакції як оточуючих  та і осіб безпосередньо їх  керівництва. Вміють швидко адаптуватися  до різних ситуацій.