Виробництво товарної риби у ставах

Можливе також використання рибо посадкового матеріалу старшого віку риби (умови виконання – березень-квітень. Протягом вегетаційного сезону);

5) для стимулювання розвитку  природної кормової бази й  підвищення рибопродуктивності  водойм застосовують органічні  і мінеральні добрива. Органічні  добрива вносять: перегною по 2-5 т/га, купами по урізу води або в період мінімального наповнення ложа на мілководді; гноївка по воді 1-2 рази на тиждень по 50-100 кг/га. Мінеральні добрива (аміачну селітру і суперфосфат) починають вносити при температурі води 12-14 градусів в розчиненому виді, не змішуючи, по 50-70 кг/га два рази на місяць. Виняток становлять водосховища, в яких в літній час спостерігається стійке „цвітіння” або вимоги до води обмежують наявністю біогенних речовин. (строки виконання – лютий-березень, травень-липень);

6) вапнування води при  „цвітінні” води і порушеннях кисневого режиму вносять до 1,5 ц/га вапна з човна по всій акваторії водосховища або в місцях нагромадження водоростей. Одночасно є профілактичним заходом проти деяких захворювань риби. (умови виконання – у міру необхідності в ранкові години);

7) годівля риби згодовування  комбікорму планується з розрахунку  щільності посадки основного  споживача – коропа і нормативної  величини кормового коефіцієнта.  Годувати рибу краще двічі  в світлий час доби по половині  добового раціону з 6-8-годинною  перервою. Розсипати комбікорми  по кормових доріжках або по  кормових місцях з обов’язковим  їх чергуванням і перевіркою на поїданість. Якщо у водосховищах екстенсивна форма вирощування товарної риби, комбікорм використовують для підгодовування на тоневих ділянках. З профілактичною метою і для лікування захворювання застосовують лікувальні комбікорми або в корм добавляють лікувальні препарати. (умови виконання – при загрозі виникнення захворювання);

8) спостереження за умовами  вирощування риби візуальний  контроль за станом водойми  і поведінкою риби. Визначення  фізичних властивостей води (температура,  колір, прозорість, запах, смак), вмісту  розчинних газів О2, СО2, Н2S, окислюваність, лужність, карбонатну жорсткість, біогенні речовини. (умови виконання – щодня, подекадно, у випадку порушення газового режиму – щодня).

Контроль за станом кормової бази – розвитком фіто- й зоопланктону – в польових і лабораторних умовах. (строки виконання – щомісяця);

9) контрольний облов спостереження  за ростом й станом риби  здійснюють під час контрольних  обловів, що проводяться дрібночарунковим неводом на декількох тоневих ділянках. При цьому масу і лінійні показники росту різних видів риби вимірюють для кожної групи окремо. Одночасно проводять іхтіопатологічні огляди, розтин риби, аналіз вмісту шлункового тракту. (строки виконання – щомісяця);

10) промисловий вилов вилов товарної риби можливо проводити протягом всього року. Перевагу треба віддати активним засобам лову – велико чарунковим неводам і електроловильним пристроям, які застосовують у малодоступних для невода місцях – зарослих мілководних і закоряжених ділянках. (строки виконання – цілорічно);

11) сортування риби враховуючи, що найбільш інтенсивно риба  росте до настання статевої  зрілості, при масовому облові  потрібно її сортувати. Наприклад,  рослиноїдним рибам притаманні  велика потенція росту до 5-6-річного  віку і досягнення маси 4-5 кг, не  знижуючи природної рибопродуктивності  водойми, і можуть бути вилучені  при досягненні цих показників. Частина риби, яка не досягла  товарної маси, повинна бути випущена  для дорощування. (строки виконання  – цілорічно);

12) реалізація товарної  риби можливість цілорічного  промислу і вилов товарної  риби з підвищеною масою сприяє  її реалізації за більш високими  цінами і в той час, коли  ставове господарство не може  задовольнити запити населення.  Крім того, вона може бути використана  як технологічна сировина для  переробки. Розтягнутість строків  вилову і реалізація товарної  риби дозволяють проводити ці  процеси без збільшення кількості  транспортних засобів при тій  же чисельності рибалок. (строки  виконання – цілорічно);

13) охорона водосховищ  охорона водойм повинна здійснюватися  в нічний час встановленням  чергування рибалок або призначенням  нічних сторожів, а також організації  рейдів за участю рибоінспекторів, працівників міліції, спеціалістів господарств. (строки виконання – цілорічно).

Технологія виробництва  товарної риби на малих водосховищах передбачає одержання основної маси рибо продукції за рахунок оптимізації  використання природних кормових ресурсів оптимально підібраним видовим складом  інтродуцентів, що дозволяє розглядати цей напрям як ресурсо-енергозберігаючу і екологічно чисту технологію. При цьому в окремих випадках є виправданим використання елементів інтенсифікації, в тому числі й годівлі риби. Випробуванням встановили взаємозв’язок промислової рибо продукції, яку одержують за рахунок коропа й рослиноїдної рибо продукції з щільністю інтродукції рибо посадкового матеріалу, промисловим поверненням і затратами кормів на одиницю приросту.

