Отчет по практике на ТОВ «Синельниково - Агро»

Технологічний процес на підприємствах повинен здійснюватися шляхом створення та постійного вдосконалення технологічних ліній, що забезпечують ефективне проведення всіх операцій з приймання (розвантаження ) , обробці , розміщення у сховищах і відвантаження зерна та продуктів його переробки за допомогою наявного обладнання, засобів механізації і автоматизації з найменшими затратами праці і матеріалів.

Складовими частинами технологічної лінії для приймання , обробки і відвантаження зерна є:

• будівлі та споруди з обладнанням для відбору проб , визначення якості зерна та зважування ;
• розвантажувальні пристрої з обладнанням , вентиляційними мережами , засобами управління і бункерами для зерна;
• накопичувальні ємності (склади , окремі силоси) для тимчасового розміщення зерна до обробки , обладнані стаціонарною або пересувної механізацією для розвантаження та транспортування зерна і засобами активного вентилювання ;
• будівлі та споруди з обладнанням для очищення , сушіння , зважування, знезараження , вентилювання й охолодження зерна атмосферним або штучно охолодженим повітрям ;
• пристрої з обладнанням для приймання зерна з залізничного та водного транспорту , а також для відвантаження зерна;
• підйомно - транспортне обладнання .

Технологічні  лінії створюють на базі елеваторів , які є центром механізації  з приймання та післязбиральної  обробки зерна на підприємствах , а також сушильно - очисних башт ( СОБ ), прийом - очисних башт ( ПОБ ) , молотильно - очисних башт ( МОБ ) та інших споруд , пов'язаних транспортними комунікаціями з зерносховищами і які входять до їх складу.

Технологічні лінії можуть бути універсальними або призначеними для приймання та обробки тільки однієї -двох культур.

У технологічній лінії після визначення якості повинна бути передбачена , як правило , наступна послідовність операцій із зерном :

• механізоване розвантаження зерна;
• попередня очистка зерна на сепараторах ;
• активне вентилювання ( атмосферним або штучно охолодженим повітрям) зерна до його обробки ;
• сушка сирого та вологого зерна до заданої вологості ;
• очищення зерна на сепараторах після сушіння , а при необхідності , очищення на трієрах або інших зерноочисних машинах ;
• зважування ';
• розміщення обробленого зерна в силосах (складах ) ;
• вентилювання зерна з метою охолодження , вирівнювання температури і вологості , завершення процесів післязбирального дозрівання ;
• знезараження зерна від шкідників і його дегазація ;
• відвантаження зерна

Необхідність  кожної операції встановлюють виходячи з якості зерна, що надходить і його призначення.

• Технологічний процес організовують і здійснюють:
• відповідно до встановлених для кожного підприємства обсягами і термінами виконання операцій з приймання, обробки, зберігання та відпуску зерна;
• з урахуванням культур і якості що надходить на підприємство зерна і завдань з підготовки партій цільового призначення для відпуску споживачам;
• за затвердженою (у порядку, встановленому цими Правилами та діючими інструкціями) технологічною схемою.

 

Технологічна схема підприємства визначає:

• направлення зерна, що підлягає прийманню за технологічними лініями і зерносховищами;
• кількість і розташування приймальних точок для розвантаження зерна;
• кількість і розташування транспортного та технологічного устаткування для переміщення і обробки зерна;
• кількість і розташування механізованих відвантажувальних точок;
• технічну характеристику вагового, технологічного, транспортного, вантажно-розвантажувального та енергетичного обладнання на кожній технологічній лінії;
• продуктивність обладнання (добову, годинну) при прийманні зерна;
• продуктивність (добову, годинну) з обробки та переміщенню зерна;
• продуктивність (добову, годинну) при відпуску зерна (за видами транспорту);
• розміщення зерна і використання ємності зерносховищ в залежності від кількості, якості і їй так прийнятих культур.

 

Технічну характеристику технологічних  ліній і продуктивність обладнання (пропускну здатність) визначають згідно з методикою розрахунку плану  приймання і розміщення зерна.

 

Схему кожної технологічної лінії для приймання, обробки, зберігання та відвантаження  зерна розробляє головний інженер  за участю начальника ВТЛ, начальників  і майстрів ділянки.

