Термінологія ботаніки

2.3 Префіксальний та префіксально-суфіксальний спосіб творення біологічних термінів

Префіксально-суфіксальний спосіб творення нових слів характеризується одночасним приєднанням двох афіксів - префіксів і суфіксів, які мають різне смислове навантаження. Провідну роль у префіксально-суфіксальному утворенні відіграють префікси, які несуть функціонально-семантичну спеціалізацію, суфікс же містить досить високий ступінь узагальненості і оформляє похідну основу.

При утворенні власне біологічних термінів використовуються як власне українські префікси без-, між-, над-, під-, при-, о- (от-), за-, пере-, пів-, про-, роз-, су-, так і префікси іншомовного, здебільшого греко-латинського походження: а-, анти-, апо-, архі-, де-, диз-(дис-), екзо-, екто-(енто-), гіпер-, гіпо- тощо.

Відповідно до ознак, які надаються новоутвореному слову, та функцій префіксів і співвідносних з ними похідних (мотивованих) основ виділяється кілька полів іменних префіксів: поле протилежності, інтенсивності ознаки, неповноти ознаки.

Поле протилежності. Значення протилежності надає значна кількість іменних префіксів, серед яких виділяються як слов’янські префікси без-, між-, над-, так і іншомовні - анти-, де, диз-(дис-).

Найбільш поширений серед власне українських префіксів - префікс без-, основне визначення якого є відсутність ознаки чи якості, мотивованої основою. Прикладом є терміни, утворені шляхом приєднання до похідної основи префікса без- + суфіксів -ість, -к(а): безболісність, безволосість, безлистість, безплідність, безнасінність.

При творенні термінів-іменників словотвірний тип з префіксом без- у поєднанні з різними суфіксами малопродуктивний, більшою продуктивністю він відзначається при творенні термінів-прикметників, оскільки характеристика тому чи іншому поняттю, явищу дається за допомогою прикметників. Від іменникових основ за його допомогою та за допомогою суфіксів -н-ий, -ов-ий, -ев-ий витворились прикметники: безбілковий, безводний, безжилковий, без маточковий, без зародковий тощо.

Частина прикметників, утворених за конструкцією префікс без- + суфікс -н стали у ботанічній та зоологічній терміносистемах назвами таксономічних одиниць: безчерепні - підтип нижчих хордових тварин; безхребетні - велика група тварин, у яких немає хорди або хребта.

В поодиноких випадках префікс без- приєднується до префіксованих та складних слів: безприквітковий, безприлистковий, без сім’ядольний.

Шляхом поєднання іменника з прийменником між, що перейшов у розряд префіксів, утворився ряд термінів на позначення розміщення, перебування між чим-небудь:міжвузля, міжклітинник. При творенні термінів-іменників цей словотвірний тип не відзначається особливою продуктивністю. Більша продуктивність його проявляється у префіксально-суфіксальних прикметниках з суфіксами -н, -ов(-ев). Наприклад: міжклітинний (між клітинами), між м’язовий (між м’язами), міжреберний (між ребрами); аналогічно: міжфібрильний, між хребцевий, міжсортовий, міжпородний, міжкістковий, міжщелепний та ін.

Сему «перебування, розміщення» представляє префікс під- у термінах, утворених поєднанням префікса під- і суфіксів -ок, -ин, -ник, -овик, що вживаються на позначення анатомічних понять (частин людського та тваринного організму), які вказують на місце, простір, розташування нижче від того або спереду того, що названо твірною основою: піднебіння, підгрудок, підребер’я, підчеревина, підшерстя, підшийок, під’язик, підгруддя, піддзьобок, підколінок, підглотівник, піднісся; назв рослин: підберезник,під вишник, підмаренник, підосичник, під’ялинник.

Приєднані до основи іменника префікс над- і суфікси -ник, -ок називають анатомічні поняття: наддзьобок, над виросток, надколінок, надкісниця, надкрила, надгрудинник,над лопатка, надгортанник, надперенісся, надпліччя, надкрилля; вищі таксономічні одиниці, які об’єднують нижчі таксономічні одиниці у межах типу, ряду, класу: надклас- таксон, що об’єднує назви однотипних класів; аналогічно: над родина, над ряд, над світ (над царство). Терміни-прикметкики, утворені шляхом додавання до твірної основи префікса над- і суфіксів -н, -ов, -альн, характеризують місце об’єкта, названого твірною основою: надбрівний, над зябровий, наднирковий, над вертлюжний, надорбітальний.

У термінах-іменниках, утворених за словотвірною моделлю при- + -ник, -ок, префікс репрезентує сему «розміщення, розташування близько до того, що названо твірною основою»: прикорінь, при насінник, присосок. Терміни-прикметники з префіксом при- і суфіксами -н, -ов, -ев вживаються із словотвірними значеннями «такий, що розташований, перебуває поблизу чого не будь»: прикореневий, при крижовий, при пахвинний, при хребетний, при маточковий, пристовбурний.