Аналіз динамічних процесів взаємозв’язку промислової продукції  свідчить, що при збільшенні щільності  посадки коропа й рослиноїдної риби до визначених меж спостерігається нарощування рибо продукції. У результаті збільшення промислового повернення по коропу рибо продукція знижується, а для рослиноїдної риби вона збільшується. Таке протиріччя пояснюється зменшенням середньої індивідуальної маси коропа, що навіть при рості промислового повернення не покриває витрат, пов’язаних з низькою середньою індивідуальною масою, зумовленим дефіцитом кормів у кількісному й якісному відношенні.

Ефективність використання малих водосховищ для товарного  рибництва визначається забезпеченістю рибо посадковим матеріалом відповідної  якості і видового асортименту. Найбільш перспективним вирішенням цієї проблеми при наявності земельних площ є створення спрощених повносистемних господарств шляхом будівництва  додаткових категорій ставів (вирощувальні, нерестово-малькові, зимувальні). При цьому площі зимувальних ставів можуть бути значно менші від нормативних, що визначається виключно осіннім зарибленням малих водосховищ. Площі маточних ставів можуть бути відсутніми або значно скороченими, оскільки основну частину плідників доцільно відловлювати з малих водосховищ і використовувати для відтворення.

Прості гідротехнічні  споруди та пересувна насосна  станція з системою розбірних  або стаціонарних трубопроводів  дозволяють на базі земельних масивів  у зоні малих водойм створити розплідники  й вирощувальні площі, які здатні забезпечити виробництво рибо посадкового  матеріалу. При цьому передбачається здійснювати відловлювання плідників  коропа з водосховищ за рахунок контингенту  старших вікових груп, що нагромадилися  в процесі використання, проводити  груповий нерест, повертати плідників  у водосховище, а восени проводити  зариблення цього річками коропа. Для забезпечення водосховищ посадковим матеріалом рослиноїдної риби, нових видів з складним циклом відтворення, що потребують заводського розведення, доцільно купувати личинок в інших господарствах і вирощувати з них життєздатних цьогорічок.

Створення спрощених повносистемних господарств на малих водосховищах сприяє значному зниженню собівартості товарної риби і поліпшенню основних економічних показників у рибництві.

4. Механізація  виробничих процесів у рибництві 

У розвитку товарного рибництва  все більшого значення набуває механізація  важкої праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Нині у рибництві повністю механізовано процеси роздавання кормів цьогорічкам і товарній рибі, викошування у ставах зайвої рослинності, механізується внесення вапна та мінеральних добрив по водному дзеркалу ставів. Застосовують спеціальні машини й механізми при вилові риби і навантаженні її у транспорт для перевезення, на роботах по меліорації ставів.

Останнім часом здійснюється спроба автоматизувати окремі процеси  у рибництві, де цикли робіт повторюються. Створена автоматизована лінія для  роздавання кормів у басейнах, форелевих  та інших невеликих ставах. Комплексна механізація і автоматизація рибоводних процесів у розвитку рибництва повинні стати основним напрямом в розробці спеціалізованих машин і механізмів. Впровадження у рибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизації виробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами, підвищити продуктивність праці.

Механізація роздавання кормів

Механізація процесів підвезення до ставів і роздавання кормів у зв’язку з різними їх площами, глибинами і конфігурацією, різним рівнем інтенсифікації вирощування риби потребує диференційованого підходу. Це й зумовлює потребу в кормороздавачах різних типів і систем.

Всі кормороздавачі, які  застосовують у рибному господарстві, можна розділити на три групи: плаваючі самохідні (катамарани й тримарани  з бункерами для кормів і дозувально-роздавальними  механізмами); стаціонарні (механізовані й автоматизовані кормороздавачі та лінії роздавання кормів, а також  маятникові авто годівниці); берегові пересувні кормороздавачі, які начіпляють на самохідні транспортні засоби чи буксирують ними.

До плаваючих кормороздавачів  відносять: КРЗ-1, СКР-1,5, СКР-3А, 1507, АКУ-1, АКУ-2, ИКП-1,6, ИКВ, ИКД, КРБ-1, КРБ-2, кормороздавачі конструкції Дон рибокомбінату, Києво-Святошинського дослідно-механічного заводу Укрголоврибгоспу та ін. Для пересування кормороздавачів використовують різні начіпні та стаціонарні двигуни. У ряді господарств розроблені конструкції кормороздавачів з підвищеною вантажопідйомністю (кормороздавачі вантажопідйомністю 5-10 т випускаються Києво-Святошинським дослідно-механічним заводом нестандартного інвентаря й обладнання).

