Контроль виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 01:38, курсовая работа

Описание работы

Робота присвячена виробництву біомаси грибу Beauveria bassiana – продуцента препарату захисту рослин Боверин; складається зі вступу, шести розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 14 найменувань. Загальний обсяг роботи – 65 сторінок, 5 рисунків, 4 таблиці, 2 креслення формату А2, 1 креслення формату А3. У курсовій роботі дано обґрунтування та викладено технологічний процес ділянки біосинтезу виробництва препарату, який включає блок допоміжних робіт та стадії вирощування культури. Складено аналітичний огляд літератури щодо властивостей, сучасних форм та галузей застосування препарату захисту рослин Боверин.

Содержание работы

Реферат…………………………………………………………………….…..……..4
Вступ………………………………………………………………………................5
Розділ 1. Хакрактеристика готової продукції..…………………………...............8
Характеристика кінцевої продукції виробництва….………………..8
1.2. Характеристики методів одержання Боверину……..………......…....9 1.3. Токасична дія препарату захисту рослин Боверин..………......……10 1.3.1. Токсична дія Боверину на тварин…………………………......10 1.3.2. Токсича дія Боверину на людину…………………………… ..10 1.3.3. Дія препарату на комах ………………………………………..11 1.4. Галузь використання препарату захисту рослин Боверин..………..12 1.5. Стандартизація та фасування..……………………………….......…..13 1.6. Фасовка і упаковка препарату захисту рослин Боверин..……….....15 1.7. Маркування…………………………………………...………...........16
Розділ 2. Характеристика грибу Beauveria bassiana…………………………......17 2.1. Систематика………………………………………………………….....17 2.2. Морфолого – культуральні ознаки Beauveria bassiana…………..…..18 2.3. Фізіолого – біохімічні ознаки Beauveria bassiana……………………19 2.4. Розмноження грибу…………………………………………………....21 2.5. Схема біотрансформації ростового субстрату в біомасу грибу Beauveria bassiana………………………………………………………………….21 2.5.1. Синтез амінокисло.……………………………………………22 2.5.2. Синтез жирних кислот………………………………………..23 2.5.3. Утворення та синтез вуглеводів……………………………. 25
Розділ 3. Обгрунтування вибору технологічної схеми………………….…..28
3.1. Обгрунтування вибору технології виробництва препарату………..28 3.2 Аналітичний огляд способів і методів реалізації мети виробництва препарату Боверин………………………………………………………….…….29 3.3. Обгрунтування вибору продуцента……………………………….….30 3.4. Обгрунтування вибору складу поживного середовища для вирощування грибу Beauveria bassianа…………………………………………31 3.4.1. Розрахунок складу поживного середовища…………………33 3.5. Обгрунтування способу проведення біосинтезу……………………. 33
Розділ 4. Опис технологічного процесу біосинтезу грибу Beauveria bassiana……………………………………………………………………….……35 4.1. Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів…….…….35 4.2. Опис технологічного процесу………………………………….…..…38
Розділ 5. Продуктивний розрахунок. Матеріальний баланс дільниці виробництва………………………………………………………………………..48
Розділ 6. Контроль виробництва…………………………………………………54
Висновки…………………………………………………………………….…….63
Список використаної літератури……………………………………………..…..64

Файлы: 1 файл

Курсовий проект 4 курс.docx

— 242.83 Кб (Скачать файл)

2.5.3. Утворення  та синтез вуглеводів.

