Статистичні зведення та групування

Якщо прості таблиці  головним чином носять описовий характер досліджуваних явищ, дають інформацію, необхідну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні служать в основному для науково-пізнавальної мети - виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.

При побудові статистичних таблиць найбільш відповідальним моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення зв'язків між групувальними ознаками та показниками, що їх характеризують. Лише такий органічний зв'язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що дозволяє виконати ряд завдань у статистичному дослідженні. Статистичний присудок, об'єктивно перебуваючи у діалектичному взаємозв'язку з статистичним підметом таблиці, повинен будуватися таким чином, щоб за допомогою системи його показників можна було одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їх істотні особливості.

Показники в присудку розміщуються в суворій логічній послідовності. Присудок таблиці повинен  являти собою не набір випадкових цифр, а певну систему думок, висловлених  мовою цифр.

З точки зору теорії і практики статистики при побудові таблиць необхідно дотримуватися таких правил:

1. Для того, щоб таблиці  були наочними і виразними,  вони не повинні бути громіздкими  та перевантаженими зайвими деталями. Інколи доцільніше замість однієї  великої таблиці побудувати декілька органічно зв'язаних між собою, послідовно розміщених таблиць.

2. Загальний заголовок  таблиці повинен у стислій,  виразній формі розкривати зміст таблиці, включаючи відомості про те, до якої території і періоду відносяться наведені у ній дані, одиниці виміру, якщо вони виступають 
єдиними для всієї сукупності. Заголовки (назви) рядків і граф також повинні 
бути сформульовані стисло і виразно. Слова у таблиці пишуться повністю, 
без скорочень. При відсутності загальної одиниці виміру у кожній графі проставляється своя одиниця виміру.

2. У таблиці повинні бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.
3. Якщо таблиця складається з великої кількості граф, то їх слід нумерувати.
4. До таблиці необхідно давати пояснення у вигляді посилання, примітки 
   у тих випадках, якщо наведені у ній дані відрізняються між собою певними 
   особливостями, наприклад, є попередніми, відносяться лише до частини 
   якоїсь території, не охоплюють всіх одиниць сукупності тощо.
5. Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком ти 
   ре, а відсутність відомостей - трьома крапками.
6. Аналіз статистичних таблиць логічніше починати з загальних підсумків, які дозволяють одержати загальну характеристику сукупності, після чого 
   можна переходити до вивчення даних окремих строк та граф.

Висновки

У роботі було розглянуто такі основні питання, як зведення і  групування статистичних даних, методологію  групувань та їх значення в економічному дослідженні, основні завдання і  види статистичних групувань та принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп.

Було визначено, що первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити.

В системі статистичних методів пізнання суспільних явищ метод групування посідає особливо важливе місце. Це пояснюється тим, що на відміну від інших методів метод групування виконує три важливих функції: по-перше, поділяє сукупність на однорідні групи, по-друге, визначає межі та можливість застосування інших статистичних методів (відносних і середніх величин, кореляційного аналізу і т.д.), оскільки при використанні цих засобів дослідник мусить вперш за все впевнитися в тому, що однорідною чи не однорідною є сукупність, по-третє, дозволяє провести класифікацію і типологію суспільних явищ. Таким чином, статистичне групування – обов`язковий етап обробки статистичних даних, тому що без його проведення не можна обчислювати узагальнюючі показники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розрахункова частина.

Варіант №1

Задача    1   

Маємо наступні дані про  працівників однієї професії машинобудівного  підприємства:

Таблиця 1

Працівник (порядк. номер)	Вік, роки	Середньогодинний випуск, грн.	Працівник (порядк. номер)	Вік, роки	Середньогодинний випуск, грн.
1	35	100	11	54	96
2	43	105	12	20	84
3	29	92	13	33	100
4	52	95	14	47	101
5	23	89	15	35	108
6	48	100	16	26	88
7	30	96	17	46	97
8	34	102	18	38	105
9	27	88	19	47	95
10	42	102	20	40	110

З метою вивчення залежності між віком працівників і середньогодинним випуском виконайте групування працівників за віком, створивши п’ять груп з рівними інтервалами. По кожній групі й сукупності в цілому визначте: а) число працівників; б) середній вік; в) средньогодинний випуск (всього і в середньому на одного працівника). Результати показати у вигляді таблиці. Проаналізуйте отримані показники і зробіть висновки.

Рішення задачі:

Розрахуємо величину інтервала. Знайдемо максимальний і мінімальний елементи ряду (вік працівників), визначимо величину інтервала.

54 роки

   20 років

 

 

організація груп здійснюється слідуючим чином:

1група = Xmin + i = Y

2 група = Y+i=Y'

3 група = Y' + i = Y'' и так далі

Визначимо межі інтервалів.

