Шпаргалка з "Інформатики"

4.Робота  з панелями інструментів

Стандартний вигляд вікна Word включає такі панелі інструментів: Стандартная и Форматирование. Для перегляду переліку всіх панелей: Вид → Панель інструментів → Настройка. Можна створити власну панель: у вікні Настройка  у вкладці Панель инструментов,акт. кн. Создать→ у вікні вводимо ім’я → ОК; ”Удалить” – вилучення створених користувачем панелей; “Сброс” – виконує відновлення стандартного виду панелі. Додавання або вилучення кнопок відбувається в “Команді” , яка містить вікно, в якому в лівій частині- перелік всіх категорій кн-к (назви яких повторюють ком-и осн. Меню); у правій частині – перелік кнопок, що вміщені у вибрану категорію. При акт-ї кн. з’являється опис дії кнопки у кн. “Описание”. Для додавання кнопки, в панелі вказівник миші підводять до кн.                                    

“Настройка”→ натискають і перетягують у панель. Для  вилучення кнопок із панелі – акт. цю кнопку на панелі і тягнуть у вікно “Настройка”. “Параметри відображають підказки для кнопок, комбінації клавіш”

5.Заміна символів у документі. Користування автотекстом.

Параметри для символів встановлюються у вікні ФОРМАТ/СИМВОЛ (вид шрифту, розмір шрифту, начертание(курсив).

ЕФЕКТИ: верхні і нижні  індекси, закреслений шрифт, захований  шрифт.

Користування автотекстом. Використовують для автоматичного повторення слів, що часто зустрічаються. Потрібну частину виділити + ВСТАВКА/АВТОТЕКСТ/СОЗДАТЬ+ім”я елементу (1 літера). Для вставлення елементу у текст вводять ім’я +F3.

6. Використання  функції “Обрамление” і “Заливка”(“Границы и заливка”). 

Ця ф-я може бути застосована  до:-поточного абзацу; - декількох  попередньо виділених абзаців; -або  до цілої сторінки.

Для виконання активізують  команду ФОРМАТ/ГРАН. И ЗАЛИВКА.

• вкладка Границы—тип  рамки, тип ліній рамки, колір, параметри...вилучає попередньо створену рамку;
• Страница—втановл. аналогічні параметри, але для цілої сторінки.
• Заливка—визначає колір фону в рамці та його інтенсивність.

 

 

 

 

7. Форматування  тексту (параметри абзацу, шрифту), сторінки

Параметри абзацу. Поч. абзацу визнач маркером абзацу (. Для перегляду маркерів активіз. кн. Непечатаемые Символы. Абзац ств. за допом. кн. Enter. Параметри абзацу: – відступити справа/зліва відносно розмірів параметрів стор.; – абзацний відступ; – вирівнювання; – міжрядковий інтервал. Перші 2 встановл. за допом. маркерів на спец. лінійці (верхній абзацний відступ, нижній змінює розмір лівої межі, правий нижній – відступ правої межі, 3-ій встановл. за допом. кнопки, 4-ий за допом. команд Формат, Абзац. У цьому вікні можна встановити абзац перед і після рядка.

Параметри шрифту. Кожний шрифт має різні начертания (жирное, курсивное, жирный курсив), які використ. для виділ. важливих фрагментів тексту. Щоб продивитись, які комбінації клавіш назначені елементам панелі інструментів форматування, на вкладці Параметри вікна Настройка встановити Отображать подсказки для кнопок і Включить в подсказки сочетания клавиш. Також встановлення шрифта можна виконувати у вікні Шрифт (меню Формат, ком. Шрифт), яке містить поле попереднього огляду Образец. Для закреслення символів, а також для зміни символьного інтервалу поле Интервал, зміщення символів відносно базової лінії тексту – поле Смещение, зміна масштабу символів по горизонталі – поле Масштаб (на вкладці Интервал).

Форматув. сторінки. Кожна стор. має верхнє ліве і праве поле. Для зміни параметрів стор. використ. Файл, Параметры, Страницы. Далі у вкладці Поля можна змінити значення полів. У вкладці Размер бумаги можна змінити орієнтацію стор.: альбомная, книжная. У вкладці Макет існують перемикачі парних і непарних колонтитулів. Як правило, документ має 1 розділ. У рядку статуса (стор., розділ). Для встановлення розділу – Вставка, Разрыв (начать со следующей или текущей стр.).

