Енергозбереження в сучасній Україні

 

Енергозбереження в сучасній Україні

ПЛАН:

1. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ - ПРІОРІТЕТНИЙ  НАПРЯМОК 

ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ………………  …………………………………3

1.1.Комплексна  державна програма енергозбереження  України………………… 3

1.2. Енергозберігаючі матеріали  та конструкції…………………………………….….7

2.МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ  ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ………………………11

3.КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА  НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

НАН УКРАЇНИ „НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ВИРІШЕННЯ

ПРОБЛЕМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ”…………………………………………………14

3.1.Концепція  комплексної програми………………………………………………… 14

4.ГАЛУЗЕВА  ПРОГРАМА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА  ВПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ  ПАЛИВА НА ТРАНСПОРТІ НА 

2006 – 2010 РОКИ………………………………………………………………………… 18

5. ПЕРЕКЛАД  ВИТЯГІВ З ДОКУМЕНТУ ЄС “GREEN PAPER”………………… 24

5.1.Обмеження  споживання палива транспортними засобами………………………24

5.2.Оптимізація управління  дорожнім рухом ………………………………25

5.3.Створення ринку  для “чистих” автомобілів…………………………… 25

5.4.Шини……………………………………………………………………….26

6.ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ  ПОТРІБНО ЕКОНОМИТИ ВСІМ,

АЛЕ НАСАМПЕРЕД – ВИРОБНИЧНИКАМ………………… 27

ДЖЕРЕЛА……………………………………………………………………………….….29

1. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ - ПРІОРІТЕТНИЙ НАПРЯМОК ДЕРЖАВНОЇ  ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

З огляду на важливість проблеми заощадження енергії в глобальному  масштабі, практично у всіх країнах  проводяться різні заходи, покликані зменшити кількість споживаної енергії як у промислової, так і в соціальної сферах. У багатьох країнах світу прийняті національні програми по енергозбереженню. Така програма розроблена й у нашій країні.

Приведемо умовні позначки, що зустрічаються в статті:

ГТУ - газотурбінна установка;

КДПЕ - Комплексна державна програма енергозбереження України;

ККВ - коефiцiєнт корисного  використання енергії;

НЕП - Національна енергетична  програма;

НПДЕ - нетрадицiйнi та поновлювані  джерела енергії;

ПГУ - парогазова установка;

ПЕК - паливно-енергетичний комплекс;

ПЕР - паливно-енергетичні  ресурси;

СЕ - силова електроніка.

1.1. Комплексна  державна програма енергозбереження  України

Основою проведення енергозберігаючої  політики в нашій державi є КДПЕ України. Виходячи з iснуючого стану енергозабезпечення та рiвня ефективностi використання ПЕР в Українi у квiтнi 1995 р. Президент та Кабiнет Мiнiстрiв України прийняли рiшення про заходи щодо розробки Комплексної державної програми енергозбереження України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 листопада № 911 Держкоменергозбереження України разом з Мiнекономiки України було доручено розробити таку програму. КДПЕ була схвалена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №148 вiд 5 лютого 1997 р.

Мета КДПЕ України - на основi аналiзу iснуючого стану та прогнозiв розвитку економiки розробити основнi напрямки державної полiтики енергозбереження, що передбачало створення нормативно-правової бази енергозбереження, формування сприятливого економiчного середовища, створення цiлiсної та ефективної системи державного управлiння енергозбереженням. Стратегiчною метою Програми є виведення України з енергетичної та економiчної кризи i вихiд на рiвень передових країн в енергоспоживаннi.

Головними завданнями КДПЕ є визначення загального iснуючого та перспективного потенцiалу енергозбереження, розробка основних напрямкiв його реалiзацiї у матерiальному виробництвi та сферi послуг, створення програми першочергових та перспективних заходiв i завдань з пiдвищення енергоефективностi та освоєння практичного потенцiалу енергозбереження. Програма призначена для практичного використання на пiдприємствах та в органiзацiях, на мiсцевому, галузевому та державному рiвнях; вона мiстить конкретнi, найважливiшi енергозберiгаючi заходи, якi при їх реалiзацiї даватимуть значний енергозберiгаючий та економiчний ефект.

