Властивості уваги у різні періоди вікового розвитку

 

 

2.3. Рекомендації  щодо покращення розвитку властивостей уваги на уроках біології

Забезпечення розвитку властивостей уваги в педагогічному процесі залежить від уміння педагога зв'язати навчальний матеріал з стійкими мотивами учнів. В зв'язку з цим розробляються педагогічні або психолого-корекційні рекомендації .

1) Чільне місце у вихованні властивостей уваги займає формування у дітей уміння бачити і чути, помічати навколишнє, спостерігати факти і явища. Для цього слід з ранніх років знайомити дитину з багатством і різноманіттям навколишнього світу, вчити помічати те, що знаходиться навколо нього. На уроках біології такі умови дуже легко забезпечити, так як біологія тісно пов’язана з природою, з середовищем, що оточую людину. Бо саме біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю у всіх його проявах.[13]

2) Основною умовою прояву і розвитку всіх властивостей уваги у школярів є наявність інтересу і емоцій, які робили б для них навчальний процес досить привабливим. Це залежить насамперед від матеріалу, який підлягає вивченню, і від способів його подачі. Важливу роль, зокрема, відіграє наочність викладання. В курсі біології головною наочністю є застосування посібників (зокрема з ботаніки, зоології, анатомії, екології, генетики), картин, малюнків, таблиць, схем, муляжів, демонстраційних предметів, показ дослідів, приведення конкретних фактів та ілюстрацій з життя, діючих на емоції учнів, - все це робить викладання цікавим, викликає розвиток властивостей уваги.

3) Треба правильно організовувати сприйняття учня, навчивши його помічати те, що вимагає уваги. Для цього треба ставити перед ним завдання - не тільки подивитися на предмет або на картину, але і виявити в них те-то, відповісти на таке питання, зробити порівняння .

4) Важливе значення для розвитку певних властивостей має якість пояснень вчителем нового матеріалу. Яскрава за формою і багата за змістом, емоційно насичена розповідь вчителя великою мірою привертає увагу учнів. Разом з тим і тут необхідно дотримання ряду умов. Увага привертається тоді, коли учні в оповіданні вчителя дізнаються щось нове, причому таке, в чому є елементи знайомого їм. Звідси - необхідний зв'язок знову повідомлюваного з тим, що вже відомо. Важливо, далі, щоб нецікаве (а воно завжди може бути і в новому матеріалі) було пов'язано з тим, що цікавить учнів.

5) Увага учнів до викладу вчителем нового матеріалу виникає головним чином тоді, коли розповідь вчителя відрізняється жвавістю, динамічністю. Якщо питання висвітлюється з різних сторін і досліджуваний предмет розкривається в різних зв'язках і відношеннях, увага буває значно більш стійкою.

6) Велике значення для втримання певних властивостей уваги має активність учнів; треба щоб вони були не пасивними слухачами і глядачами того, що робить учитель, але діяли самі: запитували, відповідали, проводили досліди.

7) Велике значення для уваги має інтерес до роботи, причому не тільки безпосередній, що викликається самою роботою, але й непрямий - інтерес до результатів діяльності. Якщо школяр, який не цікавиться біологією, що відрізняється неуважністю при заняттях нею, буде переконаний в тому, що знання біології необхідне для роботи в області цікавої для нього тваринки, він буде більш уважний на уроках біології.

8) Вимогливість вчителя повинна носити послідовний, систематичний характер. Пред'являючи учням певні вимоги, необхідно стежити за тим, щоб навчальний матеріал і та робота, яку повинен виконати учень, були посильні йому і не були разом з тим занадто легкими для нього.

9) Важливою умовою залучення і підтримування уваги учнів є правильна організація уроку. Якщо навчальний матеріал сам по собі не представляє великого інтересу, але в побудові уроку є сувора система, яку відчувають і самі школярі, вони працюють під час такого уроку уважніше.

10) Треба підтримуватися  певного темпу роботи, який робить урок досить ущільненим. Не слід дуже поспішати і квапити учнів, так як квапливість саме і призводить до неуважності, до помилок. Однак і уповільнена робота сприяє відверненню уваги.

11) Необхідно враховувати  індивідуальні відмінності учнів. Дітей пасивних слід більше підбадьорювати, активізувати їх роботу. Дуже рухливих школярів треба весь час тримати в полі зору, навантажувати досить різноманітними навчальними заняттями. Активним і здатним школярам слід давати посильні додаткові завдання.

12) Для покращення властивостей уваги необхідно проводити дидактичні ігри. Так як вони залучають інтерес дитини і тим самим стає повштовход для розвитку певних властивостей уваги.

13) Можна використовувати  певні методики, вправи. Які теж  покращують розвиток властивостей  уваги. Наприклад методика «Знайди помилку у тексті», такі тексти можна друкувати після вивчення певного матеріалу з біології, і таким чином перевіряти знання дитини паралельно з розвитком певних властивостей уваги (концентрація, розподіл і об’єм уваги). 

