Інтенсивна технологія вирощування вівса

        Є такі форми спеціалізації:

1. міжнародна;
2. зональна;
3. територіальна;
4. господарська;
5. внутрігосподарська;
6. галузева;
7. внутрігалузева.

         Спеціалізація господарства – це велике сільське господарство, що займається виробництвом однієї продукції.

Одним з основних показників спеціалізації є структура товарної продукції.

          Товарна продукція – це частина валової продукції, що надійшла в народно – господарській обіг.

          Структура товарної продукції –це процентне відношення товарної продукції до всієї виробленої, вираженої в процентах.

         Дане господарство спеціалізується не вирощуванні зерна. Пункти збуту сільськогосподарської продукції, виробленої в господарстві становлять : зерно-Тростянецький ХПП.

Таблиця 3

Види продукції	2008		2009		2010
	Вируч ка, грн	Струк тура %	Виру чка, грн	Струк тура %	Виру чка, грн	Струк тура %
зерно	670	33,1	850	39,5	972,5	55,8
картопля	400	14,5	33,5	13,6	250	10,5
Льон-довгунець	-	-	-	-	-	-
Овочі Закритого ґрунту	-	-	-	-	-	-
Плоди і овочі	-	-	-	-	-	-
Інша продукція	-	-	-	-	-
Разом по рослинництву	1120	52,9	1340	58,8	1222,5	86,5
молоко	-	-	-	-	-	-
М’ясо (яловичина)	-	-	-	-	-	-
М’ясо ( свинина)	-	-	-	-	-	-
Яйця	-	-	-	-	-
Інша продукція	-	-	-	-	-	-
Разом по Тваринництву	-	-	-	-	-	-
По господарству в цілому	1120	52,9	1340	58,8	1222,5	86,5

Спеціалізація господарства за структурою товарної продукції

 

       Висновок: Проаналізувавши таблицю №3 за структурою товарної продукції можна сказати в структурі товарної продукції значне місце займає рослинництво ( майже 55,8%  припадає на зерно), тваринництвом дане господарство ЗАТ    “Гігант” не займається. Цією таблицею можна підтвердити про спеціалізацію господарства не лише в відсотковому відношенні, але й у грошовому виразі.

Таблиця 4

2. Питома вага культур в структурі посівних площ

 

 

№	культура	Площа, га	Питома вага, %
1	Зернові і зернобобові - разом, втому числі озимі, ярі  зернові,зернобобові	1684	50,5
2	Технічні-разом, втому числі цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець	105	4,5
3	Картопля і овочі-разом, втому числі картопля	-	-
4	Кормові культури-разом, втому числі багаторічні трави, однорічні трави, кукурудза на силос	1570	36,5
5	Посівна площа-разом	3359	91,5

 

           Висновок: Роблячи висновок за даними таблиці № 4   в структурі посівних площ основну питому вагу господарства займають зернові культури Видно, що господарство звертає увагу на зернові та  зернобобові культури, що становить 50,5%, а також кормові вони займають 1 місце.

Після зернових 2 місце  займають кормові культури, які складають 36,5 %.

Технічні культури займають лише 4,5 % посівної площі.

Та в господарстві уже деякий час не вирощується  овочі, бо для цього потрібна ручна  праця і це для господарства економічно не вигідно.

В цілому можна сказати, що господарство займається виробництвом насіння  зернових та вирощування  кормових культур для кормової бази господарства.

Слід зауважити, що господарство використовує як мінеральні так і  органічні добрива.

Таблиця  5

3. Динаміка врожайності запроектованої культури ц/га

 

культура	2008		2009		2010
	За планом	фактично	За планом	фактично	За планом	фактично
Зернові-разом	-	-	125,50	120,70	120,70	120,00
овес	-	-	25	20	30	25

 

           Висновок : Аналізуючи динаміку урожайності слідує відмітити, що в таблиці № 5 взято 2 культури за 2 роки якщо їх порівняти то видно, що фактична урожайність зернових з року в рік нижче планової   і майже стоїть на місці. А овес з кожним роком змінюється.

Таких успіхів господарство досягає завдяки внесенню мінеральних та органічних добрив.

Таблиця  6

Динаміка собівартості запроектованої культури ц/га

 

культура	2008		2009		2010
	За планом	фактично	За планом	фактично	За планом	фактично
овес	-	-	25	29	20	25

 

         Висновок: Собівартість вівса з року в рік росте так в 2001 р. вона склала 25грн. На собівартість великий вплив має вартість насіння. Насіння даної культури в господарстві покупне. Недотримання агротехнічних прийомів вирощування даної культури впливає на урожайність.

Несіться затрати, а  урожайність низька і від цього  висока собівартість.

Таблиця  7

Виконання плану  посівних площ урожайності і валових  зборів запроектованої культури

культура	Посівна площа, га			Урожайність, га			Валовий збір,ц
	За планом	Фак тично	% викон ання	За планом	Факт ично	% викон ання	За пла ном	Факт ично	% викон ання
овес	160	115	3,5	27,5	25	4,5	215	200	8,5

 

4.Собівартість продукції в господарстві

 

        Собівартість – це вирахувані в грошовому відношенні й віднесенні до виробничої продукції затрат підприємства.

