Ефективність використання селену і марганцю в складі преміксів для молодняку свиней у зоні вінницького прибужжя лісостепу України

 

Достовірність різниці за коефіцієнтами  перетравності сирого протеїну була вищою між підсвинками ІV дослідної групи і контролем  (Р<0,01) та ІІІ дослідною групою і контрольною (Р<0,05). Свині ІV і ІІІ дослідних груп, порівняно з контрольною групою відзначалися й кращою перетравністю сирого жиру, відповідно на 4,4 % (Р<0,05) і 1,1 %. Коефіцієнти перетравності безазотистих екстрактивних речовин у тварин дослідних груп перевищували контрольних аналогів на 3,2 % (Р<0,005), 3,7 % (Р<0,01) та  5,4 % (Р<0,001).

Дослідженнями встановлено, що застосування як стандартного, так і дослідних преміксів справляло, хоча і неоднозначний, але позитивний вплив на процеси травлення у організмі тварин. При цьому найвищі показники перетравності поживних речовин відмічені у тих тварин, які отримували у складі комбікорму премікс УП 2.

 

Обмін азоту, кальцію, фосфору і селену у піддослідних свиней. При відгодівлі молодняку свиней досить важливе значення має  ступінь конверсії протеїну кормів у білок тканин організму, яка обумовлена рівнем середньодобового балансу азоту (табл. 7).   

У свиней ІІ дослідної групи відкладання за добу азоту складала на 1,97 % більше від контрольних аналогів. Введення в повнораціонний комбікорм преміксу УП 1 покращувало обмін азоту у свиней ІІІ дослідної групи порівняно з контролем, на 7,8 %. У свиней ІV дослідної групи середньодобовий баланс азоту був вищим порівняно з тваринами контрольної, ІІ і ІІІ дослідних груп відповідно на 17,49; 11,86 і 9,03 %.

Таблиця 7

Середньодобовий баланс азоту у піддослідних свиней, г,

Показник	Групи, n= 3
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Спожито з кормами	51,42±2,93	51,60±3,12	51,31±2,78	51,43±3,21
Виділено з калом	10,70±1,12	9,45±0,45	9,34±1,05	9,05±0,63
Перетравлено	40,72±2,17	42,15± 0,32	41,97±2,01	42,38±1,34
Виділено з сечею	19,05±0,56	19,39±0,44	18,62±0,59	16,92±1,06
Всього виділено азоту	29,75±0,64	28,84±0,78	27,96±0,45	25,97±0,86
Відкладено у тілі: г	21,67±0,14	22,76±0,23*	23,35±0,27*	25,46±0,19**
У % до спожитого	42,14±1,23	44,11±0,92	45,51±1,02	49,50±2,13*
У % до перетравленого	53,22±0,78	54,00±0,55	55,63±1,12	60,08±0,63**

 

Тварини дослідних груп відрізнялись від контрольних кращим балансом кальцію. У тілі свиней контрольної групи відкладалося за добу 4,18 г кальцію, у ІІ дослідній групі на 17,9 % більше. У кабанчиків ІІІ дослідної групи ці відкладення, хоча і перевищували контроль і тварин ІІ дослідної групи, але були меншими, ніж у тварин ІV дослідної групи на 12,8 %.

Аналіз даних балансового  досліду показав, що свині контрольної і дослідних груп щодоби споживали практично однакову кількість фосфору – 16,12-16,20 г. Зменшена екскреція фосфору з калом і сечею зумовила збільшення загального балансу його у тварин дослідних груп відповідно на 18,4 (Р<0,05); 25,2 (Р<0,01) і 62,9 % (Р<0,001) порівняно з контрольними аналогами.

Стосовно відносних показників використання селену в організмі тварин, то вони були невисокими і складали відповідно у тварин контрольної та  дослідних груп 20,93; 22,49; 25,86 і 25,53 % до спожитої кількості елемента.

 

Показники забою піддослідних свиней. Встановлено, що у тварин, дослідних груп спостерігається тенденція до збільшення за показниками забійного виходу порівняно з контролем. Якщо у тварин контрольної групи цей показник становив 74,50 %, то у кабанчиків дослідних груп він був більшим лише на 0,63; 0,95 і 2,16 % (табл. 8).

Дослідження показали, що вихід туші був вищим у тварин ІV дослідної групи порівняно з контрольною на 0,61 %, а з ІІ та ІІІ групами відповідно на 0,5та 0,2 %. Маса внутрішнього жиру найвищою виявилась у тварин ІІ та ІІІ груп порівняно з ІV групою на 1,1 і 4,4 %.

