Виробництво товарної риби у ставах

У ставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів. Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярно очищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірної канави (ями) підсаками чи бреднем.

У ставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою, обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, брати рибу на приток.

Найбільш ефективний вилов  риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як для окремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульних ставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюють риболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувною електростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовують закидні неводи, електрофони і електроловильні установки.

 

 

 

 

2. Виробництво  товарної риби при трирічному  обороті 

Нині у ставовому рибництві  домінує дворічний оборот вирощування  риби, переваги якого незаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди  одержує товарну продукцію. Проте  з підвищенням інтенсифікації рибництва, збільшенням щільності зариблення і загальним збільшенням виробництва  риби виникли проблеми, які можуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обороту вирощування, а  саме: поширення рибництва у північних  районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну  рибу за два вегетаційних сезони; застосування ущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічної  риби; розширення строків реалізації риби в зв’язку зі швидко ростучими  темпами збільшення її виробництва; поліпшення якості вирощуваної риби. Кінцевою метою трирічного обороту  вирощування є одержання великої  риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективності ставового рибництва.

Для регіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної  маси, розроблені біологічні норми  вирощування риби у вирощувальних  ставах ІІ порядку (табл.6) і нагульних (табл.7).

У господарствах із трирічним  оборотом змінюється процентне співвідношення окремих категорій ставів (табл. 8). Під вирощувальні стави І і ІІ порядку орієнтовно відводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів із сприятливими кліматичними умовами виробництво товарної риби із трирічним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому помітний інтерес представляє збільшення маси до 1,5-3,0 кг і навіть до 4,5 кг. У м’ясі товстолобиків трирічного віку спостерігається збільшення вмісту білків, жирів і зменшується кількість вологи у тканинах. М’ясо крупних товстолобиків віднесене до розряду „жирного” і є цінною сировиною для виготовлення високоякісних баличних виробів.

 

Таблиця 6

Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування  дволіток коропа і рослиноїдних риб  у вирощувальних ставах ІІ порядку

Показник	Загальна норма
Середня рибопродуктивність ставів площею 50-100 га усього, кг/га в тому числі: коропа гібрида товстолобиків білого амура	1200-1500   1000-1200 150-250 50
Щільність посадки річняків при виході дволіток 75%, шт./га: коропа  гібрида товстолобиків  білого амура	9000-10000 2000-2500 500
Вихід дволіток від посадки  річняків, %, з одамбованих ставів площею до 50 га: коропа  гібрида товстолобиків  від 51 до 100 га: коропа  гібрида товстолобиків	80 80   75 75
Середня маса дволіток, г  коропа  гібрида товстолобиків  білого амура	170-180 125-150 125-150

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7

Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування  триліток коропа і рослиноїдних риб

Показник	Загальна норма
Середня рибопродуктивність нагульних ставів площею 50-150 га, всього, кг/га в тому числі: коропа  гібрида товстолобиків  білого амура	1400-1600   1200-1300 150-250 50
Щільність посадки дворічок на нагул, шт./га: коропа  гібрида товстолобиків  білого амура	2400 500-650 250
Вихід триліток коропа і  рослиноїдних риб від посадки  дворічок,% з одамбованих ставів площею, га: до 50 від 51 до 150 з руслових ставів, га: до 50 від 51 до 150	90 85   85 80
Середня маса товарних триліток г: коропа  гібрида товстолобиків  білого амура	750-800 500-600 500-600

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8

Співвідношення  категорій ставів при трирічному обороті

Категорія ставу	Норма, %
Нерестові	0.25-0.5
Розплідні	2.75
Вирощувальні: І порядку ІІ порядку	10 20-25
Нагульні	60-65
Зимувальні	3
Садки	1

Трирічний цикл вирощування  рослиноїдних риб ефективний у північних  і західних областях і в господарствах, які мають глибокі неспускні водойми.

Виробництво товарної риби в традиційних ставових господарствах  характеризується яскраво вираженою  циклічністю, що зумовлює масове надходження  продукції в осінній період. Ця обставина призводить до утруднення реалізації живої риби, транспортних складнощів і лишає споживачів можливості одержувати ставову рибу протягом більшої  частини календарного року.

У зв’язку з цим виробники  товарної риби відчувають необхідність пошуку шляхів розширення строків її реалізації, що має значення не лише для задоволення споживачів, а  й для виробників у плані встановлення диференційованих сезонних цін на реалізовану  продукцію.

