Вплив засобів масової інформації на процес соціалізації молоді

Головною причиною Інтерне-залежності, постійного перегляду телепередач і т.д. є незадоволеність потреб молоді. Цікаво і продуктивно організоване дозвілля молоді може вирішити ці проблеми, хоч і не на 100%. Також, позитивно вплине більш широке запровадження в педагогічних ВНЗ і факультетах перепідготовки дисциплін, спектр уваги яких буде приділений темі інформаційно-психологічного впливу, з окремим розділом про вплив засобів масової комунікації та інформації на психіку, на масову психічну свідомість. При цьому цілком припустимо розглядати різні варіанти ЗМІ  як єдине ціле, хоча і необхідно окремо розглядати особливості впливу на масову психічну свідомість таких напрямків засобів масової комунікації як реклама, популярні напрямки музики, відеоролики і т.д.

 По-друге, слід підкреслити  особливу значимість так званого  «третього сектору», громадських  організацій і рухів, орієнтованих  на вирішення конкретних проблем  і вираження інтересів. Однією  з найбільш впливових і відомих  організацій в цьому відношенні  є створена в США в 1913 році  Антидефамаційна ліга (АДЛ) (у 2000 році  відкрито представництво в Москві). Вона здійснює моніторинг проявів  національної та релігійної нетерпимості, антисемітизму та ксенофобії в усіх сферах суспільного і політичного життя, в тому числі і ЗМІ, причому практично в масштабах всього світу[31].  Хотілося б звернути увагу на цікавий досвід Сінгапуру, «...в якому мирно живуть представники багатьох культур і рас і послідовники різних релігій, існує телевізійна цензура чотирьох видів: расова, релігійна, моральна та політична. Не допускається критики якої б то не було національності або релігії. Не допускається ніяких сексуально забарвлених висловлювань чи зображень, які могли б образити буддистську або мусульманську громади. Заборонений показ будь-яких релігійних програм. Повідомлення про зіткнення на релігійному чи національному ґрунті особливо не афішуються, щоб уникнути займання того прихованого невдоволення, яке ще можуть відчувати одне до одного представники місцевих громад. Вважається, що добре організоване і гармонійне суспільство є більш важливим пріоритетом, ніж свободи, що дарується пресі на Заході »[28, c.52].

І, нарешті, такі соціальні інститути, як сім'я і освіта займають центральне місце в процесі соціалізації особистості, її включенні в суспільство, у процесі формування системи цінностей. Починати формувати у дітей правильне відношення до тієї інформація яку вони отримують з ЗМІ, треба ще з дитинства. Інтернет сьогодні далеко не завжди відповідає етичним і моральним принципам цивілізованої людини, що особливо небезпечно для підлітків та молоді в силу їх недостатньої соціальної зрілості. Історично склалося так, що Інтернет сам по собі ніколи, ні в США, ні в Західній Європі, не був предметом державного контролю. Щоб встановити зв'язок з мережею Інтернет, не потрібно ліцензії. Сама мережа влаштована так, що, підключившись до неї, кожен отримує можливість користуватися більшістю наданих нею послуг. Іншими словами, користувачеві необхідно тільки під'єднання. Оскільки очевидно, що в найближчому майбутньому впоратися із засиллям екстремістських, расистських, порнографічних сайтів в Інтернеті не вдасться, то найбільш реальний варіант вирішення проблеми захисту дітей від «дорослого» контенту перебуває у сфері можливостей сім'ї.

 Профілактику негативного впливу ЗМІ на соціалізацію потрібно починати ще з дитячого віку, тому наведемо деякі педагогічні поради батькам щодо формування у дітей критичного ставлення до медіа-впливу:

• Тривалість перебування дитини-дошкільника біля телевізора повинна знаходитися у взаємозв'язку з його емоційним станом, інтелектуальними можливостями, фізичними даними і т.д. Більшість вчених (медики, педагоги, психологи) визначають верхній поріг стомлюваності дошкільника в цьому аспекті як дві години. У разі перевантаження психічний і навіть фізичне здоров'я дитини знаходиться під прямою загрозою  негативного (а часом і необоротного) розвитку.
• Основними методами регуляції процесу візуалізації телепрограм для дитини-дошкільника можуть бути:

- бесіди з вихователями ДНЗ та дитячими психологами (про користь і шкоду тих чи інших передач, наслідування тим або іншим героям та ін.);

- особисті та громадські приклади (з показом насамперед позитивних і негативних моментів, прекрасного і потворного, доброго і злого та ін.);

- гри (бажано використовувати  дидактичні);

- освітні програми (в тому числі і телевізійні, і комп'ютерні).