Таблиця 8

Показники забою  піддослідних свиней,

Показник	Групи
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Передзабійна жива маса, кг	99,75±2,50	101,42±1,72	103,48±1,56	109,24±2,31*
Забійна маса, кг	74,31±1,05	76,03±1,44	77,83±0,92*	83,14±1,10**
Забійний вихід, %	74,50±3,13	74,97±3,51	75,21±3,20	76,11±3,17
Внутрішній жир, кг	0,87±0,02	0,90±0,06	0,93±0,04	0,89±0,05
Товщ. шпику  над 6-7-м грудними хребцями, см	3,54±0,17	3,45±0,12	3,48±0,19	3,47±0,22
Маса голови, кг	6,82±0,61	6,91±0,38	7,03±0,23	7,18±0,37
Маса шкури, кг	9,06±0,92	9,14±0,88	9,98±1,21	10,05±1,17
Маса парної туші, кг	58,17±2,12	59,29±1,23	60,77±0,98	64,38±1,06*
Вихід туші, %	58,32±0,81	58,46±1,21	58,73±0,63	58,93±0,55

 

Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями була у свиней ІV групи порівняно з тваринами І, і ІІІ груп відповідно на 2,0 та 0,3 % нижче.

Важливим показником м’ясності свиней є маса їх туші. У нашому досліді маса парної туші у свиней ІV групи перевищувала контроль на 10,67 % (Р<  0,05).

Хімічні показники  якості м’яса. Порівняльний аналіз хімічного складу найдовшого м’язу спини (табл. 9) відгодівельних свиней показав, що у підсвинків, яким згодовували премікс УП 2 вміст білку переважав аналогів контрольної групи на 0,8 % і складав 22,1 %, у свиней ІІ та ІІІ груп відповідно на 0,6 і 0,4 %.

Таблиця 9

Хімічний склад  м’яса піддослідних свиней, %,

Показник	Групи, n=3
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Загальна волога	75,4±0,53	74,8±0,37	75,5±0,61	74,7±0,47
Протеїн	21,3±0,38	21,9±0,37	21,7±0,27	22,1±0,71
Жир	2,16±0,20	2,09±0,13	1,80±0,17	2,05±0,23
Зола	1,14±0,04	1,21±0,06	1,00±0,03	1,15±0,04

Вміст жиру в м’ясі  тварин контрольної групи становив 2,16 %, тоді коли у ІІ, ІІІ та ІV дослідних відповідно 2,09, 1,80 та 2,05 %.

Оскільки премікси, які  вивчались, містили у своєму складі такі мікроелементи, як мідь, цинк, марганець  і селен, ми визначали вміст цих мікроелементів у м’ясі піддослідних свиней (табл. 10).

Таблиця 10

Вміст мінеральних  речовин в м’ясі піддослідних свиней,

Показник	Групи, n=3
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Кальцій, г	0,027±0,001	0,030±0,002	0,032±0,001	0,033±0,001
Фосфор ,г	0,21±0,008	0,24±0,010	0,27±0,005 *	0,28±0,002**
Мідь, мг/кг	0,76±0,01	0,95±0,02	0,91±0,01	1,01±0,02
Цинк, мг/кг	16,4±0,15	20,6±0,01	20,4±0,03	20,5±0,03
Марганець, мг/кг	0,20±0,01	0,27±0,04	0,36±0,04*	0,37±0,03**
Селен, мг/кг	0,122±0,01	0,121±0,03	0,123±0,02	0,289±0,04*

 

Концентрація вмісту кальцію, у м’ясі тварин дослідних  груп зростала порівняно з контролем  відповідно на 0,03; 0,05 і 0,06 %. Те ж саме можна відмітити і про фосфор, вміст якого у свиней дослідних  груп перевищував контрольних аналогів на 0,03 - 0,07 %.

Дослідження у м’ясі  піддослідних свиней вмісту міді показало, що у зразках м’яса контрольних  тварин її містилося 0,76 мг/кг, тоді як у  дослідних тварин - 0,91-1,01 мг/кг, що на 0,15-0,25 мг/кг, або 19,7-32,9 % більше. Аналогічна картина була характерною і для цинку. Щодо вмісту в м’ясі піддослідних свиней марганцю, то він був різним не тільки в контрольних, а й у дослідних зразках. Концентрації марганцю у м’ясі свиней ІІІ дослідної групи порівняно з м’ясом свиней ІІ дослідної групи на 33,3 % вище, проте вміст марганцю у м’ясі свиней ІV дослідної групи був на 2,8 % вищий, ніж у м’ясі свиней ІІІ дослідної групи.

Як показали результати аналізів, м’ясо свиней контрольної  та ІІ і ІІІ дослідної груп містило  практично однакові рівні селену – 0,122 (контроль) та 0,121 мг/кг і 0,123 мг/кг. Вміст селену у м’ясі ІV дослідної групи порівняно з м’ясом тварин ІІ і ІІІ дослідної груп відповідно на 0,168 і 0,166 мг/кг, або 138,8 і 135,0 % вище. Практично така ж різниця за вмістом селену в м’ясі відмічена між свинями ІV дослідної і контрольної груп.

