Енергозбереження в сучасній Україні

Бiльш детально зупинимося на характеристицi матерiалiв та конструкцiй, якi за функцiональним призначенням можна об'єднати в групу, призначену для створення "теплого будинку" ("термобудинку"). Слiд зазначити, що щорiчнi втрати тепла в будiвлях житлового та державного секторiв складають до 10 млн. ккал. Втрати тепла в будiвлях Пiвнiчної Європи - у 2-4 рази меншi.

Введенi в Українi новi нормативи теплової iзоляцiї стiн, що в 2-2,5 рази перевищують попереднi, вимагають значного зменшення теплових втрат. Так, згiдно з нормативами (термiчний опiр зовнiшнiх стiн не менше 2,2 м2 °С/Вт) стiни з монолiтної цегляної кладки для пiвнiчних районiв України повиннi зводитися товщиною близько 150 см, а товщина одношарових панелей повинна бути близько 65 см. Звичайно, на практицi це виконати неможливо, тому єдиним способом утеплення стiн повинно стати використання шару з ефективного утеплювача.

Пiдвищення теплозахисних  властивостей огороджуючих конструкцiй  будiвель є одним iз основних напрямкiв  енергозбереження. Ця проблема повинна  вирiшуватися комплексно - шляхом впровадження сучасних технiчних та конструктивних рiшень теплозахисту будiвель пiд час будiвництва чи ремонту, впровадженням енергозберiгаючого децентралiзованого теплопостачання та локального комбiнованого виробництва теплової i електричної енергiї. Важливим є запуск у виробництво будiвельних панелей з вищою теплостiйкiстю. В даний час запроектована теплоiзоляцiйна спроможнiсть панелей, що виробляються на будiвельних комбiнатах України, складає до 1,40 м2 °С/Вт, що в 3-3,5 рази нижче порiвняно з подiбними захiдними панелями. Налагодження виробництва та використання нових будiвель з вищою теплоiзоляцiєю дає можливiсть зменшити потреби тепла на 30-40%. Важливим при цьому є випуск утеплюючих матерiалiв.

Згiдно з дiючими  в Українi нормами, у теплий перiод року температура в примiщеннi не повинна пiднiматися вище 20-25 °С при вiдноснiй вологостi 60-30% та швидкостi руху повiтря 0,3 м/с; у холодний та перехiдний перiоди року температура в примiщеннi не повинна опускатись нижче 18 °С (нормованi значення - 20-22 °С) при вологостi 45-30% та швидкостi руху повiтря 0,2 м/с.

Тому до утеплюючих матерiалiв  та конструкцiй висуваються такі вимоги:

1. низька теплопровiднiсть; 

2. стiйкiсть до коливань  температур при експлуатацiї; 

3. однорiднiсть властивостей;

4. оптимальна густина;

5. низький рiвень загорання  та вибухобезпечнiсть; 

6. мiцнiсть при транспортуваннi та монтажу; 

7. волого- та водостiйкiсть; 

8. стiйкiсть до впливу  бiологiчних факторiв; 

9. хiмiчна стiйкiсть; 

10. нешкiдливiсть для  людини.

Перспективним матерiалом для панелебудування є неавтоклавнi нiздрюватi бетони. Нiздрюватi матерiали, де 70-80% об'єму складає повiтря, є найбiльш ефективними серед вiдомих типiв бетону з точки зору теплоiзоляцiї, а також рацiональними у витратах матерiалiв на одиницю маси. Серед матерiалiв такої структури особливе мiсце займає неавтоклавний теплоiзоляцiйний пiнобетон. Його характеристики:

· легкiсть отримання  заданої мiцностi на стискання;

· висока тепло- та звукоiзоляцiя;

· низьке водопоглинання;

· висока морозо- та пожежостiйкiсть;

· екологiчна чистота.

Основним компонентом неавтоклавного пiнобетону є портландцемент та пiноутворювач  СДО. Ефективними засипними утеплювачами є кремнезит та кремнепор. Плита  товщиною 5 см iз пористого бетону рiвноцiнна за теплоiзляцiйними властивостями 15 см цегляної стiни чи 30 см бетону.

До теплоiзоляцiйних матерiалiв  належать пiнополiстирол, пiнополiуретан, скловолокно, мiнеральна вата. Так, 25 см пiнополiстиролу за своїми тепловими  властивостями еквiвалентнi понад 125 см цегляної стiни.

Сама теплоiзоляцiя  повинна проводитися як ззовнi будинку, так i в серединi його.

