Виробництво товарної риби у ставах

В – середня маса коропа (товстолобика та інших риб), кг;

в – середня маса річняків (цьогорічок при осінньому зарибленні) коропа (товстолобика) та інших риб, кг.

Але найчастіше господарствам  і окремим його підрозділам доводиться складати план виробництва товарної риби, під виконання якого слід здійснити зариблення. Наприклад, є  став площею 100 га, необхідно виробити риби 1000 ц, у тому числі 600 ц коропа і 400 ц товстолобика. Вихід з нагулу дволіток від кількості посаджених річняків – 80%, середня маса коропа – 0,5 кг, товстолобика – 0,4 кг. Визначаємо такі показники:

1) кількість дволіток  коропа, яку необхідно виростити- 60000: 0,5=120000шт.

2) кількість річняків  коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;

3) кількість дволіток  білого товстолобика, яку необхідно  виростити – 40000: 0,4=100000шт.;

4) кількість річняків  товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000

Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис. річняків коропа і 125 тис. річняків білого товстолобика.

При цьому загальна рибопродуктивність становитиме: маса річняків коропа 150000*30=45 ц, маса річняків товстолобика 125000*20=25 ц, приріст риби 1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивність 930: 100=9,3 ц/га, в тому числі по коропу (600 – 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 – 25): 100=3,75 ц/га.

При розрахунках зариблення ставів доцільно виходити з рекомендованих норм щільності посадки річняків. Так, необхідно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напівінтенсивну форму ведення господарства, то щільність посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, білого товстолобика – до 1 тис. шт../га, білого амура – до 100 шт./га; відповідно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук.

У великих спеціалізованих  господарствах, які вирощують власний  рибопосадковий матеріал, розрахунок зариблення ставів більш складний. Наприклад, підприємству площею 4200 га необхідно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числі 42000 ц коропа, 17500 ц білого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц білого амура. Розрахунок рибопосадкового матеріалу здійснюють окремо по кожному виду риби:

1) по коропу: кількість  дволіток коропа, яку необхідно  виростити при штучній масі 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;

кількість річняків, посаджених на нагул (при виході 80% дволіток від  кількості посадженого рибо посадкового  матеріалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.

2) по білому товстолобику: кількість товарних дволіток (при  середній штучній масі 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;

кількість річняків (при  виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.

3) по строкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при  середній товарній масі 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;

кількість річняків (при  виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.

4) по білому амуру: 

кількість дволіток (при  середній масі 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;

кількість річняків, необхідна  для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.

Після розрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощування рибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількість кормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадкового матеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чи іншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, а після закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригують інтенсифікаційні заходи.

 

1.4 Розрахунок  кормів і добрив для нагульних  ставів

Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок  цих заходів. Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га, товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га,в тому числі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного  сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га

Дата	Суперфосфат				Аміачна силітра
	Глибина ставу
	0,7	1,0		0,7		1,0
01.04	42	60		28		40
07.04	42	60		28		40
15.04	42	60		28		40
01.05	25	35		28		40
15.05	25	35		28		40
01.06	25	35		28		40
15.06	25		35	28			40
01.07	42		60	28			40
15.07	42		60	28			40
01.08	42		60	14			20
15.08	42		60	14			20
Всього	394		560	280			200

Згідно з рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середня маса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону у господарствах  різних зон становить 350-500 г. При  напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується 2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропа слід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибу можна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимально інтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.

У господарствах з високою  щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку  травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності  посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають  на кормових місцях малими дозами (2-3% від  маси посадженої риби) на мілководних  ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:

Таблиця 3

План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості

Місяць	Витрати кормів по декадах			Всього за місяць
	І	ІІ	ІІІ
Травень	-	3.0	5.0	8.0
Червень	7.0	10.0	11.0	28.0
Липень	12.0	14.0	14.0	40.0
Серпень	9.0	8.0	6.0	21.0
Вересень	3.0	-	-	3.0

Корми по окремих декадах  більш точно можна розподіляти  на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових  приростів. Знаючи добовий приріст  одного екземпляра, загальну кількість  посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є  температура і вміст кисню  у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від  температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю  добових раціонів (табл.4).

Табл.4. Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа

Температура	Витрати комбікорму при середній масі риби, г
	40	80	125	175	250	400
13	0.6	1.0	1.4	1.7	2.2	2.8
15	1.2	1.8	2.4	3.2	4.0	5.2
17	2.2	3.4	4.6	5.8	7.3	10.0
19	2.7	4.2	5.7	7.2	8.0	12.4
21	3.2	5.0	6.8	8.5	10.8	14.8
23	3.7	5.8	7.9	9.8	12.5	17.8
25	4.2	6.6	9.0	11.2	14.3	19.0
26	4.4	7.0	9.5	11.9	15.0	20.6
28	3.4	5.4	7.3	9.1	11.8	16.2
30	2.4	3.8	5.1	6.5	8.2	11.2

Добову норму годівлі  регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють  у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л  кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню  годівлю припиняють. Для підтримання  задовільного кисневого режиму у  період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних  ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.

Для правильної оцінки годівлі  здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму, щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів, годівлі риби, контрольних обловів.

‘Ріст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше 0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленням загальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержані результати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).

Таблиця 5. Плановий графік росту дволіток коропа

Дата	Маса риби по зонах, г
	Полісся	Лісостеп	Степ
01.06	80	90	100
01.07	160	190	200
01.08	290	340	350
01.09	390	430	475
01.10	400	450	500

 

Одним з найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежність вирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибу в максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства з низьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати облов риби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Для правильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькі бригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжина невода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.