 

Характеристика внутрішніх органів свиней.  За абсолютною масою внутрішні органи свиней дослідних груп були адекватними живій масі тварин. Маса тонкого кишковику у свиней дослідних групи більша на 8,3, 9,0 та 11,5 % порівняно з контрольними аналогами. Маса товстого кишковику, у контролі становила 2,78 кг, а у свиней дослідних груп на 2,52 % 6,1 і 9,7 % більше.

 

Гематологічні показники крові піддослідних свиней. Патологічних відхилень від фізіологічної норми за показниками кількості гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів у крові свиней не встановлено. Згодовування різних преміксів у повнораціонному комбікормі, не вплинуло суттєво на загальний вміст формених елементів крові. Результати гематологічних досліджень показали, що за вмістом гемоглобіну у крові свиней ІV дослідної групи, які отримували премікс УП 2 порівняно з контролем різниця склала 12,4 %, а порівняно з свинями ІІ дослідної групи – 6,0 %. Незважаючи на те, що у крові свиней ІІІ дослідної групи вміст гемоглобіну зріс, проте його рівень був нижчий, ніж у тварин ІV дослідної групи на 3,7 %. Кабанчики дослідних груп відрізнялися від контролю й підвищеною концентрацією в крові еритроцитів. Свині ІV дослідної групи за вмістом у крові еритроцитів перевершували не тільки контрольних аналогів, а й ровесників дослідних, різниця порівняно з тваринами ІІ  дослідної групи склала 3,7 %, а ІІІ - 2,4 %.

Щодо вмісту в крові  лейкоцитів, то їх було найбільше у  свиней контрольної групи – 10,73х10⁹/л, тоді як у крові тварин ІІ дослідної групи на 10,0 % менше. У крові свиней ІІІ і ІV дослідних груп вміст лейкоцитів порівняно з контролем був відповідно меншим на 11,1 і 12,0 %. Якщо порівняти концентрацію лейкоцитів у крові свиней ІV дослідної групи з тваринами ІІІ дослідної, то можна побачити, що вона була меншою всього лише на 1,0 %, а порівняно з ІІ дослідною – на 2,3 %.

Введення в комбікорм стандартного преміксу П 52, 55-1-89 сприяло підвищенню концентрації загального білка у сироватці крові свиней ІІ дослідної групи порівняно з контрольними аналогами на 2,7 %. Введення в комбікорм свиней ІІІ дослідної групи дослідного преміксу УП 1 зумовлювало підвищення вмісту загального білка в крові порівняно з контролем на 4,4 %, дана різниця є вірогідною.

Додавання ж до комбікорму свиней ІV дослідної групи преміксу УП 2 викликало також вірогідне збільшення загального білка у сироватці їх крові порівняно з контролем на 7,1 %.

Аналіз ферментативної активності крові піддослідних свиней показав, що вона також змінювалася під впливом досліджуваних преміксів. Однак ці зміни були неоднозначними. У тварин   ІV дослідної групи – активність кислої фосфатази в їх крові була вищою, ніж у тварин контрольної і ІІ дослідної груп, на 9,6 % та 2,0 %, але меншою, ніж у свиней ІІІ дослідної групи на 0,8 %. У нашому експерименті у крові свиней контрольної групи активність каталази складала 1,87 од/г Hb, тоді як у тварин ІІІ і ІV дослідних груп 2,04 і 2,13 од/г Hb.

 

Економічна  оцінка результатів досліджень. За рахунок введення в повнораціонний комбікорм дослідних преміксів нам вдалося добитися не тільки підвищення продуктивності (табл. 11), але і отримати економічний ефект у розрахунку на 1 голову 59,16 грн.

 

 

 

 

 

Таблиця 11

Економічна  ефективність використання досліджуваних  преміксів

Показник	Групи
	І контрольна	дослідні
		ІІ	ІІІ	ІV
Вид преміксу	Відсутній	П 52, 55-1-89	УП 1	УП 2
Кількість тварин, голів	12	12	12	12
Жива маса 1 голови, кг:	-	-	-	-
на початку досліду	35,8	35,5	35,6	35,4
в кінці досліду	100,3	103,0	105,0	111,2
загальний приріст, кг	64,5	67,5	69,4	75,8
Вартість 1 т преміксу, грн.	-	2730,20	2736,55	2738,66
Вартість 1 т комбікорму, грн.	976,75	994,28	1000,63	1002,74
Загальний приріст живої  маси по групі тварин, кг	774,00	810,00	832,80	909,60
Реалізаційна вартість 1 кг приросту, грн.	8,50	8,50	8,50	8,50
Вартість валової продукції, грн.	6579,00	6885,00	7078,80	7731,60
Загальні виробничі  витрати, грн.	5451,13	5608,67	5703,13	5893,80
Собівартість 1 ц приросту, грн.	704,28	692,43	684,65	647,67
Прибуток, грн.	1127,87	1276,33	1375,67	1837,80
Економічний ефект, грн.	-	148,46	247,80	709,93
Економічний ефект у  розрахунку на 1 голову, грн.	-	12,37	20,65	59,16