Вiдома технологiя створення "теплого будинку" за рахунок  пiно-полiстирольних блокiв. З цих  блокiв спочатку формується стiнова конструкцiя, що являє собою опалубку. Потiм у середину порожнiх пiнополiстирольних блокiв заливається бетон. Це дозволяє перетворити будинок у монолiтну гратчасту конструкцiю з теплоiзолюючим прошарком як ззовнi, так i зсередини. Зовнiшнiй шар теплоiзоляцiї не дозволяє бетону переохолоджуватися у холоднi пори року. Внутрiшня iзоляцiя запобiгає непродуктивним витратам теплоти на нагрiвання масивних бетонних конструкцiй.

Для запобiгання втратам  тепла через вiкна поряд з  трьохшаровим склiнням зараз широко використовуються склопакети. Вiконнi системи на основi склопакетiв розподiляються на три групи: пластиковi, алюмiнiєвi та дерев'янi. Вiконнi системи на основi полiвiнiлхлоридних профiлiв можуть формуватися з використанням теплоiзоляцiйних матерiалiв та армуватися металом для посилення несучих властивостей більших поверхонь. Алюмiнiєвi вiконнi системи для підвищення теплоiзоляцiї вимагають також використання теплоiзолюючих матерiалiв. Вiкна з металевим профiлем, враховуючи їх мiцнiсть та хiмiчну стiйкiсть, найкраще використовувати у промислових i адмiнiстративних будинках.

Для пiдвищення енергозберiгаючих властивостей вiкон на них доцiльно наносити теплозахисний шар Low-Е  покриття. Такi плiвки на основi конструкцiй  багатошарового полiстиролового покриття можуть селективно вiдбивати тепло  та пропускати свiтло. Вони забезпечують економiю електроенергiї взимку та влiтку, а також i кращу видимiсть. Плiвки вiдбивають тепловi сонячнi променi та зменшують нагрiвання примiщення до 80%, що зменшує витрати на кондицiювання. Взимку плiвка вiдбиває знову у примiщення до 30% тепла, яке може бути втрачено через вiкно. Вченi iнституту свiтлотехнiки в м. Кьольнi прийшли до висновку, що є можливiсть заощадити до 80% електроенергiї, яка витрачається протягом дня для освiтлення темних примiщень. З цiєю метою вони розробили систему свiтловiдбиваючих плiвок та призм iз синтетичних матерiалiв, якi монтуються на вiкнах та посилають вiдбите свiтло знову у примiщення.[1]

2.МЕХАНІЗМ  СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Відсутність у підприємств  стимулів до зниження витрат і обмежень витратної частини дозволяє перекладати на споживачів їх невиробничі витрати. Енергозбереження є ключовим завданням комунальних перетворень. Можна ефективно виробити енергію в сучасній котельні з високим ККД, а потім змарнувати її в опалюваних будинках.

Закони України "Про енергозбереження" із змінами та доповненнями, "Про теплопостачання" задекларували необхідність стимулювати діяльність у сфері енергозбереження. Однак енергоємність українського ВВП залишається найвищою в Європі. Шляхи впровадження та удосконалення економічних механізмів передбачено розділом 3.1 Комплексної державної програми енергозбереження України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 №1040. Зокрема, це реформування податкової політики, комерціалізація діяльності у сфері енергозбереження, масове застосування приладів обліку та ін., для чого передбачалося внесення змін та доповнень до законів України:

- "Про лізинг", "Про  оренду державного та комунального  майна", "Про оподаткування  прибутку підприємств" в частині  тлумачення оренди та лізингу, термінів дії договору, учасників угоди - юридичних та фізичних осіб;

- "Про податок на  додану вартість" в частині  знижок або відміни податку  на додану вартість на енергоефективну  продукцію, яка виготовляється  для власного або загального користування чи ввозиться з-за кордону, та застосування пільгових ставок ввізного мита для енергоефективного обладнання;

- "Про систему оподаткування"  стосовно відновлення діяльності  загальнодержавного фонду енергозбереження  та джерел його наповнення;

- "Про концесію" в частині надання гарантій  інвестору щодо обов'язкового  повернення йому вкладених коштів;

- "Про Бюджетний  кодекс" в частині здійснення  оподаткування коштів, отриманих  від впровадження заходів з  енергозбереження, за нульовою ставкою.

Потребують термінового  затвердження в установленому порядку  Правила постачання та користування тепловою енергією та Правила обліку, відпускання і споживання теплової енергії.

Заходи з енергозбереження у системах теплопостачання міст дозволять підвищити загальну ефективність використання палива на 18-23%.

При нормальних договірних відносинах завжди мають бути продавець  товару і його покупець або виконавець робіт, послуг і замовник. Договірні  відносини повинні базуватися на суворій платіжній дисципліні та взаємній економічній відповідальності. Підприємства, що експлуатують житловий фонд, могли б бути договірною стороною, зацікавленою в зменшенні теплоспоживання, якби отримували частину заощаджених мешканцями коштів або надбавку до вартості обслуговування внутрішніх систем опалення і гарячого водопостачання, але така схема ніде не застосовується.

