Породоутворювальний процес в Україні на сучасному етапі

А. Beпринцев і З. Маштак [4] проаналізували 120 опублікованих науково-дослідних робіт і дійшли висновку, що двопорідні підсвинки дають середньодобові прирости на відгодівлі в середньому на 7 %, а трьохпорідні на 14 % вище за чистопорідних ровесників. Вони відмічають, що з підвищенням рівня приростів збільшується частка груп помісей, що перевершують початкові форми.

Спираючись на сучасну  теорію, можна істотно підвищити  рівень гетерозису при промисловому схрещуванні, застосовуючи спеціально відселекціонованні і частково закриті  лінії добре вирощених і перевірених  плідників, груповий і індивідуальний підбір для спаровування і інші елементи племінної роботи. Генетично регульований гетерозис створюється за допомогою  селекційно-генетичних методів і  проявляється в усіх випадках схрещування. Останніми роками у свинарстві стали  все частіше застосовувати поняття "гібридизація" для позначення системи схрещування, за якою ведеться окремо селекція материнських і батьківських популяцій, створених, як на основі міжпородного схрещування, так і внутрішньопорідного  розведення.

Порівняно з простим двопорідним  і багатопорідним схрещуванням гібридизація є більше високоорганізованою і  складною формою розведення свиней, спрямованою  на отримання високого ефекту гетерозису, призначеного для відгодівлі і забою.

Гібридизація дозволяє здолати  ряд труднощів при чистопорідному розведенні і промисловому схрещуванні  свиней, зокрема, вона може забезпечити  високу поєднаність за цілим рядом  господарсько-корисних ознак, що не корелюють  між собою. За даними G. Tribler [21], вона дозволяє ввести в чистопорідну популяцію, закриту порідними бар'єрами, потрібні гени і дає можливість систематично використовувати гібридні ефекти.

A. Anker [17] відмічає, що за допомогою гібридизації можна продукувати позитивний ефект схрещування, отриманий при вдалих комбінаціях.

Міжпородні (синтетичні) лінії  на відміну від порід мають  чітке специфічне використання: вони призначені для схрещування з  однією або декількома іншими лініями  в системі гібридизації для отримання  товарного молодняку. Для гібридизації створюють декілька ліній, але після  перевірки на поєднання залишають  тільки ті з них, які дають найбільший ефект при схрещуванні між  собою. Перевірка ліній на поєднання, виявлення їх комбінаційної здатності  є обов'язковою умовою для їх наступного використання в системі гібридизації. На це вказують X.Ф. Кушнер [10], А.І. Овсянніков [14], П.І. Корнєєв [8], А. Тіммі [16], В.Г. Козловський [7] та ін у своїх роботах.

Ряд авторів А.І. Овсянніков [14], В.Т. Горін [6], І.Н. Нікітченко [13], А. Анкер [1], відмічають прояв комбінаційної здатності у свинарстві. Умовно вона вважається задовільною, якщо в результаті схрещування у помісей забезпечується проміжне успадкування продуктивності батьківських форм. Специфічна комбінаційна здатність – явище суворо індивідуальне, воно проявляється тільки при певних поєднаннях порід, типів і ліній.

Досвід роботи з міжлінійної  гібридизації у тваринництві свідчить про доцільність роздільної селекції материнських і батьківських ліній.

Усі синтетичні лінії повинні  стійко передавати свої якості потомству  при використанні їх в кросах з  іншими генетично відособленими  популяціями. Усі ці лінії, використані  при схрещуванні, мають бути максимально  виражені за фенотиповими якостями і спадково консолідовані. Як правило, рівень генотипової вираженості має бути істотно вище середнього породного.

Схожість тварин в межах  синтетичної популяції досягається  гомогенним підбором, жорстким бракуванням  форм, що не відповідають вимогам, цілеспрямованим  вирощуванням ремонтного молодняку  і відповідним підбором, що веде до зростання генеалогічної схожості в межах лінії.

П. Ладан, В. Степанов вважають, що програма гібридизації повинна включати:

а) виведення синтетичних  ліній і формування на їх основі заводських м'ясних типів;

б) вивчення поєднання синтетичних  ліній і заводських типів;

в) визначення адаптаційної здатності нових ліній, типів  і гібридів до стресових явищ;

г) вивчення кількісних показників м'ясної продуктивності.