8. Робота з  буквіцею

Для візуального виділення. Можна ств. з букви, слова, з цілого 1-го слова абзацу. Для цього його попередньо виділяють, потім – Формат, Буквица. У вікні можна встановити додаткові параметри: висота відносно рядка. Можна ств. буквицю під текстом або в тексті. Параметри, Нет вилучає попередньо створену буквицю.

9. Вставлення  символів

(для вставлення тих символів, аналогів яких нема на клавіатурі). Для цього Вставка, Символ. У таблиці символів вибирають потрібний символ, Вставить. Над табл. символів розташ. таблиця шрифтів. У випадку, коли символ вставляється в документ часто, йому можна присвоїти комбінацію клавіш. Для цього в таблиці символів активіз. потрібний символ, кнопка Клавиша, вікно Настройка, де у полі Новое сочетание клавиш встановл. комбінація клавіш, кн. Назначить, закрыть, повертаємось у вікно з табл. символів і закриваємо.

10.Робота із  виносками, рисунком, колонтитулами

Виноски – це додаткове  роз’яснення або посилання на документ, джерело. Може бути розміщена  внизу сторінки, в кінці документа  або під текстом. Виноска склад. з маркера і текстової частини. для ств.: встановлюємо курсор після слова, де буде виноска, ком. Вставка, Сноска. У вікні визначають місце розташування виноски, також можна змінити маркер виноски: за умовчанням – 1, 2, 3. Для вилучення виноски – виділити маркер виноски в тексті, Delete. Вид, Сноска – для пошуку маркера. Колонтитул – текст, який автоматично з’явл. на кожній стор. документа. Колонтитули бувають верхні і нижні. Для ств. колонт. – Вид, Колонтитулы, з’явл. панель інстументів Колонтитулы і рамка для введення тексту. Панель інструментів містить такі кнопки: поточна дата, номер стор., к-кість стор. в документі, поточний час. Для переключення між верхнім і нижнім колонтитулом на панелі існує кнопка. для вилучення колонт.: Вид, Колонтит., виділити текст, Delete. Рисунок: Вставка – Рисунок. Вставляємо у потрібне місце!!!!! правою мишею формат рисунка і встановлюємо потрібне.

 

 

 

 

 

 

 

11. Робота із  списками, колонками

Список – це перелік деяких визначень, тез тощо. Елемент списка скл. з маркера списка, з текстової частини. У випадку, коли маркер не змінюється для цілого списку, такий список наз. маркерованим. Коли маркери списку послідовно збільшуються, такий список нумерований. Для ств. списку курсор встановл. у вільний рядок і активіз. кн. Нумерация або Маркеры. Для додавання елементу всередині списка курсор встановл. у кінець попереднього елемента, Enter. Для вилучення елемента його виділ., Delete. Для зміни маркерів існуючого виділ. список і активіз. Формат, Список. По стандарту ств. власноручно, ін. – автоматично. Колонки: для полегшеного сприйняття великих обсягів інформації. Попередньо потрібний текст виліл., активіз. команду Формат, Колонки. Активіз. перемикач Разделитель. та перемикач Колонки одинаковой ширины. Для перетвор. тексту з колонок в звичайний текст – команда Формат, Колонки, Кількість 1.

12. Вставлення  ін. файлу у поточний

Для цього: – перейти  в режим просмотру головного  документу і відкрити головний документ; – встановити курсор в позиції  документа і клацнути на кнопці Вставить вложенній документ панелі інструментів Главній документ; – у вікні Вставка вложенного документа ввести або вибрати ім’я документа, що вставляється як вкладений. Кн. ОК.

13.Вставлення  і вилучення номеру сторінки.

Для вставлення номеру сторінки використовують команду “Вставка”→”Номера  страниц”. З’являється вікно “Номера страниц”. У вкладці “Положение” можна визначити місце розташування номеру сторінки(вверху,знизу,справа). У вкладці “Выравнивание” визначаємо вирівнювання номеру сторінки – зліва, від центру, справа, всередині, зовні. Активізувавши параметр “Номер на первой странице”, визначаємо наявність номеру на першій сторінці. У вкладці “Формат” визначаємо формат номеру сторінки, визначаємо можливість включення номеру глави, а також нумерацію сторінок: 1)продовжити нумерацію; 2)почати з…;→ОК.

