Статистичний аналіз економічних показників діяльності банку

 

ЗМІСТ

 

Вступ 3

1. Система показників статистики банківської діяльності 5

2. Предмет, мета, завдання економіко-статистичного аналізу банківської діяльності. Методичні підходи дослідження банківської діяльності 9

3. Приклади застосування статистичних методів до системи банківської діяльності 24

3.1. Ряди розподілу та їх графічне зображення (ціна акцій та рентабельність статутного капіталу банку) 24

3.2 Характеристика рядів розподілу 29

3.3 Кореляційний аналіз змін ринкового курсу акцій банку 34

3.4. Аналіз кореляційної залежності між рентабельністю статутного капіталу та ринковим курсом акції банку 38

Висновок 44

Список використаної літератури 46

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

На сучасному етапі  діяльність комерційних банків відбувається за постійно змінюваних загальноекономічної  та соціально-політичної ситуацій, які  різною мірою впливають на надійність та ефективність виконання банківськими установами своїх функцій. Лише в  останні роки проблема комплексної  оцінки ефективності основних банківських  операцій та надійності банківської  системи України почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки банківської установи потрібен відповідний інструментарій, за допомогою якого можна оцінити  в цілому діяльність комерційних  банків. Таким інструментарієм є  узагальнююча оцінка діяльності банку  на основі рейтингів. Водночас самі банки  потребують певних інструментів оцінки надійності та дохідності їх основних операцій, зокрема кредитних.

Питанням вивчення систем показників банківської статистики та проведення аналізу діяльності банків приділяють певну увагу і вітчизняні вчені-статистики. Зокрема, цим проблемам  присвячені наукові розробки В.В.Вітлінського, Е.В.Галицької, С.С.Герасименка, А.В.Головача, А.М.Єріної, В.Б.Захожай, І.М.Парасій-Вергуненко, О.В.Пернарівського, К.Є.Раєвського, Л.О.Свистун-Золотаренко, В.Г.Швеця та інших. Проте аналіз публікацій вітчизняних авторів з даної проблематики свідчить про те, що в Україні сутність статистичного аналізу стосовно банківської діяльності розуміють дуже звужено – оцінка за допомогою рейтингів результатів роботи та стану комерційного банку як юридичної особи. Разом з тим виникає потреба дослідження не тільки діяльності комерційних банків на основі рейтингів, а й оцінки контрагентів банку – позичальників, юридичних та фізичних осіб.

Саме недостатність вивчення даних питань вимагає проведення подальших теоретичних досліджень сукупності проблем, пов’язаних з використанням  систем статистичних показників у банківських  сфері.

Метою дослідження  є систематизація теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо статистико-економічного аналізу комерційних банків.

Реалізація поставленої  мети обумовила необхідність вирішення  таких теоретичних та методологічних задач:

• визначити теоретичні передумови та методологічні засади статистичного аналізу банківських рейтингових систем;
• узагальнити інформацію щодо міжнародних та вітчизняних статистичних показників банківської діяльності;
• визначити предмет, мету, завдання економіко-статистичного аналізу банківської діяльності;
• узагальнити методичні підходи дослідження банківської діяльності;
• дослідити особливості застосування статистичних методів в практиці банківської діяльності.

Об’єктом дослідження  визначено систему статистичних показників комерційних банків.

Предметом дослідження є методологія та процедури статистико-економічного аналізу діяльності комерційних банків.

Методологічною основою  дослідження є системний підхід до статистичного аналізу діяльності комерційних банків. У дослідженні були використані такі методи: статистичне спостереження, групування, метод узагальнюючих статистичних характеристик, порівняння, методи аналізу взаємозв’язків, експертні оцінки.

 

 

1. Система  показників статистики банківської  діяльності

 

Банківська статистика є  галуззю економічної статистики. Вона вивчає кількісну сторону масових  явищ і процесів у банківській  сфері (розподіл і кінцеве використання ВВП, утворення первинних і кінцевих доходів домашніх господарств, державних  установ і громадських організацій, нагромадження основних фондів і  матеріальних обігових коштів), займається реєстрацією, зведенням і групуванням  фактів, виражає їх у вигляді статистичних показників, які потім аналізує.