Дотримання зазначених рекомендацій при достатній послідовності і наполегливості вчителя змусить учня все частіше і частіше працювати без відволікань, в силу чого увага його стане звичною, буде виникати відразу і без зусиль при наявності певних, вже звичних для школяра умов. Разом з тим у нього сформується загальна здатність утримувати увагу на те, що вимагається, тобто розвинеться уважність як одна з важливих рис особистості.

 

 

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

В процесі дослідження проблеми розвитку властивостей уваги у різні вікові періоди, мною було досліджено загальний об’єм і рівень концентрації уваги у молодшого школяра, підлітка і юнака.

Було виявлено, що юнак має дуже високий об’єм уваги(77,8 %) і високу концентрацію уваги при  швидкому темпі виконання певної роботи (5,1). Підліток має середні показники, як об’єму, так і концентрації уваги. Найменші показники були у молодшого школяра, темп виконання обох методик був занадто низький, і це майже не впливало на точність виконання робіт. Так, об’єм уваги молодшого школяра становить 44,4 %, а темп концентрації усього 2,6.

Проте найбільш низьких  показників у досліджуваних виявлено не було.

Були розроблені рекомендації для вчителів біології про покращення розвитку властивостей уваги з метою поліпшення рівня навчальних досягнень.

 

ВИСНОВКИ

Залежно від вимог  до уваги особистості у процесі  діяльності, індивідуальних особливостей нервової системи і виховання  у людей з’явилися різні властивості  уваги. До них належать: концентрація, об’єм, стійкість, інтенсивність, розподіл та переключення. Проаналізувавши наукову літературу ми зустріли різну класифікацію властивостей уваги.

В теоретичній частині  показано, що властивості уваги є окремими здібностями кожної людини і ці здібності здатні змінюватися з віком.

Властивості уваги можуть бути як позитивними, так і негативними.

 Найнижчий рівень  негативних властивостей уваги  називається розсіюванністю.

Кожному віковому періоду  властиві певні новоутворення, що стосуються властивостей уваги. І в же в теоретичній  частині ми бачимо залежність позитивної долі певної властивості від віку. Тобто чим більше вік, тим краще розвинута та чи інша властивість.

Таку закономірність ми намагалися довести і практично, за допомогою методів діагностики, досліджуючи концентрацію та об’єм  уваги.

Було виявлено, що найбільш високі показники рівня концентрації і об’єму уваги були у юнака, а найбільш низькі(порівняно з юнаком і підлітком) – у молодшого школяра. Для підлітка були характерними середні показники, які відповідали темпу виконання обидвох методик.

Тобто, залежність між віковим періодом і розвитком уваги насправді існує.

Для покращення розвитку властивостей уваги, вчителям і батькам слід дотримуватися певних умов, які безпосередньо пов’язані з індивідуальними особливостями кожної дитини і характеристикою певної властивості.

Для цього мною були складені рекомендації щодо покращення розвитку властивостей уваги згідно з певним віковим періодом.

 

Список використаної літератури

 

 

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация  учебно-воспитательного процесса  в школе. – М.,1982.

2. Башаева Т.В. Роль внимания в жизни дошкольника//Єнциклопедия воспитания и развития дошкольника. – Ярославль:Академия развития, Академия Холдинг, 2001.

3.Бондарев И.П.,Вылегжанин  О.И., Чичерин Д.С., Софьин А.М. Новая  методика оценки свойств внимания//Журнал  «Вопросы психологи», №5, 2000.

4. Гамезо М.В., Орлова  Л.М. Возрастная и педагогическая  психология, - М.,1999.

5. Гиппенрейтер Ю.Б.  Введение в общую психологію//Курс  лекцій. – М.: «ЧеРо», 1995.

6. Дубровина И.В. и др.. Психология: Учебник для студ. Сред. Пед.. учеб. Заведений. – 2-е узд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2003.

7. Дубровинская Н.В.  Нейрофизиологические механизмы  внимания: онтогенетическое исследование.  - Спб.: Академия, 2005.

8. Немов Р.С. Психология//Психодиагностика. – Кн.3. – М.: ВЛАДОС, 2001.

9. Рогов И.Е. Общая  психология(курс лекцій). – М.:ВЛАДОС, 2008.

10. Рубинштейн С.Л. Основы  общей психологи. – Спб.:Питер, 2005.

11. Токарева Н.М., Шамне  А.В. Методичні рекомендації до  вивчення курсу вікової психології. – Видання друге, доповнене. – Кривий Ріг, 2007.

12. Ухтомський А. А.  Домінанта як робочий принцип  нервових центрів//Російський фізіологічний  журнал., 1923, №6.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

13. Біологія//www.uk.wikipedia.org/wiki/Біологія

14. Дормашев Ю.Б., Романов  В.Я. Виды и своства внимания//www.astrokey.org.publikacii/vidy-i-svojstva-vnimanija-dormashev-romanov/

15. Корректурная проба( тест Бурдона)//www.vsetesti.ru/323/

16. Проффесионально значимые  свойства внимания 

//www.osoznanie.org/1455-professionalno-znachimye-svoystva-vnimaniya.html

17. Развитие внимания у детей и пути его воспитания //www.psyznaika.net/view-vnimanie.html?id=razvitie-vnimaniya-detei