Вуглеводи у даному біосинтезі утворюються  з клітинної стінки граба Beauveria bassiana. Якщо субстратом служить крохмаль, який гідролізує з утворенням  глюкози, то продуктами катаболізму глюкози є глюкозо-6-фосфат, фруктозо-6-фосфат, фруктозо-1,6-дифосфат, у пентозофосфатному циклі утворюються рибулозо-5-фосфат, ксилулозо-5-фосфат, рибозо-5 -фосфат. У разі невуглеводних субстратів такі вуглеводи, як глюкозо-6-фосфат, фруктозо-6-фосфат, фруктозо-1,6-дифосфат, синтезуються в реакціях глюконеогенезу. Взаємоперетворення моносахаридів відбувається через нуклеозиддифосфатсахариди (наприклад, через УДФ-похідні).    Попередником    ліпополісахариду    клітинної    стінки    є гексозаміни, що утворюються з фруктозо-6-фосфату. Фруктозо-6-фосфат перетворюється на глюкозамін-6-фосфат за рахунок глутаміну як донора аміногрупи:   Фруктозо-6-фосфат + Глутамін       Глюкозамін-6-фосфат + Глутамат.  Із глюкозамін-6-фосфату утворюються інші гексозаміни. УДФ-N-ацетилмурамова кислота та УДФ-ацетилглюкозамін-попередники пептидоглікану - також синтезуються з глюкозамін-6-фосфату (див. схему). Спочатку фосфатна група переноситься з положення 6 у положення 1 з утворенням глюкозамін-1-фосфату. Наступна реакція з ацетил-КоА дає N-ацетилглюкозамін-І-фосфат, який зв'язується з УДФ. На останньому етапі УДФ-N-ацетилгаюкозамін реагує з фосфоенолпіруватом, утворюючи УДФ-N -ацетилмурамову кислоту.         Будівельним блоком пептидоглікану є УДФ-N-ацетилмураміл пентапептид. Пентапептид синтезується з УДФ-N -ацетилмурамової кислоти в результаті послідовних реакцій з L-аланіном + АТФ, D-глутаматом + АТФ, мезо-діамінопімелатом + АТФ та D-аланіл-D-аланіном + АТФ [9].  


 

 

 

Розділ 3. Обгрунтування  опису технологічної схеми виробництва

Вибір технологічної схеми  направлений на вдосконалення технологічного процесу і підвищення якості продукції.      Основною метою обґрунтування є вибір оптимального технологічного, апаратурного рішення на підставі аналізу існуючої інформації.

3.1 Обґрунтування  вибору технології виробництва  препарату   Обробка сільськогосподарських рослин за допомогою хімічних препаратів має ряд недоліків. По-перше, абсолютна більшість пестицидів є сильними біологічними активними речовинами і негативно впливають на рослини. Це може виразитись в погіршенні росту, розвитку і загального стану рослини. По-друге, дуже часте використання пестицидів може знищити всю мікрофлору, в першу корисну, так як вона є дуже чутливою до цих препаратів. Цим порушуються нормальні мікробіологічні процеси в грунті. Приклад – виникнення  м’якої гнилі в картоплі, внаслідок багаторазових опрацювань пестицидами проти колорадського жука. По-третє, невміле використання пестицидів може сприяти появі нових стійких форм організмів-шкідників. В ситуації, що склалась в сільському господарстві одним з виходів є заміна пестицидів на мікроорганізми (бактерії, актиноміцети, гриби), живі організми (хижаки і паразити шкідників і збуджувачів хвороб), або продукти їхньої життєдіяльності [1].           В даний час розроблені технології виробництва і застосування біопрепаратів на основі ентамопатогенних грибів. Це сприяє підвищенню їх стійкості до різних стресів і фітопатогенів, зростанню врожайності та якості продукції рослинництва при збереженні і родючості грунтів.    Виходячи з попередніх даних, можна сказати, що створення біопрепарату для захисту рослин біотехнологічним способом є набагато перспективнішим варіантом, ніж виготовлення препарату хімічним способом.   Перед тим як розпочати процес виготовлення біопрепарату Боверин  потрібно провести санітарну обробку обладнання і приміщень, підготовки одягу персоналу та ряд інших вимог, для забезпечення необхідного рівня асептики на стадії біосинтезу.

