Породоутворювальний процес в Україні на сучасному етапі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Июня 2013 в 10:55, контрольная работа

Описание работы

До таких порід відноситься і українська червоно-ряба молочна порода. Вона виведена шляхом відтворного схрещування місцевої симентальської породи комбінованого напрямку продуктивності з червоно-рябими голштинськими бугаями північноамериканської селекції. Порода поширена в багатьох областях України.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
І. Породоутворювальний процес в Україні на сучасному етапі…………………4
1.1. Методика виведення нових порід тварин……………………………………..4
1.2. Нові погляди на породоутворювальний процес (синтетичні популяції і ін.)…………………………………………………………………………………….7
1.3. Приклади створення нових селекційних досягнень………………………...10
1.4. Вимоги при апробації нових селекційних досягнень……………………….11
ІІ. Висновки……………………………………………………………….………..18
ІІІ. Пропозиції………………………………………………………………………19
ІV.Список використаної літератури………………………………………………20

Файлы: 1 файл

РОЗВЕДЕННЯ.docx

— 61.25 Кб (Скачать файл)

заводська лінія - група високопродуктивних племінних тварин, яка бере початок  від одного або декількох видатних родоначальників, відрізняється якісною  своєрідністю та успадкувала характерні для родоначальника властивості, які  підтримуються цілеспрямованим  добором та підбором. До заводської лінії належать усі тварини, що відповідають вимогам стандартів (типів) лінії  та пов’язані з родоначальником  як через його чоловіче, так і  жіноче потомство;

заводський тип - обмежена група тварин, яка є частиною породи, створена в певних племінних стадах в результаті тривалої творчої роботи селекціонерів шляхом розведення за лініями та родинами. Тваринам властиві спадково-стійка специфічність у  морфологічних, продуктивних та інших  господарсько-корисних ознаках, які  притаманні даному племінному стаду;

крос - комплекс високопродуктивних відселекціонованих ліній, які при  використанні певних схем схрещування  дають потомство з позитивним гетерозисом за продуктивними ознаками та життєдіяльністю;

оригінатор - суб'єкт племінної  справи у тваринництві, на виробничій базі якого та за ініціативою якого  створювалося селекційне досягнення;

поліпшуюча порода - порода, яка використовується для поліпшення племінних і продуктивних якостей  тварин інших порід та виведення  нових порід, породних типів, ліній, родин;

порода - консолідована група  сільськогосподарських тварин одного виду, структурно об’єднаних за походженням, екстер’єрними особливостями, напрямом продуктивності та типом обміну речовин, яка здатна стійко зберігати і  успадковувати ці ознаки, кількісно  достатня для тривалого розведення "в собі" та вдосконалення без  вимушених споріднених спаровувань, має господарську та племінну цінність;

породна група - відносно велика за чисельністю група тварин з  певними ознаками, які ще не повністю відповідають встановленим до породи вимогам, яку не можна віднести до породи через недостатню чисельність  тварин та неспроможність до тривалого  розведення "в собі";

рада по роботі з породою - громадська організація/група фахівців при наукових установах та селекційних  центрах у тваринництві, до якої входять вчені і кваліфіковані  спеціалісти, здатні визначати відповідність  тварин типовим для породи ознакам, аналізувати їх генеалогічну структуру  та якісний склад відповідно до вимог  чинного законодавства за видами та породами тварин, визначати основні  напрями селекційно-племінної роботи з породою;

родина - група тварин, що походять від видатної родоначальниці, типізована на неї в ряді поколінь (не менше трьох) за однією або декількома ознаками, які стійко передаються  потомству у породі, породній групі, внутрішньопородному (зональному) або  заводському типах, заводській лінії;

селекційне досягнення - створена в результаті цілеспрямованої  творчої діяльності група племінних  тварин (порода, породний тип, лінія, родина, їх структурні одиниці: внутрішньопородний (зональний) і заводські типи, заводські  лінії та родини, спеціалізовані типи та лінії, кроси заводських ліній, а  також окрема видатна тварина), що має нові генетичні ознаки, які  стійко передає потомству, та за показниками  продуктивності перевищує попередні  типи тварин;

спеціалізована лінія - генетично  відокремлена група тварин, виведена на міжпородній основі, розводиться  в ряді поколінь ізольовано від інших  масивів тварин і відселекціонована  у спеціалізованому напрямі продуктивності. Тварини подібні за типом будови тіла, мають високу комбінаційну здатність  при поєднанні із спеціалізованими генотипами іншого напряму продуктивності, що забезпечує високий ефект гетерозису;

спеціалізований тип - самостійна і достатньо велика група тварин, створена на міжпородній або внутрішньопородній основі, відселекціонована за певним напрямом продуктивності, у межах  декількох поколінь розводиться "в  собі", має характерний тип  будови тіла і свою специфічну генеалогічну структуру, що забезпечує підтримання  і вдосконалення продуктивності, високу комбінаційну здатність з  іншими генотипами при одержанні  товарних гібридів;