• Необхідно підвищувати батьківський культурний рівень. Для вирішення цієї непростої проблеми доцільно самим ретельним чином переглядати телепрограми і вибирати з них ті, які доступні дітям як в інтелектуальному, так і емоційному плані. Але з тим розрахунком, що після перегляду кожного конкретного теле-матеріалу свідомість і психіка дитини піддається деякій трансформації (перетворенню). Питання лише в тому, в який бік буде спрямована ця інформація. Наприклад, у випадку «передозування» програм, пов'язаних зі сценами насильства, жорстокості та агресивності, ця трансформація буде носити явно негативний характер. Необхідно постійно пам'ятати, що в незміцнілої особистості дитини деякі процеси, на жаль, виявляються необоротні.

Можна виділити такі способи протистояння негативному впливу телебачення зокрема і ЗМІ в цілому для молоді:

• Формування критичного мислення по відношенню до отримання інформації від зовнішнього світу через систему ЗМІ , набуття навичок роботи з інформацією.
• Формування себе як особистості (потрібно поважати себе як особистість, і віддавати собі звіт про вчинки які ми робимо);
• Спільні обговорення негативного впливу з метою набуття навичок вміння аналізувати різні медіа-тексти, виділяти спрямованість інтересів авторів подібних текстів ;
• Отримання і закріплення матеріалу з інформаційної безпеки, формування уявлення про вплив інформаційних потоків на психіку людини;
• Необхідно заборонити собі ранкові перегляди телевізора. Слід пам'ятати, що вранці, відразу після пробудження, якийсь час людина  перебуває в сонному стані. Це стан трансу (відразу після пробудження). Таким чином, необхідно вибірково підходити до питання, як дозування, так і вибірковості інформації, яка надходить в цей момент (відразу після пробудження).
• Ще одним способом протидії маніпуляційному впливу телебачення є строго дозований перегляд телепередач. По-перше, рекомендується не дивитися рекламу. По-друге, необхідно суворо відбирати передачі для перегляду. Якщо дуже хочеться щось подивитися, або включити телевізор «для фону» — рекомендується дивитися мультфільми. Причому останні також необхідно розрізняти на звичайні (позитивні, нейтральні для психіки) і негативні, а то і різко негативні. Серед позитивних майже всі мультфільми радянських часів і досить значний ряд західних мультфільмів. Ряд невеликих приватних каналів іноді показує виключно шкідливі і в художньому і в моральному і в психічно-негативному аспекті мультиплікаційні фільми, яких необхідно не тільки остерігатися, але і забороняється дивитися дорослим і дітям будь-якого віку.
• Необхідно таке ж зважене ставлення і до фільмів. Більшість художніх фільмів радянських років і західних фільмів середини минулого століття дивитися можна і навіть потрібно. При перегляді решти фільми  необхідно проводити попередній внутрішньоособистісний цензурний контроль. При цьому зовсім не означає, що необхідно повністю відмовитися від перегляду західних фільмів, а особливо американських(«голівудських»), адже серед останніх багато справжніх шедеврів, хоча є також і багато робіт, що відверто негативно впливають на психіку людини.

Отже, засоби масової комунікації, виступаючи джерелом нових знань,щодо молодого покоління повинні виконувати, в першу чергу, соціалізуючу функцію, однак в реаліях нашого суспільства ця роль ЗМІ деформована так, що результати даного впливу змінюються зі знака «плюс» на прямо протилежний.

Особливо варто звернути увагу на такий негативний аспект впливу ЗМІ , як Інтернет-залежність. За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, ще 31% сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більше. Нерідко молодь тікає у віртуальний світ через непорозуміння з близькими, ігнорування їхніх проблем, невизначеність.