Представленi у програмi розробки зi створення системи державного управлiння енергозбереженням, його нормативно-правової бази з формування економiчного середовища, сприятливого для пiдвищення ефективного використання ПЕР, фактично створили пiдгрунтя та сформували основи економiчних механiзмiв у сферi енергозбереження. Розробки виконанi таким чином, що на їх основi можуть бути створенi та сформульованi серiї вiдповiдних законiв та пiдзаконних актiв, у тому числi й такi, якi необхiднi для реалiзацiї та функцiонування Закону України "Про енергозбереження". КДПЕ також заклала основи освiти, навчання та пiдготовки кадрiв з енергозбереження, популяризацiї знань у цiй областi.

Програма розроблена на перiод до 2010 р. з урахуванням Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на 1995-1996 рр., головних положень та на основних засадах, прийнятих у НЕП України, "Глобальнiй стратегiї енергозбереження для України", "Програмi структурної перебудови економiки України", "Державнiй програмi розвитку гiрничо-металургiйного комплексу України", Нацiональнiй програмi "Нафта i газ України до 2010 р.", програмах розвитку галузей промисловостi, iнших секторiв економiки та соцiальної сфери, а також Концептуального варiанту комплексної програми енергозбереження. КДПЕ узагальнює та об'єднує галузевi програми i розробки з пiдвищення енергоефективностi та енергозбереження; вiдносно галузевих програм енергозбереження вона є програмою верхнього рiвня.

Програма здiйснюватиметься в три етапи. Перший проходив з 1997 р. В цей перiод особлива увага придiлялася припиненню невиправданого споживання палива та енергiї, забезпеченню впровадження в життя некапiталоємних енергозберiгаючих заходiв. Це дало можливiсть зменшити на 10-15% витрати ПЕР i вiдповiдно зберегти понад 200 млн. дол. США.

Другий етап (1998-2000 рр.) пов'язаний з впровадженням заходiв  з пiдвищення енергоефективностi iснуючого технiчного та технологiчного потенцiалу, що дозволить зберегти ще 15-25% вiд необхiдного обсягу ПЕР та близько 300 млн. дол. США.

Третiй етап, який завершиться  в 2010 р., обумовлений структурною  перебудовою економiки України, що дозволить  зменшити потреби в ПЕР до 30%, стабiлiзувати їх споживання та досягти оптимального рiвня само-енергозабезпечення. Валютнi витрати зменшуватимуться на 4,7 млрд. дол. США.

У перiод до 2000 р. в усiх  галузях планується проведення енергозберiгаючих заходiв, якi у сукупностi в 2000 р. дадуть економiю 35,9 млн. т у.п., у 2005 р. можлива  економiя ПЕР становитиме 68,7 млн. т у.п. На рiвнi 2010 р. практично може бути заощаджено 108,8 млн. т у.п.

Оцiнка загальних потреб у ПЕР на 2010 р. становитиме 320-330 млн. т у.п. проти фактично використаних у 1995 р. 226,3 млн. т у.п., тобто прирiст становитиме 42-46%. Однак ця потреба становитиме лише 91-93% вiд максимального рiвня споживання, який було досягнуто у 1990 р.

Найбiльшу питому вагу в  структурi потенцiалу енергозбереження має промисловiсть - 58-59%, за нею йдуть  ПЕК - 19-20%, комунально-побутове господарство - 11-12%, транспорт - 7-7,7%, сiльське господарство - 3-3,5%.

Iнвестицiї, необхiднi для  реалiзацiї потенцiалу енергозбереження  до 2010 р., складатимуть близько 6 млрд. дол. США. 

На першому етапi КДПЕ України впроваджувалися технологiї, якi швидко окупалися та не потребували значних iнвестицiй. До таких технологiй можна вiднести: iндивiдуальне (децентралiзоване) опалення будiвель, використання тиску пари для виробництва електроенергiї у великих опалювальних та промислових котельнях, променеве (радiацiйне) опалення примiщень, децентралiзоване виробництво електричної та теплової енергiї iз застосуванням газодизель- або газотурбогенераторiв, замiна електронагрiвання газовим тощо.

