Системная построение высших психических функций и их системная мозговая организация как основа исследования всех частных случаев локаль

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2012 в 16:19, реферат

Описание работы

Проблема порушень психічних процесів, а зокрема емоційних станів у людей з локальними ушкодженнями головного мозку відноситься в першу чергу до такої галузі психологічного знання, як нейропсихологія. Як відомо, сучасна нейропсихологія являє собою галузь психологічної науки, що інтенсивно розвивається і включає не менш п'яти самостійних напрямків – клінічну, експериментальну нейропсихологію, реабілітаційний, психофізіологічний напрямок, нейропсихологію дитячого віку. Усі перелічені нами напрямки відповідно до різних завдань і за допомогою різних методів вирішують загальну теоретичну проблему – проблему мозкової організації вищих психічних функцій людини.

Файлы: 1 файл

Referat_Psihi4ni porazki mozky.doc

— 185.00 Кб (Скачать файл)

Шкала депресії. Опитувальник розроблений для диференціальної  діагностики депресивних станів і станів, близьких до депресії, для скрінінг-діагностики при масових дослідженнях і з метою попередньої долікарської діагностики. Тест адаптований Т.І. Балашовою. Випробувані відзначають відповіді на бланку. Рівень депресії (УД) розраховується за формулою:

УД = åін + åобр.

Якщо УД не більш 50 балів, то діагностується стан без депресії. Якщо УД більш 50 і менш 59 балів, то робиться висновок про легку депресію ситуативного чи невротичного генезу і т.д.

Шкала оцінки рівня реактивної й особистої тривожності (Спілбергер, Хонин).

Даний тест є надійним інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність як стан) і особистої тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблений Ч.Д. Спілбергером (США) і адаптований Ю.Л. Хониним.

3.3. Результати і їхнє обговорення

 

1. Методика  “Т і Д”

Дана методика показала, що для більшості випробуваних першої групи характерна наявність коефіцієнта в межах від –5,6 до –1,28 (80%), що свідчить про наявність суміжного стану тривожності, що виявляється в зниженні порога порушення стосовно різних стимулів, у нерішучості, нетерплячості, непослідовності  дій і ін. Коефіцієнт більший за +1,28 свідчить про гарний психічний стан, менш –1,28, говорить про виражену психічну напруженість. Депресія виявляється в невротичних реакція – в ослабленні тонусу життя й енергії, у зниженні тла настрою, наявності почуття самітності і безрадісності.

Для другої групи випробуваних у цілому характерна перевага коефіцієнтів, що перевищують значення +1,28 (за загальними шкалами).

Таблиця 1

 

1-я група

2-я група

Л

П

Л

П

Показники за шкалою тривожності:

       

- менш –1,28

80%

12,5%

25%

25%

- понад +1,28

20%

87,5%

75%

75%

Середнє значення

-2,86

+3,6

+2,51

+2,96

Показники за шкалою депресії:

       

- менш –1,28

75%

12,5

30%

37,5%

- більш +1,28

25%

87,5

70%

62,5%

- середній показник

-1,93

+3

+1,96

+1,9


 

Однак у другій групі (підгрупі П) помітно незначне збільшення числа випробуваних, схильних до переживань депресивного характеру, що виявляється в зниженні тла настрою, в ослабленні тонусу життя й енергії й ін.

На наш погляд, це може бути обумовлене тим, що в двох з випробуваних у результаті поразки правої півкулі було порушено нормальне функціонування лівої руки, що на дійсний момент так і не відновлено.

 

2. Методика  “Шкала депресії”

У результаті проведеної методики ми з'ясували, що для більшості випробуваних 1-ї групи (підгрупи Л) характерна наявність показника рівня депресії (УД)=50-59 балів, що свідчить про наявність легкої депресії ситуативного чи невротичного генезу.

Результати груп 1 (підгрупи П) і 2 (Л) і 2(П) здебільшого не перевищують 50 балів, отже, можна говорити про відсутність стану депресії в даних випробуваних.