Традиційним напрямом вирішення  цього завдання є будівництво  живорибних баз і садкових господарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд із цим господарства володіють  і біотехнічними способами, які забезпечують розширення строків реалізації. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матеріал і розріджені посадки, що дасть змогу у південних регіонах одержувати продукцію у більш ранні строки. Очевидний інтерес має і зариблення ставів річняками, які мають масу тіла 80 г (20-25%), 40 (40-50%), інші – 30 г. При такому зарибленні, використовуючи селективні знаряддя лову, в кінці липня можна одержувати товарних дволіток з річняків першої групи, в середині серпня – з річняків другої групи, а дволітки третьої групи опиняться в умовах розрідженої посадки і при мінімальних витратах корму досягнуть стандартної маси у звичайні строки.

Очевидний ефект у плані  розширення строків реалізації товарної риби може бути досягнутий рівень при  спільному вирощуванні дволіток і триліток, що поряд з основним завданням підвищує ефективність використання кормової бази.

Оптимально відповідають інтересам розширення строків реалізації риби малі водосховища різного цільового  призначення і багаторічного  регулювання. При їх рибницькому  використанні формується штучний іхтіоценоз із обмеженим видовим складом, але розтягнутим віковим рядом. Використовуючи селективний лов, можна протягом усього календарного року забезпечувати споживачів високоякісною свіжою чи охолодженою рибою.

 

3. Технологія виробництва  товарної риби в малих водосховищах 

Обмеженість земельних і  водних ресурсів зумовила зростаючу  зацікавленість колгоспів, радгоспів, спеціалізованих рибогосподарських  й наукових організацій до водойм різного походження, призначення  та відомчої підпорядкованості в  плані виробництва товарної риби. До цієї групи водойм належать малі водосховища, створені в результаті цілеспрямованої діяльності, що пов’язана  з необхідністю перерозподілу строку або створення стабільних запасів  води для задоволення потреб різних водоспоживачів. Вимоги до таких водойм зумовлені інтересами відомств і організацій, що визначають специфіку, особливий гідрологічний, фізико-хімічний, гідробіологічний режими.

Головною і визначальною особливістю малих водосховищ різного  цільового призначення, що визначає інтерес для рибництва, є об’єктивна наявність суми абіотичних і біотичних  факторів, які дозволяють здійснити  спрямоване формування іхтіофауни для  одержання товарної продукції відповідної  якості й асортименту.

У більшості таких водойм відносно сприятливі умови для нагулу і практично повна відсутність  умов для ефективного природного відтворення цінних видів риби. Такий стан робить переважаючим своєрідну нагульну форму ведення господарства, яка включає необхідність систематичної інтродукції посадкового матеріалу цінних видів риби і характеризується високими показниками промислового повернення. Тому стає очевидним, що група водойм, яку ми розглядаємо, за характером рибогосподарської експлуатації повинна займати проміжний стан між не спускними нагульними ставами і спеціалізованими рибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах.

Основні технологічні процеси  рибництва на малих водосховищах:

1)  пригнічення розвитку  водної іхтіофауни

Проводиться інтенсивний облов водосховища дрібно чарунковими неводами й електроловильними пристроями для пригнічення іхтіофауни смітних і малоцінних у промисловому відношенні видів риби, що стихійно сформувалася за рахунок приходу з джерел водопостачання і залитих водойм. (строки виконання – до початку рибогосподарських робіт);

2) обладнання тоневих ділянок за згодою з основним водокористувачем обладнують 2-3 тоневі ділянки на кожні 100 га зарибленої площі в місцях з відповідним рельєфом дна. При необхідності проводять корчування пеньків, засипку ям, видалення каменів, будівельного сміття та ін. Передбачають ремонтні роботи в процесі експлуатації. (умови виконання – при мінімальному рівні води, після масового вилову риби);

3) встановлення рибозахисних споруд гідротехнічні споруди – верховина, водозабір, водоскиди – обладнують захисними спорудами, що запобігають виходу молоді вирощуваних видів риби і потраплянню смітної та малоцінної риби з джерел водопостачання. (умови виконання – при мінімальному рівні води, до зариблення водосховища);

4) зариблення малих водосховищ  норма інтродукції рибопосадкового матеріалу встановлюється за станом природної кормової бази, продуктивного потенціалу основних груп гідро біонтів і кормових коефіцієнтів споживання природного корму (строки виконання – до зариблення); для визначення величин середньо сезонних показників розвитку фіто-, зоопланктону, зообентосу і вищої водної рослинності необхідно провести спеціальні випробування по загальноприйнятій гідробіологічній методиці. (строки виконання – квітень-жовтень, щомісячно);

Зариблення проводять цього річками, які досягли стандартної маси 25 г і більше, білого й строкатого товстолобиків та їх гібридів, що споживають планктон і детрит; великоротого буфало, який живиться в основному зоопланктоном; коропа, який споживає зообентос, менше – зоопланктон; білого амура – споживача вищої водяної рослинності або однорічок цих видів. (строки виконання – жовтень – листопад);