Другий етап КДПЕ України  передбачає впровадження, зокрема, таких  технологiй: пiдвищення температури дуття в доменних печах, використання непрямого радiацiйного нагрiвання металу в металургiйному виробництвi та машинобудуваннi, застосування регенеративних пальникiв, використання перепаду тиску в газопроводах для виробництва електроенергiї, зрiдженого природного газу та виробництва холоду, теплову iзоляцiю будiвель, переведення технологiї мокрого способу одержання клiнкеру на сухий, використання теплоти вихiдних газiв на пiдiгрiв та сушку сировини, виробництво цегли з пiдвищеною пустотнiстю, використання вiдходiв вуглезбагачення та золошлакових вiдходiв, впровадження пристроїв СЕ та економiчних освiтлювальних приладiв, систем облiку та регулювання, НПДЕ та iнших.

Протягом другого та третього етапiв КДПЕ України впроваджуватимуться сухе гасiння коксу, вдування вугiльного пилу в доменнi печi для замiщення коксу та природного газу, замiна мартенiвського виробництва сталi конверторним та утилiзацiя теплоти конверторних газiв, впровадження установок безперервного розливу сталi, надбудова котлiв електростанцiй ГТУ, використання пари надкритичних параметрiв, створення вiтчизняних ПГУ з ККВ 52% та вище, реконструкцiя енергоємних установок з виробництва амiаку, карбамiду та метанолу, впровадження вторинних методiв видобутку нафти та газу, поглиблення ступеню переробки нафти за рахунок впровадження вторинних процесiв, використання гiдротермальних джерел енергiї та iнших.

Ця програма базується  на розробцi та впровадженнi галузевих i регiональних програм енергозбереження. Зокрема, слiд вiдзначити "Програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами облiку та регулювання споживання води i теплової енергiї на 1996-2000 роки" (затверджена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 листопада 1995 р. № 947), "Комплексну програму енергозбереження м. Києва", програму заходiв енергозбереження Львiвської обласної держадмiнiстрацii, програму "Тепло" з впровадження мiнiкотелень (систем автономного теплопостачання) у м. Луганську тощо.

Враховуючи, що функцiонування та розвиток нацiональної економiки на перiод розробки програми проходить в умовах великої невизначеностi у галузях матерiального виробництва та у соцiальнiй сферi стосовно форм власностi, нормативно-правової бази, органiзацiї виробництва та трудової дiяльностi, зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, податкового законодавства, для прогнозування розвитку економiки, енергетики та енергоефективностi була використана методика сценарiйного прогнозування.

Згiдно з КДПЕ України, на рiвнi 2010 р. при споживаннi первинних  ПЕР у обсязi 326,1 млн. т у. п. обсяг їх iмпорту планується у розмiрi 113,6 млн. т у.п., або 34,8% вiд обсягу споживання. Забезпеченiсть нацiональної економiки України власними ПЕР за перiод 1995-2010 рр. зростатиме з 47 до 65,2%, або в 1,387 рази. Розрахунки показали, що пiдвищення на 38% самозабезпеченостi економiки України первинними ПЕР здiйснюватиметься таким чином: енергозбереження - 55%, збiльшення обсягiв виробництва паливних ресурсiв та використання НПДЕ - 45%.

На завершення параграфу  зазначимо, що КДПЕ України вмiщує  комплекс практичних заходiв щодо пiдвищення енергоефективностi, який охоплює всi галузi економiки та соцiальну сферу. Загальний обсяг економiї ПЕР за програмою практичних заходiв (108,8 млн. т у. п.) становить близько двох третин iснуючого загального потенцiалу енергозбереження (145-170 млн. т у. п.). Це свiдчить про те, що в результатi реалiзацiї Програми має докорiнно пiдвищитись енергоефективнiсть нацiональної економiки.

За рахунок зменшення  обсягiв спалювання органiчного палива викиди шкiдливих газiв зменшаться по окислах сiрки на 1,17 млн. т, по окислах азоту - на 338 тис. т, по тепличних газах - на 130 млн. т.