Собівартість  – це економічний показник, який впливає на прибуток господарства і  його рентабельність. Тому зниження собівартості продукції – основний шлях підвищення ефективності виробництва.

5.Схема сівозмін, в якій розташовується культура, характеристика поля

Сівозміна – це науково – обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів на території і в часі або тільки в часі.

Схема сівозміни – це перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в сівозміні.

       Видно, що овес висівається після гречки, він являється кращім попередником під овес у нашій зоні, так як під гречку вносять великі дози добрив і під час догляду за нею проводять гарну боротьбу з бур’янами, завдяки цьому поле залишається у вільному від  бур’янів стані.

В ЗАТ “ Гігант “використовують  такі сівозміни :

В 2009 році:

1. озима пшениця,
2. цукрові буряки,
3. ячмінь + горох,
4. озима пшениця ( на зелений корм ),
5. гречка,
6. овес,
7. картопля,
8. озима пшениця,
9. кукурудза на силос.

В 2010 році:

1. цукрові буряки,
2. ячмінь + горох,
3. озима пшениця ( на зелений корм ),
4. гречка,
5. овес,
6. картопля,
7. озима пшениця,
8. кукурудза на силос,
9. озима пшениця.

 

Овес в даній нам сівозміні  розміщується після гречки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Господарсько – біологічні характеристика культури

1. Морфологія  вівса

Коренева система вівса  мичкувата. Воїна складається з  первинного (зародкового) та вторинного (приросткового) коріння. При проростанні  насіння звичайно утворюється 3— 6 первинних  корінців і зрідка два або більше. Ці корінці, як і всі інші, вкриті численними тонкими кореневими волосками.

Вкорінюється овес швидше, ніж інші хліба. Через 2—6 днів після  появи сходів з колеоптильного вузла  починає утворюватись колеоптильне коріння, а через деякий час після  цього від зближених підземних  стеблових вузлів — вторинне коріння.

Вторинне коріння розгалужується, утворюючи коріння другого, третього і т. д. порядку. Слід відмітити, що Інтенсивність  розгалуження коріння у вівса  більша, ніж у пшениці, але менша, ніж у ячменю.

Вторинне коріння розходиться від основи стебла по всіх напрямках, переважно у верхньому шарі грунту. Проникає коріння в грунт на глибину 110—170 см та вбік до 90 см. Загальна довжина коріння однієї рослини вівса, за даними Ф. В. Бистрикова, дорівнює 1279 м, тоді як у ячменю — 1069 м і у пшениці — 453 м.

Вага загальної маси .коріння вівса становить 70—85% від  ваги надземної маси рослин. Так, наприклад, при врожаї зерна 15,7 ц/га і соломи 24,8 ц/га в грунті залишається 34 ц кореневої системи вівса.

Коріння вівса характеризується більшою інтенсивністю дихання і більшою ємкістю вбирання катіонів. Так, якщо 1 г коріння вівса за 24 години виділяє СОг в одному з дослідів 60,5 см³, у ячменю — 36, у жита — 56, а у пшениці — 38,0 см³. Ємкість вбирання катіонів у вівса становила 22,8, а у ячменю 12,3 мг-екв. на 100 г повітряно сухої маси.

Стебло вівса —  соломина, циліндрична, пустотіла, як правило, не здатна до розгалуження, розділена  на міжвузля твердими потовщеннями або  вузлами. Найнижчі міжвузля пай-коротші, а самі верхні — найдовші. У більшості  сортів звичайного посівного вівса  вузли не опушені і мають зелене або антоціанове забарвлення. Довжина стебла у різних сортів різна, до того ж вона дуже змінюється від умов вирощування.

Ботанічна характеристика. Коренева система у вівса добре  розвинена і характеризується високою  засвоювальною здатністю. Стебло має сім міжвузлів. Нижні міжвузля короткі (1—3 см), а верхні — довгі (ЗО—60 см). Висота стебла— 110—115, товщина —4—4,5 см. На відміну від інших хлібів першої групи, вушок на листках вівса немає.

Волоть буває розлога  і стиснена (одногрива). На кінцях розгалужень утворюється по одному колоску. Колоски двотриквіткові, лише у голозерних форм — багатоквіткові, В остистих форм до спинного боку зовнішньої або нижньої квіткової луски прикріплюється остюк, але не на всіх колосках. У сухі роки утворюється більше остистих колосків, ніж у вологі (рис. 21, 22).

Зернівка покрита волосками, які на верхівці утворюють чубок. У більшості сортів зернівки плівчасті, причому плівки не зростаються Із зернівкою. Плівчастість зерна дуже коливається, найчастіше від 22 до 34 %. Маса 1000 насінин— 22—40 г. Забарвлення зерна (квіткових лусок) буває біле, жовте, сіре та коричневе

         Вирощують два види вівса: посівний  і візантійський або середземноморський. У деяких місцях в Україні та в Білорусі переважно у вигляді домішки росте овес піщаний. Як засмічувачі вівса трапляються вівсюг звичайний  і південний , Вони відрізняються від культурних форм наявністю підківки, яка утворюється в основі зернівки і зумовлює швидке обсипання зерна при достиганні. У звичайного вівсюга підківки є в основі кожної зернини, а у південного — тільки в нижнього зерна. Крім того, зерно вівсюга опушене