Ефективність форм калійних добрив під кукурудзу на силос

Особливу увагу  при виборі земельної площі для  певного досліду приділяють однорідності ґрунту. Однак один і той же дослід можна розміщувати і на різних ґрунтах або схилах за умови, якщо крутизна схилу чи ґрунт є об’єктом дослідження.

Перед закладанням  стаціонарних дослідів проводять детальне обстеження площі, метою якого є  всебічна характеристика ґрунту. Для  вивчення ґрунтових профілів роблять  розрізи на глибину 1,5—2 м по діагоналі  поля, крайні — на межі дослідної площі, а середні — на майбутніх дорогах або захисних смугах. Між розрізами роблять ще прикопки на глибину 40—60 см і складають ґрунтову карту масштабом 1:5000. У кожному розрізі та прикопці відбирають зразки ґрунту для визначення агрофізичних і агрохімічних показників родючості.

Обстеження  ґрунту необхідне також для того, щоб об’єктивніше виділити повторення майбутнього досліду та вибрати  відповідний метод розміщення варіантів.

У межах досліду  допустимими ґрунтовими відмінами  для підзолистих ґрунтів є середньо- і слабкоопідзолені, проте на кожній з них треба розміщувати окремі повторення. Не можна закладати досліди на заболочених ґрунтах у Поліссі.

Вивчення  історії поля нашої дослідної ділянки.

Під час обстеження земельної площі детально описують історію полів. Визначають, де і які культури вирощували у попередні роки, зазначають, після яких передпопередників і попередників їх вирощували. Історію полів бажано знати за 2—3 роки, а ще краще — за ротацію сівозміни.

Особливу увагу  приділяють виявленню факторів, які сильно впливають на зміну родючості грунту: проведення на частині площі вапнування ґрунту високими дозами; внесення фосфоритного борошна чи інших мінеральних та органічних добрив у великих дозах або систематичне кілька років підряд вирощування багаторічних трав. Післядія багатьох із цих факторів триває протягом 2—3 років, а вапнування ґрунту — до 10 років.

Якщо закладання досліду не можна відкласти на кілька років, щоб вирівняти грунт на всьому масиві за родючістю, то цю площу треба бракувати і підбирати іншу.

При вивченні історії  полів звертають увагу також  на ступінь окультурення грунту — глибину орного шару, родючість, pH ґрунтового розчину, наявність насіння бур’янів тощо. Сильне забур’янення, зокрема такими злісними бур’янами як коренепаросткові і кореневищні, свідчить про низьку культуру землеробства. Без попереднього знищення бур’янів закладати дослід на такій площі не можна.

З книги історії  полів довідуються, де, коли, які  і якими нормами вносили добрива, зокрема органічні, які значною мірою впливають на зміну родючості грунту. Норми добрив, їх форми, строки і способи внесення у попередні роки повинні бути однаковими на всій площі майбутнього досліду. Однаковим має бути і обробіток грунту на полях.

Місця, де були літні стійбища худоби, грунтові дороги тривалого користування, глибокі канави і ями (хоч вони і зариті), будівлі, скирти соломи, купи гною, виключають з площі майбутнього досліду.

Вивчення рослинного покриву. Висока врожайність попередніх культур свідчить про високу родючість грунту, його окультуреність та придатність для досліду. Звертають увагу і на наявність у посівах рослин-індикаторів — хвоща польового і щавлю, які свідчать про високу кислотність грунтів та полину гіркого і кураю, які вказують на засоленість грунту.

Вивчення рельєфу та мікрорельєфу. Рельєф ділянки повинен бути типовим для району досліджень і в більшості випадків рівнинним, тому що навіть на схилах крутизною до 2° експозиція може впливати на ріст і врожайність досліджуваних рослин через неоднакову температуру в різних місцях досліду. Так, різниця між прямою сонячною радіацією, яка надходить на південні та північні схили, досягає 30 % навесні і 40 % восени. За період вегетації на південних пологих схилах сума температур на 120°, а на крутих — на 300° більша, ніж на рівних площах. Крім того, тривалість безморозного періоду на південних схилах збільшується на 30 днів. Щоб забезпечити однакові умови для рослин у межах одного досліду, важливо вибрати для досліду ділянку з однаковими рельєфом та експозицією схилу.