Останнім часом у ставовому  рибництві все більше впроваджуються берегові мобільні кормороздавачі. Перевага їх у тому, що одним кормороздавачем  можна обслуговувати велику групу  ставів. Процес роздавання корму відбувається швидше, зменшується кількість перевантажувань, що сприяє більшому збереженню цілісності гранул.

Механізація робіт  при зберіганні кормів

Кормо суміші (комбікорми) для  риби в основному виробляються на комбікормових заводах і складаються  з компонентів рослинного, тваринного і мінерального походження. У кормові  суміші для риби вводять також  премікси з набору вітамінів, мікроелементи, крейду, стимулятори росту. В окремих випадках для годівлі риби готують суміші в спеціальних цехах рибних господарств з використанням відходів харчових підприємств, м’ясо- і рибокомбінатів, тваринних і рослинних організмів з місцевих водойм.

Допустимі строки зберігання кормів залежать від фізико-хімічних властивостей компонентів, які входять  до складу сумішей, вологості, розкришуваності гранул, щільності, маси, хімічного складу. Особливо велике значення при зберіганні кормів має вміст у кормо сумішах білків, протеїнів і жирів, у яких при тривалому зберіганні відбуваються необоротні процеси.

З метою запобігання процесу  самозігрівання при тривалому зберіганні великої кількості кормів їх масу періодично продувають повітрям (у  спеціалізованих складах) або перемішують  для зменшення щільності і  зниження температури всередині  маси, яка зберігається. Для переміщування  кормів у звичайних складських приміщеннях  застосовують скребкові транспортери, призначені для безперервного транспортування  сипких матеріалів.

Викошування рослинності

Для боротьби із заростанням  ставів болотну і водяну рослинність скошують спеціальними комишекосарками. У ставових господарствах застосовують в основному комишекосарку ЕЗОКС-3, АСК-2. На відміну від комишекосарки ЕЗОКС-3 на комишекосарках КП-0,7 і АСК-2 застосований ріжучий апарат без пальцевого типу, що підвищує швидкість зрізування рослин і продуктивність косарок.

Механізація підготовки і внесення мінеральних добрив та вапна

Для внесення мінеральних  добрив по воді у розчиненому вигляді  використовують кормороздавачі типу 1507, які мають для цього спеціальне обладнання. Кормороздавач проекту 1507 обладнаний водозабірником з фільтром, насосом, розбризкуючим пристроєм, системою трубопроводів. Перед внесенням добрив бункер очищають від залишків кормів, завантажують добрива, одночасно подаючи воду насосом. При цьому клапани для подавання розчинених добрив закриті. При внесенні добрив клапани відкривають настільки, щоб з розбризкуючої труби надходив розчин 4-5%-ної концентрації. Відстань викидання струменя становить близько 10 м при ширині захвату до 8 м. При розбризкуванні розчин добрив насичується киснем, що поліпшує кисневий режим ставів.

Для внесення мінеральних  добрив у стави можна використовувати мотопомпи типу М-600. Для внесення добрив на великих ставах площею 50 га і більше застосовують агрегат ПУС. Це механічне самохідне судно, яке складається з двох секцій (насосної і кормової), що легко з’єднується і роз’єднується за допомогою знімної кришки. Така конструкція дає змогу легко транспортувати агрегат автомобілем. Для внесення добрив використовують різні дощувальні установки і машини. Дощувальну установку ДДН-45 монтують на тракторі ДТ-54. Основні вузли установки: одноступінчатий підвищуючий мультиплікатор з приводом від вала відбору потужності трактора ДТ-54, черв’ячний редуктор, відцентрований насос консольного типу, дощувальний апарат. Для дощувальних установок КДМ-55М, ДДК-100М та інших випускаються гідропідсилювачі з дозаторами циклічної дії.

Для внесення розчинених добрив з берега можна застосовувати  розкидач рідких добрив РЖУ-3,6. Розкидач начіплюється на шасі автомобіля ГАЗ-53А  і обслуговується водієм. Він приводиться  в дію двигуном автомобіля через  коробку відбору потужності. Об’єм  цистерни 3,4 м^3. Висота всмоктування при  її заповненні до 3,5 м.

Механізація облову ставів

З метою механізації вилову риби в ставах обладнують спеціальні гідроспоруди – рибо вловлювачі, в яких риба нагромаджується, а потім підгінними пристроями концентрується до співвідношення її і води 1:4 – 1:8 (залежно від температури та інших факторів). Після цього приступають до вивантажування риби. Найбільш поширений варіант механізації робіт при вивантажуванні риби з рибо вловлювачів – це використання крана „Піонер”, сортувального пристрою, вагів, транспортера, пересувної електростанції. Названі механізми випускаються серійно, вони прості й надійні в експлуатації. Недоліком цієї схеми механізації робіт при облові ставів є низька продуктивність, що в умовах зростаючої інтенсифікації рибництва стає відчутнішою.