цільовий стандарт - документально  встановлені мінімальні показники  до ознак продуктивності, живої маси, екстер’єру і конституції тварин, що висуваються під час добору тварин тієї чи іншої породи з метою  її наступного відтворення. Використовується з метою порівняння вихідних даних  для всіх племінних стад, де проводиться  робота зі створення селекційного досягнення, на основі показників продуктивності кращого повновікового найближчого  потомства родоначальника (родоначальників) лінії з урахуванням особливостей господарсько-біологічних якостей;

яйцемаса - загальна маса яєць, занесених за певний період часу.

У роботах із створення  селекційних досягнень можуть брати  участь зоотехніки з племінної справи суб’єктів племінної справи у  тваринництві всіх форм власності, спеціалісти  та наукові співробітники асоціацій  і підприємств (об’єднань) з племінної  справи у тваринництві, селекційних  центрів, науково-дослідних та дослідних  установ, вищих та середніх сільськогосподарських  навчальних закладів, центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, Міністерства аграрної політики та продовольства  Автономної Республіки Крим, обласних та районних державних адміністрацій, Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської державної адміністрації.

Вимоги при  апробації для всіх видів сільськогосподарських  тварин:

стійка передача потомству  ознак при внутрішньопородному  розведенні та при міжпородному схрещуванні;

висока ефективність (гетерозис) при міжпородному схрещуванні та поєднуваність спеціалізованих  ліній при міжлінійних кросах;

пристосованість до природно-кліматичних  та виробничо-технологічних умов господарств  і території розведення;

міцна конституція, стійкість  до захворювань;

добра відтворна здатність;

висока економічна ефективність.

Вимогою при апробації  селекційного досягнення у скотарстві є перевага показників продуктивності тварин нового селекційного досягнення над ровесниками (ровесницями):

  1. Для порід молочного та молочно-м’ясного напрямів продуктивності за:

вмістом молочного жиру - понад 10 %, якщо показники продуктивності ровесниць за молочним жиром на рівні  стандарту вихідної материнської (для  новостворених, поліпшених порід, породних груп) або існуючої (для решти  селекційних досягнень) породи, або  на 9, 8, 7, 6 і 5 % - на рівні 110, 120, 140 і 150 % до стандарту породи відповідно;

вмістом жиру і білка в  молоці - на рівні стандарту вихідної материнської або існуючої породи. Для окремих високопродуктивних корів, надій яких понад 20 % перевищує  стандарт породи, показники за вмістом  жиру і білка в молоці можуть до 0,2 % поступатися стандарту породи;

іншими ознаками (жива маса, індекс вим’я, швидкість молоковіддачі  тощо) - на рівні цільового стандарту, визначеного програмою виведення  селекційного досягнення, але не нижче  стандарту вихідної чи існуючої породи.

2. Для порід м’ясного  напряму продуктивності за:

енергією росту, живою  масою в 15-місячному віці, оплатою  корму, приростами живої маси, молочністю - понад 10 %;

забійним виходом - понад 5 %.

Вимогами при апробації для свиней за напрямами продуктивності є:

1. Для порід першої  групи комбінованого напряму  продуктивності (велика біла, українська  степова біла) за:

відтворювальними якостями (внутрішньопородні і заводські  типи, заводські лінії і родини): порівняно з вимогами для класу "еліта" - багатоплідність вище на 8,0 % (11,8 - 12,0 поросят на опорос), маса гнізда при відлученні - на 10 % (80 кг при  відлученні в 28 - 30 днів і 130 кг - при відлученні в 45 днів);

відгодівельними якостями: порівняно з вимогами класу "еліта" - за віком досягнення маси 100 кг при  вирощуванні ремонтного молодняку - на 10 % (188 - 190 днів), оцінці кнурів-плідників  за якістю потомства - на 6 - 9 % (173 - 175 днів); витрати кормів на 1 кг приросту живої  маси при оцінці плідників за генотипом - на 12 % (3,3 - 3,5 кг); показники за репродуктивними  і м’ясними якостями - на рівні вимог  класу "еліта";

м’ясними якостями: порівняно  з вимогами класу "еліта" - товщина  шпику - на 25,0 % (22 - 24 мм), довжина півтуші - на 6,0 % (97 - 98 см), площа "м’язового  вічка" - 36 см-2, вихід м’яса з  туші - 58 - 59 %; показники за репродуктивними  і відгодівельними якостями - на рівні вимог класу "еліта".