Жоден економічний механізм не функ-ціонуватиме без організації  достовірних вимірювань обсягів  теплової енергії і води, на підставі яких може бути організовано комерційний облік. Держава повинна терміново знайти відносно невеликі кошти на переробку більшості держстандартів, норм і правил, зокрема "Котельні установки", "Теплові мережі" тощо, тому що, по-перше, проектувальники не закладатимуть в проекти енергоефективні рішення, доки у них не буде затвердженої методики, а по-друге, практика розробки нормативних документів за кошти приватних організацій призводить до лобіювання через ці документи інтересів конкретних виробників.

На сьогодні в державі  практично відсутні схеми теплопостачання населених пунктів. Нормативна база щодо схем теплопостачання та енергобалансу України передбачена Законом України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки", Основними напрямками урядової політики в економічній та соціальній сфері на 2006 рік, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2006 №42, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.06.2006 №363-р "Про першочергові заходи щодо реформування житлово-комунального господарства", Розпорядженням Президента України №1199/2005 рп "Про заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки України", Указом Президента України №1863/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення".

Відповідно до Плану  невідкладних заходів щодо стабілізації положення в паливно-енергетичному  комплексі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000р. №538, була передбачена підготовка пропозицій щодо розробки в 2001 р. загального енергобалансу України. Проте питання його розробки і системного економічного аналізу і сьогодні залишається відкритим.

Розробка оптимальних  схем теплопостачання дає змогу:

- перерозподілити теплові  навантаження для максимально  можливого завантаження найбільш  економічних теплоджерел; 

- здійснювати переведення  у резерв, консервацію або ліквідацію  найбільш неефективних джерел;

- переводити частину котелень на роботу в піковому режимі, розробляти схеми їх спільної роботи з базовими джерелами;

- вдосконалити схеми  теплових мереж для забезпечення  можливості повного завантаження  ефективних теплоджерел, а також  розумно поєднати надійність  та мінімальні теплові втрати;

- визначити райони  і окремі будівлі, теплопостачання  яких доцільно здійснювати від  децентралізованих джерел;

- розробити заходи  щодо зростання енергоефективності;

- оптимізувати температурний  графік для кожного теплоджерела, визначити необхідність зміни схеми теплопостачання (з відкритої на закриту, із залежної на незалежну) і методу регулювання (якісне, кількісне, ступінчасте);

- визначити резерви теплової  потужності в районах міста; 

- визначити роботи для нетарифного  фінансування з бюджетів і можливих інвестиційних проектів.

Структура енергетичного балансу  багато в чому визначає можливості енергозбереження у різних напрямах і оптимальне поєднання енергоощадних  заходів. Знання цієї структури дає  змогу ухвалювати економічно обгрунтовані інженерні рішення для зниження енергоспоживання і досягати максимального енергозбереження при мінімальних капітальних та експлуатаційних витратах.

Енергоощадні заходи в житлових будинках повинні бути такими, щоб  споживач отримував реальне зниження величини оплати за теплову енергію та теплоносій, і водночас у всіх приміщеннях квартир додержувалися комфортні умови проживання, передбачені державним стандартом щодо параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових будинків та санітарними правилами і нормами для житлових будівель і приміщень.

Ідеологія постанови Кабінету Міністрів  України від 27.06.2000 №1040, якою затверджені  Невідкладні заходи щодо виконання  Комплексної програми енергозбереження України, та проекту Цільової програми стабілізації роботи та розвитку комунальної теплоенергетики, розробленого Держбудом України, ґрунтується на стимулюванні діяльності лізингодавців з постачання енергоефективного обладнання та матеріалів, гарантованого повернення коштів за рахунок економії енергоносіїв, накопичення таких коштів на окремих рахунках підприємств та використання їх постійно для енергоощадних заходів "револьверним" ефектом.

За прогнозними розрахунками, в  комунальній теплоенергетиці тільки зменшення споживання природного газу за ціною 130 дол. США за 1000 м3 у грошовому еквіваленті становитиме 1,3-1,8млрд. грн. на рік залежно від прийнятих рішень щодо оподаткування цієї суми. Зазначені кошти дозволять на першому етапі протягом 2007-2010 рр. здійснити заміну 50% зношених і аварійних мереж та завершити їх заміну протягом наступних трьох років до 2013р., реконструювати близько 6000 котелень упродовж 2014-2015 рр.

Ризики:

- зростання цін на енергоносії; 

- наявність розбіжностей між  нормами різних законодавчих  актів, що формують механізм  стимулювання енергозбереження;

- торпедування прийняття відповідних  законодавчих актів газовим "лобі" у Верховній Раді України; Мінімізація  ризиків: