Розвиток граматичних навичок при використанні ігор на уроках німецької мови в шостому класі

Аналізуючи компонентний склад змісту навчання граматичної сторону мови, в нього входять, по-перше, матеріальні форми іноземної мови у вигляді суфіксів, префіксів, цілісних словоформ, по-друге, знання про граматичні формах ІЄ, зафіксовані в граматичних категоріях (роді, числі, відмінку ), в правилах освіти і вживання цих форм, і, по-третє, дії по граматичному оформленню мови (продуктивні та рецептивні граматичні навички). Формування граматичних навичок носить поетапний, стадіальний характер. Необхідно вести роботу з розвитку як продуктивного, так і рецептивного граматичного досвіду [25, c.362].

Продуктивний звичка - це здатність мовця вибрати модель, адекватну мовної завданню, і формувати її склад нормами цієї мови. У результаті він повинен бути автоматичним, стійким. Доцільно виділяти три основні етапи формування граматичної навички у продуктивній мови:

1) ознайомлення й первинне закріплення;

2) тренування;

3) застосування [25, c.360].

Метою ознайомлення та первинного закріплення граматичного матеріалу є створення орієнтовної основи граматичного дії для подальшого формування досвіду в різних ситуаціях спілкування. На цьому етапі необхідно розкрити значення, формоутворення і вживання граматичної структури, забезпечити контроль її розуміння учнями та первинне закріплення. Формування мовного граматичного матеріалу припускає розвиток навички точного відтворення досліджуваного явища в типових для його функціонування мовленнєвих ситуаціях та розвиток його гнучкості за рахунок варіювання умов спілкування, що вимагають адекватного граматичного оформлення висловлювання. З цією метою використовуються імітаційні, символи, трансформаційні вправи. В окрему групу виділяються вправи ігрового характеру. Перехід від навичок до умінь забезпечується вправами, де граматичне явище треба вжити без мовної підказки відповідно до мовними обставинами. Вправи етапу можуть проводиться на матеріалі усних тим, домашнього читання, діафільмів. Контроль граматичних навичок може бути стежить або виділятися в окремий етап. Викладач може здійснювати його в процесі самої мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання або листа) [13, с.59].

Рецептивний граматичний навик - здатність читає дізнаватися граматичні форми, співвідносити з їх значенням. Рецептивне засвоєння пов'язано з впізнавання. Тут також потрібна запам'ятовування і збереження в пам'яті граматичних форм і моделей; для впізнавання не потрібно тієї механічної роботи, яка потрібна для відтворення. Рецептивне засвоєння граматичного матеріалу включає три етапи:

1) ознайомлення з новим граматичним явищем;

2) тренування і автоматизація даного явища в читанні і слуханні;

3) застосування [26, c.374].

Ознайомлення учнів з новим граматичним явищем має відповідати наступним методичним вимогам:

- Пояснення слід проводити від введення ознак граматичної форми до розкриття її змісту, всі необхідні значення граматичної форми повідомляються відразу;

- Всі пояснення слід будувати з опорою на текст;

- Основним прийомом ознайомлення з новим матеріалом, повинен бути аналіз форми для визначення вмісту.

Таким чином, виділяють три етапи у становленні граматичного навички:

- Ознайомлення й первинне закріплення,

- Тренування,

- Застосування та вільне використання в мові.

1.4 Застосування ігор у формуванні граматичного навички

Ефективним прийомом роботи в становленні граматичного навику є ігри, які одночасно сприяють розвитку мовної діяльності учнів. Учні застосовують освоюваний мовний матеріал в ситуаціях, характерних для оточуючої їх дійсності. Існує безліч методичних посібників, які пропонують велику різноманітність граматичних ігор для уроків іноземної мови [10, c.97].

Граматичні ігри переслідують такі цілі:

- Навчити учнів вживання мовних зразків, що містять певні граматичні труднощі;

- Створити природну ситуацію для вживання даного мовного зразка;

- Розвинути мовленнєву активність і самостійність учнів [10, c.87].

Таким чином, ігри - це ефективний прийом роботи в становленні граматичного досвіду, де граматичний матеріал застосовується в різних ситуаціях.

1.5 Вікові особливості учнів 6 класу

У період життя людини від дитинства до юності в традиційній класифікації (від 11-12 до 14-15 років) йде підлітковий вік, юність.

У підлітковому віці увага, пам'ять, уява вже придбали самостійність - підліток настільки опанував цими функціями, що тепер в змозі управляти ними за своєю волею. У цей період починає виявлятися індивідуально домінуюча провідна функція: кожен підліток може сам відрефлексувати, яка з функцій є для нього найбільш значущою.

Розглянемо особливості розвитку обговорюваних функцій.