3.2. Аналітичний   огляд способів і методів реалізації  мети виробництва препарату Боверин

Обґрунтування вибору способу стерилізації поживного  середовища

Поживне середовище можна  стерилізувати різними способами, наприклад, при витримці певної температури  за деякий час, подачею гарячого стисненого повітря в сорочку апарату, опроміненням, хімічними способами, але ці способи  не завжди ефективні, тому що хімічні  компоненти можуть порушити склад  середовища чи іншими способами. Стерилізація проводиться в залежності від  компонентів поживного середовища.       Основним джерелом вуглецю при біосинтезі є крохмаль. Для кращого збереження вихідних якостей поживного середовища запропоновано проводити стерилізацію крохмалю окремо від інших компонентів поживного середовища. Найбільш ефективним способом стерилізації є витримка при високій температурі в стерилізаторі.          До складу середовища для вирощування грибу Beauveria bassiana входять такі компоненти як, крохмаль, кукурудзяний екстракт, суспензія дріжджів та солі. Враховуючи всі особливості цих елементів та на основі вище сказаного, стерилізацію проводять в наступному режимі: 

    • Крохмаль: температура стерилізації – 112-115ºС, тиск – 0,05 мПа;
    • Кукурудзяний екстракт: температура стерилізації - 120±2ºС,            тиск – 0,05мПа;
    • Суспензія дріжджів: температура стерилізації - 100ºС,                      тиск – 0,15-2 мПа;
    • Солі: температура стерилізації – 112-115ºС, тиск 0,05 мПа.

Після стерилізації поживне  середовище охолоджують, при працюючій мішалці, до температури 26 ºС подачею стерильного стисненого повітря в апарат, а потім оборотної води в апарат .        Після охолодження поживного середовища, готують інокулят і посівний матеріал. Особливістю підготовка інокуляту і посівного матеріалу є те, що посівну культуру вирощують у колбах на качалках до експоненційної фази росту.              Після вирощування посівної культури в колбах на качалках суспензію подают в інокулятор де відбувається виробничий біосинтез.

 

3.3. Обгрунтування  вибору продуцента      Боверин – грибний інсектицидний препарат, який отримують шляхом глибинного культивування гриба Beauveria bassiana, штам ТС-92.                  Beauveria bassiana - энтомопатогенний гриб сімейства Clavicipitaceae, широко відомий ще як збудник білої мускардини. Beauveria bassiana має багато штамів значні розходження, що проявляють, у вірулентності, патогенності й специфічності [6].           Відомі штами грибів виду Beauveria bassiana для виробництва ентомопатогенних препаратів. Найпоширенішим штамом штамом є Beauveria bassiana 124/1. Основним недоліком відомого штаму є його невисока ефективність і низька терморезистентність. Для виключення цих недоліків було одержано штам гриба Beauveria bassiana TC-92, отриманий шляхом селекції штаму Beauveria bassiana 124 / 1 на рідких і твердих поживних середовищах, що містять гідролізат білково-вітамінного концентрату (БВК) і гліцерин з подальшим відбором чистих культур за продуктивністю, біологічної активності на тест-комах. Штам депонований в Центральній колекції мікроорганізмів державного концерну "Біопрепарат" (ЦКМК "Б") під N ЦКМ F-54Ц.   Досліджено терморезистентність штамів Beauveria bassiana TC-92 і вихідного штаму Beauveria bassiana 124 / 1 при температурі 80ºС протягом 1-2 хв. Отримали такі такі результати, що запропонований штам Beauveria bassiana TC-92 є стійкішим на 20%. Біологічна ефективність штаму ТС-92 на личинках оранжерейної білокрилки і павутинного кліща, при обприскуванні рослин суспензією з титром 107 спор / мл, складає 65 і 55% на 5-у добу, а у штаму Beauveria bassiana 124 / 1  відповідно 40% .      Отже, перевага штаму Beauveria bassiana TC-92 для виробництва препарату захисту рослин Боверин полягає в тому, що даний штам має вищу термирезистентність, є стійкішим на 20%,  біологічна ефективність вища на 15-25%.              3.4. Обгрунтування вибору складу поживного середовища для вирощування грибу  Beauveria bassiana.       Виходячи з того, які елементи потрібні  і в яких співвідношеннях, для вирощування продуценту Beauveria bassiana може бути використане поживне середовище такого складу:         Дріжджі кормові – 2%, крохмаль – 2%, хлорид натрію – 0,2%, хлорид марганцю – 0,01%, хлорид кальцію – 0,05%, кукурудзяний екстракт  – 1%,  К2НРО4 – 0,03%, MgSO4x7H2O  - 0,04%, FeSO4x7H2O – 0,01%. Крохмаль замінюють на глюкозу ( при необхідності ) [2].       Джерело вуглецю.         Крохмаль – рослинний полісахарид з дуже складною будовою, який є джерелом вуглецю для продуценту Beauveria bassiana. Це двокомпонентне з'єднання, що складається з 13 – 30% амілази і 70 – 85% амілопектину. Обидва компоненти неоднорідні, їх молекулярна маса коливається в широких межах і залежить від природи крохмалю. Амілаза практично не володіє відновлювальною властивістю, так як в кожній молекулі амілази існує тільки одна вільна альдегідна група.           Молекула амілази представляє собою розтягнуту спіраль, яка в розчині стискається за рахунок збільшення витка, в якому вже приймають участь 6 залишків глюкози. При входженні молекул йоду в спіраль амілази виникає характерне синє забарвлення.       Амілопектин має більшу молекулярну масу, чим амілаза, і більш складну будову. Існує думка, що ланцюги амілопектину не роздвоюються, а утворюють симетричні потрійні і більш складні розходження, тоді молекула амілопектину набуває продовгувату форму, яка володіє великою компактністю в просторі.  Джерело азоту.           Для синтезу біомаси грибу Beauveria bassiana в якості джерела азоту використовують кукурудзяний екстракт. Кукурудзяний екстракт є джерелом органічного азоту, який засвоюється продуцентом. Таким органічним азотом є амінний азот і частково білковий.        Мінеральний склад середовища.      Середовища для вирощування Beauveria bassiana мають велику кількість джерел фосфору, магнію, заліза, кальцію, марганцю і інших мікроелементів.  Основною вимогою до компоновки поживного середовища для вирощування Beauveria bassiana є те, що воно повинно містити всі елементи, з яких складається клітина, причому в такій формі, в якій продуцент здатний їх засвоювати.

