Екологічні аспекти утилізації автопокришок

2. За способом обчислення (або  за цільовим спрямуванням і  техніко-економічним призначенням) витрати поділяються на : прямі і непрямі.

Прямі витрати – зв’язані з  виготовленням певного виду продукції і можуть бути обчисленими на одиницю (сировина, матеріали, півфабрикати, оплата праці).

Непрямі (накладні) витрати не можна  обчислити безпосередньо на окремий  вид продукції, бо вони зв’язані з виготовленням різних виробів. Це витрати пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва, яке необхідне для його нормального функціонування. Вони поділяються:

• загально виробничі (цехові);
• адміністративні.

Величина цих витрат залежить від структури підприємства.

3. Залежно від зв'язку з обсягом  виробництва витрати поділяють:

• постійні;
• змінні, які в свою чергу поділяються на:
• пропорційні;
• непропорційні.

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах (витрати на утримання, експлуатацію будов і споруд, організацію виробництва, управління).

Змінні витрати – це витрати, які залежать від обсягу виробленої продукції (сировина, матеріали, заробітна  плата). Змінні витрати поділяються:

• пропорційні
• не пропорційні

Пропорційні – змінюються прямо  пропорційно від обсягу (сировина, матеріали, заробітна плата).

Непропорційні – вони виникають  тоді, коли збільшення обсягу виробництва  вимагає збільшення витрат на одиницю продукції (виплати по відрядно прогресивної оплати праці, додаткові рекламні, торгові витрати).

4. За цілісністю витрати поділяються:

• продуктивні;
• непродуктивні.

Продуктивні – ці витрати залежать від характеру господарської  діяльності і передбачені кошторисом витрат на виробництво та планом економічно-соціального розвитку. До них відносять більшу частину витрат, які утворюють собівартість продукції.

Непродуктивні витрати утворюються  через недоліки технології та організації  виробництва (втрати від браку, простоїв, т.д.).

5. Від діяльності підприємства  всі витрати поділяються на 2 групи:

• виробничої (операційної) діяльності;
• фінансові витрати.

Виробничі – це витрати зв’язані з виробництвом продукції.

Фінансові – це оплата за користування кредитом та інші витрати пов'язані із залученням позичкового капіталу.

6. За економічними елементами  і калькуляційними статтями.

За економічними елементами затрати  формуються відповідно до їх економічного змісту і на їх основі складається  кошторис витрат на виробництво. А за статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції.

 

 

6.3 Оцінка терміну окупності

 

Термін окупності - мінімальний  тимчасовий інтервал (від початку  здійснення проекту), за межами якого  інтегральний ефект стає і надалі залишається позитивним. Іншими словами, термін окупності - це період ( що вимірюється в місяцях, кварталах або роках), починаючи з якого, початкові вкладення й інші витрати, пов'язані з інвестуванням проектів, покриваються сумарними результатами його здійснення.

Метод розрахунку терміну окупності інвестицій полягає у визначенні необхідного для відшкодування інвестицій періоду часу, за який вкладені засоби окупаються прибутком, отриманим від реалізації проекту.

Цей метод - один із самих простих  і широко поширений у світовій практиці не припускає часової упорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку терміну окупності залежить від рівномірності розподілу прогнозованих прибутків від інвестиції. Якщо прибуток розподілений по роках рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат на розмір річного прибутку, обумовленого ними. При одержанні дрібного числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним прибутком.

Деякі спеціалісти при розрахунку показника терміна окупності усе ж рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику "ціна" авансованого капіталу. Очевидно, що термін окупності збільшується.

 

 

6.4.Визначення рентабельності проекту

 

До останнього часу розрахунок ефективності капіталовкладень виконувався переважно  з "виробничої" точки зору і  мало відповідав вимогам, запропонованим фінансовими інвесторами:

- по-перше, використовувалися статичні методи розрахунку ефективності вкладень, що не враховують чинник часу, що має принципове значення для фінансового інвестора;

- по-друге, що використовувалися показники були орієнтовані на виявлення виробничого ефекту інвестицій, тобто підвищення продуктивності праці, зниження собівартості в результаті інвестицій, фінансова ефективність яких відходила при цьому на другий план.

Тому для оцінки фінансової ефективності проекту доцільно застосовувати  так звані "динамічні" методи, засновані переважно на дисконтуванні грошових потоків проекту, що виникли у ході реалізації

Застосування дисконтування дозволяє відбити основний принцип "завтрашні  гроші дешевше сьогоднішніх" і  врахувати тим самим можливість альтернативних вкладень по ставці дисконту. Загальна схема всіх динамічних методів оцінки ефективності в принципі однакова і ґрунтується на прогнозуванні позитивних і негативних грошових потоків на плановий період і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого по відповідній ставці, з інвестиційними витратами. У той же час у сукупності з динамічними методами можна застосовувати і статичні, проте для найбільш ефективного їхнього застосування необхідно усунути всі протиріччя між ними

 

 

6.5 Розрахунок рентабельності та  терміну окупності установки  для піролізу автопокришок варіанту при якому утилізуються автопокришки без металокорду

 

Вартість установки по утилізації зношених автопокришок методом високотемпературного піролізу складає 250 000 грн. Вартість закордонних аналогів перевищує 900 тисяч грн.