Навіть на невеликих схилах треба передбачати і організовувати протиерозійні заходи з тим, щоб не втрачався верхній родючий шар ґрунту на ділянках і не замулювалися дослідні ділянки під впливом талих або зливових вод. Особливу увагу треба приділяти цьому в дослідах з добривами (вони не повинні переміщуватися на інші ділянки при атмосферних опадах або під час зрошення).

Оскільки на результат досліду може впливати не лише рельєф, а й мікрорельєф (горбки, блюдця, канавки, рівчачки), площу треба вирівнювати.

Розміщення варіантів у досліді

За умовою нашої  задачі ми маємо 6 варіантів у чотирьох повтореннях (рис.3.).

Систематичний метод вимагає розміщувати варіанти у такій послідовності, як вони записані у схемі досліду. Тому цей метод  іноді називають послідовним. Його різновидом є одноярусне, дво-, та багатоярусне розміщення.

За умовою задачі та методичними порадами ми будемо користуватися одноярусним розміщенням.[9]

 

 

 

Рис. 3. Схема  повторності нашого досліду 

 

 

 

 

Історія поля

 Таблиця 3

Система обробітку ґрунту та догляд за рослинами у польовій сівозміні

 

№	Назва культури	Заходи обробітку  ґрунту	Строки обробітку	Знаряддя та машини	Глибина, см
1	Пар чорний	Лущення	Слідом за збиранням  попередника	ЛДГ-10	6-8
		Оранка	Через 2 неділі	ПЛН - 4-35	30-32
		Ранньовесняне боронування	Фізична стиглість  ґрунту	БЗСС-1,0	3-4
		І культивація	Через 7-10 днів	КПС-4	14-16
		Послідуючі  культивації	В міру потреби	КПС-4	5-14
3	Ярий ячмінь	Лущення	Слідом за збиранням	ЛДГ-10	12-14
		Оранка на зяб	Слідом за збиранням	ПЛН - 4-35	10-22
		Ранньовесняне боронування	Фізична стиглість  ґрунту	БЗСС-1,0	3-4
		Передпосівна  культивація	Фізична стиглість  ґрунту	КПС-4	6-8
		Сівба	Слідом за культивацією	СЗ-3,6	5-6
		Коткування  посівів	Слідом за сівбою	ЗККШ-6
		Ранньовесняне боронування	Фізична стиглість  ґрунту	БЗСС-1,0	3-4
		Обприскування гербіцидами	У фазі цвіт. до виходу в трубку	ОП-2000
		Збирання врожаю	Повна стиглість  при вологості зерна 20-25%	ДОН-1500	Висота зрізу 10-15см
4	Вико-вівсяна  суміш на сіно	Дискування стерні у 2 сліди	Слідом за збиранням  попередника	БДТ-10	8-10
		Оранка на зяб	Через 10-15 днів	ПЛН-4-35	18-20
		Культивація:	Слідом за оранкою	КПС-4	8-10
		Ранньовесняне боронування	Фізична стиглість  ґрунту	БЗСС-1,0	3-4
		Передпосівна  культивація	При t = 10-12*C ґрунту	КПС-4	6-8
		Сівба	Слідом за культивацією	СЗ-3,6	6-8
		Коткування  посівів	Слідом за сівбою	ЗККШ-6
		Скошування  зеленої маси на корм	Після набирання  відповідної зеленої маси	КИР-1,5
5	Озима пшениця	Дискування  у два сліди	Слідом за збиранням	БДТ-10	8-12
		Передпосівна  культивація	Перед посівом	КПС-4	5-6
		Сівба	Відразу після  культивації	С3-3.6	5-6
		Коткування	Відразу після  сівби	ЗККШ - 6
		Обприскування гербіцидами	У фазі кущіння до виходу в труб.	ОП-2000
		Збирання врожаю	при вологості зерна 18-20%	ДОН-1500	Висота зрізу 10-15 см