 

 Таблиця 2

 

1-а група

2-а група

Л

П

Л

П

УД > 50 балів

90%

12,5%

37,5%

25%

УД < 50 балів

10%

87,5%

62,5%

75%

Середній показник

56,3

38,5

44,67

34,75


 

3. Опитувальник «САН»

Підрахувавши результати даної методики і порівнявши їх з  наявними середніми оцінками, ми з'ясували, що для випробуваних 1-ї групи (підгрупа П) характерним, на наш погляд, є неадекватно піднесений настрій (оцінки хворих цієї групи перевищують показники інших хворих, що беруть участь у дослідженні, а також стандартні оцінки, приведені в літературі).

Що, загалом, підтверджує  результати деяких досліджень, описаних у проаналізованих нами літературних джерелах. Згідно з якими поразки правої півкулі приводять до зниження критичності і недооцінки тяжкості свого стану, а також переваги в хворих підвищеного емоційного тла.

Таблиця 3

 

1-я група

2-я група

Л

П

Л

П

Самопочуття (середній показник)

3,3

4,3

4,8

4,2

Активність (середній показник)

3,5

3,8

4,1

3,9

Настрій (середній показник)

2,9

6,3

5,0

4,9

Середнє арифметичне  за трьома шкалами “САН”

3,23

4,8

4,3

4,47


 

Щодо невисоких показників “самопочуття” і “активності”, то це цілком адекватне явище, з огляду на фізичний стан хворих з черепно-мозковими  травмами, поліпшенням якого згодом можна, мабуть, і пояснити в середньому нормальні показники у випробуваних другої групи обох підгруп (у віддалений період ЧМТ).

4. Тест-опитувальник  “Оцінка настрою”

Отже, на момент обстеження в хворих, що беруть участь у нашому дослідженні, переважав наступний настрій:

1-а група (підгрупа  Л) – “настрій” не вище 4 балів  у всіх випробуваних цієї підгрупи (для даної шкали норма 9 б.); - “остеничний стан “ – 3 бали  і нижче (тут, навпаки, 9 б. – свідчить про відсутність такого і по убутній до 1 б. – найбільша виразність зазначеної характеристики); - “стан ейфорії” – понад 7 б. (як і в попередній шкалі, 1б. – максимальна виразність, 9б. – мінімальна).

1-а група (підгрупа  П) – у всіх вісьмох випробуваних  спостерігається різного ступеня ейфоричний настрій. Показники по шкалі “стан ейфорії” не вище 4 балів (середня оцінка – 2,49).

2-а група (підгрупа  Л) – 80% випробуваних на момент  обстеження притаманний звичайний настрій (“настрій” – показники не нижче 4 балів, середня оцінка 5,8 б.).

2-а група (підгрупа П) – настрій більшості хворих близький до ейфорії, однак ступінь виразності подібного порушення нижче, ніж у 1-ї група (П) (“стан ейфорії” – оцінка не вище 6, при низьких показниках за настроєм менш 4-5 балів, середній бал по шкалі “стан ейфорії – 4,57).

 

 5. Шкала оцінки рівня реактивної й особистісної тривожності (Ч.Д. Спілберг, Ю.Л. Хонин)

 

Показники по шкалі реактивної тривожності (Р.Т.)

 

Таблиця 4

 

(3,0 – 3,4 б.)

висока тривожність

Середня тривожність

(2,0-2,9 б.)

Низька тривожність

(1,5-1,9)

Дуже низька тривожність

(0,0-1,4)

Середня оцінка

2-а группа

П

0%

12,5%

25%

62,5%

1,28

Л

0%

25%

25%

50%

1,63

1-а группа

П

0%

25%

12,5%

62,5%

1,37

Л

70%

30%

0%

0%

3,15


 

Показники по шкалі особистісної тривожності (Л.Т.)

Таблиця 5

 

(3,0 – 3,4 б.)

висока тривожність

Середня тривожність

(2,0-2,9 б.)

Низька тривожність

(1,5-1,9)

Дуже низька тривожність

(0,0-1,4)

Середня оцінка

2-а группа

П

12,5

0%

37,5

50%

1,83

Л

0%

12,5%

25%

62,5%

1,29

1-а группа

П

0%

12,5%

0%

87,5%

0,67

Л

0%

10%

30%

60%

1,23


 


Информация о работе Системная построение высших психических функций и их системная мозговая организация как основа исследования всех частных случаев локаль