Екологiчний ефект вiд  виконання завдань КДПЕ має виключно важливе значення з точки зору значного пом'якшення екологiчно  небезпечної ситуацiї в окремих промислових районах нашої держави.

Якщо у 1990 р. рiвень ефективностi в економiцi України, оцiнений по сукупностi питомих витрат палива та енергiї  в основних виробничих процесах, був  удвiчi нижчим вiд рiвня енергоефективностi промислово розвинутих країн Захiдної Європи, то в 2010 р. рiзниця мiж ними становитиме тiльки 15-20%. i хоч за межами 2010 р. темпи пiдвищення енергоефективностi помiтно знизяться, при нормальних економiчних та полiтичних умовах українська економiка зможе досягти захiдного рiвня енергоефективностi у 2014-2016 рр.

Реалiзацiя КДПЕ України  потребує створення системи супроводження  програми, зокрема постiйної iнформацiйно-аналiтичної пiдтримки. Така система повинна  вiдслiдковувати та коригувати виконання  проектiв програми згiдно зi змiнами у законодавствi України та її нормативної бази, уточненням умов розвитку економiки та енергопостачання, змiнами кон'юнктури свiтового та внутрiшнього ринкiв, екологiчними обмеженнями та вимогами, науково-технiчним прогресом.

1.2. Енергозберігаючі  матеріали та конструкції

Матерiали та конструкцiї, якi використовуються в енергозбереженнi, розподiляються на двi групи:

1. матерiали та конструкцiї  для створення власне енергозберiгаючих  технiки та технологiй; 

2. матерiали та конструкцiї  для утеплення будинкiв i споруд.

Вимоги до характеристик  складових першої групи обумовлюються  сферою їх використання, режимами роботи вiдповiдної технiки та технологiй. Так, до цих матерiалiв можуть висуватися вимоги ефективного теплообмiну чи теплоiзоляцiї, електропровiдностi чи електроiзоляцiї, жаростiйкостi та корозiєстiйкостi. Конструкцiї можуть виконувати функцiональне призначення як ємностей, несучих конструкцiй тощо.

У 1989 р. вiдбулася справжня революцiя при прокладаннi водопровiдно-каналiзацiйних мереж - з'явилось багато систем з синтетичних матерiалiв. Першу мережу з полiхлорвiнiлу (ПХВ) у Нiмеччинi вироблено в 1938 р., i вона успiшно експлуатується й зараз. Труби з ПХВ мають такi переваги: низький коефiцiєнт теплопровiдностi, вiдсутнiсть корозiйних процесiв, зменшення гiдравлiчних опорiв потоку, фiзiологiчну нейтральнiсть та значну хiмiчну стiйкiсть, стiйкiсть на вплив блукаючих струмiв, гасiння рiзних типiв коливань, невелику вагу, гарантований термiн експлуатацiї (до 50 рокiв). Недолiками труб з ПХВ є невелика стiйкiсть до дiї ультрафiолету, невелика вогнестiйкiсть та механiчна мiцнiсть, великий коефiцiєнт теплового розширення, зменшення мiцностi на удари при мiнусових температурах.

Iснуючi способи теплової iзоляцiї повиннi забезпечувати вирiвнювання  температурних нерiвномiрностей в елементах обладнання, зменшувати зростання термостомлених напруг у стiнках, збiльшувати ресурс роботи енергоблокiв та пiдвищувати їх маневровi характеристики.

Нижче подана порiвняльна  таблиця товщини шару рiзних термоiзоляцiйних матерiалiв, що забезпечують однаковий ступiнь термоiзоляцiї:

Бiльша половина резерву  енергозбереження в житловому фондi (52,3%) пов'язана з тепловою iзоляцiєю загороджувальних конструкцiй житлових будинкiв. Зараз втрати теплової енергiї  через стiни в середньому становлять 21,6%, через вiкна - 26,6%. Впровадження у комунальнiй теплоенергетицi труб у пiнополiуретановiй iзоляцiї дозволить заощадити при транспортуваннi до 18 млн. Гкал тепла, що еквiвалентно 3 млн.т у.п.