У нечисленних термінах, утворених за словотвірною моделлю «при- + -ість, -к, -ник, -ння», префікс виражає «приростання, злиття, з’єднання частин»: приживлюваність,приживання, прищеплення, прикопка, примочка та ін.

Синонімічним до словотвірного типу з префіксом при- виступає словотвірний тип з префіксом о-(об-), який також вказує на безпосередню близькість до того, що названо твірною іменною основою, наприклад: оцвітина - сукупність листків у квітці, які оточують тичинки і маточки; оплодень - стінка плода у рослини, що оточує насіння або насінину; ошийок - частина м’ясної туші, що прилягає до шиї.

У деяких термінах префікс о-(об-) вказує на процес, що призводить до зміни стану, якості. Наприклад, омолодження - процес повернення ознак молодості постарілому організму шляхом посилення функції залоз внутрішньої секреції; окостеніння - процес утворення кісткової тканини; аналогічно: озеленення, окислення, окультурення та ін.

Незначна кількість українських біологічних термінів витворилась за допомогою префіксів за -, пів -, напів -, перед -, роз -, су - у поєднанні з суфіксами або без них. Префікс за - виражає «розміщення, розташування» того, що визначено твірною основою: заболонь - шар деревини, який міститься безпосередньо під корою; зап’ясток - ділянка передньої лапи (у тварин) або кисті (у людини), розташовані між передпліччям і п’ястком; за цим же типом - за плесно, за очеревина та сему «наповнення»: затінення,загоєння.

Поле протилежності поряд з слов’янськими префіксами виражають префікси іншомовного походження а-(ан-), апо-, ана-, анти-, де -, диз-(дис-), екзо-(екто-), епі-, деякі з них є синонімічними до слов’янських префіксів. Зокрема, префікс а-(ан-) є синонімом до префікса без-.

Префікс амфі- вказує на розміщення чогось де-небудь, навколо чого-небудь, з обох боків, на подвійність: амфікарпія - утворення у тієї самої рослини плодів двох типів: надземних (аерокарпія) і підземних (геокарпія); амфігастрії - лусочки на нижньому боці та лома деяких рослин типу мохоподібних; пор. ще: амфігоній, амфібластула,амфіміксис, амфіплоїдія, амфіценоз.

Терміни, утворені за допомогою префікса ана-, репрезентує сему «порушення, розлад, відновлення»: анагенез - процес регенерації тканин, анаплазія - повернення клітин і тканин у недиференційований стан; аналогічно: анафаза, анафілаксія, анаморфоз.

Значення протилежності у терміносистемі біологічних наук надають власне український префікс проти - та інтернаціональний анти -. Для біологічної термінології характерна характеристика «засіб боротьби з чим-небудь, захисту від чого-небудь»: антибіотики - речовини біологічного походження, які синтезуються мікроорганізмами і пригнічують ріст бактерій та інших мікробів; антивітаміни - сполуки, які гальмують чи порушують дію вітамінів.

Префікс проти - як в загальнолітературній мові, так і в біологічній термінології має єдину сему - «засіб боротьби з чим-небудь, захисту від чого-небудь». Префікс анти - приєднувався лише до основ іншомовного походження, а проти - - до слов’янських основ. На сучасному етапі ця диференціація нівелювалася. Це спричинило паралельність функцій префіксів анти - і проти - (антитіло - протитіло, анти отрута - протиотрута, антитоксин - проти токсин) з виразною перевагою префікса проти -, який став широко вживатися також з іншомовними основами, конкуруючи таким чином з префіксом анти -.

Поєднуючись з основами прикметників, префікси анти -, проти - означають «невідповідність чому-небудь через відсутність чого-небудь»: противірусний, гігієнічний - антигігієнічний.

Значення протилежності виражає також префікс де -, домінантною семою якого є «не» (відсутність), що варіюється в кількох рядах: «не» - ліквідація, знищення:декапітація - відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів; видалення точки росту стебла у рослин; декарбоксилування - відщеплення двоокису вуглецю від карбоксильної групи карбонових кислот; аналогічно: деколорація, декортикація, десорбція; «не» - порушення, розлад: декомпенсація - недостатня діяльність будь-якого органу або всього організму людини чи тварини; декомпресія - хворобливий стан, що виникає внаслідок різкого зниження тиску навколишнього повітря.

Сему «порушення, розлад» репрезентує також префікс диз-(дис -): дизартрія - розлад членороздільної мови; дизосомія - порушення почуття нюху, дислокація - зміщення кісток під час переломів; аналогічно: диспепсія, дистрофія, дисфагія, дисфункція.

Префікси екзо-(екто-), епі- виражають сему «розміщення, перебування» і називають способи поширення, розміщення на поверхні того, що названо основою: екзокарпій - зовнішня частина оплодня у плодах покритонасінних рослин; екзоспорія - зовнішня оболонка спор; екзотецій - зовнішній шар клітин пиляка вищих рослин, ектодерма - зовнішній шар (листок) зародка багатоклітинних тваринних організмів; епіфіт - рослина, що живе на інших рослинах і використовує їх лише як місце прикріплення;епібласт - зовнішній зародковий листок.