Установка спроможна утилізувати до 7 тон автопокришок у добу, але на практиці було з’ясовано, що оптимальним є утилізація 4 тон зношених автомобільних шин.

Норми витрат сировини, матеріалів і енергоресурсів при завантажені 4 тон автопокришок на добу приведені в таблиці 6.1.

 

 

 

Таблиця 6.1 – Норми витрат сировини, матеріалів і енергоресурсів для установки по переробці зношених покришок

 

Найменування сировини, матеріалів і енергоресурсів	Од. вим.	Кількість їж. вим. /рік
1	2	3
Кількість робочих днів у  році	доб.	230
Сировина	т	2300
Вода холодна	м3	1916
Вода технічна	м3	547
Оборотне водопостачання	м3	12100
Споживана електроенергія	кВт/год	120384

 

Розрахунок собівартості виробництва  здійснюється виходячи з розмірів матеріальних витрат. Матеріальні витрати розраховуються за формулою:

 

Мв = Ц·Нв                                                              (6.1),

 

де: Мв – матеріальні витрати;

     Ц – ціна товару;

     Нв – норми витрат.

Розрахунок матеріальних витрат приведено  у таблиці 6.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.2 Матеріальні витрати

 

Найменування сировини, матеріалів і енергоресурсів	Од. вим.	Кількість їж. вим. /рік	Ціна, грн. за їж. вим.	Сума грн.
1	2	3	4	5
Кількість робочих днів у  році	доб.	230	-	-
Сировина	т	2300	100	230000
Вода холодна	м3	1916	1,5	2874
Вода технічна	м3	547	1,5	820,5
Оборотне водопостачання	м3	12100	1,2	14520
Споживана електроенергія	кВт/год	120384	0,16	19261,44

 

Передбачається, що дане виробництво  працює у три зміни. В кожній зміні  працюють три чоловіка із заробітною платою 800 грн./ місяць.

Відповідно до законодавства України, податки і відрахування на соціальні  потреби в нашій країні коливаються  в проміжку від 28% до 34%. У подальших  розрахунках нашої роботи будемо використовувати дану статтю витрат рівну 28%.

Виходячи з цього, для розрахунку рентабельності і терміна окупності  проекту одержуємо статтю витрат на оплату праці і відрахування на соціальні потреби (результати приведені в таблиці 6.4).

Дана установка відноситься до 3 групі основних фондів і має термін амортизації рівний десятьом рокам. Відповідно річна сума амортизаційних відрахувань дорівнюється 10% від початкової вартості (розрахунки приведені в таблиці 6.4).

Тепер ми маємо у своєму розпорядженні  всі сумарні витрати по утилізації автопокришок, необхідні для розрахунку річної собівартості. Річна собівартість розрвховується за формулою:

 

 

С = Ав +Воп+Вс       (6.2),

 

де: С – річна собівартість;

     Ав – амортизаційні  відрахування;

     Воп – витрати  на оплату праці;

     Вс – витрати на  сировину, матеріали та енерговитрати.

 

С = 25000+110592+267476 = 403068 грн

 

Розрахунок рентабельності та терміну окупності здійснюється з використанням різноманітних показників, до яких відносяться:

1) рентабельність виробництва;

2) термін окупності робіт.

Для початку аналізу економічної ефективності проекту потрібно визначити об’єм планового продажу. При цьому необхідно взяти до уваги умови реалізації усієї випущеної продукції.

Асортимент продукції, що випускається при утилізації 4 тон автопокришок у добу наданий у таблиці 6.3.

 

Таблиця 6.3 – Асортимент випуску продукції установки по утилізації автопокришок без металокорду

 

№ п/п	Найменування продукції	Кількість, т	Ціна, грн./т	Сума, грн.
1	2	3	4	5
1	Рідке паливо	2,94	1350	3969
2	Тверде паливо	2,1	-	-
4	Газ	1,26	спалюється

 

На підставі таблиці 6.3 визначаємо об’єм продаж на добу. Для нашого випадку розрахунки будуть виглядати таким чином:

 

Qдоб _прод =К·Ц         (6.3)

 

де: Qдоб _прод – об’єм продаж на добу;

       К – кількість  продукції, т;

      Ц – ціна реалізації, грн.

Звідси:

 

Qдоб _прод = 2,94·1350 = 3 969 грн

 

Відповідно річний обсяг продажу  буде дорівнювати:

 

Qрік_{. прод} = Qдоб _прод·Т       (6.4),

 

де: Qрік_{. прод} – річний обсяг продажу;