 Для порід другої  групи м’ясного напряму продуктивності (ландрас, дюрок, українська і  полтавська м’ясні, червона білопояса,  уельська, п’єтрен):

переважаюча селекція здійснюється виключно за м’ясними якостями: порівняно  з вимогами класу "еліта" товщина  шпику менше на 25 % (19 - 21 мм), довжина  півтуші - на 6,0 % (98 - 99 см), площа "м’язoвого вічка" - 39 см-2 більше, вихід м’яса  з туші - 60 % і більше;

показники за відтворювальними та відгодівельними якостями - на рівні  вимог класу "еліта".

Для порід третьої групи  м’ясо-сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова  ряба, велика чорна):

при апробації окремих  генеалогічних структур перевага за відтворювальними і відгодівельними  якостями стосовно вимог класу "еліта" повинна становити 5,0 - 6,0 % (багатоплідність 10,6 - 10,9 поросят на опорос, вік досягнення маси 100 кг - 184 - 188 днів), а за м’ясними якостями (за товщиною шпику) - менше  на 15 % (28 - 30 мм), площа "м’язового  вічка" - 28 - 30 см-2, вихід м’яса  з туші - 54 - 55 %.

 Високопродуктивні кроси  у свинарстві формуються при  поєднанні відселекціонованих материнських  і батьківських форм (порід, типів,  ліній). Вимоги при їх апробації:  відтворювальні якості - на рівні  вимог для відповідної материнської  форми, задіяної при створенні  кросу; відгодівельні і м’ясні - на рівні проміжного успадкування  між материнськими і батьківськими  формами.

Вимогами при апробації для овець за напрямами продуктивності є:

1. Для всіх порід, крім  романівських та смушкових, є  перевага показників продуктивності  тварин нового селекційного досягнення  над вимогами, які передбачені  для класу "еліта", за:

настригом митої вовни - понад 10 %;

живою масою - понад 5 % або  відзначатися якісною своєрідністю (при статистично вірогідній різниці) за однією або декількома цінними  ознаками, які відповідають вимогам  стандарту породи і класу "еліта".

У дорослих тварин довжина  вовни, яка виросла за рік, має  бути для:

маток тонкорунних порід - не менше 8,5 см, баранів - 11 см;

м’ясововнових - 11 см;

довгововнових напівтонкорунних - 13 см;

короткововнових та інших  напівтонкорунних порід - 8 см і 10 см.

2. Для смушкових порід:

каракульські вівці усіх забарвлень та відтінків жакетного, плоского і ребристого смушкових  типів, якщо нові тварини відповідають за основними ознаками вимогам першого  класу і класу "еліта" (останнього - не менше 20 %) або відрізняються  якісною своєрідністю (статистично  вірогідним перевершенням) за однією чи декількома селекційними ознаками;

сокільська порода (заводський тип, лінія):

вихід сірих ягнят класів "еліта" та першого - 70 %;

вихід сірих смушків першого  сорту - 60 %, у тому числі з бажаним  забарвленням - 65 %;

жива маса баранів - 65 кг, маток - 40 кг;

настриг митої вовни від  баранів - 2,5-2,6 кг, від маток - 1,6-1,7 кг.

Селекційне досягнення при  розведенні кіз пухових, вовнових і молочних порід підлягає апробації за умови відповідності тварин вимогам вищого бонітувального класу за всіма ознаками та наявності якісної своєрідної відмінності за однією або декількома селекційними ознаками.

Селекційне досягнення з конярства підлягає апробації за умови відповідності показників за групою тварин, що апробується, вимогам вищого бонітувального класу за всіма ознаками та за наявності якісної своєрідності (статистично вірогідного перевищення) за однією або декількома селекційними ознаками.

 Птиця всіх видів нового селекційного досягнення апробується за умови перевищення її продуктивності над вимогами, які передбачені для класу "еліта", за:

несучістю на середньофуражну  несучку - понад 5 %:

масою яєць - понад 3 %;

яйцемасою - понад 5 %;

живою масою птиці в  забійному віці при спеціалізованій  відгодівлі на м’ясо - понад 5 %.

Показники за іншими селекційними ознаками повинні бути на рівні стандарту  вихідної або існуючої породи.

Селекційне досягнення з кролівництва м’ясошкуркових або пухових порід та звірівництва підлягає апробації за умови, що поголів’я дорослих тварин та ремонтного молодняку цього досягнення віднесено за комплексом ознак до вищого бонітувального класу.

Кролі, віднесені за комплексом ознак на один клас нижче вищого бонітувального класу, можуть бути апробовані як нове селекційне досягнення за однією основною ознакою (живою масою ремонтного молодняку в 3-місячному віці, пуховою  продуктивністю дорослих тварин і ремонтного молодняку), якщо показники всіх тварин в середньому перевищують вимоги вищого бонітувального класу за цими ознаками на 10 %.

Информация о работе Породоутворювальний процес в Україні на сучасному етапі