1 група = 20+6,8 = 26,8

2 група = 26,8 + 6,8 = 33,6

3 група = 33,6 + 6,8 = 40,4

4 група = 40,4 + 6,8 = 47,2

5 група = 47,2 + 6,8 = 54

Покажемо дані у вигляді таблиці 2:

Таблиця 2.

№ групи	Нижня межа	Верхня межа
1	20	26,8
2	26,8	33,6
3	33,6	40,4
4	40,4	47,2
5	47,2	54

 

Покажемо дані по групуванню працівників за віком у вигляді таблиці:

Таблиця 3.

Працівник (порядк. номер)	Вік, роки	Середньогодинний випуск, грн.	Група
1	35	100	3
2	43	105	4
3	29	92	2
4	52	95	5
5	23	89	1
6	48	100	5
7	30	96	2
8	34	102	3
9	27	88	2
10	42	102	4
11	54	96	5
12	20	84	1
13	33	100	2
14	47	101	4

Продовження таблиці 3.

Працівник (порядк. номер)	Вік, роки	Середньогодинний випуск, грн.	Група
15	35	108	3
16	26	88	1
17	46	97	4
18	38	105	3
19	47	95	4
20	40	110	3

 

Таким чином,

а) по числу працівників:

1 група – 3 чол.

2 група – 4 чол.

3 група – 5 чол.

4 група – 5 чол.

5 група – 3 чол.

б) по середньому віку:

1 група = 23 + 20 + 26 / 3 = 23 роки

2 група = 29 + 30 + 27 + 33 / 4 = 29,8

3 група = 35+34+35+38+40/5= 36,4

4 група = 43+42+47+46+47/5=45

5 група = 52++48+54/3= 51,3

в)по середньогодинному випуску

1 група = 89+84+88= 261 годин всього на групу

261/3=87 годин в середньому на 1 людину

2 група = 92+96+88+100=376 годин всього на групу

376/4=94 годин в середньому на 1 людину

2. група = 100+102+108+105+110=525 годин всього на групу

525/5=105 годин в середньому на 1 людину

3. група = 105+102+101+97+95=500 годин всього на групу

500/5=100 годин в середньому на 1 людину

4. група = 95+100+96=291 годин всього на групу

291/3= 97 годин в середньому на 1 людину

Покажемо отримані результати у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4.

№ групи	Групи працівників за віком	Кількість працівників, чол. f	Середній вік працівників в групі, роки	Середньогодинний випуск
				Всього на групу, годин	На 1 людину, годин
1	20 - 26,8	3	23	261	87
2	26,8 – 33,6	4	29,8	376	94
3	33,6 - 40,4	5	36,4	525	105
4	40,4 - 47,2	5	45	500	100
5	47,2 - 54	3	51,3	291	97
Всего	-	20	37,1	390,6	96,6

 

На підставі отриманих  даних можна зробити висновок, що між віком працівників і середньогодинним випуском існує криволінійний зв’язок: із збільшенням стажу роботи, тобто із збільшенням віку працівників від 20 до 40,4 років прямо пропорційно збільшується середньогодинний випуск і досягає максимума на значенні 525 годин на групу і 105 годин на 1 людину. Після досягнення працівниками віку 40,4 років  їх середньогодинний випуск як на групу так на 1 людину знижується, тобто із збільшенням віку працівників від 40.4 до 54 років спостерігається зворотній зв’язок між віком і середньогодинним випуском.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача    2

Виробництво м’яса   в    області   характеризується слідуючими даними, тис. т:

Таблиця 5.

Види продукції	1995 р.	1996 р.
Всього	90,5	79,0
в т.ч. яловичина и телятина	47,3	39,7
свинина	33,9	30,0
баранина и козлятина	1,0	0,7
М’ясо птиці	6,7	7,3
М’ясо кролів	1,2	0,7
конина	0,4	0,6

З метою вивчення структури  виробництва м’яса в області:

а) визначте відносні величини, які характеризують структуру виробництва  м’яса в 1995 і 1996 рр.; б) відобразіть отримані відносні показники у вигляді секторних діаграм; в) зробіть висновки про структурні зрушення у виробництві м’яса.

Рішення задачі:

Розрахуємо відносні величини структури виробництва  м’яса, прийнявши за 100%   90,5 тис.т. в 1995 році і 79,0 в 1996 році.

Представимо отримані дані у вигляді таблиці 6.

Таблиця 6.

Види продукції	1995 р.	Відносна  величина, %	1996 р.	Відносна  величина, %
Всього	90,5	100	79,0	100
в т.ч. яловичина і телятина	47,3	52,27	39,7	50,25
свинина	33,9	37,46	30,0	37,97
баранина і козлятина	1,0	1,1	0,7	0,89
М’ясо птиці	6,7	7,4	7,3	9,24
М’ясо кролів	1,2	1,33	0,7	0,89
конина	0,4	0,44	0,6	0,76