Схему стверджує обласне управління хлібопродуктів станом на 1 червня щорічно.

При розробці схеми керуються:

• обсягами і термінами приймання, обробки, зберігання та відпуску зерна, передбаченими в річному плані підприємства;
• технічними нормами продуктивності устаткування з очищення, сушки, переміщенню зерна, механізації вантажно-розвантажувальних робіт і витраті енергії або фактично досягнутими на підприємстві показниками, якщо вони перевершують технічні норми;
• режимами очищення, сушіння і активного вентилювання, наведеними у відповідних інструкціях і методичних вказівках.

За основу при розробці технологічних  схем приймають типові технологічні схеми елеваторів.

Порядок проведення окремих операцій із зерном, режим  роботи технологічних ліній і  кожного виду обладнання, відповідно до цих Правил і спеціальними інструкціями, здійснюють начальники виробничих ділянок, начальники цехів, майстри - кожен на своїй ділянці.

Контроль  за якістю зерна на всіх операціях  технологічного процесу та дотриманням  правил розміщення, обробки і зберігання зерна здійснюють працівники виробничих (технологічних) лабораторій підприємства відповідно до діючого положення.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙМАННЯ  ЗЕРНА

 

Приймання, формування однорідних партій і розміщення зерна здійснюють по культурах, типами, підтипами, сортами, станам вологості  і засміченості та іншими показниками  якості відповідно до вимог стандартів на ці культури, інструкціями і вказівками Міністерства заготівель України.

План приймання  і розміщення зерна складають з урахуванням:

Планованого обсягу заготівель - завезення зерна по культурах і сортам, перехідних залишків зерна та його відвантаження;

Передбачуваного якості зерна за даними попередніх років;

Раціонального використання ємності зерносховищ і обладнання для забезпечення збереження зерна та формування партій зерна залежно від якості, кількості та цільового призначення зерна;

Проведення післязбиральної обробки зерна (очищення, сушіння, вентилювання) у строки, що забезпечують повну його схоронність;

максимальному ступені механізації робіт на всіх операціях із зерном при мінімальному обсязі внутрішніх переміщень.

 

 

Формування  однорідних партій по вологості та утримання бур'янистої домішки  здійснюють з урахуванням:

• обсягів надходження партій сирого та вологого зерна різної засміченості;
• граничних величин вологості та засміченості зерна в тій чи іншій зоні;,
• необхідного комплексу технологічних операцій з післязбиральної обробки зерна.

План приймання  і розміщення зерна нового врожаю по всіх технологічних лініях підприємства становлять не пізніше, ніж за місяць до початку заготовок, головний інженер (заступник директора) і начальник  виробничої (технологічної) лабораторії.

Фактичні  та розрахункові дані з обслуговування загального потоку автомобілів з  зерном (автомобільні ваги) призводять у заголовній частині технологічної.

У процесі  заготовок (при відмінності фактичного надходження від планованого) здійснюють корегування плану за фактичним надходженням зерна в тому ж порядку, в якому здійснювався розрахунок планованих операцій,

Складання технологічної  карти дозволяє визначити по кожній технологічній лінії і розвантажувальної  точці максимально можливе годинний і добове надходження певного  типу автомобілів із зерном, відповідають типу встановленого в лінії автомобілерозвантажувачі.

План приймання  і розміщення зерна уточнюють  перед початком заготовок за результатами попередньої оцінки якості зерна  твердої пшениці і пшениць  сильних сортів, а інших культур - за результатами передуборочного обстеження врожаю.

При поступанні на елеватори і хлібоприймальні підприємства різних зернових культур, а також однойменних культур різної якості особлива увага повинна бути звернена на неприпустимість їх змішування при прийманні, обробці, зберіганні та відвантаженні.

 

ОБРОБКА ЗЕРНА НА ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Зерно, яке надходить на підприємство, піддають необхідній обробці (очищенню, сушінню, охолодженню, знезараженню та ін) в сроки, що забезпечують збереження його якості.