Якщо вести мову про профілактику вливу ЗМІ, то основним її напрямом є сімейна профілактика, ще з дитячого віку.  Але не потрібно забувати і про профілактичну діяльність на рівні держави в напрямку контролю за інформацією яка поступає до суспільства та організації корисного дозвілля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Розглянувши дану тему можна зробити такі висновки:

Соціалізація визначається як процес засвоєння індивідом поведінки, психологічних механізмів, ролей, соціальних норм і цінностей, необхідних для успішного функціонування в суспільстві. Неабияку роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації, які виступають не тільки джерелом отримання інформації, а  й пропонують взірці для наслідування молоді.

Соціалізація проходить під впливом величезної кількості різноманітних умов, які так чи інакше відбиваються на розвитку людини. Ці умови прийнято називати факторами, їх можна об'єднати в чотири групи: мегафактори, , мезофактори, мікрофактори. Процес соціалізації здійснюється за допомогою соціальних механізмів.

Вплив засобів масової інформації на соціалізацію молоді є досить суттєвим. Тобто у наш час вплив ЗМІ на стільки великий, що ця проблема з плином часу повинна серйозніше стурбувати науковців, бо, будь-які заходи щодо покращання ситуації так чи інакше пов'язані з необхідністю інформувати суспільство, впливати на свідомість задля зміни застарілих стереотипів тощо. Найбільш потужним інструментом виконання таких завдань, безумовно, є ЗМІ, тому їх роль, місце і особливості функціонування здаються надзвичайно важливими.

В першу чергу це стосується молоді  яка є дуже чутливою до впливу різноманітних соціалізуючи факторів, зокрема засобів масової інформації. Як фактор соціалізації, ЗМІ впивають на виховання молоді. Позитивним можна вважати те, що ЗМІ формують у підростаючого покоління світоглядні позиції, визначають дозвілля як групове, так і індивідуальне, знімають відчуття самотності,орієнтуються на потребу людей в отриманні різноманітних фактів і даних про цікаві явища та суспільні події, пропагують норми та зразки поведінки в суспільстві, затверджують систему цінностей, об'єднують маси навколо ідей, сприяють розвитку у людей спільних поглядів, позицій, оцінок і створюють психологічний тонус у суспільстві, дозволяють розслабитися після трудового або навчального дня, змінити емоційний фон і одночасно отримати заряд відсутніх в реальному житті яскравих відчуттів, вражень. Результатом негативного впливу ЗМІ, зокрема телебачення та Інтернету є формування залежності. З телевізорів може подаватися неконтрольована інформація з негативним змістом, яку молодь сприймає підсвідомо та засвоює, як суспільно прийнятну. Інтернет та комп’терні ігри дуже впливають на психіку та емоційну сферу, що може призвести до неповоротних наслідків та змін у сприйнятті оточуючого світу. Ці зміни можуть негативно відбиватись на житті та діяльності індивіда.

 Виходячи з результатів  нашого  дослідження, можна ствержувати, що  особливий вплив на соціалізацію  молоді має Мережа Інтернет, а  саме явище Інтернет-залежності. На сьогоднішній день Інтернет-залежність  не визнається особливим захворюванням. Не існує психологічного чи  психіатричного діагнозу: «Інтернет-залежність». У порівнянні із залежностями  від алкоголю і наркотиків, залежність  від Інтернету в меншій мірі  шкодить здоров'ю людини, не руйнує  її мозок, і, здавалося б,достатньо  безпечна. Але, іноді надмірне захоплення Інтернетом дійсно стає причиноюсерйозних проблем. Нездатність контролювати перебування у віртуальних світах може потягнуи за собою звільнення з роботи, виключення з ВНЗ чи розлучення, а то й самогубство. Онлайн-залежні,за словами медиків, страждають тими ж проблемами, що й інші «наркомани». Якщо з якоїсь причини вони не можуть вийти у Всесвітню мережу, то стають злими,напружені і впадають у депресію. Великі суми витрачають на оновлення комп'ютерів і покупку нових програм. Дуже часто такі «хворі» нехтують сном або їжею.

   ЗМІ сьогодні постали як потужний інструмент виховання молодої особи. Виходячи з цього нами було досліджено шляхи профілактики негативного впливу засобів масової інформації починаючи з дитячого віку. Також нами було визначено особливості впливу ЗМІ на соціалізацію молоді, головною з яких є стан невизначеності, через що молода людина легко піддається різним впливам з навколишнього середовища, як позитивним так і негативним.