Вони визначають наступні форми гібридизації :

- просту порідно-лінійну, коли матковий склад однієї породи схрещують із спеціально відселекціонованим на ефект гетерозису заводським типом або спеціалізованою лінією (отримують породнолінійні гібриди), або схрещують дві поєднувальні лінії однієї чи різних порід (прості двохлінійні гібриди);

- складну міжлінійну гібридизацію, що передбачає отримання трилінійних, чотирьохлінійних і багатолінійних гібридів.

Нині найбільш поширені трилінійні кроси, що дозволяє при простішій  організації роботи використовувати  гетерозис за репродуктивними, відгодівельними  і м'ясними якостями [9].

Сьогодні розробляються  різні гібридні програми. Проводиться  робота з інтенсифікації галузі на основі постійного прогресу існуючих і створення нових, продуктивніших типів і кросів. Для цього за словами В.Т. Горіна [6] передбачається раціональніше використання племінних ресурсів; підвищення рівня селекційної роботи в племрепродукторах і товарних господарствах; вдосконалення селекційних взаємозв'язків між племінним і товарним свинарством; перехід до виробництва свинини на гібридній основі. Передбачається там, де це доцільно, в локальних системах розведення використовувати як завершальні форми апробовані і створювані нові м'ясні типи.

Таким чином, велику роль в  системі гібридизації мають зіграти  селекційно-гібридні центри. Вони дозволять  забезпечити свинарські комплекси  високопродуктивними тваринами, що поєднуються, здатними давати вирівняне  гібридне потомство, яке відповідає вимогам технологій виробництва.

Сільськогосподарські тварини  не лише продукт природи, але і, передусім, продукт праці багатьох поколінь людей.

З метою поліпшення м'ясних  якостей вітчизняних порід, в  нашу країну періодично надходить племінний  матеріал з інших країн близького  та далекого зарубіжжя. З використанням  імпортних генотипів селекціонерами України, в останні роки, створені нові породи, типи та лінії свиней спеціалізованого м'ясного напряму продуктивності .

Вченими-селекціонерами продовжується  робота в напрямку удосконалення  планових порід шляхом створення  нових внутрішньопорідних і заводських типів, ліній, родин з використанням  зарубіжних генотипів, тобто породоутворення  у свинарстві пов'язане із завезенням імпортованих високопродуктивних порід [16].

^{Використання  досить високого генетичного  потенціалу сучасних порід можливе  тільки за умов розробки та впровадження досконалих технологій виробництва  тваринницької продукції, застосування досягнень  науки та передового досвіду розведення, годівлі та утримання  тварин, механізації  виробничих процесів, архітектурно-будівельних  рішень для виробництва  екологічно чистої продукції.}

3. Приклади створення нових селекційних досягнень.

За останнє сторіччя селекціонери домоглися вражаючих успіхів. Врожайність  зернових підвищилася в 10 разів. У  розвинених країнах отримують до 100 ц/га пшениці, рису, кукурудзи. Нові сорти  картоплі дають майже 1 000 ц/га - це в  чотири рази вище врожаю колишніх сортів. Успіхи спостерігаються і в селекції інших культур.

Шляхом гібридизації географічно  віддалених форм і відбору академік П. П. Лук 'яненко отримав високопродуктивні  сорти кубанської пшениці "Безоста 1", "аврора", "кавказ". Академік В. М. Ремесло вивів чудові морозостійкі сорти озимої пшениці "Миронівська 808 "," ювілейна 50 "," харківська 63 ". У різних регіонах Росії (у  Сибіру, Поволжя) і за кордоном широко використовуються сорти ярої пшениці, отримані А. П. Шехурдіним і В. Н. Мамонтовій: "Саратовський 29", "Саратовський 36", "Саратовський 210 ". Саратовські  сорти займають більше половини посівних площ ярої пшениці. "Саратовська 29" володіє прекрасними технологічними властивостями і служить стандартом хлібопекарських якостей.

Академік В. С. Пустовойт  на Кубані отримав сорт соняшнику, що містить в насінні до 50-52% олії.

Серйозна проблема пов'язана  зі збереженням культурних форм: обробіток  лише окремих сортів різко скорочує генофонд, знижує пристосованість. При  зміні клімату або з інших  причин сорт може зникнути. При селекції високоолійного сортів соняшнику на Кубані опинилися відібраними особи  з тенденцією до пізнього дозрівання. Ця тенденція стала розвиватися, соняшник визрівав все пізніше і, нарешті, перестав визрівати до дощів, почав гнити на полях. Відновити  культурні сорти виявилося справою  не легкою: на той час сорти В. С. Пустовійта змінили по всьому світу  всі інші сорти соняшнику.

