Інтегрована система захисту пшениці озимої в умовах Південного Степу України

 Насіння, вирощене  в рік сівби, особливо в західних  і північних регіонах, перед сівбою  слід протягом 3-5 діб прогріти  проти сонця для фізіологічного  дозрівання, підвищення енергії  проростання, сили росту і схожості.

Не можна висівати не протруєне  насіння. З ним передаються хвороби, які не можна знищити пізніше. Протруювати його треба не пізніше, як за 5 діб, а краще за 2-3 тижні  до сівби. Кращий спосіб протруєння - інкрустування - покриття полімерною плівкою, до складу якої входять протруйники і можна  додавати мікроелементи та фізіологічно активні речовини. У якості плівкоутворювачів  рекомендовано брати 10-11 літрів на тонну  насіння 0.2% водного розчину полівінілового спирту (ПВС), 0.5%-го водного розчину  натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (NаКМЦ), до яких додають рекомендовану  дозу протруйника. При відсутності  цих плівкоутворювачів можна  використовувати РКД (4л РКД на 7л води), крохмальний клейстер, 0.1%-ий розчин ПВА та ін. Ефект інкрустування  вищий тоді, коли насінина повністю вкрита захисною плівкою. Для досягнення цього важливо перед протруюванням  насіння звільнити від пороху (пилу), а протруєння проводити на машинах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-супер", КПС-10, КПС-40 або інших.

В якості протруйника слід використовувати рекомендовані: байтан 19.5% з.п. (2кг/т.), бенлат 50% з.п. (2-3кг/т.), берет 050, 5% к.е (3л/т), вінціт, 5% к.е. (2л/т.), вітавакс, 75% з.п. (2.5-3.5кг/т), вітавакс 200, 75% з.п. (2-3кг/т), вітавакс 200 ФФ (2.5-3кг/т), дерозал, 50% к.е (1.5л/т) дивідент, 3% т.к.е.(2.0 л/т), колфучо  супер, 20% в.с (3л/т), максим 025, 2.5% т.к.е. (2л/т), паноктин, 35% в.р. (2кг/т), паноктин тоталь, 32.5% т.к.е. (1.5-2л/т), преміс 25, 2.5% т.к.е. (1-2л/т), промет 400, 40% м.к.е. (2л/т), раксил, 2% з.п. (1.5кг/т), сітан, 40% з.п. (0.3кг/т), сумі-8, 2% з.п. (1.5-2кг/т), фенорам, 70% з.п. (2-3кг/т), фундазол, 50% з.п. (2-3кг/т).

Не протруївши насіння  не може, захистити рослини від  твердої, порошистої і стеблової  сажок, офіобольозної, гельмінтспоріозної, церкоспорельозної кореневих гнилей, альтернаріозу насіння, сніжної (фузаріозної) плісені, пліснявіння насіння.

 

 

Добрі результати дає передпосівна обробка насіння стимулюючо-захисними  речовинами витяжки із пророслого насіння  пшениці. Насіння сортів схильних до вилягання перед сівбою можна  обробити одночасно з протруюваням препаратом цикоцель, тур (2-3кг д. р. на 1 т насіння). Обробка цими препаратами  спричиняє глибше залягання вузла  кущення, але може знизити схожість насіння при недостачі вологи та глибокому загортанні.

Сіяти пшеницю слід у такі строки, щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущення  і мала 2-4 пагони. На Поліссі це 5-15 вересня, у Лісостепу - 10-20 вересня, в  Степу - 15-30 вересня, в Криму - 20 вересня-10жовтня. Після кращих попередників слід сіяти  в другій половині оптимальних строків, після гірших - в першій. Сорти  з високою енергією кущіння, як наприклад  Миронівська 33, Поліська 90, Поліська 97, слід сіяти пізніше, ніж сорти  з нижчою енергією кущіння.

Кращий спосіб сівби - вузькорядний (міжряддя 7,5см) та звичайний рядковий (15см) сівалками СЗУ-3.6, СЗ-3.6 А, СЗ-5.4, СЗТ-3.6А, СЗП-8, СЗП -12, СЗП-16, а в посушливих районах, де можлива вітрова ерозія -стерньовими сівалками ЗСС-12, СЗС-6 по поверхневому або плоскорізному  обробітку грунту. Щоб якісно виконувати операції по догляду за посівами, сіяти  слід із залишенням технологічної колії, ширина якої установлюється залежно  від набору машин для догляду  за посівами.