[3]

Заходи  хімічної боротьби з бур’янами

Таблиця 4

План застосування гербіцидів у посівах с/г культур  у польовій сівозміні

 

Назва культури	Площа, м2	Строки внесення	Спосіб внесення	Назва гербіциду  та вміст діючої речовини	Норма витрати  на 100м2	Потреба на всю  площу (кг)
Пар чорний	100	На початку  вересня	Обприскування бур'янів у період їх активного росту	Антібурьян. Діюча  речовина. Ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г / л + дикамба, 60 г / л. Водорозчинний концентрат.	0,000025 – 0,00003	0,25-0,30
Ярий ячмінь	100	Від до виходу в  трубку культури	Обприскування	Банвел 4S 480 SL в. р. к. (Дикамба 480 г/л)	0,000015-0,00003	0,22-0,44
		В фазу кущіння	Обприскування	Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л)	0,00002 – 0,00003	0,296-0,444
Вико-вівсяна  суміш на сіно	100	Остання декада вересня	Обприскування бур'янів у період їх активного росту	Антібурьян. Діюча  речовина. Ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г / л + дикамба, 60 г / л. Водорозчинний концентрат.	0,000025 – 0,00003	0,25-0,30
Озима пшениця	100	Від до виходу в  трубку культури	Обприскування	Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л)	0,00004 - 0,000066	0,118-0,195
		В фазу кущіння  весною	Обприскування	Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л)	0,00002 – 0,00004	0,592-0,1184
		В фазу кущіння	Обприскування	Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л)	0,00002 – 0,00003	0,592-0,888

Система хімічного захисту від бур’янів. Гербіциди взяті з переліку дозволених в Україні на 2010 рік. Система захисту максимально враховує стан забур’яненості полів. І дозволяє майже повністю позбутися сорної рослинності. [3]

 

Таблиця 5

Заходи  внесення добрив до сівозміни

 

Назва культури	Площа, м2	Строки внесення	Спосіб внесення	Добриво та його кількість
Пар чорний	-	-	-	-
Ярий ячмінь	100	Оранка	Сівба в рядки	Азотне добриво (40кг/га) Фосфорне добриво (40 кг/га) Калійні добрива (60 кг/га)
Вико-вівсяна  суміш на сіно	-	-	-	-
Озима пшениця	100	Оранка	Сівба в рядки	Азотне добриво (100кг/га) Фосфорне добриво (60 кг/га) Калійні добрива (70 кг/га)	[4]

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Розрахунок  добрив

У схемі дана доза діючої речовини добрива в кг на 1 га, але дослідні поля у кожному завданні мають свою площу посівної ділянки, тому щоб перевести кг/га д.р. в кількість фізичної маси добрива (X) проводять розрахунки за формулою

де X - фізична  маса добрива на площу посівної ділянки, кг ; а - доза поживної речовини, кг/га; b - вміст поживної речовини у добриві, %; с - площа посівної ділянки, м².

Таким чином, розраховують необхідну кількість добрив згідно зі схемою по кожному варіанту, а  також для проведення всього досліду  з урахуванням способу і часу їх внесення. Всі розрахунки заносять до таблиці. [21]