3.4.1.Розрахунок  складу поживного середовища

Скласти базове поживне середовище для вирощування грибу Beauveria bassiana – для виготовлення препарату захисту рослин Боверин.  Основною вимогою до поживного середовища є те, що воно повинно містити всі елементи з яких складається клітина, причому в такій формі, в якій мікроорганізми здатні її засвоювати [8].        До складу грибної клітини входять наступні елементи(в % до маси сухої речовини): вуглець – 50; кисень – 20; азот – 10-14; водень – 8; фосфор – 3; сірка, калій, натрій – 0,2; решта елементів – близько 0,3.   Мікроорганізмам для формування нової клітини необхідно надходження із навколишнього середовища різних поживних компонентів у доступній формі у визначених якісних і кількісних співвідношеннях. Всі елементи, які входять до складу клітини, повинні входити до складу поживного середовища.   Без наявності хоча б одного із вказаних елементів ріст буде незначним або його зовсім не буде.         Серед всіх елементів, що використовуються мікроорганізмами в якості поживних речовин, найбільш важливе значення має вуглевод, вміст якого у перерахунку на суху масу складає приблизно 50%. В якості вуглецевого живлення в даній технології виступає меляса – відход цукрової промисловості. Для розвитку мікроорганізмів, а відповідно, синтезу білкових речовин і побудови протоплазми живої клітини потрібні різні джерела азоту. Органічними джерелами азоту в цій технології є амоній молібденовокислий.

Розрахунок вмісту в середовищі джерела вуглецевого живлення

Потреби для синтезу біомаси. У  біомасі міститься 50% вуглецю, отже вміст вуглецю у 30 г біомаси  становить              30 × 0,5 = 15 г.         Ця кількість вуглецю міститься у             (15 × 162) / 72 = 33,75 г цукрів.