Отже, ЗМІ мають великий вплив на соціалізацію молоді на сучасному етапі життя. Оптимально організований процес споживання дитиною продуктів діяльності ЗМІ, дозволяє спрямовувати їх позитивно значущі якості у правильне русло та надає можливість сформувати повноцінну, широко обізнану, гармонійну особистість, відповідального громадянина свого суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко Т.І. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику / Т.І. Алєксєєнко // Соціальна педагогіка. — 2005. — №1. — С.56

2. Андрущенко В.П Соціальна робота. Книга І./ В.П. Андрущенко, В.П.Бех, М.П. Лукашевич— К.: УДЦССМ, 2001. — С.65

3. Биченков В. М. Аномія соціальна: cоціологічна енциклопедія / В.М.Биченков.— М.: Думка, — 2003. — 463с.

4. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер. — М.: Медиум, 1995. — 323 с.

5. Волков Е.С. Зависимость ценностных ориентаций студентов от смены видов деятельности/  Е.С. Волков—  М.:Сфера, 2001. — 204 с.

6. Гальперин П.Я. История зарубежной психологии. 30 - 60 гг. XX века. [Тексты] / П.Я.Гальперин,  А.Н. Ждан. — М., 1986. — 344с.

7. Головатий М.Ф. Соціологія молоді: [курс лекцій]/. М.Ф. Головатий — К., МАУП, 2006. - 304с.

8. Головаха Е.И. Трасформирующееся общество. Опыт социологического мониторинга в Украине / Е.И Головаха— К.: Ин-т социологии, 1996. — 151 с.

9. Горбачев М.С. Молодежь — творческая сила революционного обновления/ М.С. Горбачев —  М., 1997. —125с.

10.  Дидро Д.  Эстетика и литературная критика / Д. Дидро М., 1980. — 660с.

11. Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий / А. И. Допира // Практична психологія та соціальна робота. — 2000. — № 8. — С.10-14

12. Емельянов Ю. И. Активное социально-психологическое обучение / Ю.И. Емельянов — Л.:Изд-во ЛГУ, 1985. — 168c.

13. Закон України  «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р.: [електронний ресурс]. — Режим доступу: http://rada.gov.ua

14.  Иваненков С.П. Проблемы социализации современной молодёжи: [монография] / С.П Иваненко. —  Спб, 2003. — 420 с.

15. Коваль Л.Г. Соціальна робота: [навчальний посібник] /Л.Г. Коваль, І.Д.Звєрєва, С.Р.  Хлєбік  —  К.: ІЗМН, 1997. —  392 с.

16. Кон И. Психология ранней юности: [книга для учителя]/ И. Кон. —  М.: Просвещение, 1989. — 254 с.

17. Костюк В.В. Професійна практика майбутнього журналіста: [методичні рекомендації з навчально-ознайомлювальної практики студентів] /В.В.Костюк. —  Запоріжжя: ЗДУ, 2002. — 41 с.

18. Лисовский В.Т. Социология молодежи: [учебное пособие] /В.Т.Лисовкий. — СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1996. — 361 с.

19. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости /О.С.Мартынова // Психотерапия и консультирование. —  М., 2002. —  №3.  — С. 27-30.

20. Мудрик А.В. Социальная педагогика: [учебник для студентов педагогических вузов] / под ред. В.А.Сластенина. —  М.: Издательский центр „Академия”, 2005. — 200 с.

21.  Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: [підручник]: У 2 кн. Кн..1:Соціальна психологія особистості і спілкування / Л.Е.  Орбан-Лембрик. — К.: Либідь, 2006. — 576 с.

22.  Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики / Е. П. Прохоров. —М.: Аспект Пресс ,1995. — 208 с.

23.  Психологія: [підручник] / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А.Гончарукта ін.; [за ред. Ю.Л. Трофімова]. — К.: Либідь, 2001. — 558с.

24.  Різун В.В. Наукові методи досліджень ефектів, зумовлених засобами інформації: американський досвід / В. В. Різун // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. —  2002. — № 11. —  С. 38-42.