Таблиця 6

Розрахунок  добрив

№ варіанта	Назва добрива	Вміст поживної речовини, % (b)	Доза поживної речовини, кг/га (а)	Площа посівної ділянки, м2(с)	К-ть добрива на посівну ділянку, кг	Спосіб і  строк внесення добрив
1	N90 (Хлористий амоній NH4СІ)	24	90	100	3,75	Ручне внесення (розкидне) основне добриво
	P90 (Суперфосфат подвійний Ca(H2PO4)2 H2O+H3PO4 ) Марка А	50	90		1,8	Ручне внесення (розкидне) основне добриво
2	К90 (калій хлористий) КСІ	57	90	100	1,57	Ручне внесення (розкидне) основне добриво
3	К90 (сульфат калію) K2SO4	50	90	100	1,8	Ручне внесення (розкидне) основне добриво
4	К90 (каліймагнезія) K2SO4 · MgSO4	28	90	100	3,21	Ручне внесення (розкидне) основне добриво [5]
5	К90 (каїніт) КСІ·MgSO4·3H2O	9,5	90	100	9,47	Основний обробіток  грунту

Розрахуємо  кількість добрива на посівну  ділянку, кг за вищевказаною формулою:

X _NH4СІ= = = 3,75 кг;        X _{Ca(H2PO4)2 H2O+H3PO4}= = = 1,8 кг;       X _КСІ= = = 1,57 кг;

X _K2SO4= = = 1,8 кг;         X _{K2SO4 · MgSO4}= = = 3,21 кг;                X _{КСІ·MgSO4·3H2O}= = = 9,47 кг. 

 

5. Проведення  польового досліду

Техніка закладання польового досліду

Маючи схему  досліду і спроектувавши на міліметровому папері з врахуванням площі 100м² і конфігурації земельного масиву схематичне розміщення ділянок в досліді: 1. Контроль, 1. N₉₀Р₉₀- фон, 2. фон + К₉₀ (калій хлористий), 3. фон + К₉₀ (сульфат калію), 4. фон + К₉₀ (каліймагнезія),

5. фон + К₉₀ (каїніт), приступають до перенесення плану з паперу в натуру. Починають цю роботу із фіксації контуру піддослідного масиву певної (прямокутної, рідше квадратної) форми.

Агротехніка на дослідному полі

Агротехнічний фон. На дослідному полі, де проводять  кілька дослідів, агротехніка залежить від досліджуваної культури, її попередника, а також завдань досліду. Агротехніка  складається з агрофону, який є єдиним для кожної дослідної ділянки певного досліду, а також тих агрозаходів, які вивчають у досліді залежно від його варіантів. Агрофон — це сума елементів агротехніки, певна технологія вирощування тієї чи іншої культури, на фоні якої вивчають ефективність усіх варіантів конкретного досліду. Слід зазначити, що у різних дослідах створюють певний агрофон, який залежить не тільки від культури і вирощуваного сорту. а й від попередника чи передпопередника, системи обробітку грунту та удобрення, захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб тощо.

Кожний агрофон у досліді повинен забезпечити об’єктивну оцінку (агротехнічну і економічну) агрозаходів, які вивчаються. Саме це є основним завданням агрофону. Тому на низькому агрофоні не можна проводити досліди для оцінки перспективних сортів культур.

Наш агрофон має такі умови: pH - 5,3; Нг - 2,1 мг-екв/100 г грунту; гумус - 2,55%, N легкогідролізований - 2,3 мг/100г грунту; Р₂О₅ - 7,6 мг/100 г грунту; К₂О - 11,3 мг/100 грунту.

Сума елементів агротехніки: трактор МТЗ-80 з плугом-ПЛН_3-35, лущильник марки ППЛ-10-25 (ширина захвата плуга 2,5 м), борона дискова БП-6П, ширина захвата, 6,0 м, вирівнювач грунту ВПН-5,6А (ширина захвата 5,6), культиватор КПШ-5 (на глибину 10-12 см), передпосівний обробіток проведемо комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4, сівалка СУПН-8. Після сівби прокоткуємо грунт використавши ВПН-5,6А, (ширина захвата 5,6 ) для вирівнювання нашої площі. Боротьбу з бур’янами будемо проводити ручним обприскуванням та просапуванням вручну. Урожай збиратимемо комбайном Полісся-250.

 

5.1. Агротехнічні  прийоми вирощування культури  при проведенні польового досліду.