Значний внесок в селекцію нових порід тварин вніс вітчизняний  селекціонер М. Ф. Іванов. Їм була виведена одна з найбільш продуктивних у світі  порід шерстного-м'ясних тонкорунних  овець - "асканійський рамбульє", високопродуктивна порода свиней "українська степова біла", м'ясо-молочне "Костромський" порода корів. Для отримання "асканійського  рамбульє "були схрещені кращі представники українських мериносів з "американськими рамбульє". У результаті дев'ятирічної  селекційної роботи зі схрещування  привезеного з Англії видатного  виробника "великої білої" породи з кращими місцевими породами була отримана порода "українська степова  біла", яка за вагою, скоростиглості, плодючості і якості продукції не поступається "великої білої", але чудово переносить місцеві умови.

Гібридизація з дикими видами надає культурним формам стійкість  до умов середовища і несприйнятливість  до хвороб. Гібрид тонкорунних і  нитки синтетичні овець з диким  бараном Архар - архаромерінос - може використовувати високогірні пасовища, недоступні звичайним вівцям. Проведена  гібридизація яка з великою рогатою  худобою. У результаті успішного  застосування гетерозису виводять бройлерних курчат. Міжродовим гібрид білуги з  стерлядь - бестер - невибагливий і може вирощуватися в непротічних водоймах.

Селекція мікроорганізмів  спрямована на створення генетичних ліній (штамів), що забезпечують максимальну  продуктивність корисних речовин. Продукти життєдіяльності бактерій і одноклітинних  еукаріот (водоростей, дріжджів і цвілевих грибів) знаходять застосування в  різних галузях промисловості та медицини. На діяльності мікроорганізмів  засновано бродіння тесту, отримання  більшості молочних продуктів, квасів, виноробство, пивоваріння, квашення капусти, кормових добавок, а також виробництво  ліків і біологічно активних сполук.

З метою збільшення ефективності селекції діапазон спадкової мінливості вихідних організмів іноді вдається розширити за допомогою мутагенезу. У бактерій набір хромосом гаплоїдний, тому кожна мутація виявляється  у фенотипі вже в першому поколінні, полегшуючи відбір. Велика швидкість  розмноження дозволяє швидко отримати значне потомство. Отримані штами піддають багаторазового відбору з пересівань на живильні середовища і контролем  на освіту необхідного продукту.

Використання даної технології дозволяє отримувати штами значно більш  продуктивні, ніж природні форми. Так, отримані плісняви гриби, які продукують у тисячі разів більше антибіотика, ніж вихідні форми. Нові штами  мікроорганізмів синтезують у необхідних для людства кількостях вітаміни В1, В12, які не здатні виробляти організми  тварин і людини.

4. Вимоги при апробації нових селекційних досягнень.

Положення з проведення апробації селекційних досягнень у тваринництві Затверджено Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 02.07.2012 за № 385.

Це Положення поширюється  на суб'єктів племінної справи у  тваринництві незалежно від форми  власності, які беруть участь у створенні  селекційних досягнень.

Терміни, що вживаються у  цьому Положенні, мають таке значення:

авторський колектив - колектив фахівців, які брали участь у створенні  селекційного досягнення;

апробація - комісійна оцінка селекційних досягнень у тваринництві;

базові суб’єкти господарювання - суб’єкти племінної справи у тваринництві, які брали безпосередню участь у  створенні та розведенні селекційного досягнення відповідно до програм селекції;

видатна тварина - тварина, оцінена  за власною продуктивністю та спадковими якостями як видатний представник породи, типу, лінії, стада, яка має значний  вплив на розвиток морфологічних, продуктивних та інших господарсько-корисних ознак;

видатні матки - це матки  з рекордною продуктивністю, що в  два і більше рази перевищує стандарт відповідної породи і залишили в  стаді або породі цінне племінне потомство;

видатні плідники - це "лідери" породи з високим індексом племінної  цінності, що використовуються як батьки наступного покоління плідників  та їх матерів;

внутрішньопородний (зональний) тип - група тварин, яка є частиною породи, створена в результаті тривалої творчої роботи селекціонерів, має, крім загальних для даної породи властивостей, деякі характерні специфічні особливості в напрямі продуктивності, типі будови тіла і конституції, кращу  пристосованість до місцевих умов, резистентність до захворювань та інших  несприятливих факторів зовнішнього  середовища;