Предметом банківської статистики є кількісна характеристика обсягу, структури, динаміки і взаємозв’язків явищ та процесів, що відбуваються у  банківській системі за конкретних умов, певний проміжок часу і простору. Пізнавальний процес закінчується формулюванням  економічних законів, які регулюють  розвиток конкретних економічних явищ.

Банківська статистика як галузь економічної статистики при  вивченні соціально-економічних явищ користується загальнонауковими законами й категоріями. На основі принципів  і положень економічної теорії та вчення про гроші й кредит статистика забезпечує кількісну оцінку соціально-економічних  явищ і процесів, властивих банківській  сфері. Ці науки дозволяють правильно  тлумачити закономірні зміни  у грошовому обігу, кредитній  та ощадній справі, у страхуванні, складі доходів і видатків державного бюджету тощо.

Система показників банківської  діяльності — їх сукупність у взаємозв'язку та взаємозумовленості, яка використовується для характеристики певного явища  чи процесу банківської діяльності. Здатність будувати систему показників — найважливіша умова визначення механізму перебігу певного процесу, його закономірностей і тенденцій.

Система статистичних показників — це комплекс взаємопов’язаних показників, які дозволяють отримати цілісну, всебічну характеристику будь-якого явища  або процесу. Вона включає:

• Статистика формування ресурсів банків
• Статистика використання ресурсів банків
• Статистика кредитоспроможності  клієнтів
• Статистика доходів банків
• Статистика витрат банків
• Статистика прибутку банків
• Статистика ліквідності та платоспроможності банків
• Статистичне забезпечення маркетингової діяльності банків
• Статистика ефективності банківської діяльності

Збирання та групування цифрової інформації — підготовчий етап. Після його завершення розраховують зведені узагальнені показники: абсолютні, середні, відносні.

Абсолютні величини описують розмір, обсяг явища чи процесу; отримують  їх у результаті статистичного спостереження.

Відносні величини — частка від ділення двох абсолютних величин, яка показує їх співвідношення.

Середні величини — середні  арифметичні, середні геометричні, середні хронологічні, мода, медіана  — показують середню тенденцію  змінення показників.

Для розв'язання завдань, що стоять перед статистикою банківської  діяльності, використовують ряд показників. За призначенням та характеристиками їх поділяють на групи.

1. Показники, які характеризують  ринок банківських послуг у  цілому:

• попиту та пропозиції на ринку  банківських послуг;

• пропорційності ринку банківських  послуг;

• місткості ринку банківських  послуг;

• рівня монополізації  та конкуренції на ринку банківських  послуг;

• кон'юнктури ринку банківських  послуг;

• рейтингу банків;

• банківського портфеля;

• динаміки облікової ставки та процентної ставки за кредит;

• кредитообороту;

• структури кредитообороту та ін.

2. Показники, які характеризують  функціонування банківської установи:

• структури балансу банку;

• ліквідності балансу  банку;

• прибутковості;

• ризику банківської діяльності (у тому числі кредитного);

• платоспроможності банку;

• кредитоспроможності клієнтів банку;

• обороту капіталу;

• рентабельності;

• структури та динаміки інвестиційного портфеля;

• структури та динаміки статутного фонду.

3. Показники, що характеризують  інвестиційний портфель банку:

• структура, динаміка та напрямки інвестицій;

• ефективність інвестицій.

4. Показники ефективності  банківської діяльності:

• використання власних та залучених коштів;

• інвестицій;

• маркетингової діяльності;

• використання коротко- та довгострокових кредитів;

• розміру та динаміки прибутку;

• якості банківських послуг;

• рентабельності в цілому та окремих видів активів.

5. Показники інфраструктури  банківської діяльності:

• розгалуженості банківської  мережі;

• зовнішніх зв'язків банку;

• матеріально-технічного оснащення  банківських установ;

• використання передових  комп'ютерних технологій під час  обслуговування клієнтів банку, використання локальних і глобальних ком'пютерних мереж;

• обсягу та асортименту  банківських послуг.