Особливу увагу слід приділяти  регулюванню норм висіву та глибини  загортання насіння. На норму висіву слід перевіряти кожний висівний апарат. Середніми нормами висіву насіння  на Поліссі є 5-5.5 млн. схожих насінин  на 1 га, в Лісостепу - 4-5млн., в Степу - 4-4.5млн. Це - орієнтовні норми. Їх уточнюють  залежно від сорту, величини насіння, попередника, родючості, забур`янення поля, строку сівби тощо.

 

 

 

Норми висіву збільшують при  вирощувані низькорослих, скоростиглих, малокущистих стійких до вилягання  сортів з еректоїдним типом листків, по гірших попередниках, на бідних грунтах  з добрим вологозабезпеченням, із запізненням  з сівбою. В протилежних випадках норми висіву знижують на 0.3-0.5 млн., або на 10-12%.

Масову норму висіву (М, кг/га) розраховують, враховуючи поштучну (Н, млн./га), масу 1000 насінин (А, г), чистоту  насіння (Ч, %) і лабораторну схожість (С, %) за формулою: М=104·H·A:C:Ч.

Глибина загортання насіння  на структурних грунтах легкого  механічного складу при надійному  зволожені - 4-5см. За посушливої погоди і на легких грунтах 5-6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують до 8см. На важких грунтах і в умовах перезволоження - зменшують до 3см.

Догляд за посівами.

Якщо під час сівби  стоїть суха погода, сівба проведена  в недостатньо ущільнений грунт  та за недостатньої вологості посівного  шару, зразу після сівби поле слід закоткувати кільчасто-шпоровими  котками.

Максимальна урожайність  пшениці досягається, коли на час  збирання на кожному квадратному  метрі посіву є 450-600 неуражених, добре  розвинених продуктивних пагонів. Цієї мети досягають шляхом встановлення оптимальної норми висіву та здійснення заходів догляду за посівами, спрямованих  на боротьбу з бур`янами, хворобами, шкідниками, виляганням посівів.

Боротьба з бур`янами  повинна максимально досягатись шляхом якісного обробітку грунту, а також встановленням оптимальних  норм висіву і строків сівби. Якщо агротехнічні заходи виявляються недостатніми, то боротьбу з бур`янами завершають з допомогою гербіцидів. Найкращий  строк застосування гербіцидів - фаза весняного кущіння. Зараз є гербіциди  із більшим строком застосування. В посівах пшениці застосовують такі гербіциди.

 

 Проти однорічних двосім`ядольних  бур`янів: агрітокс, 50%-й в.р. (1.4-2.3 л/га), базагран, 48%-й в.р. (2-4л/га), банвел 4С, 48%-й (0.15-0.5л/га), бюктрил-Д, 45%-й к.е. (1.5-1.75л/га), гранстар, 75%-й с.т.с.(20-25г/га), гроділ, 75%-й в.д.г. (20г/га), діален С, 40%-й в.р. (1.9-2.5 л/га), сатіс, 18%-й з.п.(100-150г/га), парднер, 22.5%-й к.е. (1-1.5л/га), сіс 67 Мексім, 66%-й в.р.(3-4.5 л/га), хармоні, 75%-й  с.т.с. (40-65г/га); проти однорічних  та деяких багаторічних двосім`ядольних - гліфоган, 48%-й в.р. (3л/га), 2.4Д-аміна  сіль 82.5%-й в.р. (0.8-1.2л/га), дезормон,72%-й  в.р. (0.8-1.4 л/га), дікопур Ф, 72%-й в.р. (0.8-1.2л/га), кросс, 16.4%-й в.р.(100-150 мл/га), лонтрел-300, 30%-й в.р. (0.16-0.66 л/га), метофен, 60%-й в.р. (1.3-1.7л/га), старане, 20%-й к.е. (0.75-1.0 л/га), фенагон, 42%-й к.е. (0.7-0.9 л/га), чісталан, 40% к.е. (0.75-1.0 л/га); проти однорічних  двосім`ядольних та однорічних  злакових: дікуран-форте, 80%-й з.п. (1.5-2.0 кг/га), дозанекс, 80%-й з.п. (3.0-5.0 кг/га), ковбой, 40%-й в.р. (125-190 мл/га), рейсер, 25%-й к.е. (1.0-2.0 л/га); проти однорічних  злакових: ілоксан, 28.4 %-й к.е. (2.5-3л/га), пума-супер, 7,5%-й е.н.в. (0.8-1.0л/га).

