Ефективність використання селену і марганцю в складі преміксів для молодняку свиней у зоні вінницького прибужжя лісостепу України

Рецепти стандартного і удосконалених преміксів УП 1 і УП 2 наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Рецепти преміксів  для піддослідних свиней у розрахунку на 1 тонну преміксу

Компоненти	Групи свиней
	І контрольна	ІІ  дослідна	ІІІ дослідна	ІV   дослідна
	без преміксу	стандартний премікс     П 52, 55-1-89	удосконалений премікс УП 1	удосконалений премікс УП 2
Вітаміни:	-	-	-	-
А, млн. МО	-	300	300	300
D, млн. МО	-	50	50	50
В2, г	-	400	400	400
В3, г	-	1000	1000	1000
В5, г	-	1500	1500	1500
В12, г	-	2,5	2,5	2,5
Мікроелементи г:	-	-	-	-
Мn	-	300	1350	1350
Cu	-	520	520	520
Zn	-	2150	2150	2150
Se	-	-	-	22
Наповнювач (висівки пшеничні), кг	-	до 1000	до 1000	до 1000

 

Дослідний премікс УП 1 відрізнявся від стандартного преміксу вмістом марганцю, а дослідний премікс УП 2 – вмістом марганцю і селену. Звідси можна вважати, що контролем для удосконаленого преміксу УП 1 був стандартний премікс                  П 52, 55-1-89, а для удосконаленого преміксу УП 2 контролем міг слугувати удосконалений премікс УП 1.

Для проведення другого наукового-досліду  з метою вивчення продуктивності молодняку свиней на відгодівлі було сформовано дві групи  - контрольна і дослідна.

Дослід другий складався  із зрівняльного - 15 діб та основного - 60 діб періодів. Групи тварин знаходились в однакових умовах утримання та годівлі.

  Кабанчикам І контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм з введенням стандартного преміксу П 52, 55-1-89, а свиням ІІ дослідної групи, згодовували повнораціонний комбікорм з додаванням преміксу УП 2. Годівлю тварин здійснювали з урахуванням живої маси та запланованих середньодобових приростів. Утримували тварин у підготовчий і основний періоди групами по 12 голів, корми роздавали два рази на добу (о 7-й годині ранку та о 19-й годині вечора). Під час кожного годування свиней корми зважували, а фактичне споживання їх враховували щодоби.

З метою вивчення перетравності  основних поживних речовин в організмі піддослідних підсвинків проведено фізіологічний дослід в експериментальному господарстві «Бохоницьке» Інституту кормів УААН на чотирьох групах підсвинків (по 3 голови у кожній). Балансові досліди було проведено за загальноприйнятими методиками. 

Після закінчення облікового періоду  відбирали середні зразки проб і досліджували їх в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН за загальноприйнятим стандартним методиками.

З метою вивчення забійних і м’ясних якостей тварин у  кінці першого науково-господарського досліду був проведений контрольний забій свиней.

Отримані в експериментах  дані обробляли біометрично за загальноприйнятими методами варіаційної статистики (Н. А. Плохинский, 1969) з використанням комп'ютерних програм. Достовірність різниці між групами було встановлено за такими критеріями: Р^*< 0,05; Р < 0,01^**; Р^*** < 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖДЕНЬ

 

Хімічний склад  кормів раціонів піддослідного молодняку  свиней. Першим етапом наших досліджень, ще до початку науково-господарського експерименту на молодняку свиней було визначення хімічного складу і поживності кормів та раціонів, оскільки ці дані, з одного боку, слугували підставою для удосконалення преміксів, а з другого – указували напрям удосконалення. Аналіз зразків компонентів комбікорму, свідчить, що за окремими компонентами вони переважали загальні довідкові дані, а за іншими поступалися їм.

Склад і поживність комбікормів  до введення стандартного преміксу, тобто  це був комбікорм для свиней 1-ї контрольної групи, і комбікорм після введення стандартного преміксу П 52, 55-1- 89,  УП 1 і УП 2 – для свиней ІІ, ІІІ та ІV дослідних груп наведено у табл. 3.

До складу повнораціонного  комбікорму, входили наступні компоненти: 40,5 % дерті ячмінної, 15% дерті пшеничної, 22 % дерті вівсяної, 10%  дерті горохової, 10 % дерті кормових бобів, 0,5% кухонної солі та по одному відсотку крейди і преміксу.

До введення стандартного преміксу у повнораціонний комбікорм  свиней     контрольної групи  у ньому не вистачало заліза, міді, цинку, кобальту, йоду, марганцю і селену, а також окремих вітамінів. Оскільки залізо, кобальт та йод були відсутні у складі стандартного преміксу, ми уводили їх солі для збалансування комбікорму у відповідності з нормами. Після введення стандартного преміксу            П 52, 55-1-89 у комбікорм він був дефіцитним лише за вмістом марганцю                (13,5 мг/кг) і селену (0,219 мг/кг).