Враховуючи 40 % втрат субстрату  на «холосте окиснення», для одержання 30 г/л біомаси у середовище слід внести            (33,75 × 0,4) + 33,75 = 47,25 г/л крохмалю

Отже, загальний вміст крохмалю у середовищі, необхідний для синтезу  біомаси (30 г/л) становить 47,25 г/л .

Розрахунок вмісту органічного  азоту в кукурудзяному екстракті

      Припустимо, що в біомасі міститься 10% азоту.  Отже, у 30г біомаси вміст азоту  (за елементом N) становить 3г.        Кукурудзяний екстракт є джерелом органічного азоту, який засвоюється продуцентом. Таким чином азот є амінний азот і частково білковий. У ньому міститься 43% білків. Для хімічного складу білків характерний постійний середній вміст нітрогену – близько 16%.        Далі розрахуємо, у скількох грамах білку міститься 16г нітрогену.  Отже, у 100г білку міститься 16 г нітрогену, тоді 3 г нітрогену міститься в     (100 × 3) / 16 = 18,75 г білку.

Розрахунок вмісту фосфору у середовищі

У біомасі міститься близько 3 % фосфору (за елементом Р). Отже, для  синтезу 30 г/л біомаси вміст фосфору  у середовищі має становити 30 * 0,03 =0,9 г/л. Джерелами фосфору у промисловому виробництві Боверину є двозаміщений калій фосфорнокислий – К2НРО4.          Далі розрахуємо, у скількох граммах К2НРО4  міститься 0,9г фосфору.   Отже, 174 г - К2НРО4 міститься 31 г фосфору, тоді 0,9 г фосфору міститься в                  (174 × 0,9) / 31 = 5 г К2НРО4.

Розрахунок вмісту кальцію у середовищі

У біомасі міститься близько 0,5 % Са. Для синтезу 30 г/л біомаси  вміст кальцію в середовищі повинен  становити              30 × 0,005 = 0,15 г/л.      Кальцій у середовищі міститься в вигляді хлориду кальцію, молекулярна маса якого 111. У 111 г хлориду кальцію  міститься 40 г кальцію. Концентрація солі в середовищі становить             (0,15 × 111) / 40 = 0,42 г/л

Інші компоненти середовища.

     Джерелами  таких потрібних для росту  даної біомаси, як магній, кальцій  і залізо, кукурудзяний екстракт, хлорид натрію, хлорид марганцю, хлорид кальцію. Їх кількість вимірюють зазвичай в мікрограмах на літр.