Для вилучення номеру сторінки необхідно:1)вибираємо команду  “Вид”→“Колонтитулы”; 2) якщо номери сторінок разміщені внизу сторінки, натискаємо кнопку “Верхний/нижний колонтитул”    на панелі інструментів “Колонтитулы”; 3) виділяємо номер сторінки; 4) якщо для вставки номерів сторінок використовувалась команда “Вставка”→”Номера страниц”, виділяємо рамку, яка розміщена навколо номеру сторінки.

14. Робота  з написом.

Написи викор-ся для  вставлення в існуючий документ тексту, графічного зображення, таблиць, малюнків.Для створення: команда “Вставка”→”Надпись”, вказівник миші змінює свій вигляд – перетворюється на плюс, малюється прямокутник на тексті для створення напису, малюнку.Після створення напису можна змінити його параметри. Для цього: після активізації напису, використовуємо команду”Формат”→”Надпись”,змінюємо параметри обтікання, наявність кольору, тип ліній. Для зміни розмірів напису: вказівник миші підводиться до будь-якого маркеру в кутку або на межі, натискаємо кнопку і не відпускаючи тягнемо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15. Створення  змісту, переліку ілюстрацій, предметного вказівника.

Створення змісту: у WORD існує можливість автоматично створити зміст із тих фрагментів документу, які попередньо визначаються як заголовки. Заголовків може бути до 9-ти рівнів. Як правило весь текст документу має стиль “Обычный”. Для створення змісту, фрагмент потрібного документу виділяють і у списку кнопки”Стиль” панелі інструментів “Форматирование” вибираєм потрібний рівень заголовку(1,2,3,…). Заголовок може бути створений лише для цілого абзацу. Робота з створенним заголовком виконується в режимі перегляду структури документу(“Вид”→”Структура”), після цього з’являється панель інструментів ”Структура”,яка містить кнопки: “повысить/понизить уровень” – змінює рівень існуючих заголовків; “развернуть/свернуть“- при роботі з великими документами згортається весь текст і залишаються лише заголовки;”превратить в обычный текст” – перетворення заголовків в звичайний текст. Після створення заголовків документу можна створити зміст: курсор встановлюєм в потрібне документа і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. У вкладці “Оглавление” вибираємо вид змісту, встановлюємо потрібну кількість рівнів заголовків(за замовчуванням “3”). Після виконання змін над заголовками і активізації команди “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, з’являються запити на зміну існуючого змісту і попереднє вилучення.

Створення переліку ілюстрацій: це список,  елементами якого є назви під малюнками, під таблицями, під формулою. Для автоматичного створення, необхідно створити назви об’єктів. Для цього: 1)під об’єктами всановлюємо курсор, активізуємо команду “Вставка”→”Название”; 2) у вікні переліку “Постоянная часть” вибираємо відповідну назву, ОК; 3)при цьому всі створені назви мають стиль “Название объекта”(перетворює назву у звичайний текст); 4) після визначення всіх назв, встановлюмо курсор у потрібне місце і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. Вкладка “Список илюстраций”-вибираємо вид списку, ОК.

Створення предметного  вказівника: визначає розташування термінів на сторінці документу. Для створення необхідно: 1) визначити ті слова або словосполучення в документі, які ввійдуть до предметного вказівника; 2)для цього виділяємо перше слово, активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”; 3) у вкладці ”Указатели”- кнопка “Поместить”; 4) з’являється вікно “Определение элемента указания”: в параметрах активізуємо “Перекрёсная ссылка”-набираємослово з клавіатури; 5) залишаємо це вікно активним, відміняючи за допомогою кнопки “Пометить”, виділяємо інше слово, закриваємо це вікно і попереднє; 6) при виділенні слів для предметного вказівника, після цього слова з’являється {…}, які можна переглянути після активізації “непечатаемые символы”(для вилучення слів із предметного вказівника-виділяємо символи в дужках і вилучаємо); 7)після виділення всіх слів активізуємо команду  “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, у вкладці ”Указатели” вибираємо вид вказівника, встановлюємо кілька колонок.