Увага. Якщо у молодшого школяра переважає мимовільна увага і це визначає роботу вчителя з класом, то підліток цілком може керувати своєю увагою. Порушення дисципліни в класі носять скоріше соціальний характер, а не визначаються особливостями уваги.

Підліток може добре концентрувати увагу в значущої для нього діяльності: у спорті, де він може домогтися високих результатів, у трудовій діяльності, де він часто проявляє диво в умінні зосередитися і виконати тонку роботу, в спілкуванні, де його спостережливість може змагатися з спостережливістю дорослих, у яких вона є професійною якістю. Увага підлітка стає добре керованим, контрольованим процесом і захоплюючій діяльністю.

У школі на уроках увагу підлітків потребує підтримки з боку вчителя - довга навчальна діяльність надихає підлітка на підтримку довільної уваги. У педагогічному процесі відпрацьовані прийоми підтримки мимовільної уваги і організації довільного. Учитель може використовувати емоційні чинники, пізнавальні інтереси, а також постійну готовність підлітка скористатися нагодою і утвердити себе серед однолітків у зручній для цього ситуації.

Звичайно, тут мова йде про потенційні можливості та про апофеозі уваги в окремі, значущі для самолюбства підлітка моменти його життя. У той же час ті ж отроки можуть впасти в стан глибокого стомлення, коли увага, здається, зовсім зникає зі складу пізнавальних процесів. Він сидить, якщо можна - лежить з напівзакритими очима і знаходиться в стані повної прострації, в стані легкого гноблення, що супроводжується занепадом сил, байдужістю до навколишнього. Тут зникає не тільки довільне, але й, здається, мимовільна увага.

Саме в підлітковому віці крива стомлюваності різко підвищується, особливо в 13-14 років.

Судячи по проявах уваги, підлітковий вік - період парадоксів в досягненнях можливостей і у втратах.

Пам'ять. Підліток вже здатний управляти своїм довільним запам'ятовуванням. Здатність до запам'ятовування (заучування) постійно, але повільно зростає до 13 років. З 13 до 15-16 років спостерігається більш швидке зростання пам'яті. У підлітковому віці пам'ять перебудовується, переходячи від домінування механічного запам'ятовування до змістового. При цьому перебудовується сама смислова пам'ять - вона набуває опосередкований, логічний характер, обов'язково включається мислення. Заодно з формою змінюється і зміст запам'ятовується; стає більш доступним запам'ятовування абстрактного матеріалу. Пам'ять працює на опосередкованих вже присвоєних знакових системах, перш за все мови.

Уява. У підлітковому віці уява може перетворитися на самостійну внутрішню діяльність. Підліток може програвати розумові завдання з математичними знаками, може оперувати значеннями і смислами мови, поєднуючи дві вищі психічні функції: уява і мислення. У той же час підліток може будувати свій уявний світ особливих стосунків з людьми, світ, в якому він програє одні й ті самі сюжети і переживає одні й ті ж почуття до тих пір, поки не зживе свої внутрішні проблеми.

Реальність уявного світу суб'єктивна - це тільки його реальність. Події, що відбуваються тут, опосередковані образами і знаками з реальності загальнолюдської культури. Звичайно, вони впливають на особистість підлітка з усією визначеністю. Але підліток суб'єктивно по своїй волі управляє облаштуванням свого внутрішнього світу. Світ уяви - особливий світ. Підліток вже володіє діями уяви, які приносять йому задоволення: він панує над часом, має вільну оборотність в просторі, вільний від причинно-наслідкових зв'язків існуючих в реальному просторі соціальних відносин людей. Свобода проживання у внутрішньому, психологічному просторі просуває підлітка в розвитку. Уява в отроцтві може збагатити внутрішнє життя підлітка, може, з'єднуючись з раціональними знаннями, перетворитися і стати справжньою творчою силою, але може і прийти в занепад після пори дитинства, позбавити підлітка польоту фантазії і творчості [14, с.301].

Таким чином, у підлітків пам'ять набуває логічний характер, увагу підлітків необхідно весь час підтримувати, здатність фантазувати добре відбивається на творчості, а абстрактне мислення починає розвиватися. Внаслідок цього застосування розвиваючих ігор у вивченні граматики на уроках іноземної мови цілком доречно, оскільки саме ігри підтримують увагу та інтерес на уроці, розвивають абстрактне мислення, творчі здібності учнів.