Шкідники.

Висіяне насіння, проростки, підземні органи молодих рослин, надземні органи (листки, стебла, колос і зернівка) пошкоджують шкідники і знижують урожайність. Найбільшої шкоди посівам  озимої пшениці та інших озимих хлібів завдають личинки і жуки хлібної  жужелиці, дротяники і несправжні дротяники, підгризаючі совки, гессенська, шведська, озима, пшенична, опоміза  та мінуюча мухи, цикадки, злакові  попелиці, зеленеочка, трипси, злакова  листовійка, хлібні пильщики, шкідлива черепашка та інші гостроголові і  клопи- щитники.

Важливим заходом боротьби із шкідниками є утримання поля в  чистому від бур`янів і сходів падалиці попередника стані весь період від збирання попередника  до сівби пшениці.

 

 

 

При чисельності грунтових  шкідників вище економічного порогу шкодочинності важливим захисним заходом  є передпосівна обробка насіння  інсектицидами під час його протруювання, а також внесення під час сівби  в грунт збагаченого інсектицидом гранульованого суперфосфату у формі  гранульованого 5%-го базудину (50кг/га), волатону 5%-го (50кг/га), 1.8%-го фосфаміду (50-75кг/га).

Щоб попередити пошкодження  посівів гессенською, шведською, озимою, пшеничною, опомізою мухами, цикадками, а також хлібною жужелицею  і іншими грунтовими шкідниками, у  фазі сходів, при температурі вище 12 0С,коли шкідники ведуть активний спосіб життя, слід провести крайове обприскування, а якщо літ шкідників не припиниться, то суцільне обприскування поля інсектицидом (Бі-58 новий 1.5л/га), волатон 500 (0.8-1л/га, проти  жужелиці), базудин (1.5-1.8 л/га), діазинон (1.5-18 л/га) або іншим. Весною і влітку обробки інсектицидом проводять  по мірі заселення посівів шкідниками вище економічного порогу шкодочинності. Крім названих інсектицидів для боротьби з попелицями, п`явицями, злаковими  мухами, хлібними жуками, листовійкою, пильщиком та іншими шкідниками використовують бульдок (0.25 л/га), децис (0.25 л/га), золон (1.5-2л/га), кінмікс (0.2-0.3 л/га), лебайцид (0.6 л/га), нурел Д (0.75-1.0л/га), сумі-альфа (0.2-0.3 л/га), сумітіон (0.6-1.0 л/га), фастак (0.1-0.15л/га), ф`юрі (0.07л/га), шерпа (0.2 л/га).

Особливо ретельно в степових районах слід стежити за розвитком  шкідливої черепашки та інших  клопів. Для одержання сильного і  цінного зерна посіви слід обробляти, починаючи з фази формування і  налив зерна. Слід пам`ятати, що якщо в партії зерна 3% ураженого шкідливою  черепашкою, таке зерно повністю втрачає  хлібопекарські якості.

Великої шкоди посівам  пшениці завдають хвороби. Втрати врожаю можуть скласти 25-30, а в окремих  випадках 50 і більше відсотків.

З такими хворобами як тверда, порошиста та стеблова сажки, альтернаріоз, пліснявіння насіння, офіобольозні, гельмінтоспоріозні, церкоспорельозні кореневі гнилі, не можна справитись навіть при дотриманні чергування культур  у сівозміні і інших агротехнічних  заходів, якщо сіяти не протруєне  насінням.

 Розвиток інших хвороб (септоріоз листків і стебла, борошниста  роса, бура листкова і стеблова  іржа, гельмінтоспоріоз, септоріоз,  фузаріоз, рінхоспоріоз (облямована  плямистість), оливкова плямистість,  які уражують листки стебло  і колос) можна контролювати  шляхом обробки посівів фунгіцидами. 

Для попередження розвитку сніжної плісені ранні посіви ближче до зими слід обробити розчином фундазолу (1.0 кг/га).

Під час весняно-літньої  вегетації посіви слід обприскувати фунгіцидами по мірі з`явлення перших ознак захворювання та користуючись прогнозами розвитку хвороб.