Префікс ендо-/енто- вказує на поширення чогось всередині того, що мотивовано твірною основою: ентодерма - внутрішній шар первинної кори осьових органів вищих рослин; ендомітоз - внутрішній поділ ядра; ендоплазма - внутрішній шар цитоплазми клітин. Таким чином, префікси екто-(екзо-) та ендо-(енто-) виражають антонімічні відношення, що ґрунтуються на внутрішніх та зовнішніх ознаках понять. Характерною їх особливістю є те, що вони приєднуються лише до іншомовних основ.

У біологічній термінології префікс екстра - (на відміну від загальновживаної мови, де він виражає найвищу якість кого -, чого-небудь) передає сему «поза, за межами того, що названо твірною основою»: екстра зональний - який перебуває поза своєю зоною, екстрафлоральний - розташований поза квіткою.

Префікс апо- представляє сему «відхилення, відокремлення, завершення, втрати»: апогамія - розвиток зародка без запліднення із вегетативної клітини мегаметофіта чи сапрофіта; апоспорія - спосіб розвитку статевого покоління у вищих спорових рослин без зародкового мішка у покритонасінних рослин не із спори, а з вегетативних клітин сапрофіта без спороутворення; апокарпія - повна втрата здатності до плодоутворення.

Префікс гіпо- в терміносистемі біологічних наук надає кількох значень: а) порушення, розлад, зниження того, що назване твірною основою: гіпобіоз - стан зниження діяльності організму; б) розміщення, перебування відносно того, що мотивовано твірною основою: гіпобласт - внутрішній шар клітинної стінки диско бластули у плазунів, птахів і ссавців; гіпокотиль - ділянка стебла між кореневою шийкою і місцем прикріплення сім’ядолі.

Основною семою префікса архів в біологічній термінології є «відхилення, обмеження того, що названо твірною основою»: архіболія - відхилення у будові органів на ранніх стадіях ембріонального розвитку; архіплазма - специфічна плазма, що міститься лише в окремих клітинах рослинного організму.

Поле інтенсивної ознаки в терміносистемі біологічних наук створює префікс гіпер-, що означає найвищий ступінь виявлення кількісної і якісної ознаки, названої мотивуючою основою: гіперплазія - надмірне збільшення числа структурних елементів тканин організму; гіпертрофія - збільшення об’єму тканини, органа або його частини.

В українській біологічній термінології з’являються поодинокі терміни, утворені за допомогою префікса ультра -, який виражає граничну, крайню межу вияву того, що назване твірною основою: ультрамікроелементи - хімічні елементи, вміст яких у рослинних і тваринних організмах в мільйонних і менших частках відсотка: ультра максимум - максимум, при якому взагалі можливе життя того чи іншого організму. Цей словотвірний тип мало характерний для терміносистеми біологічних наук.

Поле неповної ознаки в біологічній термінології представлене префіксами під -, пів -(напів-), су -. Префікс під - в межах поля виражає кілька сем: вказує на додаткову опредмечену дію із значенням її неповноти: підживлення - внесення добрив під сільськогосподарські рослини в період їхнього росту й розвитку, що доповнює основне, допосівне внесення; рангової підпорядкованості: підклас - проміжний таксон між рядами і класами, що об’єднує кілька видів.

На частковість вияву цілісної ознаки, властивостей вказують префікси пів -: пів кущ - рослина з багаторічними здерев’янілими нижніми частинами пагонів і однорічними верхніми частинами, які щороку відмирають, пів зонтик - суцвіття, у якого під квіткою, що завершує головну вісь, розвиваються дві супротивні осі другого порядку; напів-:напівчагарник - рослина, стебло якої знизу деревоподібне, а зверху трав’янисте. Особливою продуктивністю префікс напів- відзначається при творенні термінів-прикметників: напівдостиглий - не зовсім достиглий, напівживий - з ледь помітними ознаками життя.

Неповноту ознаки префікс су - поєднує з семою суміжності: субір - природний сосновий ліс з домішкою берези, сугрудок - природний ліс, перехідний між субором і дібровою.

У більшості сучасних іменників з початковим су - відбулося спрощення основи, і колишній префікс став частиною кореня: суглоб - рухоме, перервне з’єднання кісток скелета у хребетних тварин і людини; судина - провідний елемент деревини, що являє собою трубку, яка утворилася внаслідок з’єднання клітин, розміщених поздовжніми рядами.

Значна частина термінів терміносистеми біологічних наук представлена словотвірним типом роз - + -анн(я), -енн(я), що додаються до дієслівних основ. Сема префікса роз - модифікує процес розгортання та перебігу дії: розмноження - відтворення організмом нових особин; розселення - переміщення рослин або тварин за межі свого ареалу;розщеплення - збільшення різноманітності ознак у потомстві гібридів.