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІГОР НА УСПІШНА ЗАСВОЄННЯ ГРАМАТИКИ У ЖЕРДИНОЮ КЛАСІ Тарногского СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Переддипломна практика по додатковій підготовці в галузі іноземних мов (німецька мова) проходила на базі МОУ «Тарногского ЗОШ» з 5 по 12 лютого 2009 року. Ми провели дослідження в двох класах: 6 «б» і 6 «в». Дослідження полягало у вивченні успішності засвоєння граматики з використанням розвиваючих ігор. Обидва класи активні, вітають уроки в нетрадиційній формі і завжди працюють з інтересом.

Відповідно до гіпотези, ми поставили експеримент: в 6 «б» класі застосовували гри в ході вивчення граматичного матеріалу, а в 6 «в» класі дотримувалися традиційних вправ, запропонованих у підручнику. Граматичний матеріал, який вивчався у період проходження переддипломної практики - простий минулий час (Präteritum) сильних і слабких дієслів і вживання їх у мові.

Емпіричне дослідження проходило у три етапи: на підготовчому етапі ми спланували дослідження, вибрали два класи, на одному з яких ми застосовували ігри у вивченні граматичного матеріалу, і підібрали ігровий матеріал для проведення дослідження. На основному етапі ми провели наше дослідження. На заключному етапі ми обробили і проаналізували отримані результати, зробили відповідні висновки.

Ігри були проведені з метою виявити рівень сформованості граматичного навички. Вони ведуть до хорошого засвоєнню, запам'ятовування і повторення раніше вивченого граматичного матеріалу. Тому відповідно до мети експерименту, в 6 «б» класі гри були застосовані, а в 6 «в» класі немає. Ігри, які ми застосовували в тренуванні граматичного матеріалу, представлені в Додатку 1.

В кінці переддипломної практики ми здійснили контроль з метою вивчення ступеня засвоєння даного граматичного матеріалу. Тестові завдання, які ми застосували в якості контролю ступеня освоєності граматичного матеріалу Präteritum, представлені в Додатку 2.

Таким чином, можна зробити наступний висновок, що хлопці з експериментального класу засвоїли вивчений граматичний матеріал в ігровій формі краще, ніж хлопці з неексперіментальним класу.

У Таблиці 1 представлені результати контрольної роботи за темою "Präteritum", проведеної в експериментальному 6 «б» класі.

Таблиця 1. Результати контрольного зрізу в 6 «б» класі

Клас		Список учнів		Результати
6 «б»		1. Вікторія А.		4 бали
		1. Олександр Г.		4 бали
		2. Ілля М.		4 бали
		3. Віктор М.		4 бали
		4. Марія П.		4 бали
		5. Сергій П.		3 бали
		6. Тетяна Р.		4 бали
		7. Дмитро С.		5 балів
		8. Олександр С.		4 бали
		9. Вадим Т.		5 бала
		Середній бал		4,1 бал

Ми бачимо, що учні 6 «б» класу впоралися краще з завданнями контрольної роботи. Середній бал - 4,2. Найвищий бал у Дмитра С. («5») і Вадима Т. («5»), що підтверджує наявність здібностей у вивченні іноземної мови і високого інтересу до предмета в даних учнів. Найменший бал має Сергій П. («3»), який не впорався із завданням № 3 («Запишіть необхідну форму дієслова»).

Нижче представлена ​​таблиця 2, де наведені результати контрольної роботи за темою "Präteritum" у 6 «в» класі.

 

Таблиця 2. Результати контрольного зрізу в 6 «в» класі

Клас		Список учнів		Результати
6 «в»		1. Дарина І.		3 бали
		2. Галина М.		3 бали
		3. Діана П.		4 бали
		4. Ксенія П.		4 бали
		5. Дмитро С.		4 бали
		6. Марія Т.		4 бали
		7. Ірина Ф.		4 бали
		Середній бал		3.7 бала

З таблиці № 2 ми бачимо, що учні 6 «в» класу впоралися трохи гірше із завданнями контрольної роботи. Середній бал - 3,7. Найвищий бал («4») у 5 осіб (Таблиця 2), що говорить про наявність помилок в контрольній роботі по предмету у даних учнів. Найменший бал («3») мають Дарина І. та Галина Н. Практично у всіх учнів зустрічаються помилки в усіх трьох завданнях. Помилки, які допустили учні в даному класі, припускають неповне розуміння теми.

Порівняльний результат проведеного експерименту в двох класах представлений у наступній діаграмі.

 \ S

Діаграма 1. Результати контрольного зрізу в 6 «б» і 6 «в» класах

З даної діаграми ми бачимо, що в 6 «б» класі освоєність граматичного матеріалу вище, так як в даному класі проводилися відповідні ігри, отже, формування граматичного досвіду у хлопців відбувалося успішніше. У 6 «в» класі гри не застосовувалися, тому рівень сформованості навичок щодо даного матеріалу нижче, ніж у 6 «б» класі.