Два обприскування слід планувати  завжди. Це на початку виходу рослин в трубку і в період фази "флагового" листка - колосіння, щоб забезпечити  захист листкового апарата і колоса. Тільки в окремі роки виявляється  непотрібним перше з цих обприскувань. Для боротьби з хворобами використовують такі фунгіциди: альто (0,15-0,2 л/га), арчер (0,8-1,0 л/га), байлетон (0,5-1,0 кг/га), бампер (0,5 кг/га), бенлат (0,3-0,6 кг/га), дерозал (0,5кг/га), імпакт (0,5кг/га), корбель (0,5-1,0 л/га), міраж (1,0л/га), райдер (0,8-1,0 л/га), рекс (0,4-0,6 л/га), спортак (0,9 л/га), тілт (0,5 л/га), тілт преміум (0,33 кг/га), топсін М (1,0-1,2кг/га), фолікур (0,5 кг/га), фолікур БТ (1,0-1,25 л/га), фундазол (0,3-0,6кг/га).

Якщо прогнозується вилягання  посівів, то на початку виходу рослин у трубку їх слід обробити водним розчином ретарданта ССС, хлормеквату, етефону  або цикоцелю (3-4кг/га д.р.).

Якщо строки застосування пестицидів збігаються, то слід застосовувати  бакові суміші, перевіривши змішуваність препаратів. Застосування всіх видів  пестицидів потрібно припиняти не пізніше, як за два тижні до збирання.

Збирання 

Озиму пшеницю краще збирати  прямим комбайнуванням в перші дні  повної стиглості і коли вологість  зерна знизиться до 16-18%. Одночасно  з обмолотом солому слід подрібнювати і вивозити з поля, або розсіювати по полю, якщо вона не буде використовуватися  на корм худобі або на інші цілі.

Якщо посіви полягли або  забур`янені зеленими бур`янами, то слід застосовувати роздільне збирання: скосити посіви у валки, а після  висихання, коли зерно досягне вологості 14-17%, обмолотити зерновими комбайнами з одночасним подрібненням і утилізацією  соломи. Висота зрізу рослин при  прямому комбайнуванні регулюється  залежно від цілей використання соломи, стану ярусності стеблостою, а при роздільному залежно  від висоти стеблостою. Неполеглі  посіви скошують на висоті 15-20см, а при  висоті стеблостою більше 110см - на висоті 20-27см щоб валок лежав на стерні. Полеглі посіви скошують під кутом  проти полеглості на максимально  можливому низькому зрізі.

Обмолот слід проводити добре  відрегульваними комбайнами. Використовують різні комбайни: "Лан", "Славутич", СК-5 А "Нива", СК-6 "Колос", Дон-1500, Домінатор, Джон Дір, Фіатагрі або інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Ковалик посівний (дротяник)

 

Латинська назва:  Agriotes sputator

Російська назва:  Щелкун посевной малый 

Тип шкідника:  Багатоїдні шкідники

Ряд:  твердокрилі — Coleoptera

       Родина:  коваликові — Elateridae

 

 Поширений в Україні  повсюдно. Личинки пошкоджують злакові  культури, бульби картоплі, коренеплоди  буряків і моркви, насіння та  сходи.

Жук розміром 6 – 8,5 мм, темнобурий, іноді світлобурий, із сірим опушенням. Передньоспинка витягнута, темніша  від надкрил, довжина її дещо перевищує  ширину, кінці передньоспинки, вусики і ноги бурожовті; передньогруди  знизу мають вузький виріст, який входить у заглиблення на середньогрудях; такий пристрій дає змогу перекинутому на спину ковалику, вигнувши тіло, підстрибувати  вгору і ставати на ноги з характерним  звуком.

Яйце розміром 0,5 мм, широкоовальне, біле, гладеньке.

Личинка останнього віку розміром 18,5 мм, має забарвлення від жовтого  до темножовтого кольору. Упродовж життя  линяє 8 разів.

Зимують жуки в ґрунті у  лялечкових колисочках, на глибині 100 см, личинки різних віків — на глибині 50 – 80 см. У лісостеповій зоні України  жуки з’являються на поверхні ґрунту в першій половині травня і зустрічаються  до середини червня. Масовий літ  і відкладання яєць — зазвичай наприкінці травня. Живляться пилком квітів, рідко листям злакових. Самка  відкладає яйця в ґрунт поблизу  коренів злакових рослин; максимальна  плодючість сягає 100 – 120 яєць. Личинки, які відроджуються наприкінці травня — на початку червня, живляться  корінцями злаків, пошкоджують насіння, вузол кущіння, підземні стебла і  бульби.

Повний розвиток завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка  заляльковується в липні —  серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках наприкінці серпня.