Сукупність груп вказаних показників утворює систему показників статистики банківської діяльності. За допомогою цієї системи показ-ників, їх порівняння, вивчення динаміки і співвідношень аналізують роботу банківської установи чи банківської системи в цілому.

Кожний з показників використовують з певною метою. Деякі з них  мають більше значення для державного статистичного обліку, ніж для  діяльності самого банку. Такі показники  подаються у формах звітності, обов'язкових  для подання до статистичних органів.

Багато показників належить до так званої категорії показників управління, за допомогою яких здійснюють оперативний аналіз госпо-дарсько-фінансової діяльності банку та приймають управлінські рішення. Це показники ефективності, стану фінансів банку, руху дебіторської та кредиторської заборгованості та ін.

Показники, за допомогою яких планують банківську діяльність, характеризуються тим, що виявляють закономірності й  тенденції банківської діяльності та фактори, що на неї впливають. Це показники функціонування товарного  ринку, попиту та пропозиції на банківські послуги, стану та кон'юнктури ринку  банківських послуг, кредитообороту, інвестиційної діяльності, функціонування грошового та валютного ринків.

Отже, система статистичних показників банківської діяльності характеризує розмір, склад, динаміку та взаємозв’язок процесів та явищ банківської діяльності.

 

2. Предмет,  мета, завдання економіко-статистичного  аналізу банківської діяльності. Методичні підходи дослідження  банківської діяльності

 

Предмет банківської статистики — це взаємопов'язані кількісна  та якісна сторони масових процесів та явищ банківської діяльності.

Кількісна сторона — це сукупність цифрової інформації, напри-клад про кількість банків та клієнтів банку, розміри активів, пасивів, прибутку, величина позичкового процента, розмір і термін кредиту та ін.

Якісна сторона — це механізм поведінки того чи іншого явища, закономірності й тенденції  у вигляді їх вербальної характеристики, наприклад стан банківської системи, рейтинг банку, рівень надійності клієнта  банку, ступінь ризику кредитування, стан активів чи пасивів та ін.

Банківська статистика як окрема галузь знань виникла внаслідок  об'єктивної потреби володіння повним комплексом первинної та вторинної  цифрово-вербальної та аналітичної  інформації про становище об'єктів, явищ і процесів банківської діяльності для прийняття ефективних оперативних  управлінських рішень та розробки стратегічних планів розвитку окремого банку чи банківської системи в цілому. Отже, кінцева мета статистичного  аналізу банківської діяльності — її інформаційно-аналітичне забезпечення.

Перед статистикою банківської  діяльності стоять певні завдання, виконання яких забезпечує досягнення кінцевої мети.

1. Завдання, спрямовані на  зовнішнє щодо банку або банківської  системи середовище:

• розробка методичних і  методологічних засад вивчення й  аналізу банківської діяльності;

• вивчення стану ринку  банківських послуг України;

• контроль за виконанням планово-нормативних  директив і на-станов НБУ;

• забезпечення органів державного управління диференційова-ною інформацією про банківську діяльність;

• визначення ранжированого ряду банківських установ за показ-никами стабільності та надійності з метою якнайповнішого інформу-вання існуючих і потенційних клієнтів банків.

2. Завдання, спрямовані на  внутрішнє середовище банку або  бан-ківської системи в цілому:

• аналіз процесу надання  банківських послуг, виявлення тенденцій  відхилень і визначення їх причин;

• аналіз процесу кредитообороту;

• оцінювання банківських  ризиків;

• аналіз балансу та стану  фінансів банку;

• різнобічна характеристика результатів діяльності банківської  системи, окремих банків та їх відділень, структурних підрозділів банків у цілому та за видами діяльності, спрямованої  на залучення і викори-стання тимчасово вільних коштів;

• аналіз цін на банківські послуги;

• аналіз інвестиційного портфеля банку;

• аналіз ефективності банківської  діяльності за певний період, тенденції  та порівняння з іншими банками;