Організація роботи з поступаючим зерном спрямована на своєчасне виконання необхідних операцій для доведення зерна до стану стійкого в зберіганні та підготовки партій зерна цільового призначення.

Технологічна карта приймання  та розміщення зерна визначає організацію  процесу післязбиральної обробки зерна, що надходить, його напрямок на технологічні чи нії для приймання (вивантаження з автомобілів), обробки та р.11 мещения на зберігання або відвантаження.

Основним заходом, який забезпечує зберігання свіжозібраного вологого і сирого зерна, є зниження його вологості, рівень якої при зберіганні не повинен перевищувати: пшениці, жита. ячменю, гречки - 15%, а при зберіганні в металевих ємностях вологість не повинна перевищувати 14%; вівса, кукурудзи в зерні, рису-зерна, проса, сорго - 14%; соняшнику - 7%; гороху, сочевиці, квасолі, кормових бобів - 16%.

Зерно, призначене для зберігання понад одного року, сушать до вологості: пшениця, жито, ячмінь, овес, гречка, рис-зерно - 13-14%; кукурудза в зерні і просо - 12-13%; сочевиця, квасоля, кормові боби, горох - 15%.

Вимоги до якості зерна залежно  від призначення регламентуються  державними стандартами, галузевими нормативними вимогами та інструкціями.

При проведенні роботи із зерном головний інженер і начальник виробничої (технологічної) лабораторії спільно  з начальником дільниці визначають призначення партії, необхідний перелік  технологічних операцій і режими роботи устаткування з урахуванням  якості і стану зерна (вологість, засміченість тощо), за результатами попередньої  оцінки або даних аналізів виробничої (технологічної) лабораторії підприємства.

Приймання зерна, а також формування однорідних партій та їх розміщення здійснюють за типами, підтипами, сортами та іншими показниками якості, що характеризує їх технологічні властивості згідно з державними стандартами.

Організація роботи технологічних  ліній через накопичувальні ємності  дозволяє формувати партії зерна  для обробки при нерівномірному надходженні зерна в період заготовок.

В якості накопичувальних ємностей в технологічній лінії використовують оперативні бункера робочої вежі елеватора, силоси корпусу елеватора (при прив'язці приймальних пристроїв до силосних корпусів) і склади, які повинні бути повністю механізовані для завантаження і подачі зерна на обробку.

 

Силоси (бункери) і склади, використовувані як накопичувальної ємності при прийманні і формуванні партій з свіжозібраного зерна, повинні бути повністю механізовані для розвантаження і подачі зерна на обробку й обладнані засобами виміру температури зберігається в них зерна.

Кількість вологого і сирого зерна, яке тимчасово розміщується в накопичувальній ємності, не повинно перевищувати трьох-п'ятидобової продуктивності зерносушарок, на які спрямовують зерно з цієї ємності

   Контроль температури зерна здійснюють щодня.

Накопичувальна ємність технологічної  лінії може бути обладнана установками  для активного вентилювання зерна.

Контроль якості обробки зерна  на технологічній лінії здійснюють працівники Приймально-технічної лабораторії по пробам, які відібрані до і після його обробки, відповідно до Інструкції про роботу виробничих (технологічних) лабораторій підприємств. Визначають температуру зерна після обробки, запах, колір, вологість, кількість і якість клейковини (в пшениці), вміст смітної та зернової домішок. Результати аналізів повідомляють начальнику дільниці (змінному майстру).

Розміщення зерна для зберігання на технологічних лініях здійснюють з урахуванням таких вимог:

в суху і холодну погоду слід проводити  охолоджування зберігаємого зерна за допомогою установок для активного вентилювання, а за їх відсутності - шляхом відкривання вікон і дверей складів, підсилосних і надсилосних приміщень елеваторів і верхніх люків силосів, а також пропуском зерна через конвеєри, зерноочисні та зерносушильні ( без роботи топки) машини;

партії просушеного зерна закладають на тривале зберігання тільки охолодженими до першого ступеня (від 10 до 0 ° С);

 насіння проса та кукурудзи, як менш стійкі в зберіганні, доцільно розміщувати у внутрішніх силосах корпусів елеватора, менш схильних до впливу температурних коливань навколишнього середовища;