16. Робота  з редактором формул.

Для створення таких  виразів необхідно: 1) активізувати команда “Вставка”→”Объект”, вкладка “Создание”-“Microsoft Equation 3.0”. Якщо необхідно часто створювати такі вирази, то на панелі інструментів додається кнопка “Редактор формул”; 2) після активізації з’являється панель “Формула”, яка вміщує кнопки з групами шаблонів, а в позиції курсора-рамка для введення інформації. Є такі групи шаблонів: шаблоны скобок, шаблоны матриц, шаблоны дробей и радикалов, шаблоны верхних и нижних индексов та інші; 3) після закінчення створення виразу, необхідно клацнути мишкою поза виразом. Для редагування створеного виразу-двічі клацнути мишкою на об’єкті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. Робота  з таблицями.( вставлення, вилучення рядків, стовпців; зміна межі, авто формат, сортування, розрахунок функцій). Команда ТАБЛИЦА\ ДОБАВИТЬ\ТАБЛИЦА. Кнопка АВТОФОРМАТ дозволяє надати таблиці один із стандартів. Найпростіший вигляд – Сетка, кнопка ОК. Тут же можна змінювати межі, встановивши позначку у Границы. Для виділення стовпця ( рядка)- клацнути над ним зверху ( зліва), щоб його вилучити – спочатку виділити, а потім ТАБЛИЦЫ\ удалить столбцы ( строки) или кн.DEL.  Додавання стовпця - ТАБЛИЦА\ добавить столбец ( перед цим виділити стовпець, перед яким буде новий). Рядок – виділити той, перед яким буде новий, ТАБЛИЦА \добавить строки. Для додавання після останнього - курсор після останнього рядка таблиці і ENTER. Можна робити розрахунки суми по рядкам чи стовпцям, пошук max та min і середнього значення. Курсор справа від рядка – ТАБЛИЦА \формула. Сума слева – SUM LEFT. По стовпцю – курсор у вільну комірку під стовпцем, ТАБЛИЦА\ формула. SUM ABOVE. Всі інші функції розраховуються за допомогою адресації комірки. При цьому курсор в будь-яку комірку – ТАБЛИЦА\ формула. У вікні розкриваємо список ВСТАВИТЬ ФУНКЦИЮ , де вибираємо потрібну і в дужках пишемо необхідний діапазон. Для побудови діаграми ВСТАВКА\ рисунок \  диаграмма.

18. Вставка полів, злиття документів. Поле – визначений набір команд, які використовуються для вставлення в документ додаткової інформації( поточна сторінка, поточний час).  Команди  ВСТАВКА \ ПОЛЕ .  У лівій частині перелік категорій полів, у правій – ті поля, які містяться у вибраних категоріях.  У цьому ж вікні  кнопка ПАРАМЕТРИ – можна вибирати встановлені параметри поля. Кнопка ДОБАВИТЬ. Для заміни  значення поля виділяють і натискають CTRL +F11.

При реалізації функцій з двох документів необхідно мати основний документ з  полями, значення яких змінюється. Джерело даних – інформація, яка вставляється в основний документ. Наприклад, необхідно роздрукувати бланки запрошень, тільки з різним ім’ям. Основний документ містить текст запрошення, джерело даних – перелік прізвищ. Для  СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ. Вибираємо СОЗДАТЬ, з переліку ( наклейки......) вибрати ДОКУМЕНТЫ НА БЛАНКЕ. Потім Активное окно, кнопка Закрыть. Після цього текст. Для джерела даних СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ, кнопка Получить данные, вибрати Создать источник данных. В цьому вікні в переліку Поле в строке документа вміщені перелік полів. Кнопка Удалить – вилучають всі поля, окрім потрібного, кнопка Добавить- додає. Вікно Сохранение документа визначає ім’я та місце збереження документа. Наступне вікно Правка источника данных- вносять інформацію. Для додавання в основний документ полів злиття – курсор в потрібне місце і на панелі інструментів Слияния кнопка Добавить поле слияния. Після цього кнопка ПОЛЕ\ ДАННЫЕ послідовно додають прізвища.