          Таблиця 3

Склад і поживність комбікорму з введеними преміксами, %

Склад та показники	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна	4-дослідна
Дерть  ячмінна	40,5	40,5	40,5	40,5
Дерть пшенична	15	15	15	15
Дерть вівсяна	22	22	22	22
Дерть горохова	10	10	10	10
Дерть кормових бобів	10	10	10	10
Сіль	0,5	0,5	0,5	0,5
Крейда	2	1	1	1
Премікс	-	1	1	1
Разом	100	100	100	100
В 1 кг міститься:	-	-	-	-
кормових одиниць	1,1	1,1	1,1	1,1
обмінної енергії, МДж	12,5	12,5	12,5	12,5
сирого протеїну, г	145	145	145	145
перетравно протеїну, г	117	117	117	117
сирої клітковини, г	58	58	58	58
лізину, г	6,2	6,2	6,2	6,2
метіону+цистину, г	4,0	4,0	4,0	4,0
кальцію, г	8,0	8,0	8,0	8,0
фосфору, г	7,0	7,0	7,0	7,0
заліза, мг	55,0	75,0	75,0	75,0
міді, мг	4,8	10,0	10,0	10,0
цинку, мг	33,0	54,5	54,5	54,5
кобальту, мг	0,2	1,0	1,0	1,0
йоду, мг	0,15	0,2	0,2	0,2
марганцю, мг	23,5	26,5	40,0	40,0
селену, мг	0,081	0,081	0,081	0,310
Вітаміниу: А, млн. МО	2,750	5,750	5,750	5,750
D2, млн. МО	0,275	0,775	0,775	0,775
Е, мг	35,0	35,0	35,0	35,0
В1, мг	4,8	4,8	4,8	4,8
В2, мг	1,35	5,35	5,35	5,35
В3, мг	11,3	21,3	21,3	21,3
В4, мг	1,1	1,1	1,1	1,1
В5, мг	43,4	58,4	58,4	58,4
В12, мкг	-	25,0	25,0	25,0

 

Додаванням до комбікорму преміксу УП 1 нестача марганцю поповнювалась повністю, а при введенні в комбікорм преміксу УП 2, окрім марганцю, поповнювалася і нестача селену.

Кожна тварина піддослідної групи з’їдала за добу у середньому за дослід 2,36 кг комбікорму. Кількість преміксів, витрачених на одну тварину в дослідних групах, становила за 110 днів досліду 2600 г.

Аналіз фактичного споживання кормів годівлі піддослідного поголів’я тварин свідчить, що досліджувані премікси не справили негативного впливу на споживання кормів як на початку, так і впродовж всього експерименту.

Продуктивність  піддослідних тварин. Показники продуктивності молодняку свиней в першому досліді приведено у (табл. 4). Середньодобові прирости кабанчиків, що отримували стандартний премікс, збільшились на 4,9 % у порівнянні з контролем (Р<0,05).

Таблиця 4

Продуктивність  та витрати кормів піддослідного молодняку свиней у першому науково-господарському досліді,

Показник	Групи
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Жива маса, кг:	-	-	-	-
на початку досліду	35,9±0,43	35,5±0,36	35,6±0,24	35,4±0,32
по завершенню досліду	100,3±0,25	103,0±0,37	105,0±0,21	111,2±0,23***
± до контролю, %	-	+2,7	+4,7	+10,9
Загальний приріст, кг	64,4±1,78	67,5±1,80	69,4±1,44	75,8±0,51
Середньодобовий приріст, г	585±7,4	614±8,2*	631±3,1***	689±9,3***
± до контролю, %	-	+4,9	+7,8	+17,7
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, корм. одиниць	4,22±0,64	4,03±0,58	3,92±1,10	3,59±0,95
± до контролю, %	-	- 4,5	- 7,1	- 14,9
Перетравного протеїну, г	460	438	424	391
± до контролю, %	-	- 4,8	- 7,8	- 15,0

 

Прирости живої маси свиней ІІІ групи збільшились  на 7,8 %, відповідно до контролю, а у молодняку свиней ІV групи, збільшились на 17,7 (Р<0,001) і 12,2 % (Р<0,001) порівняно з аналогами контрольної та ІІ дослідної груп.

На 1 кг приросту живої маси підсвинки ІV групи витрачали 3,59 кормових одиниць, тоді як у тварин контрольної групи ці витрати були на 14,9 % більші.

У другому досліді (табл. 5), у кабанчиків ІІ дослідної групи середньодобові прирости на відгодівлі перевищували прирости контрольних аналогів на 11,6 %.

 

Таблиця 5

Продуктивність  та витрати кормів піддослідних свиней у другому науково-господарському досліді,

Показник	Групи
	І контрольна	ІІ дослідна
Жива маса, кг: на початку  досліду	71,5±0,48	72,0±0,54
по завершенню досліду	105,7±2,93	110,2±3,3
Загальний приріст, кг	34,2	38,2
Середньодобовий приріст, г	570±27	636±30
± до контролю, %	-	+11,6
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, корм. одиниць	4,76±0,56	4,17±0,63
± до контролю, %	-	- 12,3

 

 Це зумовило підвищення живої маси тварин цієї групи наприкінці досліду на 4,2 %. За витратами кормових одиниць на приріст живої маси тварини дослідної групи мали переваги перед своїми аналогами з контрольної групи. На 1 кг приросту витрачали 4,17 кормових одиниць, що на 12,3 % менше.

 

Перетравність поживних речовин у піддослідних свиней. Як показав аналіз отриманих даних, перетравність сухої речовини кормів у свиней усіх піддослідних груп була на високому рівні і становила 77,3-81,4 % (табл. 6).

 Таблиця 6

Перетравність основних поживних речовин, %,

Поживна речовина	Групи, n= 3
	І  контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Суха речовина	77,3±0,35	78,8±1,10	79,2±1,09	81,4±0,45
Органічна речовина	78,5±0,95	80,2±0,38	80,8±0,55	81,6±0,42
Сирий протеїн	79,2±0,31	81,7±0,94	81,8±0,65*	82,4±0,43**
Сирий жир	49,8±0,68	49,7±0,85	50,9±0,57	54,2±0,95*
Сира клітковина	37,9±1,33	44,7±0,98*	43,1±0,47*	43,5±0,50*
БЕР	84,5±0,44	87,7±0,66*	88,2±0,5**	89,9±0,46***