3.5 Обґрунтування способу проведення біосинтезу

Культивування мікроорганізму може проводитись різними способами: глибинним чи поверхневим, періодичним  чи безперервним.   Спосіб проведення біосинтезу обирають експериментально.Гриб Beauveria bassiana – аероб. У рідких середовищах з великим об'ємом рідини аеробні бактерії можуть рости тільки на поверхні, оскільки з віддаленням від поверхні умови наближаються до анаеробних. Для нормального росту аеробів у глибоких шарах рідкої культури необхідна аерація. Процес вирощування даної культури проводять з аерацією і перемішуванням, тому її можна вирощувати у глибоких шарах.          Обираючи періодичний чи безперервний спосіб культивування, потрібно звертати увагу на переваги та недоліки цих процесів.     При вирощуванні мікроорганізмів періодичним способом відбувається велика затрата часу.          Метод безперервного культивування полягає в тому, що в ферментер, в якому вирощується бактерія, весь час надходить свіже поживне середовище і одночасно з такою самою швидкістю відводиться культуральна рідина, яка вміщує бактеріальні клітини та продукти метаболізму. За такого культивування можна якоюсь мірою наблизитись до ідеальної ситуації, коли клітини тривалий час перебувають у фазі експоненційного росту за постійної концентрації субстрату та інших незмінних умов [10].      Враховуючи ці дані, можна сказати, що оптимальним способом проведення культивування буде безперервний спосіб.    Гриб Beauveria bassiana є мезофільним мікроорганізмом, тому найкращою і оптимальною температурою культивування буде 25-28°С протягом всього процесу.           Важливим етапом процесу біосинтезу є вибір ферментера, оскільки від цього залежить продутивність процессу. Промислові ферментери, як правило, працюють в технологічному ланцюжку з посівними ферментаційними апаратами. В останніх готується посівна культура для виробничої ферментації. Слід пам'ятати, що продуктивність ферментера залежить від безлічі факторів, а не тільки від робочого об'єму. Іншими словами, зовсім не очевидно, що однакові за обсягом ферментер двох різних постачальників, будуть мати однакову продуктивність. Швидше навпаки, більш якісний і трохи більш дорогий ферментер, буде значно більше продуктивним, чим менш якісний і дешевий. Це досягається за рахунок багатьох причин, в тому числі і за рахунок більш ефективного проведення процесу ферментації.     Ефективність процесу ферментації визначається виходом продукту з 1 літра робочого об'єму ферментера. Вона залежить від багатьох факторів, в тому числі від конструкції ферментера і системи управління. Бажано, щоб устаткування виготовлялося і поставлялося з урахуванням особливостей технологічного процесу замовника. У ферментер повинні створюватися найбільш сприятливі умови для культури мікроорганізмів, сприяють здобуттю максимального виходу продукту ферментації. Ці умови визначаються процесами тепло- і масообміну, точним дозуванням необхідних технологічних добавок, чутливістю вимірювальних датчиків і можливостями системи управління. Проте жодна система управління не допоможе, якщо конструкція ферментера не може забезпечити асептику процесу культивування [1].   Для отримання високої ефективності процесу ферментації важливе значення має забезпечення стерильності. При зараженні промислової культури сторонньої мікрофлорою вихід продукту ферментації дорівнює нулю, а економічні втрати максимальні. Тому гарантованого забезпечення стерильності слід приділяти особливу увагу. Стерильність в сучасних ферментерах забезпечується цілим комплексом технічних засобів. Серед них:

- автоматична мийка ферментер на місці;

- подвійне механічне ущільнення валу мішалки;

- системи перевірки цілісності повітряних фільтрів;

- і т.д. [3].

 

 

 

 

 

 

 

          Розділ 4. Опис технологічного процесу біосинтезу грибу Beauveria bassiana

4.1. Характеристика  сировини, матеріалів та напівпродуктів

Таблиця 4.1.1.

Характеристика  сировини та  матеріалів [9] [10]

Наймену-вання

Категорія та номер НТД

Показники НТД, обов’язкові  для перевірки

Особливі властивості

1

2

3

4

Основна сировина

Кукурудзяний екстракт

ГОСТ 29048-91

Опис, зовнішній вид. колір, запах, смак, розчинність

Для приготування живильного середовища

Дріжджі

кормові

ГОСТ 20083-74

Опис, зовнішній вид. колір, запах, смак, розчинність

Для приготування живильного середовища

     Хлорид

      Натрію

ГОСТ 4233-77

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

      Хлорид 

    марганцю

ГОСТ 612-75

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

       Хлорид 

       кальцію

ГОСТ 450-77

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

       К2НРО4

ГОСТ 2493-75

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

  MgSO4x7H2O

ГОСТ 4523-77

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

   FeSO4x7H2O

ГОСТ 4148-78

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

  Крохмаль

ГОСТ 7699-78

Опис, зовнішній вид. колір, запах,розчинність

Для приготування живильного середовища

 

 

 

Допоміжна сировина

Мило гос-подарське

ГОСТ 790-89

Зовнішній вигляд, маркування, пакування

Для санобробки рук

 

Спирт етиловий ректифіко-ваний 96%

ДФУ доп. 1, ст. 339

Опис, ідентифікація, прозорість, розчинність, кольоровість, кислотність  або лужність, домішки

Для обробки обладнання та устаткування

Матеріали

Вата медична гігроскопічна (хірургічна)

ГОСТ 5556-81

Паспорт постачальника, цілісність пакування

Для виготовлення пробок та заглушок

Информация о работе Контроль виробництва